Проєктна діяльність як засіб розвитку навчально-виховної системи ОЦЕВУМу

Проєктна діяльність як засіб розвитку

навчально-виховної системи ОЦЕВУМу

Сучасне життя не стоїть на місці. Зміни, події за останні роки в нашій країні, вимагають іншого підходу до навчання. На перший план виходить особа вихованця, його здібність до самовизначення і самореалізації, до самостійного ухвалення рішень і доведення їх до виконання, до аналізу власної діяльності.

Останнім часом зростає популярність проєктної діяльності та все ширше входить у освітній процес. Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його значення.

Проєктна діяльність – це конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і здійснення проєкту. Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики, пов’язаної із передбаченням майбутнього, створення його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів. Вона забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання і виховання; сприяє формуванню в учнів життєвих компетенцій.

Робота над проєктами надихає педагогів шукати та віднаходити багато нових питань для обговорення, бути винахідливішими, робити навчальний процес інтенсивнішим та цікавішим. Саме метод проєктів є одним із найголовніших компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі виховання підростаючого покоління.             

Метод проєктів – це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок дітей, умінь самостійно удосконалювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Робота над проєктом складається з таких етапів:

•   підготовчий етап (визначення теми і мети проекту, обговорення проблеми, висунення гіпотези);
•   планування (визначення джерел, засобів збирання, методів аналізу інформації, способів представлення результатів; установлення критеріїв оцінювання результату процесу);
•   дослідження, спостереження, робота з інформаційними ресурсами, анкетування, експеримент;
•   аналіз інформації, підбиття підсумків, формулювання висновків;
•   оцінювання результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями;
•   творчий звіт, презентація отриманих результатів.

Розрізняють:

- дослідницький проєкт, який включає обгрунтування актуальності обраної теми; визначення мети, завдань дослідження, гіпотези з наступною її перевіркою, аналіз отриманих результатів; використання таких дослідницьких методів, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та інші;

- інформаційний проєкт, спрямований на збирання інформації про певний об’єкт, явище з метою аналізу, узагальнення і представлення її широкій аудиторії. Результатом такого проєкту може бути публікація в ЗМІ, зокрема в Інтернеті;

- творчий проєкт, який передбачає максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театральні виступи, витвори образотворчого або декоративно-ужиткового мистецтва, відеоролики;

- рольовий (ігровий) проєкт. У ньому учасники беруть на себе ролі літературних або історичних персонажів. Результат проекту залишається відкритим до самого закінчення;

- практично орієнтований проєкт, націлений на соціальні інтереси самих учасників проєкту або зовнішнього замовника. Результат заздалегідь визначений і може бути використаний у житті гуртківців, міста чи держави.

За предметно-змістовими ознаками:

•   монопроєкт у рамках однієї галузі знань;
•   міжпредметний проєкт (на суміжжі різних галузей знань).

За кількістю учасників (індивідуальний, парний, груповий, колективний, масовий).

За тривалістю в часі:

•   міні-проєкт (на 1 урок);
•   короткотерміновий (до 1 місяця);
•   довгостроковий (семестр, навчальний рік).

Обов’язкові вимоги до сучасного визначення проєкту:

•   наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам вихованців;
•   дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;
•   структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;
•   моделювання умов для виявлення вихованцями навчальної проблеми;
•   самодіяльний характер творчої діяльності дітей;
•   практичне або теоретичне значення результату діяльності і готовність до впровадження;
•   педагогічна цінність діяльності (які нові знання та навички здобули учні в процесі здійснення проєкту).

Кінцевий результат проектної діяльності вихованців може бути представлений у вигляді: відеофільму, кліпу, електронної газети, колекції, моделі, статті, сценарію, казки, колективної творчої роботи (витвору декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва).

