Сценарій " «День української писемності»

Сценарій свята до 9 листопада

 «День української писемності»

Учень 1. Спочатку було Слово…

Крізь темряву й хаос

Воно, як вічне диво,

Над світом піднімалось.

І стало слово світлом

Серед ночей й пітьми,

У слові все розквітло, із слова вийшли – ми!

Учень2. О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт,

І гул століття, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу заповіт.

Учень3. О слово рідне! Мудре і правдиве,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе жорстоко розпинали,

 А ти возносилось і не корилось – ні!

Учень4. О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам!

Ведучий.    Із глибини віків людське слово таїло в собі незвідані загадки магічності. Йому вірили, йому вклонялися, від нього ніяковіли.

Ведучий.     Шановні діти, вчителі, батьки! Щороку  ми  збираємося  в  цій  залі, щоб  відзначити   День  української  писемності  та   мови.

Ведучий.   День  української  мови  та  писемності  ми   відзначаємо  сьогодні,    9 листопада .  За православним  календарем це день вшанування пам’яті Преподобного  Нестора - літописця– послідовника творців слов’янської  писемності Кирила та Мефодія.

Ведучий.   Наша  мова  бере початок із сивої глибини віків. Кожна епоха дарує людству нові відкриття, але найбільшим винаходом людини було письмо.

Ведучий.  Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії  народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови.

Ведучий.   Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка,милозвучна, сповнена музики й квіткових пахощів. Мова – душа народу.

Сценка «Мова, хлопчик і дівчинка»

Ведучий.  Ми – українці. Мова наша – українська. Це мова , якою ми розмовляємо, мова нашої держави. Той хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. Прикро, що і досі трапляються особи, і  до того  ж поважні, які називають себе українцями, живуть в Україні, а мови її не знають.

Сценка про депутата

Ведучий.    Яка ж чудова, мелодійна українська мова. Замелодійність і красу українську мову називають барвистою. Поети і віршах оспівують красу рідної мови.

Вірш про мову

Ведучий.   А яка чудова, мелодійна українська пісня. Пісня – найдобріша,  найвиразнішамова. Вона вміщує в собі і палку любов до Вітчизни, і ярий гнів до ворогів.

Ведучий.    У пісні - материнська   ласка й любов,  світ  добра,  краси  й  справедливості, щира  віра  в  лагідну  силу  слова.  Споконвіку  наші  предки  мали  хист  до  співу.  Хай  же лине  над  світом  чарівна  пісня – українська пісня на добро, на мир, на  щастя.

Пісня

Ведучий.  Українська мова не бідна , не вульгарна , вона має свою особливу музикальність. Незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації.

Танок

Ведучий. Українська мова дивує й захоплює. Перш за все, вражає її синонімічне багатство, різноманітність діалектних форм, її безмежність. Ведучий.   А зараз уявіть собі: студія одного з регіональних телеканалів

Сценка з гуцулом

Ведучий.   Українська мова – це море, у якого немає дна й берегів,  і яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити йому меж.

Ведучий. Тож маємо все зробити для того, щоб воно ніколи не пересохло, щоб із нього вічно струмували солодкі, святі слова, чаруючи весь світ своєю милозвучністю, багатством, співучістю.

Танок дівчат

Ведучий : 

Плекаймо відроджену мову,

Відвіймо полову, сміття…

Вона – непохитна основа

Народу, що дав їй життя.

Не змовкне вона, не загине –

Перлина в намисті всіх мов.

За нею – моя Україна,

Моя незрадлива любов.

Залишимо в спадок – новим поколінням…

Залишимо те, що душею народу

Зовуть недаремно від роду до роду –

Як вищу красу і життєву основу,

Залишимо слово.. ім’я своє.. мову…