СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. CASE-STUDY BLOGGER

 

 

 

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ

В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

CASE-STUDY

BLOGGER

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичний посібник присвячено актуальній проблемі реформування освітньої галузі, пов’язаної з пошуком нових ефективних методик підготовки вчителів англійської мови. Адже сьогодні існує проблема  пошуку нових ефективних методик підготовки кваліфікованих фахівців, формуванню всебічно розвиненої особи, яка повинна задовольнити потреби суспільства. Психологи, методисти, викладачі  фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до учня. Метою статті є аналіз одного з ефективних методів ситуаційного навчання – кейс-методу (методу кейс-стаді).

Робота також стане в пригоді під час опанування новітніх трендів в освіті та роботи в системі Blogger.

Метою посібника є аналіз методу ситуаційного навчання (методу кейс-стаді) як одного з найефективніших в підготовці фахівців в галузі іноземної мови та методичні рекомендації для роботи з Інтернет технологіями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

І. Основи, стандарти та результати методу кейс-стаді у професійному розвитку вчителя англійської мови.

1.        Метод case-study.
2.        Основні види кейс-уроків
3.        Підготовка змісту кейсів.

1.4.          Основні методичні варіанти метода кейсу

5.        Проведення індивідуального заняття за методом аналізу конкретних навчальних ситуацій (case-study). Методичні матеріали
6.        ПЛАН – КОНСПЕКТ  КЕЙС-УРОКУ

 

ІІ. Кроки створення блогу вчителя.

2.1. Учитель-блогер

2.2. Настанови щодо організації роботи в блогах

Висновки

 

 

Вступ

Найважливішими завданнями реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізич­ного й морального здоров'я. Вирішення цієї проблеми передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту й методів навчально-виховного процесу.

У ХХІ столітті завдяки використанню новітніх технологій (Інтернет, веб-сторінка, мультимедійні засоби (лазерний проектор, ноутбук) можливим та доступним є навчання з використанням інтерактивних методів навчання, а саме: презентація, мозковий штурм, кейс-метод, метод критичного мислення, вікторина, педагогічна реклама, бліцопитування тощо.

Сьогодні неможливо навчати учнів старими методами. Знань стало так багато, професійні навички стали настільки різноманітними, що їх неможливо передати в повному обсязі в межах традиційних методів, шляхом ретрансляції, позбавленої емоційності. На мій погляд, використання кейс-методики у навчанні дозволяє не лише поліпшити розуміння, активізувати пізнавальний інтерес, але й сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних та творчих навичок.

Хоча розвиток зазначеної галузі в Україні відбувається досить інтенсивно, натомість, характеризується переважанням теоретичної складової над практичною. Проте цінність підготовки вчителів англійської мови визначається передусім здатністю формувати та вдосконалювати навички управління з урахуванням існуючих реалій.

Сьогодні неможливо навчати учня / слухача старими методами. Знань стало так багато, професійні навички стали настільки багатоманітними, що їх неможливо передати в повному обсязі в межах традиційних методів, шляхом ретрансляції, позбавленої емоційності. На наш погляд, використання методики кейс-стаді у навчанні дозволяє не лише поліпшити розуміння теорії, активізувати пізнавальний інтерес до другої іноземної мови, але й сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних та творчих навичок прийняття рішень.

Практична діяльність педагога в умовах процесів трансформації, високої мінливості середовища вимагає не лише вміння адаптуватися до нового, але і вміння випереджати події, займати проактивну позицію. Як результат – методичне забезпечення навчальних закладів повинне мати виражену тенденцію до практичного спрямування, відображення чинних тенденцій сьогодення, уникнення надлишкової затеоретизованості, яку не можна застосувати на практиці.

Тому важливою характеристикою навчального процесу стає використання ситуаційних вправ з їхньою практичною спрямованістю та наявністю прототипу реальної ситуації. Натомість, використання кейсів в Україні стикається з потенційними проблемами, які пов’язані з: непрогнозованістю, непередбачуваністю, багатоваріантністю навчального середовища; використанням аналітичних та поведінкових навичок; співтворчістю у процесі взаємообміну знаннями, досвідом і уявленням; розумінням психології колег з інших країн, для яких цей метод складає основу їх педагогічної освіти.

Кейси (ситуаційні вправи) у викладанні управлінських дисциплін мають чітко визначений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою чи ситуацією, яка існувала чи й зараз існує в якійсь державній чи громадській організації. При цьому проблема чи ситуація або вже мали якесь попереднє рішення, або їх вирішення є необхідним і нагальним, а тому потребують аналізу.

 

1.        Метод case-study.

Отже, насамперед з’ясуємо, що ж вкладається в сутність поняття „кейс-стаді”. Вперше термін „кейс-стаді” було використано на початку ХХ століття. Як метод case-study було вперше застосовано в навчальному процесі Гарвардської школи бізнесу (Harvard Business School) у 1921 році. Саме в Гарварді було розроблено перші кейсові ситуації для навчання студентів бізнес-дисциплін.

З методичної точки зору кейс – це спеціально підготовлений учбовий матеріал, що „містить структурований опис ситуацій, що запозичені з реальної практики”. 

В перекладі з англійської кейс – випадок, кейс-стаді – повчальний випадок. Класичним є визначення поняття „кейс-стаді” як опис ситуації, яка реально існувала. Кейс-стаді, за визначенням вчених (Ш.І. Бобохужаев, З.Ю. Юлдашев), це „сукупність умов та обов’язків, що описують конкретні, реальні обставини на даному етапі”. Кейс, це завжди моделювання життєвої ситуації. Як інтерактивний, кейс -метод може застосовуватися при закріпленні знань та вмінь, що були отримані на попередніх заняттях, розвиткові навичок аналізу та критичного мислення, зв’язку теорії та практики.

Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко визначений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою чи ситуацією, яка існувала чи й зараз існує. При цьому проблема чи ситуація або вже мали якесь попереднє рішення, або їх вирішення є необхідним і нагальним, а тому потребують аналізу.

Кожна з проблем (ситуацій), які розглядаються в кейсі, має відповідати чотирьом умовам.

