« Розробка фрагментів уроку з використанням стратегій «Сітка Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання»

 

 

« Розробка фрагментів уроку  з використанням стратегій

 

«Сітка Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання»

 

Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, і переосмислити її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантними і сприйнятливими. Критичне мислення формується насамперед у дискусіях, у процесі активної взаємодії з текстами, створенні письмових робіт тощо.

Мета роботи:

- Описати стратегії читання та письма з розвитку критичного мислення  сітка «Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання» для поглиблення теоретичних і практичних знань з даної теми , удосконалення та набуття досвіду, самостійної творчої роботи, з метою розвитку навичок самоосвіти знань з даної теми;

 - Розробити фрагменти уроків із  зазначеними стратегіями для використання колегами під час роботи з учнями НУШ

- З'ясувати , яких вмінь та навичок набувають учні під час роботи над зазначеними методиками з читання та письма.

 

Метод « Дискусійна сітка Елвермана» або «Павутинка дискусії»

Стратегія спрямована на організацію дискусії в класі й форму­вання в учнів чіткої позиції щодо обговорюваних проблем на рів­ні дібраних ними аргументів. Учитель формує проблему, над якою працює клас. Для організації роботи учням доречно користувати­ся таблицею.

Так	Проблема	Ні
Доказ 1	Бінарне питання	Доказ 1
Доказ 2		Доказ 2

У двох стовпчиках «Так» і «Ні» фіксують аргументи, що схваль­но або заперечно відповідають на проблему. Кожний учень робить свій висновок щодо поставленої учителем проблеми.

Стратегія має на меті допомогти вчителеві організувати у класі дискусію, а учневі — з'ясувати питання, що винесено на розсуд. За­стосовується під час аналізу художніх творів, зокрема під час ана­лізу художнього тексту.

Учні мають аркуші з клейкою основою, на яких записані їхні іме­на та прізвища. Діти виходять до дошки та наклеюють їх відповідно до власних переконань. Далі вчителеві можна об'єднати учнів класу у групи й організувати диспут із цього запитання.

Головним є те, що учні можуть вільно висловити та відстояти свою думку, спираючись на певні факти; можуть під час диспуту змінити думку й перейти в іншу групу, не боячись бути висміяни­ми чи засудженими.

Методика цікава ще й тим, що її можна використати як на початку вивчення теми, так і під час підбиття підсумків, а потім по­рівняти та проаналізувати, як змінилася загальна думка класу. Цей вид роботи допомагає учням знайти аргументи і «за», і «проти», що сприяє глибшому розумінню питання, вихованню толерантності, тер­пимості до переконань інших учнів, що не відповідають особистим. Після обговорення записується спільний висновок в нижній колонці таблиці. Розвивається вміння працювати з текстом, аргументувати власну думку, розглядати питання з різних позицій, знаходити спільне рішення.

                                     Алгоритм роботи:

1.Запишіть на дошці бінарне питання

2 .Попросіть учня накреслити сітку з бінарним питанням посередині.

3.Запропонуйте обговорення в парах та занотувати три докази.

4.Підтримайте обговорення та запропонуйте написати три аргументи

5.Обєднайте пари у групи та наголосіть, щоб учні порівняли списки доказів

6.Влаштуйте обговорення запитання з усім класом.

 

   Літературне читання 4 кл. Марія Чумарна . «Казка про друга»

Так	Проблема	Ні
Доказ1. Комп’ютер – це джерело швидкого отримання інформації                                           Доказ 2 Можна здійснювати      віртуальні подорожі	Комп'ютер – корисна чи      шкідлива річ?	Доказ 1. Часте користування не залишає часу для навчання, прогулянок, допомогу батькам,спілкування з товаришами. Доказ 2.  Псує зір, поставу,      спричиняє залежність

 

 

    Літературне читання 4 кл. Марія Чумарна . «Казка про друга»

Компутик	Проблема	Сашко
Доказ1. «Розумний» «Винахідливий» «Уміє добре стрибати, залазити у всі шпарки, все чути і все бачити»	Хто кращий друг Компутик чи Сашко?  (Наведіть приклади. посилаючись на текст).	Доказ 1. «Малює різних фантастичних істот», «уміє мене слухати» «сам розповідає безліч цікавих історій» «Влітку ми з Сашком ходили на рибалку, каталися на моторному човні. Сашко навчив мене пірнати…»
Доказ 2.  « Можу подорожувати з Компутиком по всьому світу»		Доказ 2. « Вміє сміятися,плакати» «Розуміє, ,цінує» « Має уважне любляче серце»

«Кубування» (автори Кован та Кован, 1980 р.)

Кубування є методом навчання, що полегшує розглядання різ­них сторін теми. Це навчальна методика, яка пропонує учням від­повісти на 6 запитань різних типів, що стосуються теми. Цей під­хід передбачає використання кубика із написаними на кожній гра­ні вказівками щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, можливі такі вказівки на гранях куба:

1. Опиши це (колір, форма, розміри).

2. Порівняй це (на що це схоже? від чого це відрізняється?).

3. Добери асоціації (про що змушує думати? що спадає на думку?).

4. Проаналізуй це (скажіть, яким чином це зроблено? ви це знає­те? ви можете це вигадати?).

5. Як його використати (знайти застосування; яким чином це мож­на застосувати?).

6. Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (що в ньому доброго чи поганого? займіть певну позицію, використайте по­вний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).

Кубування — це приклад ігрової методики, а також один із ме­тодів навчання, що полегшує всебічне розглядання теми. Учні мо­жуть виконувати кубування в парі, потім об'єднатися в групи. Слід провести через кубик слово. Це може бути літературний термін, ви­значення або якась інша назва...

Чи необхідно «проходити» всі шість сторін кубу з учнями початкової школи? Чи можна встановлювати спонтанний порядок запитань, кидаючи куб?

Якщо ви зосереджені на розвитку критичного мислення молодших школярів, то краще дотримуватись порядку, який передбачає перехід від менш складного до складнішого типу мислення. Тип мислення, який має місце у процесі «Кубування» повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума. Для молодших школярів стратегію «Кубування» краще впроваджувати поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути конкретний предмет та продемонструйте лише перші три грані куба. Надалі продовжуйте поступово відкривати всі грані .

 

          На якій стадії уроку можна застосувати цю стратегію?

Стратегію можна застосувати на всіх стадіях уроку, але краще на стадії актуалізації та рефлексії. Стратегію «Кубування» варто застосовувати до розгляду чогось, що учні добре знають, що їм добре відомо. Отже, необхідно дуже ретельно ставитись до обрання теми.

 

                    Приклад застосування стратегії «Кубування»

Завітав  сьогодні в клас

На урок до нас

Кубик, діти,не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання ваші перевіряє.

 

Учитель. Опишіть годівничку

 - Коричнева, прямокутної форми, невелика за розміром.

Учитель. Порівняйте.

- На що схожа годівничка?

 - Схожа на маленький будинок, собачу буду,павільйон.

Учитель . Встановіть асоціації.

- Про що вас змушує думати?

 - Змушує думати про птахів, білок, маленьких тварин.

Проаналізуйте.

- Яким чином  це зроблено?

Зроблено руками людини за допомогою деревини, цвяхів, молотка.

Знайди застосування.

- Яким чином це може бути застосовано?

- Це важливо для птахів. Для годування птахів та маленьких тварин.

Запропонуйте аргументи «за» і «проти»

- «За» - затишок і їжа для тварин, елемент декору.

- «Проти» - не дуже надійна споруда, може розламатися від вітру,розгойдується від вітру і лякає тварин.

                 Спрямоване читання ( кероване читання)

    Ця стратегія дає можливість стимулювати читаць­ку активність учнів під час ознайомлення з літератур­ним твором. Текст поділяється вчителем на частини (при розподілі зверніть увагу на те, що закінчуватися кожна частина повинна якимось несподіваним пово­ротом сюжету, як детективні серіали, — це викликає бажання дізнатися, що ж буде далі).

1.     Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставимо дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи у парах чи групах).

2.    Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами (треба заздалегідь попередити учнів, щоб вони не читали весь текст наперед). Текст поділяється вчителем на частини (при розподілі зверніть увагу на те, що закінчуватися кожна частина повинна якимось несподіваним пово­ротом сюжету, як детективні серіали, — це викликає бажання дізнатися, що ж буде далі), зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування.

3.       Після читання кожної частини учням ставляться запитання, причому бажано уникати буквальних. Також пропонується спробувати зробити прогноз (передбачення) стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

Результати застосування цієї методики звичайно залежать саме від системи питань, що учитель пропонує учням.

Свої передбачення учні можуть фіксувати у спеціальній таблиці. Пі­сля цього читають наступну частину тексту та перевіряють передба­чення (справдилися чи не справдились очікування). Цей вид роботи подобається учням, адже читати текст із передбаченням значно цікавіше. Діти почуваються співавторами, творцями, адже беруть активну участь у процесі навчання. Зміст прочитаного тексту глиб­ше сприймається й довше зберігається в пам'яті.

 

Фрагмент уроку читання 1 кл. Стратегія «Спрямоване читання.

За Миколою Герасименком «Мобільний телефон»
 

 

	На вашу думку, що буде відбуватися?	Обгрунтування думки.	Що відбулося насправді ?
Після ознайомлення із заголовком твору	-Що , на вашу думку,буде відбуватися у тексті?
Після опрацювання першого фрагмента до слів «У мене пропажа»	_ Як розгортатиму-ться події далі? - Що трапилося у Олі ? - Якої допомоги попросила дівчинка у Сергійка?	Обговоріть відповіді на питання, пропонуючи учням наводити докази, зачитуючи короткі уривки тексту	Оля загубила мобільний телефон
Після опрацювання другого фрагмента до слів « На галявині, що біля озера»	- На вашу думку, що буде відбуватися далі? - Чи згодився Сергійко допомогти подрузі?	Обговоріть відповіді на питання, пропонуючи учням наводити докази, зачитуючи короткі уривки тексту	Сергійко виявив бажання допомогти дівчинці знайти пропажу
Після опрацювання третього  фрагмента до кінця тексту	- Що відбуватиметь-ся далі? - Чи знайде Сергійко телефон? - Як він це зробить?	Обговоріть відповіді на питання, пропонуючи учням наводити докази, зачитуючи короткі уривки тексту	Сергійко знайшов загублений телефон через виклик  зі свого мобільного
Після дочитування твору	Чи справдилися ваші передбачення?	Обговоріть відповіді на питання, пропонуючи учням наводити докази, зачитуючи короткі уривки тексту

 

 

 Висновки: використовуючи стратегії  читання та письма для розвитку критичного мислення, а саме - сітка «Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання» учні:

• розуміють, відтворюють, застосовують, аналізують, синтезують,  дають оцінку,

• встановлюють зв’язки, здійснюють перетворення з однієї форми (зі словесної у графічну); інтерпретують; прогнозують;

• використовують вивчений  матеріал в конкретних умовах і нових ситуаціях;

•  вчаться виділяти  частини цілого, виявляють  взаємозв’язки між ними;

•  вчаться  комбінувати елементи, щоб одержати ціле з новою системною властивістю ;

•  виробляють вміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу для конкретної мети.

Для того, щоб критично мислити, учні повинні  розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;  брати активну участь у навчальному процесі;  ставитися з повагою до різноманітних думок; бути готовими породжувати й відхиляти судження.      

Критичне мислення – складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так. Молодші учні можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

2 . Cучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний  посібник /О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004. – 192с. 

 

3. Педагогічні технології навчання української мови та літературного читання в початковій школі: навчально – методичний посібник / М. Чабайовська, Г. Гаєвська, Н. Гавриленко. – Т.:Мальва – ОСО, 2015 – 187с.

 

 4. Технології розвитку критичного   мислення/А.Кроуфорд, В.Саул.- К.: Плеяди, 2006. – 220с.

 

5. Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи:

монографія/ Н.М. Бібік, М.С. Вашуленко, В.О. Мартиненко – К.: Педагогічна думка, 2014. – 346 с.