КЗ «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв

імені Марії Заньковецької»

Чернігівської обласної ради

 

 

 

 

 

Розробка на тему

 

«ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ»

 

 

 

 

 

Підготував викладач:

Писаренко Наталія Олегівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ніжин, 2020

ЗМІСТ

ВСТУП

1. КолективниЙ портрет

2. Уявлення молодих українців про українців

2.1. Етнічна ідентифікація

2.2. Методи дослідження

2.3. Процедура опрацювання даних

2.4. Характеристика вибірки

2.5. Результати дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Сучасна ментальність українців заснована на основі 400-річного лиха. Саме тому багато хто з українців фокусує свою увагу на стражданнях нашого народу, не розуміючи що на такому слабкому дусі не розбудувати країну, шмарклі та ниття — поганий цемент для майбутнього. Але у цього ниття є реальні причини.

Виходячи з цього спробуємо намалювати психологічний портрет сучасних українців.

Умовно їх можна поділити на два типи. Тих хто прокинувся та починає усвідомлювати те що відбувається навколо і тих хто досі знаходиться у кривавому кошмарі, сприймаючи реальність крізь призму винищеної душі.

Такі прості речі як

• мова, українська для українців;
• звільнення від культури "русскава міра" — тюремного шансону;
• розуміння того що бездумне споживацтво не є ціллю існування людства;
• вишиванка — то не є ознака фашизму

все це зрозуміло для людей зі здоровою психікою, але не є очевидним для хворих.

Але це ще не все, до цього портрету треба домалювати, що ми краще всіх співаємо,  що наші дівчата найгарніші в світі. На стіл покласти рясними шматочками порізане сальце, вареники зі шкварками, тарілку смачнющого борщу, ну і нехай буде пляшка холодненької горілки та хрустких огірочків.

 

 

 

1. КолективниЙ портрет

Україна ніколи не мала мудрих провідників. Це раз за разом оберталось для неї страшними катастрофами, знищенням як матеріального, так і культурного і духовного надбання.

То через князівське, то через гетьманське безголів’я. Тепер вона стоїть на порозі третьої руїни через президентсько-парламентське.

Чим далі, тим більше поглиблюється прірва між невеликою купкою неймовірних скоробагатьків-мільярдерів і основною частиною народу, яку вони нахабно експлуатують.

А що народ? Мовчить.

Що ж, зрозуміло, що після століть такого глуму, грубого приниження національної честі і гідності, потрібно починати нове життя із найважливішого – самоствердження.

Для цього потрібно психологічно розвиватись, позбутись потворного "комплексу жертви і раба", який немов би ланцюгами спутав наші кроки. Час усвідомити, що не завжди тільки хтось інший винен у наших бідах, а ми заслуговували такої долі, яку мали і маємо нині.

Ніхто нам, українцям, не зробив більше шкоди, як зробили собі ми. Усвідомлення цього допоможе стати господарями відповідальними за власну долю і уникнути в майбутньому прикрих помилок, що ми робили в минулому.

Століттями залякувані, усунуті від активного суспільного життя чужинцями, ми стали пасивні і ліниві, звикли до інтелектуального й фізичного байдикування, до роботи, яка нам нерідко була непотрібна.

Звикли крадькома визирати, що в світі діється і заспокоювати себе тим, що наша хата скраю. Тепер вона стала крайньою зусібіч і нам потрібно терміново подолати вікову інертність мислення і дії кріпаків.

Ми, українці, надто легко впадаємо в ейфорію від слів, а не від справ, добровільно «вловлюємось на гачок», поводимось як той екзотичний птах страус…А потім, впадаємо в іншу крайність – тяжко розчаровуємось, нарікаючи на них, хоча самі погодились на маніпуляцію…

2. Уявлення молодих українців про українців

2.1. Етнічна ідентифікація

Соціальні перетворення в Україні призвели до руйнування усталених у попередні періоди розвитку суспільства регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття. Порушення цілісної системи цінностей і рівноваги в балансі між групами як елементами соціальної системи викликають кризу ідентичності – старі соціокультурні ідентифікації мають поступитися місцем новим.

Соціальна нестабільність актуалізує потребу у приєднаності і соціальних зв’язках – солідарності, ідентичності, приналежності до групи. Незадоволення потреби в етнічності (а вона складається з трьох компонентів: потреби в етнічній приналежності, потреби в позитивній етнічній ідентичності, потреби в етнічній безпеці) перетворюється в глибинну причину ситуацій міжетнічної напруженості, агресивності і насильства.

Етнічна ідентифікація особистості – це процес становлення, формування, усвідомлення і підтримки етнічної свідомості і самосвідомості. Вона охоплює структуру у вигляді різноманітних суспільних стосунків, а також еволюцію цих стосунків у часі. Це явище складається з багатьох компонентів — емоційних і раціональних, когнітивних і вольових, свідомих і підсвідомих.

Зупинимося на деяких результатах дослідження, спрямованого на вивчення уявлень української молоді щодо психологічних особливостей представників української етнічної спільноти.

Спробуємо емпірично визначити поведінковий та емоційний компоненти етносоціальних уявленнь молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти (українців).

Особистість здобуває етнічну ідентичність в процесі етнічної ідентифікації. Етнічна ідентифікація особистості – це процес становлення, формування, усвідомлення і підтримки етнічної свідомості і самосвідомості, а також етнічного несвідомого. Це явище складається з багатьох компонентів – емоційних і раціональних, когнітивних і вольових, свідомих і підсвідомих.

2.2. Методи дослідження

Для того, щоб із чимось порівнювати себе, із чимось ідентифікуватись, особистість повинна це «щось» знати. На підставі цього знання вона зіставляє зовнішні об’єкти, феномени і явища і свої внутрішні стани, ознаки, якості, особливості. Тому зрозуміло, чому так важливо дослідити конкретні реальні уявлення особистості про психологічні особливості етносу.

В дослідженні було використано дві методики, спрямовані на вивчення уявлень (як усвідомлених, так і неусвідомлених) студентської молоді про психологічні особливості типового представника українського етносу, а саме: методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі (ДМС);

Опис методики

Методика складається з набору 128 лаконічних характеристик, за якими респондент оцінює своє власне “Я” на момент обстеження (за схемою – „так” або „ні”). Після того, як респондент оцінить себе, підраховуються бали за кожним з восьми октантів, що відповідають певному варіанту міжособистісної взаємодії.

Октанти, що набрали найбільшу кількість балів, відповідають стилю поведінки індивіда у міжособистісних стосунках. Характеристики, які не виходять за межі 8 балів, властиві гармонійним особистостям. Показники, які перевищують 8 балів (до 12), свідчать про акцентуацію властивостей, виявлених цим октантом. Шкали, що досягають рівня 14 – 16, свідчать про виражені труднощі у соціальній адаптації. Низькі показники за всіма октантами (0 – 3) можуть бути результатом нещирості респондента. Інтерпретація даних ДМС в основному повинна орієнтуватися на перевагу одного октанта над іншим, а не на абсолютні значення.

У нашому дослідженні респондентам пропонувалося після оцінки власного “Я” оцінити образ “Типові сучасні українці” (“ТСУ”).

Образ власної етнічної спільноти є складовою частиною цілісного “Я”. Тому методика ДМС дозволяє визначити рівень етнічної ідентифікації особистості, порівнявши образи “Я” та “Типового сучасного українця”.

2.3. Процедура опрацювання даних

1. Отримані дані підраховувалися для кожного респондента окремо за образами “Я” та “ТСУ”.

2. Підраховувалися усередненні значення за кожним з октантів образів “Я” та “ТСУ”:

ОКТ R = е ОКТr / n , де

ОКТ R – середній бал до певного октанта,

ОКТ r – бал певного октанта у одного респондента,

n – кількість респондентів.

3. Були побудовані циклограми образів “Я” та “ТСУ”.

4. Визначалася різниця між двома образами за кожним з октантів окремо:

W = | ОКТ RЯ – ОКТ RУ | , де

W – різниця між двома октантами,

ОКТ RЯ – певний октант за образом “Я”,

ОКТ RУ – певний октант за образом “Типові сучасні українці”,

і сумарна розбіжність за усіма октантами разом (сума модулів різності балів по кожному з октантів):

І = е W t , де І – рівень ідентифікації.

Таким чином, за допомогою методики ДМС було отримано дані, які дозволили :

• дослідити уявлення респондентів про типовий стиль міжособистісного спілкування сучасних українців і скласти їх узагальнений портрет;
• визначити рівень ідентифікації респондентів.

2.4. Характеристика вибірки

У дослідженні взяли участь студенти 1 – 2 курсів КВНЗ «Ніжинське училище культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької». Загальна кількість респондентів – 80 осіб. Національність – українці (за самовизначенням).

2.5. Результати дослідження

За допомогою методики ДМС Т. Лірі досліджено поведінковий компонент етносоціальних уявлень українського студентства. Отримані дані наведені у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1. Середній бал “ТСУ”

ОКТ	М	s
ОКТ 1	9.10	3.84
ОКТ 2	7.66	2.80
ОКТ 3	6.64	2.26
ОКТ 4	5.93	3.39
ОКТ 5	4.91	3.07
ОКТ 6	6.37	3.11
ОКТ 7	8.34	2.97
ОКТ 8	7.37	4.25

“Типові сучасні українці” – I, VII, II, VIII, III, VI, IV, V.

Таблиця 2. Середній бал “Я”

ОКТ	М	s
ОКТ1	9.01	3.30
ОКТ2	7.08	2.38
ОКТ3	7.23	2.55
ОКТ4	6.014	2.42
ОКТ5	6.08	3.45
ОКТ6	5.88	2.64
ОКТ7	7.97	2.85
ОКТ8	7.85	3.46

“Я” – I, VII, VIII, III, II, V, IV, VI.

Уявлення респондентів про типових сучасних українців є досить узгодженими, про що свідчить невелика s. По октанту ІІ – незалежний-домінуючий тип –спостерігається найбільша узгодженість. Тобто поведінку, яку описує цей тип, респонденти вважають найбільш характерною для сучасних українців. Значно більшими виявилися в образі “Типові сучасні українці” октанти I – “владний-лідируючий” тип та VII – “співпрацюючий-конвенційний” (таблиця 3).

Таблиця 3. Рівень значущості I та VII октантів в образі “ТСУ” за методикою ДМС

ОКТ 1

	t-value	P
ОКТ 1	0.00	1.00
ОКТ 2	2.54	.012
ОКТ 3	4.61	.000009
ОКТ 4	5.17	.000001
ОКТ 5	7.12	.000000
ОКТ 6	4.62	.000009
ОКТ 7	1.31	.19
ОКТ 8	2.52	.013

ОКТ 7

	t-value	P
ОКТ 1	-1.30	.194367
ОКТ 2	1.40	.162460
ОКТ 3	3.80	.000212
ОКТ 4	4.47	.000016
ОКТ 5	6.71	.000000
ОКТ 6	3.83	.00019
ОКТ 7	0.00	1.00
ОКТ 8	1.57	.12

В образі “Я” значно більшим виявився також I октант (таблиця 4).

Таблиця 4. Рівень значущості I октанта в образі “Я” за методикою ДМС

	t-value	p
ОКТ1-ОКТ1	0.00	1.00
ОКТ1-ОКТ2	3.85	.00018
ОКТ1-ОКТ3	3.58	.00047
ОКТ1-ОКТ4	6.13	.00
ОКТ1-ОКТ5	5.13	.000001
ОКТ1-ОКТ6	6.19	.000000
ОКТ1-ОКТ7	2.01	.047
ОКТ1-ОКТ8	2.02	.045

Таким чином, респонденти вважають, що типовому сучасному українцеві властива поведінка дистантна, з елементами егоцентризму, прагнення посісти відокремлену позицію у групі; у нього немає прагнення підтримувати загальногрупові інтереси; він надає перевагу ролі неформального лідера. Стиль мислення нешаблонний, творчий (ІІ октант). Орієнтується на власну думку і мінімально залежить від факторів середовища. Реагування, обумовлене безпосередніми потребами, виражена тенденція до спонтанної самореалізації і висока мотивація досягнення, активний вплив на оточення (І октант).

Цю характеристику збагачує й пом’якшує VII октант, який виявляє стиль міжособистісних стосунків, властивий особам, що прагнуть співробітництва з референтною групою; дружніх стосунків з оточуючими; підкреслюють свою причетність до інтересів більшості. Їм властивий високий рівень тривожності і низький – агресивності; екзальтованість; ентузіазм; чутливість до емоційного настрою групи; широке коло інтересів при певній поверховості.

В уявленні респондентів типовий українець характеризується такими рисами, як оптимістичність, швидкість реакцій, висока активність, виражена мотивація досягнення, тенденція до домінування (роль неформального лідера), нонконформність, егоцентричність, підвищений рівень домагань.

Образ “Я” має багато спільного з образом типового українця. I та VII октанти посідають, відповідно, перше та друге місця.

Додатково було проаналізовано розходження у кожного респондента між образами ”Я” та образом типового українця (сума модулів різності балів за кожним з октантів) і, таким чином, визначено рівень ідентифікації (I).

З’ясувалося, що у 68,6 % респондентів І < 24 балів. Це свідчить, що у цих респондентів ці два образи майже збігаються. (Максимально можлива розбіжність становить 120 балів). На нашу думку, це означає, що у більшості респондентів етнічну ідентичність сформовано.

ВИСНОВКИ

Уявлення респондентів про себе майже збігаються з образом типового сучасного українця, але доповнені такими рисами, як непостійність, балакучість, егоцентрична образливість, вираженість потреби самому приймати рішення.

Назагал профілі “Я” та “ТСУ” дуже подібні, перша та друга позиції збігаються повністю. Це, на мою думку, свідчить про високий ступінь етнічної ідентифікації респондентів.

В результаті дослідження встановлено, що етносоціальні уявлення університетської молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти характеризуються високим рівнем однорідності за когнітивним, емоційним і поведінковим компонентами. Університетська молодь уявляє типових українців як особистостей, у яких переважає пасивно-захисна позиція і які в міжособистісних стосунках найчастіше обирають незалежно-домінуючий тип спілкування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. - М.: МГУ, 1990. - 240 с.
2. Ананьев Б.Г. О человеке как объекте и субъекте воспитания //Избранные психологические труды: В 2 т. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 2. – С. 9-102.
3. Собчик Л.Н. Введение в психологию индивидуальности. - М. Инст-т прикладной психологии, 1998. - 512 с.
4. http://www.politik.org.ua.