РОЗРОБКА УРОКУ "УКРАЇНА ДЛЯ ГЕТЬМАНА ЧИ ГЕТЬМАН ДЛЯ УКРАЇНИ"

Українська література 9 клас

Тема: » Україна для гетьмана чи гетьман для України»

 ( уроки для нащадків у романі  Пантелеймона Куліша «Чорна рада»)

Мета: формувати компетентності: предметні: характеризувати і порівнювати  образи героїв твору   (І. Брюховецького та Я. Сомка), з’ясувати їх ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи та ста­нової психології окремих суспільних верств;

ключові:

коментувати вчинки героїв;

дискутувати про зв’язок історичного минулого із сучасністю ,важливість знання історії;

роз­вивати пам’ять, увагу, спостережливість;

 вміння оцінювати прочитане, критично  логічно мислити, висловлюючи виважені власні міркування;

 соціальну, комунікативну, творчу компетентності

емоційно-ціннісне ставлення:

 вихову­вати почуття пошани до творчості П. Куліша, любов до Вітчизни, прищеплювати

пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю;

формувати усвідомлення значення ініціативності ,наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети, прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю і обов’язку

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь( інтегрований)

Обладнання: текст роману, відеофрагменти фільму «Чорна рада», цитатний матеріал до твору, портрети гетьманів, бюлетні, скринька для бюлетнів.

Хід уроку

Доборолась Україна до самого краю.

Гірше ляха свої діти її розпинають.

Т.Г.Шевченко

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку. Ознайомлення з епіграфом до уроку ( його трактування учнями)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Цитатний диктант за романом П. Куліша «Чорна рада»

За наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

1 «Темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній сви­тині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупив невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болісті і замовляти усякі рани. Може він помагав своїми молитвами над недужими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. За теєто, за все поважали його козаки, як батька: і хоч би попоросив у кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й йому оддав усякий» (Старий коб­зар, «божий чоловік»)

2 «Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотня­них штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки не видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловічок простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на його, не подумав би , що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату ( І. Брюховецький)

3 «…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної, був високий, огрядний собі пан, кругловидний, русявий, голова в кучерях, як у золотому вінку, очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи за­говорить… Жартів не любив. Щирий і незлобливий був лицар, да все ж як і допечуть йому, то стережись тоді кожен» (Я. Сомко)

4 «Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік…. і не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за без­божний глум польських консистентів і урядників над укра­їнцями» (І. Шрам)

5 «Був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж па­нотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти» (П. Шраменко)

6 «А вона ж то стояла, підійшовши під благословеніє, хороша да прехороша! Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю, а на виду аж сіяє… І що вже, як хороше вдасться! Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — усе не так, як хто інший: так усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко світить» (Леся Череваниха)

7 «Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала. А гарна, чорноброва була пані» (Настя — дружина Гвиновки)

8 «…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню війну з ляхами… доскочив собі не­зчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва» (М. Черевань)

9 «Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і ха­рактерника. Да вже без юродства в їх не буває» (Кирило Тур)

10 «Справді … був собі дідусь такий мизерний, мов зараз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позапа­дали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах, да й те на йому було мов по­зичене» (Василь Невольник)

11 «…не любив ніяких сварок; … бо був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить» (М. Черевань)

12. «…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх» ( Кирило Тур)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя.

Україна в усі часи була ласим шматочком для усіляких загарбників: сусідів та дальніх країн. Тому постійно та чи інша її територія потрапляла під чиюсь залежність, а після підписання Переяславської угоди і зовсім поділилася на дві частини. Одна була Лівобережною Україною та потрапила під протекторат царської Росії, а друга опинилася підвладною Польщі.

Та завжди серед українців знаходилися відважні люди, які прагнули до збереження української державності й об’єднання країни, але, на жаль, довгий час це не вдавалося. Саме цієї боротьби першим в українській літературі торкнувся у своїй творчості                   П. Куліш, створивши перший національний історичний роман «Чорна рада». Цей твір переносить нас у часи козаччини, коли центр боротьби за об’єднання України перенісся ззовні всередину країни. Саме погляд зсередини дав можливість побачити у новому світлі природу козацьких воєн, головні причини національної трагедії й національного розбрату.

Про причини роз’єднання нашого народу, про уроки, які ми маємо винести із роману – хроніки П. Куліша й піде мова на сьогоднішньому уроці.

ІV. Основний зміст уроку.

1.                    Виступ учня – історика.

Діялося це незабаром після возз’єднання України з Росією. На Україні розгорнулась складна політична боротьба за владу, що і призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 року, на якій було скинуто тимчасового гетьмана Сомка й обрано гетьманом Івана Брюховецького. На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.

Після смерті Богдана Хмельницького (1657 р.) загострюється боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій. На Правобережній Україні боротьбу за гетьманування веде представник польсько-шляхетської орієнтації Павло Тетеря. На Лівобережній Україні козацька старшина висунула на гетьмана переяславського полковника Якима Сомка — брата першої дружини Б. Хмельницького. На старшинській раді в Козельці Сомка обрано наказним (тимчасовим) гетьманом. Але царський уряд не затвердив цього обрання.

