Самореалізація особистості

Самореалізація особистості. Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації. Самопізнання і формування особистості. Психічна і духовна складові здоров'я.

Особистість — це сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється внаслідок взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників. Пригадайте. Що таке соціальна роль?Чому важливо розвивати життєві навички?Самореалізація — це максимальне розкриття своїх творчих здібностей і талантів, відчуття повноти й осмисленості життя. Самореалізація — це виявлення й розвиток своїх здібностей в усіх сферах діяльності.

СКЛАДОВІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇСамореалізація відбувається в таких сферах: у побутовому житті, у соціальних взаємозв’язках і стосунках, у процесі саморозвитку. Складовими самореалізації і життєвого самовизначення є: професійна самореалізація; соціальна самореалізація;творча самореалізація.

Особистість людини формується шляхом самопізнання, самовизначення, самовиховання, самоконтролю, самооцінки.

Самопізнання — це засіб набуття власного досвіду, початковий етап самовиховання особистості, вивчення своїх властивостей, системи цінностей, життєвих намірів, характеру. Це важливе й складне завдання для людини. Самооцінка — це оцінка людиною власних можливостей, якостей, переваг і недоліків. Поступово на підґрунті набутого досвіду в людини формується образ власного «я». Цей образ є результатом спілкування з іншими людьми. Самооцінка є важливою рисою особистості й регулятором поведінки.

Тест на самооцінку. У тесті — 32 судження. Оціни їх за наступною шкалою:дуже часто — 4 бали;часто — 3 бали;рідко — 1 бал;ніколи — 0 балів.

Почнемо?Мені хочеться, щоб мої друзі мене підбадьорювали. Я постійно відчуваю відповідальність за доручену мені роботу. Я хвилююся за своє майбутнє. Багато хто мене ненавидить. Я володію меншою ініціативою, ніж інші. Я хвилююся за свій психічний стан. Я боюсь виглядати по-дурному. Зовнішній вигляд інших набагато кращий, ніж мій. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми. Я припускаюсь помилок. Як шкода, що я не вмію як слід розмовляти з людьми!Як шкода, що мені не вистачає впевненості у собі!Мені б хотілось, щоб мої дії частіше схвалювали інші. Я надто скромний (скромна). Моє життя не приносить користі.

16. Багато хто неправильної думки про мене.17. Мені ні з ким поділитися своїми думками.18. Люди чекають від мене багато.19. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.20. Я сором'язливий (сором'язлива).21. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.22. Я не відчуваю себе в безпеці.23. Я часто хвилююсь даремно.24. Я ніяковію, коли входжу до кімнати, де вже сидять люди.25. Я постійнопочуваюся скутим (скутою).26. Я думаю про те, що люди говорять про мене за моєю спиною.27. Я впевнений (впевнена), що люди майже все сприймають набагато легше, ніж я.28. Мені здається, що зі мною має трапитись якасьнеприємність.29. Мене хвилює думка про те, як люди ставляться до мене.30. Як шкода, що я не такий комунікабельний (така комунікабельна)!

31. У суперечках я висловлююсь лише тоді, коли впевнений (впевнена) у своїй правоті.32. Я думаю про те, чого чекають від мене друзі. Результат тесту0-25: високий рівень самооцінки. Ти не засмучуєшся через зауваження інших і рідко сумніваєшся у своїх діях. Раджу Тобі трошки більше прислухатися до людей, які Тебе оточують, та намагатися краще їх розуміти.26-45: середній рівень самооцінки. Ти рідко страждаєш від «комплексу неповноцінності» та час від часу намагаєшся підлаштуватися під думку інших. Продовжуй у тому ж дусі — Ти добре відчуваєш, чого вартий (варта)!46-128: низький рівень самооцінки. Ти хворобливо сприймаєш критичні зауваження на свою адресу, намагаєшся завжди рахуватися з думками інших і часто страждаєш від «комплексу неповноцінності». Веселіше — насправді Ти крутіший (крутіша), ніж думаєш! ;)

Домашнє завдання: Параграф 10 та 11, ст. 58-64.