Районний еколого-краєзнавчий зліт-похід учнів 5 класів

Методична розробка

виховного заходу для школярів району

«Районний еколого-краєзнавчий зліт-похід

учнів 5-х класів»

 Районний еколого-краєзнавчий зліт-похід учнів 5-х класів проводиться  у вересні кожного року як похід класних колективів екологічною стежиною від Харківської загальноосвітньої школи №79 до Донецького Городища. В заході беруть участь усі 5-ті класи шкіл району (всього шкіл 16, тому зліт проводиться у 2 дні). Кожна школа прибуває на місце зльоту у визначений час. Тривалість маршруту 2 години, відстань 2 км. На станціях робота 15 хвилин.

Матеріали та інструменти: компас, годинник, рулетка, поплавки з мокрої деревини, фотоапарат,  олівці, ручка, зошит.

Мета:

• навчити методам збору краєзнавчого матеріалу, надати елементарні поняття про екологію, ознайомити з краєзнавчим матеріалом по біології, географії, геології, історії рідного краю;
• сформувати туристські навички: рух під час походу, розведення вогнищ, установка наметів, організація привалів, елементи орієнтування на місцевості. Познайомити з правилами проведення походів, основними вимогами до охорони навколишнього середовища;
• виховувати в учнів уміння правильно себе поводити у природних умовах, бережливо ставитися до навколишнього середовища, зміцнити класні колективи.

Хід заходу

1.     Організаційний момент

На старті кожна команда отримує карту, на якій відображено маршрут.  Суддя знайомить командира з маркировкою стежини-маршруту, вчить орієнтувати карту (за сторонами світу) і напрямком руху, визначити масштаб, повторює умовні позначки, проводить інструктаж з техніки безпеки.  Під час руху по стежині, за завданнями судді, командир відмічає своє місцезнаходження   на карті і час.

2.     Рух на маршруті

На старті учасникам пояснюють: рух на стежині повинен проходити по одному (ланцюжком), з відстанню один від одного 1-2 м. Стрій не повинен мати розривів. За строєм  ведуть спостереження судді на станціях. Оцінюється якість строю, темп, настрій, пісня.

3.     Гідрологічні спостереження

Клас прибуває на станцію «Гідрологічна». Рекомендовано станцію розмістити біля мосту через річку у місці зливання двох річок. Діти можуть побачити, як зливаються дві річки, оцінити забруднення водойми, яка протікає через місто. Практична робота учнів:

- визначити напрямок течії ріки;

- визначити швидкість течії поплавковим методом;

- визначити ширину річки за допомогою травинки.

4.     Організація привалів і розпалювання вогнищ.

Клас прибуває на станцію «Туристична».  На цій станції судді вчать складати вогнища:

- «шалаш»;

- «тайожний» ;

- «зірка»;

- «криничка».

Розповідають про властивості розпалювального матеріалу, обгородження.

 Заняття по установці намету. Шість чоловік з класу установлюють намет під керівництвом судді. Оцінюється якість установленого намету та час його влаштування.

5.     Знайомство дітей з деревинною рослинністю Харківської області і лікарськими рослинами. Клас навчається на станції «Біологічна». Суддя розповідає про види рослин, які зустрічаються на маршруті, їх властивості. Потім опитує дітей, що вони запам’ятали, показуючи зразки рослин.
6.     Знайомство учнів з геологічними особливостями території. Учні приходять на станцію «Геологічна». Суддя розповідає про особливості Донецького Городища як геологічної пам’ятки природи. Станцію рекомендовано розмістити на підході до Городища біля геологічного відслонення. Учні можуть побачити шари різних за кольором глин. Суддя розповідає як описується геологічне відслонення, які бувають мінерали і гірські породи за походженням, як відрізняються їх фізичні властивості.
7.     Знайомство учнів з історичними особливостями Донецького Городища. Суддя розповідає дітям, чому Донецьке Городище є історичною пам’яткою культури, чому саме в таких місцях будувалися древні поселення, як проводяться розкопки. Також можна показати панораму міста Харкова, в якому напрямі воно простяглося.

 На цій станції кожен класний колектив здає судді звіт з краєзнавчим завданням, за яке додатково отримує оцінку.

 Оцінюється робота колективів на станціях і краєзнавче завдання.

Як правило, кожний колектив отримує грамоту за перемогу, що створює ситуацію успіху і задоволення дітей своєю роботою.