Сомко дотримувався програми об’єднання Правобережної і Лівобережної України в тісному союзі з Росією і намагався приборкати народні рухи. Він утверджував феодальне землеволодіння, домагаючись на цій основі розширення автономних прав. Цим було незадоволене міщанство та низові вер­стви козацтва. Вони висунули на гетьмана кандидатуру підтриманого царським урядом кошового отамана Івана Брюховецького, який демагогічно, на словах проголошував себе прихильником народних мас. На Чорній раді він був обраний гетьманом. Після цього Брюховецький скарав на смерть Сомка і його прихильників, а сам ще рішучіше своїх попередників провадив політику козацької старшини. Під час цих подій по Україні ширилися повстанські рухи незадоволеного селянства. У них значну роль відіграли міські ремісники, дрібне міщанство. Ці антифеодальні рухи були спрямовані проти заможної старшини і її ставлеників — гетьманів, що утверджували основи феодальної економічної системи.

Ворогування між окремими групами козацької верхівки, боротьба між претендентами на гетьманську булаву відзначалося характерними для епохи феодалізму ознаками міжусобиць і ворогування феодалів.

2.                    Вправа «Килим ідей»

Учитель пропонує учням об’єднатися у дві групи, які мають відповісти на питання, що висвітлено на слайді «Чи існує проблема боротьби за владу сьогодні? Чи актуальна вона в наш час?»  Групи мають довести прикладами з історії або літератури свої міркування й записати у формі «Килима ідей», переглянувши відеофрагменти фільму «Чорна рада»

3.                    Літературна прес – конференція

Слово вчителя. Вашим домашнім завданням було скласти характеристику образів твору                     ( гетьманів Я. Сомка та І. Брюховецького) від першої особи. Зараз ми проведемо прес – конференцію, на яку запрошуємо персонажів роману, що боролися за гетьманську булаву.

• З кожної групи запрошується учасник, який витягує лот з іменем героя.  Усі інші учасники конференції займають свої місця і працюють в якості кореспондентів, що ставлять питання героям.

Приклади питань до гетьмана Івана Брюховецького.

1.                    Яких політичних поглядів ви дотримуєтесь щодо Запорозької Січі?
2.                    Що вас пов’язує із Юрієм Хмельницьким? Богданом Хмельницьким?
3.                    Скільки років ви прожили на Січі до того, як почали претендувати на булаву?
4.                    Чи згодні ви з думкою, що Запорізька Січ — свого роду автономія, і керуючи нею, можна керувати й усією Україною? Поясніть чому?
5.                    Чи не ображає вас прізвисько Іванець? Звідки воно пішло?
6.                    Яку обіцянку ви дали запорожцям перед Ніжинською радою?
7.                    Як ви вчинили б зі своїми політичними ворогами після власної перемоги на  Чорній раді?

Приклади питань до гетьмана Якима Сомка

1.                    Які родинні стосунки вас пов’язують з Богданом Хмельницьким?
2.                    Кому ви пообіцяли поступитися булавою, аби вона не потрапила до рук Брюховецького?
3.                    Поясніть свої політичні погляди щодо майбутнього України під вашою булавою.
4.                    З якої причини ви відмовились врятуватися від смерті, коли Кирило Тур запропонував вам обмін?
5.                    Чи близькі вам ідеї возз’єднання Право – і Лівобережної України? Чому?
6.                    Як ставляться до вас козаки?
7.                    Як би ви вчинили зі своїми політичними ворогами, якби здобули перемогу перемоги в Ніжинській раді?

• Підведення підсумків конференції.

4.                    Технологія «Діаграма Вена»

Використовуючи цитатний матеріал та матеріал прес – конференції, заповніть «Кола Вена» про обох претендентів на гетьманську булаву, вказавши спільні та відмінні риси.

                                                                 Спільне

                                                 _______________

                                                 _______________

                                                 _______________

                                                ________________

                                                ________________

V. Рефлексія.

1. Дерево рішень.

Групам пропонується сформулювати висновок уроку, дати відповідь на запитання: які ж уроки ми, нащадки, маємо винести з роману Пантелеймона Куліша?

Заповнити «Дерево рішень»

Наприклад:  

•     шукати взаємовигідних рішень проблемних питань,
•     прислухатися до думки політичних ворогів,
•     робити висновки із власних помилок,
•     дотримуватися даного народу слова,
•     шанувати свою віру, традиції, свій народ,
•     боротися за єдність та мир у рідному краї,
•     навчитися вирішувати конфлікти мирним шляхом.

2.Гра »Вибори гетьмана» ( на підготовлених бюлетенях учні ставлять позначку навпроти  вибраного кандидата)

ЗРАЗОК БЮЛЕТНЯ

ВИБОРИ ГЕТЬМАНА УКРАЇНИ

15 БЕРЕЗНЯ 2019 РОКУ

1. СОМКО ЯКИМ СЕМЕНОВИЧ ,1619 Р.Н.,ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛКОВНИК, НАКАЗНИЙ ГЕТЬМАН ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗБКОГО НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ З 1659 ПО 1663 Р.

2. БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ, 1623 Р.Н.,З ПОЧАТКУ 1659 Р.-КУРІННИЙ ОТАМАН, З ГРУДНЯ ЦЬОГО Ж РОКУ-КОШОВИЙ ОТАМАН ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ.

3. Заключне слово вчителя.

Отже, як писав Екклезіаст:

Є час розкидати каміння, а є час збирати його.

Є час руйнувати, а є час будувати.

Є час для любові, а є — для ненависті?

• А який зараз час? Хочеться вірити, що ми живемо у час, коли панує любов, щастя, будівництво майбутнього, і все каміння уже зібране. Прагніть до цього!

4.Оцінювання учнів

VІ. Домашнє завдання.

На вибір: 1. Написати листа одному з гетьманів, охарактеризувавши його вчинки та слова.

2. Написати есе на тему « Уроки, які дав для нащадків Пантелеймон Куліш у своєму історичному романі «Чорна рада».