З точки зору педагога, проєктна діяльність – це освітня технологія, націлена на придбання вихованцями  знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати в учнів специфічні вміння, а саме:

•   планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

•    використовувати велику кількість джерел інформації, виокремлювати та засвоювати необхідні знання;
•    самостійно збирати, систематизувати і накопичувати матеріал;
•    проводити дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези, деталізація та узагальнення);
•    співставляти факти, аргументувати свою думку;
•    приймати рішення;
•    установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);
•    створювати ,,кінцевий продукт” – матеріальний носій проєктної діяльності (презентація, фільм, журнал, сценарій, казка, колекція, фотоальбом та ін.);
•    презентувати створене перед аудиторією;
•    оцінювати себе та інших (здійснювати самоаналіз успішності та результативності вирішення проблеми проекту).

Отже, час особистісно-орієнтованих технологій, а зокрема проєктних технологій, прийшов, і вміння використовувати цей метод – це показник високої кваліфікації і прогресивної діяльності педагога, спрямованості на творчий розвиток вихованців, і підготовку їх до дорослого життя в суспільстві.

На мою думку метод проєктів підсилює та заохочує щире прагнення дітей до навчання, а отже, на практиці є надзвичайно ефективним. Проєктування завжди особистісно орієнтоване та дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших учасників у конкретній справі, а не занурюватися у навчальну діяльність.

У проєкті діти стають основними дійовими особами освітнього процесу, вони є рівноправними учасниками творчого колективу. Це дозволяє їм об’єднуватися за інтересами, забезпечує різноманітність рольової діяльності. Метод проєктів дає можливість залучати до освітнього процесу не тільки дії та думки вихованців, але й їхні почуття.

Враховуючи питання проблеми, над якою працює наш заклад,
та зміст освітнього процесу в закладі позашкільної освіти, колектив ОЦЕВУМу зосередив увагу на проєктній діяльності як ефективній формі розвитку творчої особистості. Керівники гуртків впроваджують проєктну діяльність в освітній процес з урахуванням особливостей дітей, власного досвіду та реальних умов.

Наприклад із напряму декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва:

1. Гурток ОМ ,,Фенікс”, заняття-проєкт ,,Чарівний світ орхідей”;

Мета створення проєкту: навчити вихованців створювати модульну картину. Розширити знання з малюнку та живопису. Активізувати творчу діяльність та фантазію. Розвивати вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження, працювати індивідуально та в колективі. Виховувати морально-естетичне ставлення до світу, бережне ставлення до природи. Прищеплювати любов до власної творчості.

2. Гурток декоративно-ужиткового мистецтва та бісероплетіння ,,Барвінок”, проект ,,Квіти-первоцвіти  збережемо їх”;

Мета створення проєкту:

Забезпечити засвоєння учнями знань про квіти-первоцвіти, їх особливості росту, структури, їх збереження. Ознайомити з Червоною книгою, законами захисту рослин та тварин України. Закріпити і удосконалити вміння дітей читати схеми, співпрацювати при виконанні групових завдань;

Розвивати спостережливість, пам’ять, образне мислення, уміння аналізувати, розвивати моторику рук, окомір;

Виховувати комунікативні вміння, стимулювати моральні переживання, взаємне навчання, зацікавленість в успішності товариша (ланкова форма-організаційно навчальної діяльності).

3. Гурток батику та дизайну ,,Веселка”, проєкт ,,Ми все можемо. Дизайн та біжутерія”.

Мета створення проекту: навчитися виконувати рослинні та зооморфні прикраси (стильну біжутерію), дати поняття про мініатюру в скульптурі, навчити виконувати кругле декоративне зображення в різні способи, розвивати вміння передавати характер зображення засобами мистецтва. Розширювати знання учнів про дизайн, як мистецтво створення краси, поглиблювати знання учнів щодо особливостей побудови тварин.

Використання методу проєктів у освітньому процесі сприяє кращому засвоєнню вихованцями знань в тому чи іншому напрямі з художньо-естетичного виховання, а також виробленню у них вмінь і навичок самостійно знаходити та користуватися різними джерелами інформації.