Робота з літературним твором. Віталій Святовець "Шифроване прохання"

Віталій Святовець    Шифроване прохання

- Максимку, я помітив, що ти не завжди шануєш моє прохання, - сказав дід Левко. - Учора я попросив, щоб ти кинув гратися і швидко йшов вечеряти, а ти ще довго розважався. Тим часом страва прохолола….

- Я більше не буду, дідуню, - мовив онук.

- Ні, Максимку, твоїм обіцянкам я більше не вірю. Тому тепер буду зашифровувати свої думки.

- Як це зашифровувати? – здивувався хлопчик.

- А так: казатиму одне, а ти роби друге. Оце й буде наш шифр. Наприклад, я тобі загадаю: «Максимку, не принось мені лопати, яка стоїть у коморі». А ти – гайда по лопату. Або: «Внучку, грайся у футбол ще довго – довго». А ти прощаєшся з хлопцями і йдеш до хати.

- Зрозумів, дідуню! Спробуємо, - погодився Максимко.

   Якось дід Левко попросив онука не дивитися на великий годин-ник, що клацає на стіні в кухні,і не казати котра година. Поверта-ється Максимко та й каже: «Двадцять хвилин на четверту». Дід Левко тільки усміхнувся у вуса.

-У тебе, Максимку, дуже погані черевики. В них навряд чи можна збігати до сусіда і принести рубанок. Щось так мені хочеться постругати дошки. Хлопчик миттю повернувся від дядька Івана з рубанком. А потім цілий день не виходив з повітки, бо дід розповідав цікаві бувальщини. Максимко теж трудився: складав у мішок стружку.

     Хтозна, чи дідів шифр подіяв, чи Максимко трохи підріс та порозумнішав, але він став слухнянішим і спритнішим. Усі прохання дідові виконував без затримки і…навпаки.

     А сьогодні дядько Іван садив дерево у своєму саду.

Ану, подай мені, хлопче, найменшу щепу! – гукає сусід.

Максимко стоїть і дивиться.

- Ти що, Максимку, недочуваєш? – запитує дядько.

Максимко схаменувся, вибрав найменшу грушу, подав дядькові і чомусь почервонів….

- Знаєте що, дідуню? – сказав удома Максимко. – Може, вже будемо без шифру, просто?...

- Про мене, Семене, як без шифру, то й без шифру, - усміхнуся дід Левко.                               (288 слів) 

                             Тестові завдання      1 варіант

1. Що помітив дід Левко у поведінці Максимка?

а) він не завжди шанує його прохання

б) не хоче допомагати йому

в) не виконує свої обіцянки.

2. Що вирішив дідусь?

а) зашифровувати свої прохання

б) наказати внука

в) не грати з Максимком у футбол.

3.Як повинен був вести себе Максимко?

а) слухати дідуся і точно виконувати всі його прохання

б) слухати дідусеве прохання і робити все навпаки

в) знову не слухатися дідуся.

4. Як подіяли шифровані прохання на поведінку Максимка?

а) йому не подобались дідусеві шифровані прохання

б) всі дідусеві прохання Максимко виконував без затримки і навпаки

в) Максимко не виконав жодного дідусевого прохання.

5. Запиши відповідність між словом і його значенням.

Рубанок                           байдуже

Стружка                           швидко

Про мене, Семене          інструмент для стругання дощок

Миттю                              відходи від стругання дощок

6. Напиши, чому, на твою думку, Максимко погодився спілкуватися з дідусем без шифру?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Віталій Святовець    Шифроване прохання

- Максимку, я помітив, що ти не завжди шануєш моє прохання, - сказав дід Левко. - Учора я попросив, щоб ти кинув гратися і швидко йшов вечеряти, а ти ще довго розважався. Тим часом страва прохолола….

- Я більше не буду, дідуню, - мовив онук.

- Ні, Максимку, твоїм обіцянкам я більше не вірю. Тому тепер буду зашифровувати свої думки.

- Як це зашифровувати? – здивувався хлопчик.

- А так: казатиму одне, а ти роби друге. Оце й буде наш шифр. Наприклад, я тобі загадаю: «Максимку, не принось мені лопати, яка стоїть у коморі». А ти – гайда по лопату. Або: «Внучку, грайся у футбол ще довго – довго». А ти прощаєшся з хлопцями і йдеш до хати.

- Зрозумів, дідуню! Спробуємо, - погодився Максимко.

   Якось дід Левко попросив онука не дивитися на великий годин-ник, що клацає на стіні в кухні,і не казати котра година. Поверта-ється Максимко та й каже: «Двадцять хвилин на четверту». Дід Левко тільки усміхнувся у вуса.

-У тебе, Максимку, дуже погані черевики. В них навряд чи можна збігати до сусіда і принести рубанок. Щось так мені хочеться постругати дошки. Хлопчик миттю повернувся від дядька Івана з рубанком. А потім цілий день не виходив з повітки, бо дід розповідав цікаві бувальщини. Максимко теж трудився: складав у мішок стружку.

     Хтозна, чи дідів шифр подіяв, чи Максимко трохи підріс та порозумнішав, але він став слухнянішим і спритнішим. Усі прохання дідові виконував без затримки і…навпаки.

     А сьогодні дядько Іван садив дерево у своєму саду.

Ану, подай мені, хлопче, найменшу щепу! – гукає сусід.

Максимко стоїть і дивиться.

- Ти що, Максимку, недочуваєш? – запитує дядько.

Максимко схаменувся, вибрав найменшу грушу, подав дядькові і чомусь почервонів….

- Знаєте що, дідуню? – сказав удома Максимко. – Може, вже будемо без шифру, просто?...

- Про мене, Семене, як без шифру, то й без шифру, - усміхнуся дід Левко.                               (288 слів) 

Тестові завдання      2 варіант

1.Яким був Максимко?

а) неуважним

б) неслухняним

в) невихованим

2. Що означало шифроване прохання дідуся?

а) «Я казатиму одне, а ти роби друге»

б) «Я казатиму, а ти те й роби»

в) «Я казатиму, а ти нічого не роби»

3. Чи зрозумів Максимко прохання дядька Івана?

а) зрозумів

б) не зрозумів

в) зрозумів, але не відразу.

4. Від чого вирішив відмовитися Максимко?

а) від морозива

б) від шифру

в) від гри у футбол.

5. Встанови відповідність між словом і його значенням?

Повітка                       закодована назва, прохання

Щепа                           правдива життєва історія

Шифр                          господарський двір

Бувальщина                саджанці молодих дерев

6. Як, на твою думку, могли скластися надалі стосунки між дідусем і Максимком? Напиши.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.