Розробка уроку "Тема жіночої долі у творчості Т.Шевченка. Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка"

Автор:

Каменська Лідія Валеріївна,

учитель української мови та літератури

Ганно-Опанлинського НВК І-ІІІ ступенів

Приазовської районної ради

Запорізької області

Тема: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. («Катерина», «Наймичка», « На панщині пшеницю жала…», « Марія», « У нашім раї на землі…). Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка

Мета: ознайомити учнів із творами Т.Шевченка, в яких розкрита тема жіночої долі жінки; формувати знання про становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка, уміння порівнювати різні типи втілення жіночої долі у творчості поета; розвивати вміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її; спонукати до пошукової діяльності; виховувати почуття національної свідомості, пошани до жінки в усіх її іпостасях ( жінка-мати, жінка-кохана та ін.)

Тип уроку: закріплення набутих знань.

Обладнання: підручник,  портрет  Т.Шевченка, ілюстрації до творів, Біблія, Ікона Божої матері.

 

                                        Епіграф уроку :                                                                                                                                                                        

… Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

…І перед нею помолюся,

Як перед образом святим

Т.Шевченко

 

 

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

…Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Ці слова промовляв Т.Шевченко з особливою святістю, великим трепетом душі, бо жінка – мати дає життя, плекає і підтримує його своєю турботою. Жінка, мати, дружина, годувальниця! Вона – берегиня сімейного вогнища, хранителька нації, її духовності. Адже від матері дитина переймає рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції свого роду, його святині. Саме тому у Т.Шевченка маємо таке поклоніння жінці-матері:

…І перед нею помолюся,

Як перед образом святим

Тієї матері святої.

 « Такого полум`яного культу материнства, - писав М.Рильський, - такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти. Мабуть,ні в одного з поетів світу».

 «Наймичка», « Катерина», «Причинна», « Утоплена», «Відьма», «Марія»,  «Сова», «Слепая», «Мар’яна – черниця» та інші - не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. Але якою б жінка не була, Шевченко бачив у ній «найвищу красу світу». Поет завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю, мріяв бачити щасливою. А це бажання було за тих часів майже нездійсненним! Шевченко згадує свою матір, яку дуже рано «нужда та праця» поклали в могилу, свою неньку – сестру Катерину,  яка практично довіку залишалася в кріпачках, сусідку Оксану, що підтримувала його у важкі хвилини (« Мені тринадцятий минало…»). Тому так багато в Шевченка творів про жінок. І зображує він їх в романтичному стилі, і в реалістичному, і символічно-узагальненому.

Поет остерігає дівчат, закликає їх бути обачними, берегти свою честь змолоду. Ось такі проблеми й будуть на сьогоднішньому уроці в полі нашого зору.

Аутотренінг

    Сядьмо обличчям одне до одного, згадаймо мить, коли ваша мама, радіючи вашим успіхам, щиро усміхнулась – і вам від того ставало так добре…

Заплющимо очі й промовимо:

«Я – розумний…

Я – щасливий…

Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі, а поруч – моя мама».

 Розплющте очі та  подаруйте одне одному усмішку.

 Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до творів, які ніколи не залишали нікого байдужими.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Діти! Я гадаю, що ви добре  підготувалися до сьогоднішнього уроку. А ось наскільки були уважними під час прочитання  творів Шевченка про жінку-матір покаже бліц-диктант.  І допоможе  мені його провести мій помічник – Тарасик.

(Виходить в українському вбранні учень 5 класу).

 Тарасик. Доля жінки-матері була поету добре відома. З болем у серці він говорить про рідну матір, своїх сестер, а також Оксану Коваленко, дівчину, яку любив всім серцем. Ці гірки спогади вилилися у сумні рядки творів Т.Шевченка про трагічну долю жінки – матері.             

Проведемо бліц-диктант. Ви почуєте уривки з творів Шевченка , вам потрібно буде записати з якого вірша чи поеми ці рядки.

1.«Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами». («Катерина»)

2. «У неділю вранці-рано

Поле крилося туманом». («Наймичка»)

3. « І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир наш бога принесла…» ( «У нашім раї на землі…»)

4. « Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать». («Сон»)

6. «А я незлобний, віспою

Як процвітуть убогі села,

Псалмом і тихим, і веселим

Святую доленьку твою». («Марія»)

6. « А пан глянув…одвернувся…

Пізнав препоганий,

Пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята…» («Катерина»)

7. «Все упованіє моє

На тебе, мій присвітлий раю,

На милосердіє твоє…» («Марія»)

8. « І усміхнулася небога,

Проснулася – нема нічого…» («Сон»)

9. «… а ти

Мов золото в тому чорнилі,

В людській душі возобновилась,

В душі невольничій, малій,

В душі скорбящей і убогій». («Марія»)

10. «Літа минають.

Потроху діти виростають,

І виросли. І розійшлись

На заробітки, в москалі». ( «У нашім раї на землі…»)

11. «Сидить батько кінець стола,

На руки схилився;

Не дивиться на світ божий;

Тяжко зажурився».(«Катерина»)

12. «І дід, і баба у неділю

На призьбі вдвох собі сиділи

Гарненько, в білих сорочках».(«Наймичка»)

IV. Скласти асоціативну схему “Жінка у творах Шевченка”

 

Кохана                                                                     Мати

 

     Сирота                               жінка                            Покритка

 

     Вдова                                Черниця                         Наймичка

 

V. Театральне дійство.

 

Учитель. Українські дівчата, які піддавшись першому пориву, коханню, лишаються обманутими, народжують синів. Вони щирі, ніжні, довірливі, наївні,  повністю віддаються коханню, люблять свої дітей.

Три жінки (три типи людей) чинять в однакових умовах по-різному (висловлення власної думки).  Катерина гине, не змігши пережити сорому, душевних поневірянь. Наймичка Ганна живе поряд із сином і тільки перед смертю відкриває правду. Марія не соромиться  позашлюбного сина, а виховує його як борця з несправедливістю і продовжує почату ним справу.

- Як це зображує Шевченко?   А зараз ми зустрінемося з героями творів Т.Шевченка, у яких він розкрив трагічну долю жінки-матері.

Інсценізації:

1. « Катерина» (Катерина, автор, москаль).

2. « Наймичка» (Ганна, Катерина, Марко)

3. «Марія» (автор)

1. «Катерина»

Герої: Автор, Катерина, москаль.

Автор: Кричать сови, спить діброва,

Зіроньки сіяють…

Спочивають добрі люде…

Все нічка покрила.

Де ж Катрусю пригорнула:

Чи в лісі, чи в хаті?

Чи в полі під копою

Сина забавляє?

Де то моя Катерина

З Івасем мандрує…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За сценою чується: москалі, москалі, москалі.

Катерина: Де москалі? (кладе дитину).

Любий мій, Іване!

Серце моє коханеє!

Де ти так барився?

Чого утікаєш?

Хіба забув Катерину?

Хіба не пізнаєш?

Подивися, мій голубе,

Я Катруся, твоя люба.

Нащо рвеш стремена?

Постривай же, мій голубе!

Дивись, я не плачу.

Ти не пізнав мене, Йване?

Серце, подивися.

Їй же богу, я Катруся!

Москаль: Дура, отяжися!

 Возьмите прочь безумную!

Катерина: Боже мій! Іване!

І ти мне покидаєш?

А ти ж присягався!

Москаль: Возьмите прочь! Что ж ви стали?

Катерина: Кого? Мене взяти?

Свою Катерину, що для тебе

Сина породила?

Мій батечку, мій братику!

Хоч ти не цурайся!

Наймичкою тобі стану…

З другою кохайся.

Покинь мене, забудь мене,

Та не кидай сина.

Я винесу тобі сина.

(Іде, бере дитину)

Утік! Нема…. Сина, сина

Батько одцурався.

Боже ти мій! Дитя моє!

Москалики! Голубчики!

Візьміть за собою…

Візьміть його…бо покину,

 Як батько покинув…

 (зупинилася, стала як статуя)

2. «Наймичка»

Герої: Ганна , Катерина, Марко.

Ганна: Чи чуєш ти, Катерино?

Біжи зустрічати!

Уже прийшов! Біжи швидше!

Швидше веди в хату!

Слава тобі, Христе - боже!

Насилу діждала!

І «Отче наш» тихо-тихо,

мов крізь сон, читала.

Марко: А де ж Ганна, Катерино?

 Я пак і байдуже!

 Чи не вмерла?

Катерина: Ні, не вмерла,

А дуже нездужа.

Ходім лишень в малу хату,

Поки випрягає воли батько:

Вона тебе, Марку дожидає.

Ганна: Слава, слава Богу!

Ходи сюди, не лякайся….

Вийди, Катре, з хати:

Я щось маю розпитати,

Дещо розказати.

    Катерина вийшла, Марко схилився.

Ганна: Марку! Подивися

Бач, як я змарніла?

Я не Ганна, не наймичка, я … (оніміла).

Прости мене! Я каралась

Весь вік в чужій хаті!

Прости мене, мій синочку!

Я,  я твоя мати! (замовкла).

3. Уривок з поеми «Марія»

Учень 1: З своїми дітками пішов

В Єрусалим на слово нове,

Поніс лукавим правди слово.

Не вняли слову! Розп'яли!

Як розпинать його вели,

Ти на розпутії стояла

З малими дітьми. Мужики,

Його брати, ученики,

Перелякались, повтікали.

— Нехай іде! Нехай іде!

Отак і вас він поведе! —

Сказала дітям. І упала

На землю трупом. Розп'ялась

Твоя єдиная дитина!..

Учениця 2: Брати його, ученики,

Нетвердії, душеубогі,

Катам па муку не дались, —

Сховались, потім розійшлись.

І ти їх мусила збирати...

Учень 3: Своїм святим огненним словом!

Ти дух святий свій пронесла

В їх душі вбогії! Хвала!

І похвала тобі, Маріє!

Мужі воспрянули святії,

По всьому світу розійшлись.

І іменем твойого сина,

Твоєї скорбної дитини,

Любов і правду рознесли

По всьому світу. Ти ж під тином,

Сумуючи, у бур'яні

Умерла з голоду. Амінь.

Учитель. Діти! Дякую за інсценізації. Отже, бачимо, що у кожній дівчині, жінці Кобзар бачив свою матір, сестер. Тому поету особливо боліли їхні нещасливі, занапащені долі. Синівська любов наповнена гірким невтішним горем, виривається з глибини серця Тараса Шевченка. Поет своїм ставленням до жінки-матері виховує у читача безмежну любов до невтомної трудівниці, нещасної вдови, сироти, матері-берегині; прищеплює почуття пошани до жінки, земної матері, яка з дитинства завжди була уособленням краси, ніжності, материнства.

VІ. Метод «Займи позицію»

Учитель. Кому ви більше симпатизуєте – Катерині, Ганні чи Марії?

Принагідна цитата

І.Франко писав : «Катерина – натура проста – палка, вразлива, ошукана москалем, відіпхнута, у своїм тяжкім горі вона думає тільки про себе, покидає дитину на шляху, а сама шукає на своє горе ліків – у воді під льодом.

 Наймичка – натура безмірно глибша, чуття в неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, примушує забути про саму себе, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини.»

Учень 1. Я сприймаю Катерину дещо в іншому плані. Вона скрізь і завжди свідомо відстоює власне «Я», своє  право на кохання і гідне життя, стає покритою, бо вірить коханому, «Їй не спадає на думку, що вона нікчема чи не варта його уваги, хоч у цьому – причина її трагедії». Дівчина не усвідомлює соціальної нерівності з любим, його підступності, до останнього чекає його. А потім – тяжкий, принизливий пошук батька дитини. І коли він відвернувся, з готовністю пропонує себе в жертву в ім’я дитини. Її самогубство я сприймаю як хвилинний відчай, викликаний життям, а не плітками. Отже, їй ще притаманні  такі риси: рішучість, наполегливість, витримка, жертовність. А трагедія – наслідок приниження.

Учень 2. Не можу піддавати гострому осуду жодну з жінок, бо обидві вже покарані своїм ганебним «статусом» покритки. Але я симпатизую більше Ганні. Бо любляче серце не повело її стежками Катерини до самогубства; воно вибрало інший, значно важчий і благородніший шлях – «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М.Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері?

Учень 3. А мені найбільше симпатизує  Марія – звичайна  дівчина, наймичка,  роботяща, слухняна, покірна.  Вона  народила сина, виховала його борцем за правду, пішла разом із ним, підтримувала його, щоб він «поніс лукавим правди слово», дійшла з ним «аж до Голгофи». А коли сина Марії розіп’яли, вона зібрала його учнів і надихала їх «своїм святим огненним словом» на подальшу боротьбу. Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити — фактично врятувала майбутнє людства, яке вбило її дитину. Вона – Мадонна.

VIІ. Евристична бесіда

1. Як ставиться Шевченко до своїх героїнь?

Відповіді учнів.

2. Як повелися батьки з Катериною? Чому вони так вчинили з донькою.

3. Чому Ганна віддає сина чужим людям?  З яких причин наймається до старих.

4.  Чого боявся Йосип і що змусило його одружитись з Марією? Про що це свідчить?

5. Як зображують Матір на  картинах художники? Що спільного між звичайними земними жінками і Марією, що народила Спасителя людства?

Показ та коментування зображення  образу Матері Божої Марії з немовлям

6.Які проблеми піднімає автор цими поемами? Чого нас навчає?

(Письменник піднімає у творах ряд морально-етичних проблем : добра і зла, моралі, вірності і зради, батьків і дітей. Заставляє задумуватися над власними вчинками, вчить людяності і духовності. Промовляє до нас з глибини століть, просячи: , «Будьте добрими, мужніми, стійкими у час випробовування. Умійте знайти в собі силу і милосердя. Ваш обов'язок виховати тих, кого даруєте світові».)

VIІІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів

1.Слово вчителя. «Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя... Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері». (Іван Франко)

Отже, ще раз повторимо:

образ Катерини – трагічний;

наймички Ганни – величний;

Марії – героїчний.

- Чи є це відповідь на проблемне питання?  Так, бо справді прослідковується еволюція (зростання) жіночих образів у творчості Тарас Шевченка.

-  А чи можлива  така доля жінки в наш час?

(У наш час не позбавлений легковажних людей та егоїстів. Однак зараз жінка має соціальний захист у державі, що закріплене статтею конституції про Права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Стаття 2 Конституції України с.8).

2.Метод  «Мікрофон»

Сьогодні я дізнався…

Я зрозумів…

Я навчився…

Я відчув, що…

У мене вийшло…

Мене здивувало…

Урок дав мені життя…

Учитель: Почалося ХХІ століття. Чи назвуть Вас, ваших дочок і онук прекрасною половиною людства, залежить і від вас самих. Нехай помилки жінок минулого стануть для вас уроком, щоб не знівечилася доля нашого народу в майбутньому. Прийдешнє народів залежить від поваги  до жінки.

ІX. Домашнє завдання:

- Середній рівень: характеристика образів Катерини, Ганни, Марії.

-  Достатній рівень: скласти план до змісту поем «Катерина», «Наймичка», «Марія».

- Високий рівень: написати творчу роботу “І в наш час жінки залишають своїх дітей. Чому?”