Проєктна технологія на уроках біології та в позаурочній роботі

Проєктна технологія на уроках біології та в позаурочній роботі  як засіб формування життєвих компетентностей учнів на основі забезпечення життєтворчості особистості.

         Робота вчителя – постійний пошук. Сьогодення лавиною інформації звалюється і на вчителя і на учня. Від учителя, в тому числі і від учителя біології, вимагається велика майстерність, щоб  розвивати і підтримати стійкий інтерес до навчання. Завдання вчителя – постійно розвивати розумову активність учня, його критичне мислення,  пропонуючи їм ті завдання які відповідатимуть його індивідуальним нахилам, спонукають його до активної співпраці, сприяють формуванню основних груп компетентостей.

Одним з напрямів розвитку сучасної освіти, зазначених у Державному стандарті базової та повної середньої освіти, є формування освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності, виховання її культури.

      Проблема викладання навчального матеріалу на уроках природничого циклу за сучасних умов є однією з актуальних. Згідно з Концепцією стандартів освітньої галузі, вивчення природничих дисциплін має забезпечувати знання учнями фундаментальних законів природи, узагальнених і систематизованих у сучасній науково – природничій теорії, формувати науковий світогляд, ознайомлювати з основами сучасного виробництва.

Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від педагогів визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах. Компетентісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети. Життєва компетентність – це знання, вміння, життєвий досвід особистості, необхідний для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проєкту.

       Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про законо-мірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємо-зв'язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров'я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери й людства.

Школа потребує нових нетрадиційних ідей і теорій навчання та виховання, що відповідали б оптимальному розвитку дитини й сучасним потребам суспільства. В наш час існує біля 250 освітніх технологій.

Перспективним шляхом виховання компетентності на уроках є впровадження інноваційних. Найефективнішими технологіями навчання життєвим  навичкам є:

• інтерактивні технології – найбільш відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі:

•  проєктні        технології,        що        забезпечують        інтеграцію різнопредметних знань і вмінь з різних видів діяльності;

•  ігрові технології, що формують уміння розв'язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

• тренінгові технології, спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності учнівської молоді.

•     компютерно-інформаційна технологія – формує комп’ютерну грамотність та комунікативну освіченість учнів

      Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителю реалізувати свої педагогічні ідеї, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню траєкторію –опанування вмінь і навичок саморозвитку особистості. Життєвою необхідністю обумовлюється введення  в практику, активних форм навчання, зокрема і проєктної технології.

Проєктна діяльність як педагогічна ідея, освітня технологія і практика сьогодні є однією з найбільш продуктивних і перспективних, що дозволяє організувати навчальний процес зорієнтованим на особистість учня, його інтереси, нахили і здібності. Метод проєктів надає вчителю широкі можливості для зміни традиційних підходів до змісту, форм і методів навчальної діяльності, піднімаючи на якісно новий рівень всю систему організації навчання. Він може знайти застосування на будь-яких етапах навчання, у роботі з учнями різного віку, здібностей і під час вивчення матеріалу різної складності. Метод проєктів стимулює інтерес учнів до певних проблем, а це передбачає оволодіння певною сумою знань і допомагає побачити практичну цінність набутих знань.

Проєктна діяльність учнів здійснюється вільно, не будується в руслі навчального предмета, опирається на захоплення дітей. Проєктна ж методика базується на тому, що справжнє навчання не буває одностороннім, воно йде під лозунгом "Все із життя, все для життя". Навколишнє життя стає тією лабораторією, де проходить процес пізнання.

Мета проєктного навчання полягає в тому, щоб створити умови, за яких учні:

1)   самостійно і з бажанням отримують знання  різних джерел;

2)   вчаться     користуватися     цими     знаннями     для     вирішення пізнавальних і практичних завдань;

3)   набувають комунікативних умінь, працюючи у групах;

4)  розвивають у собі дослідницькі вміння: сюди входить визначення проблем, збір інформації, спостереження, експеримент, побудова гіпотез, узагальнення тощо,

Застосування методу проєктів на уроці та в  позаурочній роботі допомагає учневі:

■     набуттю  ним   життєвого   досвіду, необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;

■     участь вихованця в проєктній діяльності сприяє формуванню вмінь  та   навичок,   становленню   життєвих   принципів  та цінностей, які в подальшому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.

■   сприяє розвитку ключових компетенцій учня, життєвої компетентності в цілому, однак найважливішими напрямами застосування методу проєктів для розвитку життєвої компетентності є розвиток соціальної, інформаційної,   політичної  (політико-правової)   та   полікультурної компетенцій. 

 На сьогодні проєктування розглядається як особливий вид діяльності, сфера використання якого поширюється на весь простір соціального життя, в тому числі і на освіту.

Слово «проєкт» у перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед — задум, план тощо».

Проєкт – група взаємопов’язаних заходів та їх результатів, спрямованих на досяг-нення кінцевої мети, а також необхідні для цього ресурси та тимчасові затрати.

• Дослідницькі проєкти;
• Рольові, або ігрові проєкти;
• Інформаційні проєкти;
• Прикладні проєкти.

Робота з біології та екології передбачає реалізацію наступних різновидів навчальних проєктів:

1. Дослідницькі  проєкти - вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження.
2. Рольові, або ігрові проєкти. У таких проєктах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проєкту.
3. Прикладні проєкти відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів
4. Інформаційні проєкти  спрямовані на збір інформації про певний об'єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів.

У своїй роботі я поєднала в наших екологічних проєктах ознаки пізнавального та дослідницького проєктів. Мої учні при роботі над проєктом пізнають багато нового та обов’язково проводять дослідницьку роботу. А тому свій тип екологічних проєктів я можу назвати комплексним та інтегрованим. В більшості проєктів, які ми виконуємо з учнями є елементи народознавчого характеру, (зв’язки із літературою та історією – проєкти «Садок вишневий коло хати», «Рослини – пришельці в українському борщі», «Аїр – зелений слід татарської навали на українській землі»), враховується вплив кліматичних та рельєфних умов (зв’язки з географією – « Острівці дикого степу на Дніпровських терасах», «Вітрова та водна ерозії грунту в нашій місцевості»).

      Навчання іде через цілеспрямовану діяльність учня у відповідності з його особистим зацікавленням саме в цьому знанні. Проблема для проєкту береться з реального життя, знайома і така, що має значення для самої дитини. Для вирішення цієї проблеми учні повинні використати ті знання, що вони мають і набути нових.   Учні самостійно і сукупними зусиллями, або разом з дорослими вирішують проблему і отримують реальний результат, який можна побачити, усвідомити і використати в практичній діяльності.

          Однією з найбільш використовуваних форм роботи під час виконання проєктів є групова робота учнів. Вона є найефективнішим засобом у вирішенні питання формування ком­петентної особистості, організація якої забезпечує включення учнів в активне спілкування та співробітництво. Цей вид діяльності заохочує учнів до самостійного дослідження змісту навчального матеріалу, взаємного використання один одного як джерела навчальної інформації. Протягом останніх років я і мої колеги  успішно використовуємо групову навчальну діяльність учнів під час роботи з навчальним матеріалом, при проведенні навчаль­ного і дослідницького експерименту, при проведенні екскурсій,  самостійних робіт, захисті проєктів тощо.

       Почуття групової належності дає учням змогу долати труднощі які виникають на їхньому шляху. Вони відчувають істотну емоційну и інтелектуальну підтримку з боку однокласників, яка надає їм можли­вість вийти далеко за межі їх теперішніх знань та вмінь. Спільні  дії в малих групах, обговорення матеріалу, навчання один одного дають можливість краще зрозуміти та засвоїти навчальний матеріал.

      Групова діяльність учнів будується на основі діяльнісного  підходу який враховує типологічні особливості засвоєння знань різними учнями. Завдання для самостійної роботи добираю з урахуван­ням рівневої диференціації і переважно практичного спрямування. Уч­ням  на уроках пропонуються різноманітні види завдань:

-   проблемні запитання;

-   тести;

-   вправи зростаючої складності;

-   комбіновані та творчі завдання;

-   уявний експеримент;

Основи методу проєктів мають міжнародний характер. Вони базуються на ідеях Дьюї, Лая, Торндайка. Кіллатрика та інших вчених. Головна з них полягає у наступному: тільки ту діяльність дитина виконує із захопленням, яка вибрана нею самою.

На сьогодні склалася така система розробки проєктів: розробка проєктного завдання, - розробка самого проєкту, - громадська презентація, - рефлексія.  

На етапі розробки проєкту - найвищий ступінь самостійності учнів. Презентація - це значною мірою творчість дітей, а тим більше - етап рефлексії, на якому вони здійснюють оцінку своєї діяльності.

  Велике, а іноді вирішальне значення методу проєктів для розвитку життєвої компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій у процесі його навчання в  школі, зумовлено перевагами, які надає педагогу його застосування, а саме:

1. метод проєктів дозволяє перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
2. проєкт забезпечує продуктивний зв'язок теорії та практики у процесі навчання;
3. життєвим результатом проєкту є продукт (що забезпечує цілісність проєкту, адже оцінюється завершений продукт), а умовами, інструментами його досягнення є компетенції учня;
4. даний   метод   сприяє   набуттю  учнем   життєвого   досвіду, необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
5. участь вихованця в проєктній діяльності сприяє формуванню вмінь  та   навичок,   становленню   життєвих   принципів  та цінностей, які в подальшому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.

Використання в педагогічній практиці методу проєктів навчає дітей самостійно думати, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних областей. Діти набувають здатність прогнозувати результати, можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння установлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Учитель за допомогою методу-проєктів намагається сформу­вати із учнів самостійних дослідників, спроможних трансфор­мувати себе і виробити власну робочу теорію. З цією метою учень повинен робити дві презентації своєї роботи (фактично, це портфоліо) на початку і в кінці семестру. За вимогами презентації кожен учень, виконуючи роль вчителя, протягом 7-10 хвилин викладає учнівській спільноті своє бачення проблеми або її вирішення, роз­в'язання тощо.
    Участь у проєктній діяльності сприяє розвитку ключових компетенцій учня, життєвої компетентності в цілому, однак найважливішими напрямами застосування методу проєктів для розвитку життєвої компетентності є розвиток соціальної, інформаційної,   політичної  (політико-правової)   та   полікультурної компетенцій.

     Отже, майстерність вчителя на уроці і в позаурочній роботі полягає головним чином в умілому  володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною і практичною діяльністю учнів, їх інтелектуальним розвитком.