По-перше, кейси повинні бути правдивими, реалістичними, однак, в той же час, не обтяженими деталями, бути за тематикою зв’язаними з матеріалом, що вивчається. Добрим вважається кейс, який відповідає десяти характеристикам якісного кейсу: бути вміло розказаною історією, стосуватися важливої  проблеми, описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення, містити конкретні порівняння, надавати можливість для узагальнення висновків, мати центрального героя, давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше рішень, бути оптимальним за розміром, містити оптимальний обсяг інформації.

По-друге, ситуаційні вправи пропонують розгляд феноменів, з якими, як правило, стикаються робітники в конкретних умовах.

По-третє, кейси загострюють інтерес учнів до питань, з якими ті стикаються, підкреслюють їх значущість та необхідність вирішення. Кейси також пропонують шляхи реакції та вдосконалюють майстерність учнів у вирішенні проблем.

По-четверте, кейси вдосконалюють практичні навички; спрямовують на пошук відповідних шляхів, можливих реакцій на різноманітні ситуації, використання специфічних інструментів та понять.

Навчання за допомогою кейсів розвиває здатність аналізувати, уникати помилок, які часто виникають під час виконання конкретних завдань.

Хороший кейс має задовольняти таким вимогам:

-                     відповідати чітко поставленій меті;

-                     мати відповідний рівень складності;

-                     ілюструвати декілька аспектів життя;

-                     не старіти занадто швидко;

-                     мати національне забарвлення;

-                     бути актуальним на сьогоднішній день;

-                     ілюструвати типові ситуації;

-                     розвивати аналітичне мислення;

-                     провокувати дискусію;

-                     мати декілька рішень.

Мета кейсів – детальний аналіз, а не оцінювання (особливо, завчасне оцінювання). Ціллю їх є не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу. Разом з вдосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховує почуття відповідальності в процесі навчання.

Коротко кажучи, кейс-підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та приймати ефективні рішення. Крім цього, такий метод вчить учнів аналізувати та розробляти програми дій, що, в свою чергу, мотивує їх до правильної поведінки у разі, коли настане час діяти в реальній ситуації.

Також кейси допомагають у перенесенні навчального середовища з аудиторії на робочі місця. Особливо це можливо з огляду на те, що учні:

а) краще усвідомлюють власні пріоритети та цінності, які мають відношення до їх професійної діяльності;

б) вчаться визначати класи більш чи менш типових ситуацій;

в) розвивають в собі ширші можливості для аналізу, оцінюють наслідки різних рішень.

Навички, які розвиває метод case-study:

• аналітичні навички (вміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти та добувати їх; мислити чітко й логічно),
• практичні навички (формування на практиці навичок використання управлінської теорії, методів та принципів),
• творчі навички (генерація альтернативних рішень, які не можна віднайти логічним шляхом),
• комунікативні навички (вміння вести дискусію, переконувати колег, використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби, кооперуватися в групи, захищати власну точку зору, переконувати опонентів, складати короткий та переконливий звіт),
• соціальні навички (оцінка поведінки людей, вміння слухати, підтримувати в дискусії чи аргументувати протилежні думки, контролювати себе тощо).

Кейси найкращим чином залучають слухачів до активного вирішення ситуації, до участі в подіях кейса. 

 

 

 

 

2.        Основні види кейс-уроків

Розглянемо п’ять видів навчання при методі кейс-стаді.

По-перше, кейси не вживаються з метою передачі знань (хоча, звичайно, деяка трансляція знань і відбувається). Кейси надають «образи» реальних проблем чи реальних ситуацій, які забезпечують учня знанням про те, що має бути зроблено.. Обговорення кейсів виступає потенційним поштовхом до обміну перспективами та досвідом практичної роботи.

По-друге, кейс полегшує інтеграцію та застосування знань. Кейс-метод базується на взаємообміні досвідом учнів найбільш зручним і економним шляхом.

По-третє, кейс-метод розвиває в учня здатність вирішувати складні, але корисні приклади проблем.

По-четверте, навчання кейс-методом  загострює оцінювання пріоритетів та цінностей. Учень в процесі навчання демонструє власне ставлення, цінності та орієнтації, які підтримуються чи не сприймаються іншими слухачами.

Результати такого інтерактивного навчання важко передбачити чи перевірити, оскільки вони можуть приймати різні форми. Як правило, спільне порівняння та перевірка набутого досвіду привносять щось нове у практичну діяльність учнів.

По-п’яте, кейси завжди корисні в плані збагачення досвіду та удосконалення навичок, які учні застосовують, аби наблизити ті цінності, які вони вважають найбільш бажаними. Всі навички разом можуть бути описані однією фразою – творче вирішення проблеми і формування аналізу ситуації та прийняття рішення.

Навички, які розвиває метод:

аналітичні навички (вміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти та добувати їх; мислити чітко й логічно),

практичні навички (формування на практиці навичок використання теорії, методів та принципів),

творчі навички (генерація альтернативних рішень),

комунікативні навички (вміння вести дискусію, переконувати, використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби, кооперуватися в групи, захищати власну точку зору, переконувати опонентів, складати короткий та переконливий звіт),

соціальні навички (оцінка поведінки людей, вміння слухати, підтримувати в дискусії чи аргументувати протилежні думки, контролювати себе тощо).

Кейси найкращим чином залучають учнів до активного вирішення ситуації, до участі в подіях кейса.

Кейс-підхід:

• визначає проблему як таку, яка відповідає реальній ситуації, з якою учні стикаються в досвіді роботи;
• підвищує залученість учнів до навчального процесу;
• підштовхує учнів до дискусії з застосуванням різних підходів, інтерпретацій та персоналій;
• сприяє навчанню без пресингу;
• сприяє вихованню так званого «співчуття», коли учні ідентифікують себе з героями кейсу, представляють себе в різних ролях чи ситуаціях;

Мета кейс-методу – розвиток здатності тих, хто навчається, приймати рішення – потребує організації процесу навчання як процесу пошуку і прийняття рішень.

Ефективна підготовка до кейсів, на думку Дж. Пірса та Р. Б. Робінзона, передбачає таку діяльність: адекватно організовувати свій час на підготовку кейсу, читати кейс двічі, фокусувати увагу на стратегічних питаннях, не дивитися зверхньо на «речові докази», працювати у зручних для себе часових рамках, трансформувати свої знання у професійну галузь управління. Оскільки кейс-метод потребує активної участі, то учень має: регулярно відвідувати заняття, бути завжди готовим приймати участь у дискусіях, розглядати проблему у широкому аспекті, дотримуватися теми обговорення. У свою чергу викладач фокусує увагу, залучає учнів, акцентує навчальний процес на загальних концепціях, грає роль захисника «диявола» (займає контр-позицію).

Загальний порядок складання кейсу складається з таких елементів:

• Вступ;
• Загальні знання чи інформація про предмет;
• Опис проблеми;
• Заключення;
• Додаток;
• Обов’язковими складовими кейсу є такі:
• Назва кейсу;
• Опис основної ідеї кейсу (огляд кейсу);
• Мета кейсу (чого навчає);
• Місце кейса в учбовому плані (для самостійного планування навчального процесу);
• Формулювання проблеми та план вивчення матеріалів кейса; Поетапне завдання для виконання;
• Питання для обговорення;
• Вимоги до оформлення результатів роботи з кейсом;
• Опис ситуації;
• Довідкові матеріали;
• Посилання на додаткові інформаційні ресурси (для самостійного вивчення);

Процес пошуку та прийняття рішень, який учні проходять під час роботи над кейсом, можна представити шістьма фазами (табл. 1).

Таблиця 1.

Фази процесу пошуку та прийняття рішень

під час роботи над кейсом

1. Знайомство з конкретним випадком	Мета: розуміння проблемної ситуації і ситуації прийняття рішень
2. Інформація, яка отримується з наданих матеріалів і здобувається самостійно	Мета: навчитися здобувати і оцінювати інформацію, необхідну для пошуку рішень
3. Обговорення можливостей альтернативних рішень	Мета: розвиток альтернативного мислення
4. Резолюція. Прийняття рішень в групах	Мета: співставлення і оцінка варіативних рішень
5. Диспут. Окремі групи захищають свої рішення	Мета: аргументований захист рішень
6. Співставлення результатів. Порівняння рішень, прийнятих в групах, з рішенням, прийнятим в дійсності	Мета: оцінити взаємозв’язок інтересів, в яких знаходяться окремі рішення

 

В результаті аналізу таблиці можна виділити такі основні етапи створення кейсів:

1-й етап. Визначити мету створення кейсу, наприклад, навчання ефективним комунікаціям всередині організації (установи). Для цього можна розробити кейс, взявши за приклад добре відому організацію, описати її комунікації, які використовуються секретарями для організації роботи. Розробити питання та завдання, які дозволять учням засвоїти різні види комунікацій (наради різного рівня, щорічний звіт, внутрішньо організаційна газета, оголошення, брифінги тощо).

2-й етап. Ідентифікувати конкретну реальну ситуацію згідно з відповідною метою.

3-й етап. Провести попередню роботу з пошуку джерел інформації для кейсу. Можна використати пошук за ключовими словами в Інтернеті, аналіз каталогів друкованих видань, журнальних статей, газетних публікацій, статистичних даних.

4-й етап. Зібрати інформацію та дані для кейсу, різні джерела, в тому числі і контакти з організацією, яка описується в кейсі.

5-й етап. Підготувати перший варіант кейсу. Цей етап включає макетування, компоновку матеріалу, визначення форми презентації (відео, друк тощо).

6-й етап. Отримати дозвіл на публікацію кейсу у випадку, якщо інформація містить дані з конкретної організації.

7-й етап. Обговорити кейс, залучаючи якомога ширшу аудиторію, і отримати експертну оцінку колег перед його апробацією. Як результат такої оцінки можна внести необхідні зміни та покращити кейс.

8-й етап. Підготувати методичні рекомендації з використання кейсу. Розробити завдання для учнів і можливі питання для дискусії та презентації кейсу, описати передбачувані дії учнів і викладача в момент обговорення кейсу.

Ефективне використання кейсу потребує від викладачів ретельного планування. Така підготовка складається з двох частин – змісту та процесу.

Зміст означає вибір питань (проблем), на яких акцентується увага через застосування обраних процесуальних технологій. Процес означає технології щодо використання кейсів у класних завданнях, роботах у групі, рольових іграх та демонстраційних методах.

 

 

 

3.        Підготовка змісту кейсів.

Застосовується метод «кроків» щодо ідентифікації та вибору питань (проблеми) у окремому кейсі. Для слухачів даються такі завдання.

Крок І. Проаналізуйте зміст (сутність) кейсу. Прочитайте його декілька разів. У ході читання запишіть проблеми, які підіймаються героями, ситуаціями чи подіями.

Крок ІІ. Перегляньте список зафіксованих проблем. Можливо, треба щось додати, поновити. Переконайтеся, що охоплено весь спектр проблем. Цей список має відображати ваш досвід, освіту, особистість. Пам’ятайте, що немає «правильного» чи «неправильного» списку.

Крок ІІІ. Перегляньте фонд бібліотеки, зверніться до однокурсників, використайте власний досвід тощо. Знайдіть статті, книги, доповіді, які пропонують теоретичний матеріал (узагальнення, розповіді тощо) щодо питань (проблем), які ви обрали. У цьому випадку ви будете повністю готові до виконання кейсу. Це також допоможе вам обрати техніки щодо використання кейсу.

Зв’язок з обраною літературою для читання.

Ретельно відібрана література для читання збагатить та сфокусує навчальний потенціал кейсів. Загалом, корисні завдання з читання. Один і той самий кейс можна використовувати з різними цілями, з різними завданнями для читання.

Підготовка кейсів для обговорення.

Готуючи кейс до використання в класі, викладач має визначитися з цілями; використовуючи свій власний стиль, не забувати про можливості, закладені у кейсі. Це може бути технічний чи інтуїтивний підхід. Природно, можуть виникнути питання: наскільки зручно викладач почувається серед слухачів? Веде викладач слухачів до специфічних висновків кейсу, чи навпаки надає групі можливість зробити власні «відкриття»? Викладач – прихильник невизначеності, постійно ставить запитання, чи у нього чіткі та специфічні цілі курсу? Кожен з викладачів має визначитися з цими питаннями і розробити власну стратегію використання кейсів в контексті свого курсу. Той чи інший кейс передбачає мету використання: одні розкривають етичні питання чи міжособистісні проблеми, інші закликають до проектування поведінки героїв (подій), є й такі, що вимагають ретельного аналізу. Деякі кейси передбачають рольові ігри: учні та викладачі можуть безпосередньо розіграти героїв кейсу. Є кейси, які представляють собою діалог між героями, інші надають слухачам змогу підготувати повідомлення, є й такі, що стимулюють формальні дебати в класі.

Загалом, кейси розробляються і використовуються з огляду на різноманітні інструкційні цілі та цілі курсу. Вони включають:

• непряму соціалізацію через використання реального досвіду;
• розвиток особистісних правил реагування та поведінки на складні ситуації;
• розвиток навичок відокремлення фактів від припущень;
• практикум у висловленні цілей та формулюванні стратегій із залученням особистісних, організаційних та між-організаційних відносин;
• досвід ретельної аргументації своїх суджень та опору спокусі відразу робити висновки щодо фактів, вміння вислухати різноманітні думки одногрупників;
• вдосконалення здатності застосування «книжної» теорії у практичних цілях;
• досвід вирішення проблем та прийняття рішень у групі;
• вдосконалення діагностичних навичок та навичок проектування ефективного втручання в управлінські справи;
• перевірку особистісних цінностей та цілей;
• розвиток та перевірку меж власної поведінки;
• співвідношення «великої картини» з «малим прикладом»;
• виховання почуття особистого залучення до досягнення поставлених цілей.

Звичайно, у кожного викладача можуть бути власні цілі щодо використання кейсів у класі. Дуже багато тактичних дій можуть сприяти успішному виконанню інструкційних та персональних цілей у кейс-навчанні. Наприклад, викладач може запропонувати слухачам дати відповіді на такі питання:

• Які факти згадуються у кейсі?
• Які передбачення зроблені у кейсі?
• Які висновки ви зробили з цих фактів та передбачень?
• Які теорії, загальні положення чи правові доктрини присутні у кейсі?
• Якого досвіду ви набули під час читання кейсу та чого навчилися з цього досвіду?
• Які пропозиції (рекомендації) можна зробити? Для кого і чому?

Для тих учнів, хто читає кейси неуважно, а тому не бачить основної ідеї (чи ідей) кейсу, можна запропонувати підготувати роботу з зазначенням цілей кейсу у вигляді концентровано підібраних декількох слів; перевести зміст кейсу на мову і термінологію підручника; відокремити факти від думок; підготувати діаграму центральної проблеми кейсу та всі додаткові фактори, що мають до неї відношення.

Існує також багато технік залучення всієї групи до роботи. Х. Фокс пропонує технологію «Філіпс 66», за якої учні діляться на групи з 6-ти чоловік, яким дається 6 хвилин на те, щоб сформулювати свою позицію та обрати того, хто буде її презентувати. Викладач може запропонувати також групам попередні вирішення проблеми і дати їм завдання оцінити ці рішення (погодитися чи піддати критиці). Учнів можна поділити на команди для підготовки письмових чи усних доповідей. Цікавими варіантами загальної технології викладання кейсів, яку пропонує Х. Фокс, могли б бути, наприклад, такі: викладач рекомендує різні види робіт, які виконує кожна група. В результаті, всі спостерігають за тим, що зробила кожна з груп; можна запропонувати рольову гру з її подальшою презентацією.

Х. Фокс також пропонує декілька технік, аби підвищити здатність учнів застосовувати досвід, отриманий в результаті аналізу кейсу. Одна з них – запропонувати учням розглянути загальні ситуації, де можна застосувати розроблені в ході обговорення кейсу рішення. Така техніка сприяє розвитку принципу дії та визнання структурних узагальнень.

Ще одна техніка стимулювання застосування знань, отриманих під час роботи над кейсами – дати учням  можливість вести заняття чи написати кейс самим та поділитися ним з одногрупниками. Якщо викладач вибирає цю технологію, важливо забезпечити учнів інструкціями (вказівками) щодо написання кейсів. Серед найважливіших: 1) зробіть кейс таким, який зорієнтований на рішення, а не на опис ситуації чи легкої проблеми; 2) пишіть кейс з точки зору якоїсь особи, навіть якщо ця особа не з’являється безпосередньо у кейсі; 3) надайте у кейсі достатньо відповідної інформації для використання її як основи прийняття рішень чи рекомендацій.

 

1.4.          Основні методичні варіанти метода кейсу

 

Метод	Пізнання проблем	Отримання інформації	Визначення різних варіантів рішення	Рішення проблеми/прийняття рішення	Оцінка (критика) рішення
Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ (Case-study method)	Головне завдання – аналіз прихованих проблем	Інформація надається	За допомогою наданої інформації розробляються варіанти рішення проблеми і приймаються відповідні рішення		Порівняння власного рішення з рішенням, яке було прийнято в дійсності.
Метод проблемних ситуацій (Case-problem method)	Проблеми чітко названі	Інформація надається	Головне завдання – за допомогою названих проблем і наданої інформації розробляються варіанти рішення і приймається рішення		Можливе порівняння власного рішення з рішенням, яке було прийнято в дійсності
Метод ситуацій-випадків (Case-Incident Method)	Інформація надається неповна	Головне завдання – самостійне отримання інформації
Метод визначених проблем (Stated-problem method)	Проблеми називаються	Інформація надається	Наводяться готові рішення з обґрунтуванням: можливий пошук додаткових альтернатив		Головне завдання –  оцінка (критика) прийнятих рішень

Case-study method. Цей варіант часто відрізняється великим обсягом матеріалу, оскільки окрім опису ситуації надається і весь обсяг інформаційного матеріалу, яким можуть користуватися учні. Основний наголос в роботі над кейсом робиться на аналізі і синтезі проблеми і на прийнятті рішення.

Case-problem method. В цьому варіанті під час опису кейса чітко називається і проблема. Таким чином, залишається більше часу на розробку варіантів рішення та їх детальне обговорення.

Case-Incident Method. Цей варіант відрізняється тим, що в центрі уваги знаходиться процес отримання інформації. З цієї причини ситуація часто відображається не в повному обсязі. Однак така форма роботи потребує багато часу, її можна вважати особливо наближеною до практики, тому що на практиці саме отримання інформації складає суттєву частину всього процесу прийняття рішення.

Stated-problem method. Характерною рисою цього варіанту є надання готових рішень та їх обґрунтування. Завдання учнів полягає в першу чергу в ознайомленні зі структурою процесу прийняття рішення на практиці, в критичній оцінці прийнятих рішень і по можливості у розробці альтернативних рішень.

Таким чином, кейси використовуються різноманітним чином. Їх мета – спонукати учнів до творчості. Кейси – суттєвий та гнучкий педагогічний ресурс, універсальний засіб для вивчення різноманітних дисциплін, які характеризуються тим, що вони передбачають пошук відповіді на проблемні питання. Кейси швидше спрямовані не на отримання готових знань, а «на творення» нових знань, що передбачає співтворчість учня і викладача. Останній виступає у ролі  координатора процесу навчання. Разом з тим, результатом кейсу є не лише оволодіння новими знаннями, але й набуття професійних навичок, цінностей.

 

5.        Проведення індивідуального заняття за методом аналізу конкретних навчальних ситуацій (case study). Методичні матеріали

Діяльність вчителя при використанні методу case-study включає в себе

дві фази.

Перша фаза являє собою складну позааудиторну творчу роботу по створенню кейса і питань для його аналізу, що складається з науково-дослідної, конструюючої та методичної частин. Особливої уваги заслуговує розробка методичного забезпечення самостійної роботи студентів з аналізу кейса і підготовці до обговорення, а також методичного забезпечення майбутнього заняття по його розбору.

Друга фаза включає в себе діяльність викладача в аудиторії при обговоренні кейсу, де він виступає зі вступним і заключним словом, організовує дискусію або презентацію, підтримує діловий настрій в аудиторії, оцінює внесок студентів у аналіз ситуації.

Аналіз кейса і пошук ефективної форми подання цього аналізу в аудиторії являє собою найбільш серйозну фазу навчання.

Початок заняття (дискусії або презентації) - це єдиний момент, коли ситуація повністю знаходиться в руках викладача. Від того, як почнеться обговорення кейсу, залежить загальний тон, інтерес і спрямованість всього заняття. Щоб бути ефективною, навчальна стратегія обговорення повинна бути ретельно підготовлена, структурована, регламентована в часі і контрольована. Зазвичай дискусія починається з постановки викладачем стимулюючих питань, підготовлених заздалегідь. Викладач повинен намагатися передбачити можливу реакцію аудиторії на поставлені питання, направляючи обговорення на досягнення навчальних цілей.

Як правило, у всіх дискусіях при обговоренні кейсів викладачем формулюються чотири основних питання:

 1. Чому ситуація виглядає як дилема?

 2. Хто приймав рішення?

 3. Які варіанти вирішення мав той, хто приймав рішення?

4. Що йому треба було зробити?

Враховуючи відповіді на ці питання, викладач повинен прогнозувати розвиток дискусії і коригувати її хід, ставлячи ті питання і акцентуючи ті моменти, на розгляд яких він хотів би направити обговорення. При цьому потрібно бути готовим до того, що студенти можуть висловлювати точки зору та погляди, не передбачені заздалегідь.

 

Презентація, або подання результатів аналізу кейса, виступає дуже важливим аспектом методу СASE-study. Уміння публічно представити інтелектуальний продукт, добре його рекламувати, показати його переваги та можливі напрямки ефективного використання, а також вистояти під шквалом критики, є дуже цінним інтегральним якістю сучасного фахівця. Презентація відточує багато глибинні якості особистості: волю, переконаність, цілеспрямованість, гідність і т.п.; вона виробляє навички публічного спілкування, формування свого власного іміджу.

Публічна (усна) презентація передбачає подання рішень кейсу групі, вона максимально виробляє навички публічної діяльності і участі в дискусії. Усна презентація має властивість короткочасного впливу на студентів і, тому, важка для сприйняття і запам’ятовування. Ступінь підготовленості виступаючого проявляється в спровокованої їм дискусії; необов’язково робити всі заяви очевидними і незаперечними. Така подача матеріалу при аналізі кейса може послужити початком дискусії. При усної презентації необхідно враховувати емоційний настрій виступаючого; відношення і емоції мовця вносять істотний внесок в повідомлення. Однією з переваг публічної (усної) презентації є її гнучкість. Оратор може відгукуватися на зміни навколишнього оточення, адаптувати свій стиль і матеріал, відчуваючи настрій аудиторії.

Непублічна презентація менш ефектна, але навчальна роль її вельми велика. Найчастіше непублічна презентація виступає у вигляді підготовки звіту з виконання завдання, при цьому стимулюються такі якості, як уміння підготувати текст, точно і акуратно скласти звіт, не допустити помилки в розрахунках і т.д. Підготовка письмового аналізу кейса аналогічна підготовці усного, з тією різницею, що письмові звіти-презентації зазвичай більш структуровані і деталізовані. Основне правило письмового аналізу кейса полягає в тому, щоб уникати простого повторення інформації з тексту, інформація повинна бути представлена в переробленому вигляді. Найважливішим при цьому є власний аналіз представленого матеріалу, його відповідна інтерпретація та зроблені пропозиції.

Письмовий звіт - презентація може бути здана після закінчення деякого часу після усної презентації, що дозволяє студентам більш ретельно проаналізувати всю інформацію, отриману в ході дискусії.

Як письмова, так і усна презентація результатів аналізу кейса може бути групова та індивідуальна. Звіт може бути індивідуальним або груповим в залежності від складності та обсягу завдання. Індивідуальна презентація формує відповідальність, зібраність, волю; групова - аналітичні здібності, вміння узагальнювати матеріал, системно бачити проект.

 Презентація може бути і викладацька, коли викладач представляє кейс перед студентами, намагаючись зацікавити їх, або презентує результати роботи групи в цілому, якщо робота над кейсом була тривалою, що дозволяє студентам системно представити складну ситуацію.

Доцільно виділяти проміжну і кінцеву презентації. Перша пов’язана з поданням проміжного результату, кінцева - дає готове рішення.

Оцінювання учасників дискусії є найважливішою проблемою навчання за допомогою методу СASE-study.

 Перевірка і оцінка знань мають проводитися згідно дидактичним принципам навчання. При цьому виділяються наступні вимоги до оцінювання:

• об’єктивність - створення умов, в яких би максимально точно виявлялися знання учнів, пред’явлення до них єдиних вимог, справедливе ставлення до кожного;
• обгрунтованість оцінок - їх аргументація;
• систематичність - найважливіший психологічний чинник, організуючий і дисциплінуючий студентів, формує наполегливість і спрямованість у досягненні мети;
• всебічність і оптимальність.

 

Оцінювання виконує такі функції:

• контролюючу, оскільки виявляє знання, уміння і навички студентів;
• навчальну, тому що вимагає досягнення студентами певного рівня навчання;
• виховну, оскільки в процесі її отримання йде формування особистісних якостей студентів;
• організуючу діяльність студента;
• розвиваючу мислення і вольові, моральні якості студентів;
• методичну, що дозволяє удосконалювати методику викладання.

 

Найкраще використовувати багатокомпонентний метод формування підсумкової оцінки, складовими частинами якого будуть оцінки за:

1. Виступ, який характеризує спробу серйозного попереднього аналізу (правильність пропозицій, підготовленість, аргументованість і т.д.).

2. Звернення уваги на певне коло питань, які потребують поглибленого обговорення.

3. Володіння категоріальним апаратом, прагнення давати визначення, виявляти зміст понять.

 4. Демонстрація вміння логічно мислити, якщо точки зору, висловлені раніше, підсумовуються і призводять до логічних висновків.

 5. Пропозиція альтернатив, які раніше залишалися без уваги.

 6. Пропозиція певного плану дій або плану втілення рішення.

7. Визначення істотних елементів, які повинні враховуватися при аналізі кейса.

8. Помітна участь в обробці кількісних даних, проведення розрахунків.

 9. Підведення підсумків обговорення.

 Аналіз кейса, даний студентом при непублічній (письмовій) презентації вважається задовільним, якщо:

• було сформульовано і проаналізовано більшість проблем, наявних в кейсі;
• проведено максимально можлива кількість розрахунків;
• були зроблені власні висновки на підставі інформації про кейсі, які відрізняються від висновків інших студентів;
• були продемонстровані адекватні аналітичні методи для обробки інформації;
• складені документи за змістом і змістом відповідають вимогам;
• наведені в підсумку аналізу аргументи знаходяться у відповідності з раніше виявленими проблемами, зробленими висновками, оцінками і використаними аналітичними методами.

 

 

ПЛАН – КОНСПЕКТ  КЕЙС-УРОКУ

ТЕМА:  Art: modern or traditional?

МЕТА УРОКУ:

• навчальна: систематизувати та узагальнити знання учнів з теми, практикувати учнів у підготовленому монологічному мовленні;
• розвиваюча: розвивати навички читання, говоріння, письма, аудіювання, а також творче мислення, мовну здогадку; сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів, розширенню світогляду;
• виховна: виховувати почуття прекрасного, а також повагу до культури та мистецтва народів.                                    

 

І. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення.

 1. Привітання.

 2. Повідомлення теми та мети заняття.

 3. Мовна зарядка.

ІІ. Основна частина заняття.

1. Аудіювання тексту «The National Gallery».
2. Рольова гра «Екскурсія до картинної галереї».
3. Мовна загадка «An artful puzzle».

ІІІ. Заключна частина заняття.

 1. Оцінювання учнів.

 2. Підбиття підсумків.

3. Домашнє завдання.

Хід заняття.

І. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення.

1. Організаційний момент.

Учитель вітається з учнями.

2. Повідомлення теми та мети заняття.

      T. Today we are going to speak about English painters and their pictures. We’ll be able to go on an excursion to the museums and pictures galleries of different cities of the world where their paintings are exhibited.

3. Мовна зарядка.

      T. Before we start speaking about English painters let’s review the words on the topic. Can you tell the words connected with our topic.

        Учні по черзі називають ЛО теми й записують їх.

Наприклад: Gallery, artist, painter, landscape, creative…  

      T. Now make up your own sentences with these words. Do it together, one of you will read your sentences. Work in pairs.

         Складання речень і запис їх у зошитах.

        Самостійна робота учнів у парах.

Наприклад: 1. The State Tretyakov Gallery is one of the best-known picture galleries in Russia.

2. Isaac Levitan is the great Russian artist.
3. He was a brilliant landscape painter.

 ІІ. Основна частина заняття.

1. Аудіювання тексту «The National Gallery»

         Підготовка учнів до аудіювання.

      T. Do you know the picture galleries and museums where we can see paintings of famous artists? In what cities are they situated? Match the words.

           THE NATIONAL GALLERY                                                 LONDON

                                      THE LOUVRE                                                                         PARIS

           THE TRETYAKOV GALLERY                                             MOSCOW

                                   THE MUSEUM OF UKRANIAN ART                                  KYIV

           THE NATIOHAL GALLERY OF ART                                  WASHINGTON

                                      THE MUSEUM OF WESTERN AND EASTERN ART        ODESA          

           THE HERMITAGE                                                                  SAINT PETERSBURG

        THE TATE GALLERY                                                            LONDON

            Прослуховування тексту. Контроль його розуміння.

      T. Now listen to the text and answer the questions in short.

                         The National Gallery

         The National Gallery in London houses the national collection of Western European painting, comprising more than 2000 pictures dating from late 13^th to the early 20^th century. The pictures belong to the public and access to them is free, as it has been since the Gallery was founded in 1824. All European art schools are represented in the Gallery. All great artists are represented by masterpieces and the collection shows the international nature of European painting at all period since the Renaissance. The collection is housed in the building designed by William Wilkins in 1838.

          The Gallery is situated in the centre of London, in the famous Trafalgar Square. The collection includes canvases by Italian, Spanish, French and English painters. Pictures of Hogarth, Turner, Constable, Gainsborough and Reynolds are exhibited there. Thousands of tourists and Londoners visit the National Gallery and enjoy the beauty of it collection.  

Questions:

1. When was the National Gallery founded?
2. Where is it situated?
3. The Gallery houses the national collection of Western European painting, doesn’t it?
4. Whom do the pictures in the Gallery belong to?
5. Does the collection show the international nature of European painting or not?
6. What canvases does the collection include?
7. Picture of what English painters are exhibited there?
8. Who visits the National Gallery in London?

2. Рольова гра «Екскурсія до картинної галереї»

T. It’s a pity that we don’t have the opportunity to visit Kyiv, Moscow, Saint Petersburg, Paris, London or Washington and their museums and art galleries. But today at our lesson we’ll have a role play «Let’s go on an excursion to the museum and art gallery». Here we have guides from different museums and galleries. Listen to them attentively. They will introduce the world of painting to us. They will tell us about famous English painters and their pictures. Our guides will help you to learn more about the painters and their masterpieces and enjoy their beauty. So let’s start our excursion.

Презентація про Хогарта

P1. My name is             . I’ll be your guide for today and I want to tell you about William Hoggart. He is one of the greatest of English artist of 18^th century. William Hoggart made his name as an artist painting “conversation pieces”. These little pictures were very popular in England during the 18^th century. They represented members of the same family or close friends having tea, playing cards or simply talking to one another. Hoggart said that his picture was his stage, and men and women his players.

The masterpiece of the series was the famous “Marriage a la Mode”. This set of pictures describes a marriage between the daughter of a rich man and a young lord, the son of an old Earl. The girl’s father has brought a bag full of money with him. Their children are together but apart: the young man is watching himself in the glass; the girl is listening to a young Counsellor. The pictures round the room help understand the situation. In one of the pictures Madame sits listening to the young Counsellor, whose portrait hangs in her room. Other pictures in the series show My Lord who amuses himself with a bad company. He returns home tipsy. Madame wastes her money at auctions. The end is known. My Lord attacks the  Counsellor, who kills him and is executed. Moral: don’t listen to counselors; don’t marry a man for his rank, or woman for her money; don’t visit auctions unknown to your husband; don’t have bad friends. Otherwise you will be ruined.

Hoggart’s fame is, in fact, based on these “moral” engravings. They are full of humour. You must read them, and not look at them like other works of art. All though, Hoggart could also paint pieces of superb painting.

Презентація про Джона Констебля

P2: My name is         . I am your guide. I’ll tell you about John Constable, one of the greatest landscape painters. He was born in Sufford, on June 11, 1776. He was the son of a wealthy miller. He began to take interest in landscape painting while he was at grammar school. His father did not favour art as a profession. As a boy Constable worked almost secretly, painting in the cottage of an amateur painter. His keen artistic interest was such that his father allowed him to go to London in 1795, where he began to study painting.

 Constable was the first landscape painter who considered that every painter should make his sketches direct from n Constable ature, that is, working in the open air. He tried to earn his living by portraits. His heart was never in this and the achieved no popularity.

Constable was a realist. He put into his landscape cattle, horses, the people working there. He put the smiling meadows, the sparkle of the sun on rain, or the stormy and uncertain clouds. The most notable works of Constable are “Dedham Vale”, “Flatford Mill“, “A Cottage in a Cornfield”, “The Hay Wain”, “Malvern Hall”, “Weymouth bay”, “Boat Building” and others.

In England Constable never received the recognition that he felt he was due. The French were the first to acclaim Constable publicly. His influence upon foreign painting schools has been powerful. Constable may truly be considered the father of modern landscape painting.

Презентація про Томаса Геінсбороу

P3: My name is        . I want to tell you about Thomas Gainsborough. He was a portraitist and landscape painter. He was born in Sudbury in 1727 and was the son of merchant. His father sent him to London to study arts.  Thomas Gainsborough spent 8 years working and studying in London. There he got acquainted with the Flemish traditional school of painting. In his portraits green and blue colours predominate.

 He was the first British painter who painted British native countryside. He painted a wagon of hay, a poor cottage, poor peasants. His works of landscape contain much poetry and music. His best works are “Portrait of Sarah Buxton”, “Lady Georgiana Cavendish”, “Lady in blue”, “Portrait of Sarah Siddons”, “Cornard Wood”, “Sunset”, “The cottage door”, “The market cart” and “The bridge”.

The particular discovery of Gainsborough was the creation of a form of art in which the characters and the background form a single unity. Gainsborough emphasized that the natural background for his characters should be nature itself. His works, painted in clear and transparent tones, had a considerable influence on the artists of the English school. He was in advance of his time. His art became a forerunner of the Romantic Movement.

Учні слухають доповіді й заповнюють таблицю.

PAINTER	PICTURES	GALLERY

T. So we have been to the picture gallery and listened to the guides.

3. Мовна загадка «An artful puzzle».

T.  How many words can you complete with the letters -art?

                You have some prompts.

1. A portion of the whole. ( part )
2. A navigator’s map. (chart )
3. To make a beginning. ( start )
4. Clever, intelligent. ( smart )
5. Seat of the emotions; part of body. ( heart )
6. To leave; go away. ( depart )
7. A two-wheeled horse drawn vehicle. ( cart )
8. To pass on information; communicate knowledge. ( impart )
9. A fruit-filled pastry. ( tart )
10. To frustrate; oppose and defeat a plan. ( thwart )
11. One who boasts. ( braggart )

4. Дискусія на тему: «Art: modern or traditional?»

ІІІ. Заключна частина заняття.

1. Оцінювання учнів.
2. Підбиття підсумків.

T. Today we have trained to use the words and words-combinations on the topic « Painting. » and listened to the reports about English painters. Thank you for your efforts to make our lesson really interesting, you played your roles of guides excellently and it was a real pleasure to listen to you. Now you know a lot of words on this topic. Have you ever tried to compose a crossword in English?

Учні розглядають приклад кросворду.             

d	h	n	k	p	j	h	p	a	b	q	i
l	n	c	o	a	t	e	k	r	g	b	e
a	r	c	h	i	t	e	c	t	u	r	e
h	f	v	s	n	v	w	a	c	l	u	m
d	e	b	r	t	j	o	n	t	a	s	w
s	c	e	n	e	r	y	v	n	r	h	d
c	g	p	o	r	t	r	a	i	t	q	l
a	x	z	b	v	a	l	s	t	i	e	t
p	u	e	e	q	b	p	x	t	s	g	c
e	m	f	i	g	u	r	e	r	t	w	q

 

3. Домашнє завдання.

        T. Try to compose the crossword at home.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток нових форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу сьогодні не обходиться без освоєння інформаційно-комунікаційних технологій. Комп'ютерні технології - це вже реальність, яку використовують в своїй роботі вчителі школи. Учитель не може залишатися осторонь, адже одним із ключових компонентів професійної компетентності сучасного вчителя є інформаційна компетенція. Існує безліч інструментів в розпорядженні вчителя, який ризикнув разом зі своїми учнями випробувати нові освітні методики: спеціальні навчальні середовища, платформи для блогів, і, звичайно, безкоштовний веб-сервіси, використання яких може зробити навчальний процес більш захоплюючим.

