Проект на тему "Народні свята"

 

 

 

 

 

ПРОЕКТ

"Народні свята України"

(для молодших школярів)

 

 

 

 

                                                Розробник:

Фесенко Людмила Іванівна,

                                                 учитель початкових класів

                                                 Торчицького навчально-виховного комплексу     

                                                 «ЗОШ І-ІІ ступенів – дитячий садок»

                                                 Ставищенської районної ради Київської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета проекту:

• узагальнити і систематизувати знання учнів про народні свята України;
• учити шанувати традиції, звичаї та обряди наших предків;
• пробуджувати інтерес до культурної спадщини рідного краю;
• виховувати любов до рідного народу та бажання розвивати і примножувати його національні традиції.

Завдання проекту:

• сприяти підвищенню інтересу школярів до навчання;
• спонукати учнів до пошукової роботи;
• сприяти набуттю учнями практичних навичок збору інформації з різних джерел;
• формувати естетичний смак та уміння школярів належним чином оформляти і подавати зібраний матеріал;
• розвивати уміння та бажання учнів працювати як індивідуально так і в колективі;
• залучати  батьків  та  інших  членів родини в до участі в житті учнівського колективу.

Учасники проекту:

• керівник проекту (класовод);
• члени проекту (учні класу);
• консультанти (шкільний та сільський бібліотекарі, батьки, члени родин, старші учні, педагоги школи).

Провідна  проблема  проекту:  поглиблення  знань  та формування власного

ставлення щодо  збереження національних традицій українського народу.

Об’єкт пізнання: народні свята України та традиції їх святкування в даній місцевості.

Способи розв’язання проблеми:

 

• робота з довідниковою літературою;
• використання різних джерел  інформації;
• аналітична робота з консультантами;
• самостійна пошукова робота школярів;
•  власна творчість школярів.

Тип проекту:

• за метою – поточний;
• за змістом – міжпредметний;
• за тривалістю – середньотривалий;
• за характером діяльності – дослідницько-пошуковий;
• за кількістю учасників – індивідуальний;
• за формою проведення – самостійна дослідницько-пошукова робота учнів з наступною презентацією зібраних матеріалів.

Методи реалізації проекту:

• індивідуальна робота;
• пошукова робота;
• колективна робота.

Очікувані результати:

В ході роботи над проектом школярі:

•  поглиблять свої знання про народні свята України;
•  розширять власні уявлення про звичаї та обряди українського народу;
•  проявлять інтерес щодо власної пошукової діяльності;
•  навчаться працювати з довідниковою літературою;
•  відшукають цікаві відомості у різних джерелах інформації;
•  звертатимуться за порадами до консультантів;
•  розвиватимуть творчу уяву та фантазію;
•  працюватимуть як самостійно так і в колективі;
•  навчаться малювати малюнки, складати кросворди, вікторини, календар народних свят, добирати (або власноруч малювати) до них ілюстрації, створювати презентацію;
•  усвідомлять необхідність бережного ставлення до національних традицій.

 

Освітній продукт:

• кросворд "Народні свята"
• вікторина "Чи знаєш ти?"
• виставка учнівських малюнків "Моє улюблене свято"
• фотогазета "Я учасник народного свята"
• календар українських народних свят
• колективно створена презентація "Народні свята України"

План реалізації проекту

1. Мотивація значущості проектної діяльності по даній темі
2. Обговорення ідей щодо способів розв’язання проблеми та її представлення
3. Формулювання завдань, які виконуватимуться в ході роботи над проектом
4. Визначення джерел для отримання потрібної інформації та консультантів до яких можна звертатися за порадами
5. Розподіл завдань між членами колективу
6. Вивчення та аналіз зібраної інформації
7. Зустрічі з консультантами з метою отримання необхідних рекомендацій
8. Оформлення, належним чином, виконаного завдання
9. Презентація матеріалів проекту
10.  Аналіз та оцінювання роботи учасників проекту

Форма проведення захисту проекту: інтегроване навчальне заняття.

Етапи реалізації проекту
І етап	Підготовчий	Визначення теми і мети проекту Обговорення ідей реалізації проекту Визначення кінцевого результату проекту
ІІ етап	Планування роботи над проектом	Розподіл завдань між членами учнівського колективу    Визначення джерел інформації    Знайомство з консультантами
ІІІ етап	Реалізації завдань проекту	Пошук потрібної інформації    Аналіз зібраних матеріалів    Робота з  консультантами    Творче оформлення матеріалу
ІV етап	Презентація результатів діяльності учнів	Представлення результатів виконаної роботи    Захист власних ідей Оформлення колективної роботи (кросворду, вікторини, виставки учнівських малюнків, презентації, фотогазети, календаря українських народних свят)
V етап	Підсумок проекту	Аналіз виконаної роботи Перегляд колективно створеної презентації "Народні свята України" Колективний підсумок проекту
VІ етап	Оцінювання результатів роботи	Оцінювання школярами власної роботи та діяльності однокласників у ході роботи над проектом

 

Хід реалізації проекту

І етап.  Підготовчий

1. Мотивація діяльності

(Звучить лірична мелодія.

Учитель читає вірш)

    На Землі великій є одна країна:

    Гарна, неповторна, красна, як калина.

    І живуть там люди добрі, працьовиті

    І, скажу по-правді, ще й талановиті.

    Землю засівають і вірші складають,

    На бандурах грають і пісні складають.

 

–  Діти, про яку країну розповідається у вірші?

•   Щоб  бути  справжнім  патріотом  своєї  Батьківщини  потрібно не тільки

любити рідну землю, а й знати її історію, вивчати культуру, звичаї,  обряди, побут і традиції свого народу.

2. Вправа "Мозковий штурм"

–  Діти, а коли говорять "народні свята",  що ви уявляєте?

(Створення  асоціативного  куща. Учні  розповідають  про  те  чи  інше

народне свято, особливості його святкування у родині)

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Оголошення теми і мети проекту

– Дякую за цікаві розповіді. Аби більше дізнатися про українські народні свята, а також про те, як їх святкували наші славетні предки, ми і розпочинаємо сьогодні роботу над проектом "Народні свята України".

4. Обговорення ідей реалізації проекту

(Учні діляться власними думками щодо реалізації проекту, обговорюють ідеї щодо способів розв’язання проблеми проекту та її творчого представлення.)

5. Визначення кінцевого результату проекту

(Разом з учителем обговорюють критерії оцінювання проектної діяльності школярів та форму створення колективної роботи по темі проекту)

ІІ етап.  Планування роботи над проектом

1. Розподіл завдань між членами учнівського колективу

(Учні знайомляться із завданнями та самостійно обирають те, над яким бажають працювати)

Завдання

Знайти відповіді на запитання:

•  Що  таке "дідух"?  Головним  атрибутом  якого  українського народного

свята він є?

•  Яке українське народне свято називають Ордан (Ардан)?
•     На яке українське народне свято сонце світить по-особливому і люди кажуть: "Сонце гріє!"?
•     Яке дерево наші предки назвали Мареною? Яке українське народне свято пов’язане з ним?
•     Які соковиті плоди не можна вживати людям, допоки їх не посвятять у церкві? Як називається українське народне свято на яке у церкві святять плоди?

2. Визначення джерел інформації

(Колективно визначають джерела в яких можна знайти потрібну інформацію: довідники, енциклопедії, Інтернет, розповіді старших членів родини)

3. Знайомство з консультантами

(Учитель знайомить школярів із консультантами до яких ті можуть звернутися по допомогу для отримання необхідних рекомендацій щодо оформлення та представлення зібраної ними інформації: шкільний та сільський бібліотекарі, батьки, члени родини, старші  учні, педагоги школи )

ІІІ етап.  Реалізація завдань проекту

(Даний етап - це самостійна робота учнів в ході якої вони працюють з різними джерелами для пошуку необхідної інформації, аналізують зібрані матеріали, звертаються за допомогою до консультантів, проявляють власну творчість щодо естетичного оформлення та представлення свого завдання)

ІV етап.  Презентація результатів діяльності учнів

(Класна кімната оформлена під телестудію: до столу, який стоїть посеред класу, прикріплений великий телевізійний екран, внизу якого знаходиться назва телеканалу "Шкільний світ". За столом сидить телеведучий (учитель), говорить у мікрофон)

Телеведучий:  Доброго  дня, друзі! Вітаю вас із студії телеканалу "Шкільний світ". Місяць тому ми розпочали роботу над проектом "Народні свята України". Кореспонденти каналу побували у різних куточках нашої Батьківщини і дізналися, що український народ має чудові традиції  сформовані протягом багатьох століть і освячені віками.

Здавна існує повір’я: хто забуває звичаї свого народу того покарають люди і Бог.  Він  блукатиме  по  світу,  як  блудний  син,  і  ніде не зможе знайти собі притулку, стане загубленим для свого народу. Але  я  впевнена, що з вами такого не станеться. І доказом цього є ваша дослідницько-пошукова робота, яку ви зараз нам представите. Тож передаю мікрофон нашим кореспондентам.

Кореспонденти по черзі сідають перед мікрофоном та знайомлять телеглядачів із зібраною інформацією)

Перший кореспондент:  Вітаю усіх присутніх. Я отримав завдання дізнатися, що таке "дідух" та головним атрибутом якого українського народного свята він є. 

Найкращим помічником у виконанні цього завдання стала моя бабуся. Їй я написав листа і незабаром отримав відповідь. Пропоную послухати, що вона написала.

(Дістає із конверта листа та читає його)

Доброго дня, дорогий онучку! Рада допомогти тобі, тому поділюся спогадами із мого далекого дитинства. Коли я ще була маленькою, то пам’ятаю, як мій батько (твій прадід) перед Святою вечерею (6 січня), вносив до хати сніп пшениці і радісно промовляв: "Ось дідух у хату! Бажаю усій моїй родині міцного здоров’я і веселих свят." Потім ставив дідух на почесне місце – на покуті (під святими образами). Отже,  "дідух",   мій    любий    онучку,    або,   як   його    ще   у    нас  називали "дідо" – це сніп пшениці. (Показує ілюстрацію дідуха). Він є головним атрибутом одного з найбільших українських народних свят – Різдва Христового. А розпочиналося воно при заході сонця з появою на небі першої зірки. На Святу вечерю готували дванадцять пісних страв (на честь дванадцяти апостолів). Головною стравою на святковому столі є кутя. Її готують із добре висушеного і очищеного зерна пшениці або ячменю. До неї додають цукор, мед, мак, горіхи, родзинки. Кутя – це поминок за померлими (єднання усіх членів роду – живих і померлих). Із смакування куті починалася Свята вечеря.

 

А ще я приготував цікаву вікторину "Чи знаєш ти?". То ж пропоную її вам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Дякую за увагу! Передаю мікрофон моїй колезі.

Другий кореспондент:  Доброго дня, друзі! Я працювала над запитання: яке українське народне свято називають Ордан або Ардан?  Відповідь на нього я знайшла енциклопедії, яку запропонувала мені наш сільський бібліотекар. Ось що про це свято там написано.

Ордан (інші народні назви: Ардан, Водохреща) – так в народі називають Хрещення Ісуса Христа або Йорданські свята. Воно припадає на 19 січня. Церква це свято називає ще Богоявленням Господнім. Християнський Йордан – це пам’ятка про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан на початку його провідницької діяльності. Український народ вітається на Йорданські свята такими словами: "Христос охрещається!", "У річці Йордан!".

А ще матуся мені розповідала, що Йорданська вода  має чудодійну та цілющу силу, бо освячена самим Господом Богом. Її тримають у скляній посудині цілий рік і вона зовсім не псується. Напередодні (18 січня) дотримуються строгого посту. Надвечір люди йдуть до церкви, де відбувається святкова служба яка завершується освяченням води. Цією водою окроплюють будинки, квартири, усе обійстя, щоб відігнати нечисту силу. Йорданська вода зцілює душу і тіло людини, очищає її від усі якої скверни.

В одній із телепередач я ще дізналася про Великий Хрест. Його вирубують з льоду на ставку або річці напередодні свята Водохреща (Показує ілюстрацію Великого хреста). Головний момент цього свята – занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважається свяченою. Занурившись тричі в таку воду людина ніколи не хворітиме, навпаки, матиме міцне здоров’я цілий рік.

Дякую за увагу! Прошу до слова, колего.

Третій кореспондент: Щиро вітаю усіх присутніх! Мені необхідно було дізнатися на яке українське народне свято сонце світить по-особливому і люди кажуть: "Сонце гріє!"? Завдання  виявилося не простим, проте працювати над ним було дуже цікаво! А знайти правильну відповідь на нього мені допомогла моя сім’я.  З їх допомогою я склала розповідь. Прошу послухати її.

Навесні  до  нас   приходить   одне  з   найвеселіших   християнських свят – Пасха. Пасхальний день – святий день.  Саме цього дня воскрес Син Божий – Ісус Христос. Він духом приходить до людей, до всього сущого, несучи здоров’я, щастя, добро, радість! Тому сонце в цей день світить по особливому, як кажуть люди: "Сонце грає!". Воскресіння Ісуса Христа всі християни святкують у Великодню неділю. Вночі  люди  ідуть  до  церкви  на  службу,  після  якої  (зі сходом сонця) освячують принесені із собою кошики (Показує ілюстрацію великоднього кошика) із: святою їжею, пасками, крашанками  та  писанками. Прийшовши  додому  розпочинають Великодній сніданок на якому відбувається поділ свячених яєць між членами родини із взаємними побажаннями. За старим звичаєм на Великодні свята має зібратися вся сім’я, адже це – Великий день. А ще – це час поминання покійних членів родини.

 

В одній із газет мій татусь знайшов цікаву легенду про крашанку. Хочу вам її розповісти.

Легенда про крашанку

Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то йому мати Марія, понесла сніданок: яєчка. Та  не  встигла  нагодувати, Ісуса   вже розіп’яли,  тому   вона поклала  їх  внизу  під хрестом. Кров  її  Сина  капала на яєчка і вони  ставали червоними. Коли Ісуса зняли з хреста – Марія забрала їх додому. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус воскрес, стала роздавати червоні яєчка кожному зустрічному зі словами: "Христос воскрес!", а люди відповідали: "Воістину воскрес!".

Дякую за увагу! Прошу до мікрофона мою колегу.

Четвертий кореспондент: Доброго дня! Цікавим будо і моє завдання. Я дізнавалася, яке дерево наші предки називали Мареною та яке українське народне свято пов’язане з ним. Перш за все, хочу запропонувати вам послухати пісню.

(Слухання запису української народної пісні "Ой на Івана, ой, на Купала")

Чи здогадалися про яке українське народне свято ця пісня? Так, про Івана Купала. Це одне із найулюбленіших свят слов’янських народів до яких належимо і ми – українці. Воно припадає на середину літа (з 6 на 7 липня). У

цей   день   наші  предки   збирали  лікарські  рослини,  купалися,  обливалися

водою, вбиралися  у вінки із квітів. А ввечері розпалювали багаття і стрибали

через нього, вірили, що його вогонь лікує  хвороби та проганяє злі сили.

На Купала прикрашали деревце стрічками, квітами, вінками. Навколо нього водили хороводи, співали пісень, грали в різні ігри. Для такого деревця найчастіше брали вербу і називали її Мареною (Показує ілюстрацію купайлівського деревця), Купайлом, Купайлицею, гільцем.

На  Івана Купала дівчата плели вінки і ворожили на них, кидаючи у воду (Показує ілюстрацію). У бік якого села вінок попливе, туди й дівчина заміж вийде. А ще на цьому святі розповідали смішинки-веселинки, наприклад ось такі:

 

 

 

 

 

 

 

 

Дякую за увагу! Колего, тримай мікрофон.

П’ятий кореспондент: Вітаю! Мені дісталося завдання дізнатися, які плоди не можна вживати людям допоки їх не посвятять у церкві та назву свята на якому освячують ці плоди. Знайти правильну відповідь мені допомогла моя старша сестричка. В Інтернеті ми знайшли таку інформацію:   

19 серпня – християнське свято Спаса. В цей день люди йдуть до церкви святити яблука (Показує ілюстрацію). Ці соковиті плоди є символом краси, кохання, пізнання добра і зла.

З давніх-давен на Україні люблять яблука але вважають, що до Спаса їх не можна вживати. І не тільки яблук, а й будь яких інших фруктів. Дивлячись на яблуко наші предки завжди думали про добро і зло, тому й могли побажати, даючи комусь це плід: "Як яблучко наливне та рум’яне, щоб такою ж гарною

була!", "Як  це  яблучко  кругленьке  та  гладеньке,  щоб  таким  і  життя було

добрим!".

А ще моя бабуся розповіла про звичай вішати яблука на новорічну ялинку.

Люди вірили, що саме таким чином можна принести у свою родину добро,

ласку, любов і доброту на цілий рік.

Моя матуся розповіла, що ці смачні плоди є незмінним атрибутом в народній медицині. Печеними яблуками лікують застуду. Чай з яблуневого листя і пелюсток її цвіту вилікує дітей від кашлю. І сьогодні я хочу пригостити усіх присутніх цими смачними пирогами з яблуками, які я готувала разом із моєю родиною. Нехай вони принесуть вам сил і здоров’я.

(Пригощає пирогами)

V етап. Підсумок проекту

1. Аналіз виконаної роботи

Телеведучий: Щиро дякую нашим кореспондентам за цікаві та змістовні репортажі. Всі ви дуже добре попрацювали, знайшли багато цікавого матеріалу і зразково представили його. Щиро дякую і консультантам, які допомагали вам виконати завдання. А зараз пропоную переглянути презентацію яку ми створювали разом на уроках інформатики.

2. Перегляд презентації

(Учні переглядають колективно створену презентацію "Народні свята України")

3. Колективний підсумок проекту

Вправа "Мікрофон"

(Учні обирають одне із речень яке бажають доповнити)

1. Сьогодні я дізнався …
2. Мені сподобалося …
3. Після уроку я обов’язково …
4. Найбільшим відкриттям для мене було …
5. У мене з’явилося бажання …

VІ етап. Оцінювання результатів роботи

Учитель: Ось і завершилася наша робота над проектом "Народні свята України". Працюючи над ним ви взяли для себе багато корисного. Вірю, що тепер ростимете гідними людьми, щиро любитимете нашу Батьківщину, свій народ, поважатимете його звичаї та традиції та свято збережете їх у своїх маленьких серцях.

А зараз пропоную колективно оцінити вашу роботу у проекті.

1. Колективне оцінювання результатів роботи над проектом

(Учні висловлюють власні думки щодо оцінювання власної роботи та діяльності однокласників у ході роботи над проектом)

Учитель:  Завершити роботу над проектом я пропоную словами Володимира Сосюри:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води …

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову,

 І мову її солов’їну.

 

Використана література

1. Метод проектів // Початкова освіта. Методичний порадник. – 2006. - № 16.
2. Онопрієнко О. В. Управління проектною діяльністю молодших школярів / О. В. Онопрієнко // Навчання і виховання учнів 4 класу : метод посіб. Для вчителів / упор.О. Я. Савченко. – К. : Початкова шк.., 2005. – С. 53-64.
3. Проекти в початковій школі : тематика та розробки занять / упоряд. : О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шк. Світ, 2007. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу).
4. Скуратівський В. П. Місяцелік. Український народний календар / В. П. Скуратівський. – К. : Мистецтво, 1993.