Сторінки з історії. Наталя Забіла «Старовинне місто»

Про матеріал

Урок з літературного читання в 3 класі. Мета: ознайомити з історією виникнення і розвитку Києва;

розширювати уявлення про історичне минуле;

удосконалювати читацькі навички і розвивати пізнавальні інтереси школярів;

розвивати зв'язне мовлення;

виховувати інтерес до історії рідного краю, бажання її вивчати.

Перегляд файлу

Тема:  «Сторінки з історії». Наталя Забіла «Старовинне місто»

 

Мета:  ознайомити з історією виникнення і розвитку Києва;

 розширювати  уявлення про історичне минуле;

удосконалювати читацькі навички і розвивати пізнавальні інтереси школярів;

розвивати  зв’язне мовлення;

 виховувати інтерес до історії рідного краю, бажання її вивчати.

 

Обладнання: презентація до уроку, деформовані тексти, сторінка з  етимо- логічного  словника, план до тексту(деформований), чисті листочки, словникові слова .

 

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Хід уроку

І. Організаційний  етап

Сьогодні в нас урок звичайний

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний,

За це подякуєм йому.

 

 ІІ. Мотивація  пізнавальної  діяльності учнів.

1. Відгадування загадки.

 – Уважно послухайте вірш Р. Купчинського дивлячись на екран і спробуйте дати відповідь: про яке місто йдеться?

… серце України                              

І найстарше місто в світі.                 

Хоч пройшов усякі зміни,                

Гарний і в зимі, і в літі.                     

Там церкви золотобанні,                     

А в них дзвони сріблом куті,            

Як задзвонять на світанні,                 

То на всю Вкраїну чути.                    

    (Київ)           

 – Так про яке місто  пише автор? (Про Київ).              

 – Чому Київ називають серцем України? ( Київ – столиця України) 

 – Що значить найстарше місто в світі? (Древнє, дуже старе)

 – А роботу над яким розділом продовжуємо? ( «Сторінки з історії»)

  1. Оголошення теми і завдань уроку.

 – Отож підсумуйте і спробуйте сформулювати тему нашого уроку.       ( Будемо говорити про історію м. Києва)

  Правильно. І зупинимось на творі Наталі Забіли «Стародавнє місто»            

Тему уроку визначили. А тепер промовимо в голос те, чого повинні на уроці навчитися. 

Сьогодні на уроці я повинен(на) навчитися:

  • Висловлювати свою думку
  • Свідомо читати текст
  • Тлумачити незрозумілі слова
  • Ділити текст на частини та складати план
  • Працювати в команді
  • Бути терплячим і дисциплінованим учнем

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 1.Вступна бесіда.

 – З Києва почала утворюватись наша держава – Україна. А чому Київ називають древнім містом? Скільки ж йому років? 

 

 

 

Повідомлення дітей.

 – Київ був заснований у 482 році. У 1982 році кияни відзначали 1500років з дня заснування. Зараз майже 1533роки.

 

 – Віктор Янович, член науково-пошукового клубу «Таємниці Києва», 20 років вивчав долітописну історію Києва. З’ясував, що на древніх географічних картах на широті Києва значиться місто Амадока. Зазирнувши у словник давньогрецької мови, з’ясував, що «Амадока» означає зчеплені разом колоди, тобто пліт або настил із колод. Виходячи з цього В. Янович вважає, що назва Амадока і є Київ. А значить столиці понад 2000років.

 

 – Я з вами погоджуюсь. Ви мені довели, що Київ дійсно древнє місто.

А от з версіями походження цього славного міста ми і спробуємо з вами зараз розібратись. Одна з версій перед вами.

У парі прочитайте деформований текст, з якого дізнаєтесь про першу версію походження назви міста Києва.

 

рПо хонняджепо єКива луби нізрі репекази. дніО вілидаопо, що вазна стамі шпіла дів яКи, ощ убв перевізкомни на пріДні (муко батре лобу їхапетире з огодно гаребе ан шиінй, він ворепевиз своїм номчов).

 

( Про походження Києва були різні перекази. Одні оповідали що назва міста пішла від Кия, що був перевізником на Дніпрі (кому треба було переїхати з одного берега на інший, він перевозив своїм човном)

 

 – Добре. А чи є доповнення у вас до цієї версії? 

 

 (Біля міста Київ був здавна перевіз через річку Дніпро. Перевозили через річку човнами, які на давньоруській мові називали куяви. Слов’янські письменники Київ часто називали Куявою. Тому дуже схоже, що могло бути і так: спершу «Куява» перетворилася на «Кіяву», після в «Кієву», а там замість «Кієва» стали писати і вимовляти «Києва». А дехто вважав Кия за простолюдина, перевізника через Дніпро).

 

2. «Кожен навчає кожного».

 – Можливо хтось знає інші версії про походження міста Києва?

 

  • (Припустимо, що землю де було закладено місто Київ населяли не поляни, а сармати (не слов’яни), то можна вважати: назва місту Києву дана не від імені літописного героя, а від гір, бо по-сарматськи кам’яні гори називались «Ківі». Тобто і ім’я князю пішло від «володар Ківі» або «Гір», після того і «Кий» за власне ім’я було прийнято.
  • У 1113р. інок Печерського монастиря Нестор-літописець на перших сторінках « Повісті минулих літ» записав переказ про людину яка першою розпочала князівство у Києві.
  • Є також версія, що раніше існувало місто Київ і гори Щекавиця, Хоревиця та річка Либідь. Та люди хотіли осмислити всі ці назви, оживити їх, дати їм пояснення, внаслідок чого і склалися легенди про трьох братів, які стали основою «Повісті минулих літ».)

 

 – А як пояснює походження назви етимологічний словник?

(Етимологічно це ім’я зв’язано з терміном «кувати» (слово «кий» в давньоруській мові означало «молот»)

Отже, українське слово «кий» означає не просто «палка», а саме «кована палка», «залізна палка»; відповідно, ім’я Кий також означає «Залізна Палка».

«Залізна/Кована Палка» – таке значення має назва «Київ». Палка в давнину вважалася символом влади. Отже, Київ є містом влади.)

 

 – Ми почули багато версій, а які з них є правдивими потрібно довести, а для цього потрібні факти. Бо, що таке історія, як не версії, чия об’єктивність видається аргументовано для більшості? А більшість, як відомо, починається з упевненості одного. Тож в майбутньому, хтось із вас захопиться історією і доведе нам правдивість однієї з почутих версій.

 

  1. Опрацювання твору Н.Забіли « Старовинне місто».

   Найдавнішою спробою пояснити походження Києва є « Повість минулих літ» Нестора-літописця. Це перша письмова спроба пояснити походження міста Києва.

Переписала цю легенду і доповнила іншими історичними фактами поетеса і письменниця Наталя Забіла у своєму творі « Старовинне місто».

1). Підготовча словникова робота.

а) Розчитування «луною» за вчителем

спогад   заснували   Старокиївська

будівлі   освітлювали  Кожум’яцька

укріплення   припливли            Почайна

домівки   протікала   Дігтярна

олені    перехрещувалися  Володимирська

 

 – Прочитайте найдовше, найкоротше слово.

 – Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні (напівголосно)

      – Яку групу слів читати було найлегше? Чому?

  – Доберіть синоніми до слів будівлі(помешкання), заснувати(створити).

  – Скажіть правильно і швидко: хто або що може виконувати дії, названі словами ІІ колонки (заснувати – місто; освітлювати – вулицю; припливли – люди; протікала – річка; перехрещувалися – шляхи).

 

б) Тлумачення незрозумілих слів.

 – Молодці, а тепер об’єднайтесь швидко у групи. Перед вами слова окремо і їх тлумачення. Ви повинні поєднати слово з його значенням.

 

Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом –     ущент                

 

Зовсім, остаточно, без залишку –                                          узвіз

 

Головна чи велика церква міста –        гавань

 

Природно захищена від вітру, хвиль частина моря

чи річки, зручна для стояння суден –                собор

 

Перевірка

  • Розшифруйте і поясніть значення слова:        ВІЗЗУ (узвіз)

                             ТНЕЩУ (ущент)

                             БОРСО (собор)

                             ВАГАНЬ (гавань)

в) Тлумачення інших слів.

 – А тепер поверніться на свої місця. У тексті багато нових слів,   значення інших зачитаємо з підручника. (с.25)

Слова на картках: крам, терем, ремісник, фунікулер, незайманий.

 – Якщо під час читання ви забудете значення якогось слова, то знаєте де можна його піддивитися.

Фізкультхвилинка

-   Прийшов час відпочинку.

 

Ми мандруєм, ми мандруєм.

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати:

Як вершину нам дістати?

Заглядаємо в озерце –

Не торкнутися нам дна!

Так ми довго, довго йшли,

Поки в Київ не прийшли.

В річці плаваєм, ниряєм

На березі засмагаєм.

Дивимось у небо: в голубій імлі

Хмарки пропливають

Мов космічні кораблі.

3.Первинне ознайомлення з текстом.

 – Ну, а тепер давайте дізнаємося, яку ж версій виникнення м. Києва освітила у своєму творі Наталя Забіла. Відкрийте підручник на сторінці 22. Під час читання можна користуватися олівцем і знаками.

+ «я це знав»

 – «я це не знав»

  ! «це цікаво»

  1. Читання тексту комбінованим способом: читають почергово учитель та учні.

 – Про що ви дізналися з цього твору?

 – Хто був засновником Києва за легендою, згаданою у творі?

    – Які князі згадуються у творі?

    – Про що цікаве дізнались?

ІV. Первинна перевірка засвоєння знань.  

Вибіркове читання.

 – Користуючись текстом скажіть: Скільки років тому виник Київ?

 – Прочитайте, як у тексті розповідається про заснування Києва?             

      –З яких джерел люди дізнались про минувшину?

 – Що у творі пишеться про Старокиївську частину міста?

 – Прочитайте, як з’явилась центральна вулиця Києва – Хрещатик .                                

 – Чим займалися і як жили в стародавні часи?

 – Прочитайте, хто нападав на киян?

 – Чим уславилися князі, про яких згадується у тексті?

 – Знайдіть і прочитайте, які назви з минулого зберігає сучасний Київ?

V. Первинне закріплення знань учнів.

1.Аналіз змісту твору.

  – Яким був Київ у давні часи?

  – Чому його називають « Мати міст руських»?

  – Хто був засновником Києва?

  – Які дані доводять, що на місті Києва жили люди ще до Кия, Щека і Хорива?

  – Чим займалися наші предки? З ким воювали?

  – Як у Києві з’явилася велика церква – Софійський собор?

 2. Вправа на розвиток швидкості читання.

 Гра «Хто читає швидше?»

-  А тепер перевіримо вашу уважність. Скільки вулиць згадується в тексті?(4) А річок?(3)

-  Знайдіть і прочитайте абзаци у яких є речення:

«Багато чого можна дізнатися з розкопок»,

«Це головна вулиця нашого міста»,

«Чий град?»,

«Вони теж жили на Подолі».

VІ. Контроль і самоперевірка знань учнів.

 1.Поділ тексту на частини.                      

 – Молодці, а тепер давайте пригадаємо послідовність подій у тексті.

2.   Складання плану

 Робота в групах.

 – Прочитайте пункти плану. Встановіть правильну послідовність частин. Розставте правильно їх нумерацію.

__ Знахідки старовини.

__ Як жили люди у стародавні часи.

__ Київ – «Мати міст руських».

__ Роль князів у розбудові міста.

__ Легенда про заснування міста.

__ Історія Хрещатика – головної вулиці Києва.

__ Назви з минулого у сучасному Києві.

__ Вороги Киян – степові кочівники.

 

 

Прочитайте пункти плану . Вилучіть зайві частини. Встановіть правильну послідовність частин. Розставте правильну їх нумерацію.

__ Знахідки старовини.

__ Як жили люди у стародавні часи.

__ Старовинне місто. ( - )

__ Київ – «Мати міст руських».

__ Роль князів у розбудові міста.

__ Легенда про заснування міста.

__ Історія Хрещатика – головної вулиці Києва.

__ Прийшли сюди три брати. ( - )

__ Назви з минулого у сучасному Києві.

__ Вороги Киян – степові кочівники.

 Перевірка.

 – Зачитайте 1-й пункт плану. Всі згодні?(на дошку)         

  Складання плану стане у пригоді під час виконання вами домашнього завдання.

 

8. «Інтерв’ю» 

 – Чи добре ви попрацювали з текстом, допоможе з’ясувати наступне завдання. Поверніться на свої місця. Візьміть аркуш паперу, ручку. За 1 хвилину спробуйте скласти 3 запитання до змісту прочитаного тексту.

 – А тепер хтось буде виконувати роль кореспондента – задавати складені запитання, а всі інші респонденти – відповідати на запитання. Якщо хтось захоче доповнити відповідь – піднімає руку, а не перебиває відповідаючого.

 – А хтось з вас хотів би в майбутньому обрати професію кореспондента? У нашому класі творчі діти, тому сподіваюсь. Що в майбутньому хтось із вас стане істориком, кореспондентом і ми не тільки почуємо про вас добрі слова, а й побачимо вас з екранів телевізору.

 

 VІІ.  Підведення підсумків

Незакінчені речення.

 – Підсумуємо все що почули і побачили на уроці.

Пропоную закінчити речення.

  • Інформація отримана на уроці дозволяє зробити висновок, що….
  • На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було….
  • Сьогодні урок навчив мене….

 

 – Я сподіваюсь, що урок не пройшов даремно і та інформація, яку ви сьогодні отримали у майбутньому вам знадобиться.

  Дуже ви були старанні

  Отже, всі ви – учні гарні.

  І за труд ваш на уроці

  Вам подякувати хочу!

 

VІІІ. Інформація про домашнє завдання.

 – Відкрийте щоденники і запишіть домашнє завдання: с. 22-25, читати, користуючись планом переказати детально будь-яку частину на вибір.

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
21 вересня 2018
Переглядів
857
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку