Стаття. Формування ключових компетентностей учнів у процесі викладання іноземної мови засобами інтерактивних технологій.

Формування ключових компетентностей учнів у процесі викладання іноземної мови засобами інтерактивних технологій.

Актуальність:

Міжнародні зв’язки України на сучасному етапі, та її вихід  у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у вивченні іноземних мов.

Основною метою навчання англійської мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Тому необхідно впроваджувати поступову заміну традиційних методів навчання на такі, котрі сприятимуть найкращому засвоєнню мови, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпеченні навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Інтерактивні технології якнайкраще відображають такі потреби.

Суть і зміст:

 Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання на діалогові, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Використання прийомів інтерактивного навчання в практиці та досвіді роботи з різними по рівню розвитку учнями переконують в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну готовність до спілкування в малій групі на уроках з англійської мови (на всіх предметах гуманітарного циклу), сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення активної позиції у навчальній діяльності.

Практична значимість:

- використання інтерактивних технологій розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учнями;

- забезпечує учнів необхідною інформацією, без якої неможливо реалізувати спільну діяльність;

- розвиває   вміння    аналізувати,   синтезувати,   ставити   цілі;

- вчить   працювати   в   команді,   прислухатися   до   чужої    думки;

- створює комфортні умови навчання (зняття нервового навантаження, зміна форм діяльності, переключення уваги).

Відповідно до концепції модернізації української освіти, що закладена у Державному стандарті, загальноосвітня школа повинна формувати конкурентоздатну, компетентну особистість учня. Набуття компетентності перетворює учня з носія академічних знань на людину соціально активну, налаштовану на соціалізацію у суспільстві з метою практичного використання здобутих знань.

Основною компетентністю на уроках іноземної мови, відповідно до рішень Європейської Ради, є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.

У сучасній вітчизняній науці досліджуються різні аспекти компетентнісного підходу: застосування до організації навчальної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі (Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко та ін.); психологічна компетентність вчителя, викладача (Н. Кузьміна, О. Полуніна, В. Рибалка, В. Саюк, X. Шарапенко та ін.) тощо. Проблема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес досліджувалась у працях Б. Бєсєдіна, А. Веліховської, М. Голованя, Ю. Горошка, В. Дровозюк, М. Жалдака, Т. Зайцевої, В. Клочка, Н. Кульчицької, К. Ламонової, Ю. Лотюк, Н. Морзе, А. Олійника, К. Осенкова, A. Пенькова та інших учених. Дидактичні та психологічні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання знайшли відображення також у працях B. Безпалька, О. Гокунь, В. Ляудіс, Ю. Машбиця, А. Пишкала, І. Синельник, C. Смирнова, О. Співаковського та інших дослідників. Застосування у педагогіці нових інформаційних технологій розглядали у своїх дослідженнях В.Безпалько, А.Нісімчук, І.Підласий, О.Шиян та інші.

Формування комунікативної компетентності учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти. Мета зробити урок таким, щоб був цікавим для учнів, щоб розкрив їх творчий потенціал особистості, поставив її в ситуацію самостійного пошуку, сприяв розширенню кругозору, забезпечив використання знань з інших предметів на практиці. Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знаходить такі шляхи найефективнішого досягнення мети навчання, прийоми оптимізації навчального процесу, змінивши сам підхід до здобуття знань з англійської мови. Адже, сьогодні англійська мова найпоширеніша мова у світі. Англійська мова – це мова телебачення, комп’ютерів, Інтернету, наукових новинок, це можливість розширення свого кругозору. Англійська мова – це ключ до успішного майбутнього. Головне – викликати у дітей зацікавленість з першого уроку і намагатися підтримувати її протягом всього курсу навчання, перетворюючи звичайні уроки в рольові ігри, подорожі, маленькі шоу чи бесіди за круглим столом, контрольні роботи – у конкурси та змагання з духом здорової конкуренції, практичні роботи – у відпрацювання вивченого та застосування всього набутого у змодельованих ситуаціях, наближених до реального життя. Як відомо, діти починають вивчати іноземну мову з першого класу і продовжують поглиблювати свої знання аж до закінчення школи. Тому вчителям англійської мови доводиться варіювати свої методи роботи, змінювати свій стиль викладання відповідно до кожної вікової категорії.

Комунікативна компетентність учня характеризується цілою низкою  здібностей, що виявляються  у швидкості, глибині та міцності оволодіння  засобами і прийомами діяльності, такими як:

-         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

-         вести діалог;

-         брати участь у дискусіях;

-         вести переговори;

-         уміння переконувати  і відстоювати  свою точку зору, тобто спілкуватися.

Моделювання проблемних  ситуації, постійна організація пізнавальної діяльності учнів  забезпечує  на уроці  інтерактивне  спілкування, що  передбачає  обмін  думками, ідеями,  почуттями між  співрозмовниками,  умінням критично і творчо  мислити.

Найбільш ефективними технологіями формування іншомовної професійної комунікативної компетентності в навчанні англійської мови вважають інтерактивні види діяльності. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов організації постійної, активної, навчально-пізнавальної взаємодії учнів. Мета застосування інтерактивних методів і технологій у навчанні англійської мови:

 – залучення всіх школярів до активного спілкування на занятті;

 – формування позитивної міжособистісної взаємодії в колективі;

 – розвиток умінь і навичок виконання різних видів діяльності в стандартних і нестереотипних ситуаціях, умінь критичного і творчого мислення під час розв’язання професійних завдань;

 – навичок роботи в команді.

Перевагами такого підходу до навчання є насамперед можливість ефективно використовувати академічний час, сприяти створенню комфортних психологічних умов для суб’єктів навчального процесу, а також заохочувати учнів до співпраці, що стимулює розвиток комунікативних навичок і творчих здібностей. З огляду на викладене вище, варто звернути особливу увагу на те, що організація інтерактивних форм у навчанні англійської мови в навчальному закладі буде ефективною у  передбаченні моделювання професійно орієнтованих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем задля мети досягнення запланованого результату. Варто зазначити, що учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Він має зважати на рівень володіння мовою учнями та рівень сформованості комунікативних навичок. Потрібно стежити, щоб теоретичні знання в процесі активного навчання ставали усвідомленими. Плануючи застосування інтерактивних технологій, викладач має ознайомитися з принципами інтерактивного навчання. Дотримуючись принципу активності, викладач забезпечує  активну участь усіх школярів у процесі спілкування. Сутність принципу відкритого зворотного зв’язку полягає в залученні всіх членів групи обмінюватись думками, погоджуватись з ідеями інших або заперечувати їх. Характерні риси цього принципу: прозорість, доступність, готовність оперативно реагувати. Принцип експериментування передбачає активний пошук нових ідей і шляхів вирішення поставлених завдань. Експериментування – один із видів пізнавальної діяльності людини та особлива форма пошукової діяльності, у якій найбільш яскраво виражені процеси цілеспрямованості, процеси виникнення й розвитку нових мотивів особистості, що лежать в основі саморуху, саморозвитку. Принцип відкритості, відвертості та довіри в спілкуванні визначає надійність спілкування, прихильність та симпатію учасників один до одного й, до того ж, збільшує імовірність успішного проведення аналізу та виправлення помилок. Згідно із цим принципом, вчителю потрібно організувати груповий простір під час проведення занять так, аби всі учасники ситуації спілкування розміщувались по колу обличчям один до одного, що сприятиме встановленню контакту між ними, символізуватиме увагу до співрозмовника. Цей принцип має забезпечити потрібну релаксацію, психологічну розрядку, зменшити втомлюваність та підвищити зацікавленість учнів. Принцип рівності позицій означає, що викладач не прагне нав’язати дітям своєї думки, а діє разом із ними. В свою чергу, кожен учень має змогу побувати в ролі організатора, лідера. Принцип емоційності передбачає формування інтересу до знань. Він спрямований на розвиток внутрішніх мотивів навчання на засадах співтворчості й співробітництва вчителя та учня, формування емоційного, а значить, зацікавленого ставлення до процесу та способів здобуття знань, формування вміння володіти своїми настроями, контролювати свої емоції. Дотримуючись принципів інтерактивного навчання, викладач забезпечить: – розвиток умінь та навичок творчо підходити до вивчення навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

 – навчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власний погляд, аргументувати й дискутувати;

 – навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

 – збагачувати власний досвід через залучення в різні життєві та соціальні ситуації;

 – вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, шукати компроміси;

 –  розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, творчість тощо. Цікавим є той факт, що з погляду фізіологів інтерактивні види діяльності стимулюють наші емоції, свідомість, що сприяє більш активному запам’ятовуванню. Інтерактивне навчання розвиває емоційний інтелект, тобто здатність сприймати, розуміти, виражати й контролювати свої емоції та виявляти й розвивати такі особистісні якості, як ініціатива, здатність до співчуття, самооцінка й мотивація. Під час застосування інтерактивних технологій формуються комунікативні навички, актуалізується компетентність у сфері невербальних засобів комунікації, провокується потреба вдосконалення комунікативної й психологічної компетентності, а часом і особиста культура, пов’язана з етикою ділових відносин.  Крім того, у розслабленому стані людина засвоює швидше і якісніше великий обсяг інформації. То ж до технологій, які сприяють формуванню іншомовної професійної комунікативної компетентності й активізують навчання англійської мови, можна віднести метод рольових ігор, кейс-технології, засновані на аналізі конкретних професійно орієнтованих ситуацій, диспути, публічні виступи з презентацією, різні види тренінгів. У навчанні школярів перевага надається використанню рольової гри, яка має забезпечити професійно орієнтований розвиток особистості, допомагаючи формувати такі важливі якості, як комунікативність, уміння працювати парами й групах, проявити мовленнєву самостійність, організаторські та лідерські навички. Виконуючи різноманітні ролі, учні мають розв’язати певну проблемну ситуацію. Добір проблемних завдань спонукає до використання англійської мови для повсякденного й професійно орієнтованого спілкування.

 Ефективним інтерактивним методом у навчанні учнів старших класів вважається різновид рольової гри – ділова гра. Ділова гра – форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності фахівця, моделювання відносин, характерних для цієї діяльності як цілого. Вона дає змогу створювати нові моделі практики, що відповідає цілям актуалізації майбутнього професіоналізму в сучасних умовах.  За допомогою ділових ігор формується цілісне бачення професійної діяльності, її динаміки; розвивається проблемно-професійний і соціальний досвід, теоретичне й практичне мислення.   

  Для організації  самостійної роботи школярів вважають одним із інструктивних методів – кейс-метод. Поєднання теорії й практики за допомогою цього методу дає можливість  ідентифікувати й аналізувати факти, краще зрозуміти поставлену проблему, уміння її розв’язувати та робити раціональні висновки, розвивати уяву, мислення, комунікаційні навички, навички працювати самостійно й у групі. Застосування цього  методу в аудиторному режимі навчання дає можливість вчителю не тільки активізувати увагу, а й розширити комунікативну компетентність учня, підвищити мотивацію до навчання.

Не менш важливим для формування іншомовної комунікативної компетентності є навчання публічного виступу з презентацією англійською мовою із застосуванням багатофункціональних технологій. Навчання презентації англійською мовою сприяє розвитку орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетенцій; дає змогу застосувати знання, отримані в процесі навчання, у розв’язанні практичних завдань; забезпечує розвиток культури іншомовного мовлення, ініціативи, самостійності, творчого мислення; веде до створення умов для розвитку вмінь і навичок самоосвіти через організацію творчо-дослідницької навчальної роботи, спрямованої на інтеграцію та актуалізацію знань із різних предметів.

Ще один метод інтерактивного навчання, на який варто звернути увагу – метод тренінгу. Тренінг – це навчання через взаємодію, під час якого активність учасників вища, ніж активність ведучого; створення позитивної відкритої атмосфери довіри та доброзичливості; діяльність, яка дає учасникам задоволення, активізує їх, стимулює інтерес до пізнання, допомагає стати більш компетентним. Крім того, що тренінг має суспільне й організаційне значення, він може задовольняти й особистісні потреби індивіда. Особливістю цього методу є те, що в ньому поєднуються такі інтерактивні методи, як мозковий штурм, дискусія, рольова або ділова гра, метод кейсів, бесіда, робота в парах, групах тощо, а також моделювання практичних ситуацій, медитативна техніка, техніка мови. Тренінг, на відміну від традиційної форми навчання, орієнтований на запитання та пошук,  повністю охоплює рівень та обсяг видів компетенцій особистості, які мають місце в професійній діяльності (соціальна, соціально-психологічна, цілевизначальна, комунікативна, технологічна, продуктивно-результативна, аналітико-синтетична, прогнозна, аналітико-синтетична, ситуативна, організаційна, емоційна та інтелектуальна), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії.

Висновок

Враховуючи викладене вище, безперечним є той факт, що інтерактивні технології допомагають підвищити ефективність занять, інтерес школярів до діяльності; розвивати комунікативні навички та вміння, здатність ефективно працювати індивідуально й у команді; формувати аналітичні здібності, відповідальне ставлення до власних вчинків, навички самоконтролю та самооцінки; розвивати творчий пошук, усвідомленість потреби й здатності до навчання впродовж усього життя.

Зміна підходів у викладанні англійської мови, оновлення методик навчання та виховання учнів через активне застосування інтерактивних технологій дає змогу підвищити мотивацію та наблизити умови навчання до реальних умов застосування мови.

     Використання інтерактивних форм та методів в реалізації особистісно-орієнтованого підходу та викладанні англійської мови дають змогу практично збільшити кількість розмовної практики на занятті, виявляються цікавими для учнів, допомагають засвоїти матеріал та використати його у подальших заняттях, виконують дидактичні та різні розвивальні функції. Таким чином, викладач стає наставником самостійної учбово-пізнавальної та творчої діяльності школярів. Маючи багато переваг, слід також пам’ятати про недоліки: при частому застосуванні, сприймання стає механічним, втрачає творчу зацікавленість, тому необхідно урізноманітнювати ігри та комбінувати інтерактивні методи навчання з традиційними.

Список літературних джерел

1. Баєва О. В. Фізіологічні засади інтерактивних методів навчання менеджменту / О. В. Баєва // Персонал. – 2006. – № 7. – С. 72–75.

 2. Бевз В. Основні положення щодо проведення тренінгів [Електронний ресурс] / В. Бевз // Професійний освітянський журнал «Відкритий урок: розробки, технології, досвід». – К. : Плеяди, 2005. – Режим доступу : http://osvita.ua.

3. Бибикова Э. В. Формирование основ иноязычной коммуникативной компетентности у будущих экологов : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Э. В. Бибикова. – Майкоп, 2006. – 29 с.

4. Пометун О. Запровадження компетентнісного підходу – перспективний напрям розвитку сучасної освіти [Електронний ресурс] / Олена Пометун. – Режим доступу : http: visnuk.iatp.org.ua.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Державний стандарт, розд. 1) від 23 листоп. 2011 р. № 1392, м. Київ.