Розробка "Застосування мультимедійних засобів навчання у процесі вивчення дієслова на уроках української мови в 7 класі

Про матеріал
Мета роботи: привести методику викладання мови у відповідність до розвитку сучасних інноваційних технологій, показати методи розв’язання цілого ряду дидактичних задач за допомогою мультимедійної дошки на уроках мови під час вивчення дієслова в 7 класі, урізноманітнити навчальний процес, сформувати стійку мотивацію до вивчення мови. Робота складається зі вступу, основної частини, висновку та додатків (теоретична та практична частина вивчення теми «Дієслово»). У вступі наголошується актуальність застосування комп’ютера, проектора, мультимедійної дошки на уроках української мови в різних за показниками навчальних досягнень класах, описуються форми роботи з мультимедійною дошкою.
Перегляд файлу

                Одеський навчально-виховний комплекс № 49 

  «Спеціалізована школа - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

                   Одеської міської ради Одеської області

 

 

 

 

 

 

 

 

          Застосування мультимедійних засобів навчання у процесі вивчення

дієслова на уроках української мови

                       в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                   Роботу підготувала

                                                                                  вчитель української  

                                                                                    мови та літератури

                                                                                Одеського НВК № 49

                                                                                          Москаленко

                                                                                   Лариса Михайлівна

 

 

                                             Одеса, 2018

 

                          Анотація

на роботу «Застосування мультимедійних засобів навчання у процесі вивчення дієслова на уроках української мови в 7 класі»

 

       У час компютеризації шкіл актуальним є питання про застосування нових інформаційних технологій, мультимедійних засобів навчання на уроках української мови та літератури. Ця сучасна педагогічна технологія допомагає реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні, забезпечити диференціацію та індивідуалізацію навчання з урахуванням здібностей учнів. Робота знайомить з можливостями застосування мульти-медійної дошки у процесі вивчення теми «Дієслово» на уроках української мови в 7 класі.

       Мета роботи: привести методику викладання мови у відповідність до розвитку сучасних інноваційних технологій, показати методи розв’язання  цілого ряду дидактичних задач за допомогою мультимедійної дошки на уроках мови під час вивчення дієслова в 7 класі, урізноманітнити навчальний процес, сформувати стійку мотивацію до вивчення мови.

       Робота складається зі вступу, основної частини, висновку та  додатків

 (теоретична та практична частина вивчення теми «Дієслово»).

       У вступі наголошується актуальність застосування комп’ютера, проектора, мультимедійної дошки на уроках української мови в різних за показниками навчальних досягнень класах, описуються форми роботи з мультимедійною дошкою.

        В основній частині подається система вивчення дієслова, вправи на формування понять про граматичні категорії дієслова, умінь та навичок. Пропонуються 6 уроків-зразків презентацій, контрольне тестування на уроці узагальнення вивченого про дієслово.

        У висновку зазначається, що, використовуючи мультимедійну дошку на уроках мови в 7 класі, можна більш ефективно розв’язувати цілий ряд дидактичних задач, робити уроки цікавими та результативними.

        У додатках ( теоретичній та практичній частині вивчення теми «Дієслово») подано проект з теорії за темою «Дієслово»  у вигляді таблиць та схем для вивчення 12 тем і диференційовані завдання для виконання практичних вправ та засвоєння нового матеріалу, 6 контрольних тестів, лінгвістичні ігри.

          Робота рекомендована для вчителів української мови в 7 класах.

 

 

 

                                                                                            2                               

                                          Зміст    

 

 

                                                                                                                  Стор.

 

1. Вступ.                                                                                                     3

2. Основна частина.                                                                                  4-13

    2.1. Система вивчення дієслова.                                                         5-8

    2.2. Уроки-презентації.                                                                        9-12

    2.3. Контрольне тестування.                                                               12-13

3. Висновок.                                                                                              14

4. Додаток № 1. Проект з теорії для 12 уроків за темою «Дієслово».15

5. Додаток № 2. Диференційовані завдання для виконання                15

    практичних вправ, 6 тестів, лінгвістичні ігри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                   3

                                                           Вступ

 

            Одним з напрямів модернізації сучасної освіти є широке використання компетентнісного підходу, що пов'язано з розширенням освітнього простору за межі формальної освіти. Однією з основних проблем компетентнісного підходу є створення загальноприйнятної методики формування ключових компетентностей, визначення адекватних засобів їхньої реалізації. Даний підхід вимагає змін у методиці навчання, оскільки формування компетентностей вимагає створення певних навчальних ситуацій, що дозволяють учителю моделювати і здійснювати ефективний контроль за діяльністю учня. Використання мультимедійних та комп’ютерних технологій на уроках української мови передбачає пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя, наочне представлення мовних об’єктів, забезпечення диференціації, формування мотивації, оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів.

          Сьогоденні умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними складовими яких є нові інформаційні технології (НІТ).

          Характерною рисою НІТ є те, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та учнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника продуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп'ютера створює сприятливе середовище для формування власного інтелекту.

          Невід'ємною закономірністю вивчення дидактичних умов для застосування засобів навчання, зокрема комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (КОЗН),  є врахування особистісних якостей учня, рівня керівничої компетентності вчителя в умовах навчального середовища у системі "учень – вчитель – засіб навчання".

          У середніх класах, особливо в п’ятому-сьомому, повинні продовжуватися напрями  розвитку початкової школи: пріоритетність виховних завдань, цілісності впливу на дитину на основі взаємозв'язку навчальної пізнавальної діяльності, використання гри та праці у навчанні, цілеспрямованого розвитку сенсорних умінь і загальномовленнєвого розвитку.

          Для учнів 5-7 класів характерними є різниця в темпераменті, вольових та емоційних рисах, особливостей розумової діяльності, здібностей, переважаючий розвиток наочно-образної пам'яті, осмислене запам'ятовування. Разом із цим у цьому віці є наявними необхідність у постійному закріпленні вмінь і навичок, високий авторитет учителя та його відповідальна роль у формуванні вищезазначених якостей школяра.

         Вважаю, що мультимедіа-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної.

                                                                                                                                   4

        Можна виділити наступні особливості даної технології:

- якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;

- зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

- легке усунення недоліків і помилок у слайдах;                                                                                                                                   

- детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;

- достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;

- значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

- зростання продуктивності уроку;

- встановлення міжпредметних зв'язків;

- можливість організації проектної діяльності під керуванням учителів інформатики;

- зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

         Долучити дітей до світового банку знань – одне з найважливіших завдань сучасної освіти. Тому використання комп’ютерної системи стає невід’ємною складовою вивчення будь-якого предмета. Особливо цікавою є ця робота під час опанування учнями теми «Дієслово» на уроках української мови в 7 класі. І  засвоїти цю тему допомагають сучасні інформаційні технології.

                                                Основна частина

 

         Головна мета при вивченні дієслова - ознайомити учнів з цією частиною мови та сформувати вміння грамотно вимовляти, писати та утворювати дієслова.       

        Основне завдання вчителя – навчити розпізнавати дієслова в текстах, давати їм повну характеристику, правильно вживати форми дієслів, знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх, правильно писати дієслова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти в чужому і власному тексті та мовленні помилки на вивчені правила, збагачувати мовлення учнів дієсловами.

        Під час вивчення теми «Дієслово» учитель звертає увагу на послідовне вивчення тем:

  1. Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  2. Не з дієсловами.
  3. Неозначена форма дієслова.
  4. Вид дієслова.
  5. Часи дієслова.
  6. Правопис дієслів у минулому і теперішньому часі.
  7. Теперішній час, майбутній час. Відмінювання дієслів.

                                                                                                                         5

  1. І та ІІ дієвідміни.
  2. Способи дієслів.
  3. Творення дієслів умовного, наказового способів.
  4. Безособові дієслова.                                                                                                                         
  5. Способи творення дієслів.

                                    Система вивчення дієслова

              Дієслово – досить складна граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форми і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподіляється за класами. 

             Під час вивчення теми “Дієслово” слід:

- сформувати в учнів уявлення про дієслово як частину мови;

- розвинути уміння свідомо вживати дієслова в активному і пасивному мовленні;

- виробити навички правопису особових закінчень найбільш уживаних дієслів 1 і 2 дієвідміни.

Усі ці завдання розв’язуються одночасно.

Вправи на формування загального поняття про дієслово.

  1. Гра “Що робити?”

Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто? учні записують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити?

  1. На дошці запис дієслова: говорю, йду, розмовляю, стукаю, крокую, базікаю, мокну.

На які питання відповідають ці слова? Що вони означають?

Згрупуй і запиши дієслова, близькі за значенням.

2. Гра “Напиши п’ять прикладів з двома дієсловами”.

Учитель пропонує написати п’ять прикладів, в яких має бути два дієслова.

1. Краще не обіцяти, як слова не здержиш. 2. Книжка вчить як на світі жити. 3. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає. 4. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться.

Вивчення числа і роду дієслів.

У процесі застосування числа дієслів учні усвідомлюють, що:

- дієслово змінюється за числами;

- дієслова мають два числа – однину і множину.

- При зміні дієслова за частинами змінюється його закінчення, а лише змінюється той же самий.

- У реченні дієслово – присудок стоїть у тому ж числі, в якому й підмет – іменник (займенник).

Підготовча робота до сприйняття учнями поняття “число дієслів” починається ще в період навчання грамоти, коли діти в одному випадку ставлять питання що робити? А іншому що робить? Можна провести спостереження за кількістю виконавців дій.

Формуючи поняття роду дієслів, учень досягає розуміння учнями того, що:

- форми мають тільки дієслова минулого часу однини;

- рід дієслів залежить від роду пов’язаних з ними іменниками (займенниками).

Вправи на змінювання дієслів за числами і родами (в минулому часі).

1. На дошці запис.

Липа цвіте. Трактор оре. Качка пливе. Хто що робить? Що що робить? Назвіть іменники. Назвіть дієслова. Що означають дієслова. Запишіть за зразками.

Однина

Липа цвіте.

Множина

липи цвітуть.

2. На дошці вірш.

Гроза прийшла… зітхнули трави,

Квітки головки підняли,

І сонце, тепле і ласкаве,

Спинило погляд на землі,

Літає радість, щастя світить,

Дзвенять пташки в садах рясних.

Сміються знову трави, квіти…

А сльози ще тремтять на них.

Який стан природи описує пост? Доберіть заголовок. Назвіть дієслова. На які питання вони відповідають?

Випишіть дієслова у дві колонки: у першу – вжиті в однині, у другу – в множині.

Змінювання дієслів за часами.

Опрацьовуючи часові форми дієслова, учні застосовують, що:

- дієслова змінюються за часами;

- дієслова мають три часи, теперішній, минулий, майбутній;

- дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять;

- дієслова минулого часу називають дію, яка відбувалася раніше, ніж про неї говорять;

- дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбувається після того як про неї сказали.

Підготовча робота до вивчення часів дієслова починається ще в 2 класі, коли діти вагаються ставити до слів ряд питань, серед яких: що робить? Що роблять? Що зробив? Що буде робити?

Свідоме застосування учнями часових форм готує грунт для наступного вивчення особових закінчень дієслів.

Вправи на розрізнювання часових форм дієслів.

1. На дошці – запис.

Би…щить –

В…чоріє –

Л…жить –

С…ніє –

Вставте пропущені букви. До якої частини мови належить подання слова. Визначити час дієслів. Поставте їх у минулому і майбутньому часі.

2. Гра “Наш не наш час”.

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи ними їх на дошці. Кили у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи. Виграє та група, учні якої наймення матимуть помилки.

Формування поняття про дієвідмінювання. Змінювання дієслів за особами.

Внаслідок ознайомлення з особливими дієвідмінювання учні повинні знати, що:

- дієслова теперішнього і минулого часу змінюються за особами і числами;

- дієслова мають 1-му, 2-гу, 3-тю особу однини і множини;

- існують два типи дієвідмін – І-ІІ

- до І дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини мають закінчення – уть (ють), що і визначає написання букв е, є в особових закінченнях;

- до ІІ дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини мають закінчення ать (ять), що й визначає написання букв, и, і в особових закінченнях.

Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє що дієслова поділяються в залежності від особових закінчень на дві дієвідміни.

Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того що ця форма не має часу, числа, особи і роду.

Вправи на визначення особи та дієвідміни дієслова.

1. Гра “Яка дієвідміна”

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої відміни належать ці слова.

Вправи на розрізнювання часових форм дієслів.

1. На дошці – запис.

Би…щить –

В…чоріє –

Л…жить –

С…ніє –

Вставте пропущені букви. До якої частини мови належить подання слова. Визначити час дієслів. Поставте їх у минулому і майбутньому часі.

2. Гра “Наш не наш час”.

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи ними їх на дошці. Кили у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи. Виграє та група, учні якої наймення матимуть помилки.

Формування поняття про дієвідмінювання. Змінювання дієслів за особами.

Внаслідок ознайомлення з особливими дієвідмінювання учні повинні знати, що:

- дієслова теперішнього і минулого часу змінюються за особами і числами;

- дієслова мають 1-му, 2-гу, 3-тю особу однини і множини;

- існують два типи дієвідмін – І-ІІ

- до І дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини мають закінчення – уть (ють), що і визначає написання букв е, є в особових закінченнях;

- до ІІ дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини мають закінчення ать (ять), що й визначає написання букв, и, і в особових закінченнях.

Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє що дієслова поділяються в залежності від особових закінчень на дві дієвідміни.

Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того що ця форма не має часу, числа, особи і роду.

Вправи на визначення особи та дієвідміни дієслова.

1. Гра “Яка дієвідміна”

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої відміни належать ці слова.

Виграє той, хто найменше помилиться.

2. Гра “Яка особа”

Вчитель проказує речення в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення.

1. Спіють груші по садах, відлітать зібрався птах. 2. Бачить – не бачить, чути – не чує, мовчки говорить, добре мудрує. 3. Ми дружимо з книжкою. 4. Гарно ти співаєш! 5. Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла. 6. Не співаю я бо поточків і земної травиці юожидаю.

2. Гра “Хто швидше”

Учитель пише на дошці дієслова в неозначеній формі. Учні повинні списати їх, визначити дієвідміну кожного дієслова і дібрати до кожного антонім. Виграє той, хто першим виконає правильно завдання.

Слова для гри: шити (пороти), падати (вставати), заборонити (дозволити), знайти (загубити), любити (ненавидіти).

Вивчення теми “Дієслова” дає великі можливості для одночасної роботи над розвитком усного і писемного мовлення учнів.

Тема: Дієслово.

Дієслово – це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово відповідає на питання що роботи? Що зробити? і в реченні найчастіше буває присудком. Н-д: вже обтрусили айстри роси, коли торкнув їх змах; багряне листя в жовті коси вплітає осінь у садах. Початковою формою дієслова є неозначена форма, або інфінітив. Інфінітив – це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду. Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли.

Інфінітив закінчується на -ти або –ть. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

Дієслова у формі інфінітива бувають доконаного і недоконаного виду: йти – прийти, прати – випрати, стукати – стукнути.

Н. ор.д. найчастіше витупає у ролі головного члена у безособовому реченні. І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить; підмета та іменного складеного присудка: Лиш бороти – значить жить; другорядних членів речення: Ішла швидко, дивлячись під ноги, ніби боялася спіткнутися; Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну.


                                           Часи дієслів

В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий і майбутній.

Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.

Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбувалася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.

Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).

Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами.

Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета).

Н-д: вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить.

Безособові дієслова означають:

явища природи (розвидняється, підмерзає, смеркає);

стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);

фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);

психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);

буття, існування, стан або нестачу їх (минулося, не стало);

випадковість явища, незалежність його від особи (щастить, таланить).


                                             Способи дієслів

В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.

Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.

Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не грію сонце на чужині.

Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому час – за особами.

Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну.

Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би.

Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами.

Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально щ не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, - Така ваша доля!

Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині – 1-ї і 2-ї.

Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб’ються ваші коні (Гонч).


                                                 Види дієслів

Вид – одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду родити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?

Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти - прийти, шити – пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.

Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:

а) префіксів: казати – сказати, рости – вирости;

б) суфіксів: стукати – стукнути, записувати – записати;

в) чергування звуків: сидіти – сісти, замітати – замести; сказати – скочити;

г) наголосу: виміряти – виміряти, розкидати – розкидати;

д) різних основ: брати – взяти; ловити – піймати.

Лише док. вид мають дієслова: розговоритися, наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.

Лише недок. вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати.

Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом – ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.


                              Контрольне тестування

                          Морфологічні ознаки дієслова

1. Існують такі способи дієслова:
а) доконаний і недоконаний;
б) дійсний, умовний, наказовий;
в) минулий, теперішній, майбутній.
У реченні визначити спосіб ужитих дієслів.
Чесним словом лікуйся, живи Україною (В. Кочевський).

2. Безособове дієслово означає
а) дію без відношення до будь-якої особи;
б) дію, можливу за певної умови або бажану;
в) дію, яка відбуватиметься після розповіді про неї.
Скласти (пригадати) й записати речення з безособовим дієсловом.

3. До І дієвідміни належать дієслова:
а) жити, знати, біліти, шити;
б) сидіти, стояти, кричати;
в) вірити, боятися, муркотіти.
Визначити дієвідміну дієслова стелити.

4. Букви е(є) пишуться в особових закінченнях дієслів:
а) люб_ш, приход_ш, колот_ш;
б) кол_ш, поверта_шся, продовжу_ш;
в) сид_ш, пронос_ш, весел_шся.

5. Найбільш поширеним у дієслів є
а) суфіксальний спосіб творення;
б) префіксальний спосіб творення;
в) префіксально-суфіксальний спосіб творення.
Доберіть дієслова-антоніми, що відрізняються від поданих префіксами ( напр:. озброїти – роззброїти).
Закріпачити, одягти, засекретити, зсипати, зайти.

6. За допомогою часток хай, нехай утворюються форми
а) дійсного способу дієслова;
б) умовного способу дієслова;
в) наказового способу дієслова.
З дієсловом у формі наказового способу скласти (пригадати) спонукальне речення.

 

 

 

         У додатку №1(теоретичній частині) представлено  матеріал ( таблиці, схеми) для вивчення теорії вищезазначених тем. Творення та правопис дієслів семикласники опрацьовують за таблицями, засвоюючи та роблячи висновки з кожного питання. Семикласники досліджують явище на таблиці і доходять висновку з певної теми. Тему « Безособові дієслова » учні вивчають за схемою.

              У додатку № 2 (практичній частині) представлено диференційовані   

     завдання для виконання практичних вправ і засвоєння нового матеріалу.

         Проектуючи на екран кілька речень, учитель ставить питання, примушуючи учнів аналізувати, робити висновки, виконувати завдання за зразком, складати алгоритми, долати труднощі під час вивчення теми. У кінці кожного уроку пропонується тестування з 6 питань за теорією та

 6 – з практики. На уроках пропонується лінгвістичні ігри : «Утвори мене», «Перетвори мене», «Поясни мене», «Будь уважний», «Хто більше?», «Змоделюй дієслово», «Згрупуй дієслова», «Без затримки», «Одним словом».

              Розробка циклу уроків-презентацій з теми: «Дієслово» для 7 класу створила умови для розв’язання завдань повною мірою. Уроки-презентації під час вивчення дієслова є своєрідними міні-телепроектами, цікавими для дітей, що створені на доступному рівні та мають певне змістове та навчальне навантаження. Одним із визначальних завдань вчителя сьогодні є потреба продемонструвати, застосовуючи сучасні мультимедійні засоби навчання, духовність буття нації. Універсальними для вирішення зазначеної проблеми є уроки вивчення дієслова, коли варто використовувати зразки художньої та наукової літератури з повідомленням про походження України, її символів, описами краєвидів, народних свят, традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Тексти національного характеру, які слід використовувати під час вивчення дієслова, сприяють усвідомленню дітьми себе як частини великої нації з багатовіковими традиціями та прагненням до власного волевиявлення, формуванню любові до прекрасної землі – України.

              Вивчаючи тему «Дієслово, його форми », варто продемонструвати схему, а вивчаючи теми « Часи дієслів», « Особові закінчення дієслів у теперішньому часі», «Способи дієслів», « І та ІІ дієвідміни», «Безособові дієслова», - таблиці. Матеріал, дібраний до вивчення тем « Правопис особових закінчень дієслів», «Чергування приголосних у дієсловах»,

« Творення дієслів», «Правопис НЕ з дієсловами», примушує учнів думати, співставляти, робити висновки.

              Побачене нікого не залишає байдужим, сприяє усвідомленню та розумінню матеріалу, робить урок ефективним та цікавим.

 

 

 

 

                                                                                                                                   6

                                                          Висновок

             Вважаю, що створення та використання уроків-презентацій дає максимальний ефект. Життєвий досвід дітей ще  не значний, і тому таблиці, схеми, які можна демонструвати за допомогою комп’ютерної техніки, створюють на уроках особливу атмосферу та настрій. За допомогою мультимедійних презентацій, відповідного комп’ютерного забезпечення  діти мають можливість вивчити тему в ході уроку більш глибоко. Дітям варто продемонструвати таблиці та схеми у незвичній формі, що допомагають зробити навчально-виховний процес цікавим, захоплюючим, продуктивним.

        Методика використання мультимедійних технологій у процесі вивчення матеріалу про дієслово сприяє наступному:

- посиленню мотивації навчання учнів;

- вдосконаленню системи управління навчанням на різних етапах уроку;

- зростанню якості навчання і виховання, підвищенню інформаційної культури учнів;

- підвищенню рівня обізнаності учнів щодо сучасних інформаційних технологій;

- демонстрації можливостей комп'ютера не лише як засобу для гри.

Уроки з мультимедійним супроводом допомагають ефективно вирішувати наступні дидактичні завдання:

- сформувати мотивацію до навчання взагалі;

- засвоїти базові знання з предмета;

- сформувати навички самоконтролю.

       Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям.

      Відомо (дослідження інституту Євролінгвіст, Голландія), що більшість людей запам'ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо- і відеоінформації підвищує запам’ятовування до 40-50%.

Під час використання на уроці мультимедійних технологій структура уроку принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні етапи, змінюються, можливо, тільки їх тимчасові характеристики. Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несе пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання, оскільки без інтересу до здобуття знань, без уяви і емоцій немислима творча діяльність учня.

Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Дана технологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та для контролю

                                                                                                                                  6 знань. Під час використання мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової теми варто дотримуватися лінійної послідовності кадрів для показу цікавих унаочнень моменти теми. На екрані можуть також з'являтися визначення, схеми, які діти записують у зошити.

 Застосування інформаційних технологій у курсі вивчення мови та літератури створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові до рідного краю.

 

 

Додаток № 1 ( проект до теоретичної частини  вивчення дієслова).

 

 

 

 

 

Додаток № 2 ( практична частина в процесі вивчення дієслова).

doc
До підручника
Українська мова 7 клас (Горошкіна О.М., Попова Л.О.)
Додано
17 серпня
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку