Про природу тихим словом.

Тема:Про природу тихим словом.

Мета: узагальнити знання учнів про осінню пору, її особливості, прикмети. Вчити спостерігати, та більше спілкуватися з природою. Розвивати артистичні здібності дітей, їх мовлення, логічне мислення. Виховувати любов і бережне ставитися до навколишнього світу.

Обладнання: осінні листочки, картки - тренажери на тему  “ Допиши та розфарбуй – прислів’я ”, фотографії з екскурсії, малюнки дітей.

Форма проведення: ігрова програма

Хід заходу

І.Вступна частина

Організаційний момент.

Ось і пролунав дзвоник, тож станьте всі рівненько біля своїх парт, налаштовуйтесь на роботу та сідайте тихенько. Сьогодні у нас незвичайна виховна година.

ІІ. Основна частина

  1. Бесіда з елементами розповіді

Так, ми будемо говорити про природу. Вона схожа на вже  прочитану, але ще не забути книгу кожна сторінка  про те що знаєш і про що швидко забуваєш,  кожна сторінка – повернення туди, де ти вже побував.  Ми звикли до того, що нас оточує і перестаємо помічати те диво, що  дарує нам природа щодня. День за днем місяць за місяцем, змінює ця все навколо…

Щоб зупинити на хвилинку цю мить, я пропоную вам  згадати екскурсію до парку на якій ми нещодавно побували. Милувалися його красою та спостерігали за змінами в природі. Осінь хазяйнує скрізь куди не глянь, прибрала золотом сади, парки лиш струшує додолу жовте листя та відправляє до кошиків свої дари.

Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про осінь. Недарма творчі люди часто описують осінь як найдивовижнішу пору року, адже вона вражає своєю різноманітністю. Про цю пору року написано  багато віршів, пісень, оповідань і мабуть, немає жодного художника який би не оспівував на полотні осінь. Усе, до чого торкається осінь, змушує розповісти  свою історію: гілки, що тріпочеться на холодному вітру: яблуко, що впало в ще зелену траву і листя, що змушене покинути своє дерево-домівку.

А зараз ми за допомогою цього чарівного листочка зможемо послухати вірші про осінь, що ви підготували.

1-й учень.

Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.
Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.
Валентин Бичко

2-й учень

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!
Автор невідомий

3-й учень

Співає вітер-бандурист,
Луна мелодія осіння,
З дерев спадає жовтий лист,
Вкрива дерев коріння.
Пливуть лебідками хмарки,
Небес палітра синя,
Акордом хлюпають ставки,
Літає павутиння.
Валентина Бондаренко

4-й учень

Лісом осінь походила –
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
Галина Шевчук

5-й учень

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.
Наталія Замрія

6-й учень

Струсила грушка листя шерехке.
Струсила і, зажурена, зітхає.
Бо дощ осінній все іде та йде,
А в неї одежини вже немає.
По листі мокрому, як сірий корабель,
Пройшов їжак. Задумався, спинився:
Було ж тут груш, і яблук, і морель…
А світ узяв і так перемінився.
Оксана Кротюк

7-й учень

Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Золотий листок.
Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Григорій Усач

8-й учень

Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Наталія Замрія

9-й учень

Наче в нашому саду
Літа й не бувало, –
Я під вишнями іду,
Листя геть опало.
Голі вишні і бузок
В тихому підтинні.
Он лише один листок
Звис на павутинні.
Зачепився нашвидку
За гіллячку нижню.
Видно, боляче листку
Покидати вишню.
Я візьму його мерщій,
Занесу до хати.
Він у читанці моїй
Буде сумувати.
В. Швець

10-й учень

Вітер з пожовклим листком
Грається в котика-мишки.
То поженеться біжком,
То підкрадається нишком.
Ну, а коли спійма,
Буде, дітки,
Зима.
Віктор Терен

11-й учень

Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта…
Надія Приходько

12-й учень

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.
В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.
Галина Шевчук

13-й учень

Вже зриває вітер
Золото беріз
Застогнали віти,
Похилились вниз.
Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.
Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими.
Марко Вовчок

14-й учень

В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте.
Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.
Катерина Перелісна

15-й учень

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
Олександр Бродський

16-й учень

Осінь наша, осінь —
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина,
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.
Та не тільки славна
За свою ти вроду —
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!
Марія Познанська

17-й учень

В жовтні жовте сонце гріє
Так, що все навкруг жовтіє.
Жовті квіти і листочки
Жовті дині й огірочки,
Що достигли на насіння,
Бо прийшла пора осіння.
Анна Черинь

18-й учень

Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.
Вітром двері відчинила:
- Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
- Через рік мене чекайте!
Лідія Новикова

19-й учень

Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: – Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива.
Ліна Костенко

20-й учень

Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».
І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
Анатолій Качан

21-й учень

Сад листочки розгубив,
Розкружляв, розвіяв.
Причаїлися гриби
В сонечка на віях.
Струни рвуться у стерні
І летять у вирій,
Ніби птахи неземні –
Золоті та сірі.
І виступає багряно
Серце у калини.
Ось листок летить над нами –
З саду – у долину.
Тетяна Винник

Мені здається, що ви трошечки стомились. Тож давайте відпочинемо.

Гра “Так, ні, осінь”. (Так-плещемо в долоні, ні-тупаємо, осінь-махаємо руками над головою.)

1. Птахи повертаються з вирію.(ні)

2. Дні стають коротшими, ночі довшими.(так)

3. Температура термометра за вікном повільно опускається вниз, вечорами стає помітно холодніше.(так)

   - Осінь!

4.  Сонце високо піднімається на горизонті.(ні)

5. Дощі восени йдуть частіше й довше.(так)

6. Восени розквітають підсніжники.(ні)

   -Осінь!

7. Восени листя опадає з дерев.(так)

  -Осінь!

8. Діти купаються, загоряють.(ні)

   -Осінь!

9. Дозрівають плоди та ягоди.(так)

10. Сонце гріє менше.(так)

11. Зранку на дахах і траві з’являється іній.(так)

12. Птахи висиджують пташенят.(ні)

  -Осінь!

13. Зникають комахи.(так)

14. Перелітні птахи вилітають у вирій.(так)

15. Вересень, жовтень, листопад - це осінні місяці.(так)

Творча робота (активність у групах)

а) Об’єднання в групі (за листочками які ви обрали на початку)

б) Робота в групах. Відтворити вірш.

4) Вернісаж малюнків “Осінь моїми очима”

III. Заключна частина.

- Чому осінь можна назвати карнавалом кольорів?

- Чи сподобались вам вірші українських письменників про осінь?

- Що вам найбільше запам’яталось?

- Отже, діти, наш виховний захід час завершувати. Ви всі сьогодні гарно працювали. Дякую за увагу!