Слово "блог" порівняно недавно отримало поширення серед учителів. В даний час інтерес і потреби в Internet-блозі дуже зросли, і педагоги починають їх активно використовувати у своїй діяльності. Бо інноваційний потенціал діяльності з використання блогів в освіті надзвичайно високий. Блог (англ. blog, від “web log”-мережевий журнал або щоденник подій) - це веб-сайт, основний вміст якого складають регулярно додані записи, зображення або мультимедіа.

Цілі та завдання створення блогу - створення єдиного шкільного та межшкільного інформаційно-комунікативного середовища, презентація та популяризація шкільного життя і шкільних досягнень, залучення до школи нових учнів і вчителів, що використовують в своїй педагогічній діяльності сучасні інформаційні технології, створення інструменту публічного інтерактивного обговорення шкільних питань і проблем, підвищення якості освіти за рахунок впровадження у навчання дистанційних освітніх технологій.

Існують різні види освітніх блогів:

1. блог вчителя-предметника: може містити: план або матеріали уроку, короткий конспект, завдання учням, корисні посилання, додаткову інформацію учням, навчальні відео, корисні та цікаві гаджети, форму зворотного зв'язку і т.д.

2. блог класу: можна створити, запросивши в якості співавторів батьків та учнів, розміщуючи інформацію про заходи, які проводяться; плани позакласної роботи; навчальні матеріали; інформацію для батьків; фотографії і відео класу; і т д.

3. блог предметного об'єднання або професійного співтовариства: створюється з метою об'єднання вчителів предметних секцій. В ньому може міститися інформація для вчителів, оголошення про конкурси та їх результати, новини в своїй предметній області, навчальні матеріали і посилання на цікаві блоги. Віртуальне об'єднання вчителів-це обмін досвідом і знаннями, скарбничка навчальних матеріалів, корисні посилання та онлайн робота.

4. блог-портфоліо: дозволяє зібрати кращі розробки і матеріали, систематизувати накопичений досвід, узагальнити результати самоосвіти, ділитися результатами власної праці з колегами-блогерами.

5. блог-проект та інші.

Блог може і повинен стати для вчителя дієвим інструментом формування та розвитку інноваційної культури. Цьому сприяють такі особливості блогового середовища:

• публічність робить матеріали доступними для читання колегами, учнями, батьками;

• інтерактивність, відкритість-можливість залишати в блогах коментарі, які також доступні для читання, отримувати зворотний зв'язок від учнів, батьків, колег, відповідаючи на коментарі;

• авторство-можливість представити свій досвід роботи, висловити свою позицію;

 

• «перемішування», яке дозволяє в форматі блогу об'єднувати вміст декількох авторських блогів на одній сторінці, що дає можливість порівнювати свою роботу з роботою колег.

Блоги відкривають перед учителем новий шлях в інформаційне середовище і дають нові широкі можливості в організації освітнього процесу та професійного зростання. Одне з сучасних педагогічних завдань-зробити блог робочим інструментом вчителів і включити цей інструмент в навчальну практику. Не секрет, що кожен вчитель вважає свій предмет важливим і цікавим. Так чому ж не скористатися новим додатковим інструментом для підвищення інтересу учнів до свого предмета? Необхідно тільки пам’ятати, що блог не може повністю замінити класичну форму навчання і живе спілкування учителя і учня.

Переваги ведення блогу.
Створюючи блоги, вчителі не завжди уявляють, які додаткові можливості відкриваються як для них самих, так і для інших учасників і читачів їх блогу:
- Нові навички в роботі з персональним комп'ютером: публікації фотографій, слайд-шоу, присвячені шкільним заходів, до свят, екскурсійним поїздкам; фільми і кліпи, гаджети, віджети;
- Обмін досвідом з колегами з інших регіонів, посилання на корисні ресурси мережі, коментарі до матеріалів;
- Зворотний зв'язок з батьками та учнями: рекомендації по вивченню навчальних тем, корисні поради батькам, оголошення. В результаті, учні самі пробують публікувати свої замітки, репортажі про змагання, відгуки про шкільні заходи, свої творчі роботи, презентації науково-дослідних проектів. Учням така робота дуже подобається, вони горять бажанням бути співавторами, намагаються створювати власні блоги.
- Розміщення матеріалів та посилань на веб - ресурси для поширення досвіду;
- Онлайн - дискусії;
- Відкритий план уроку і рефлексію після уроку, що допомагають вирішити труднощі і проблеми учнів;
- Засоби мультимедіа, які поповнять скарбничку технічних засобів, продемонструють наочність до нової теми.
Таким чином, ви можете створити повноцінний багатофункціональний веб сайт.

Однак, необхідно враховувати й таке:
- Інтернет не може повністю замінити класичну форму навчання і живе спілкування вчителя і учня;
- Використання Інтернет ресурсів не завжди вітається батьками;
- Ефективність використання Інтернет залежить від грамотного підбору матеріалу і компетенції вчителя в даній сфері.

Як створити блог?
1. На платформі Blogger вводимо свою адресу електронної пошти та пароль.
2. Створюємо аккаунт в Google.
3. Вибираємо вподобаний шаблон.
4. Підбираємо назву для блогу.
5. Оформляємо дизайн. Блог готовий. Аналагічно можна створити блог і на іншій платформі, наприклад: Wordpress. сom.

Правила роботи в блозі.
Кожен блогер мріє про те, щоб його блог читали якомога більшу кількість людей. Для цього можна використовувати красивий заголовок, цікаві пости, оригінальний дизайн. Але саме, головне, потрібно пам'ятати про правила:
- Писати в блозі слід на зрозумілій мові, приділяти увагу кожній дрібниці, максимально широко розкриваючи тему статті, прикріплюючи вихідні матеріали;
- Не можна розміщувати в блозі матеріали, які суперечать законодавству РФ і професійної етики педагога;
- Розміщення фотографій учнів повинно бути тільки з дозволу батьків;
- Розміщення матеріалів, що належать іншому автору, тільки з його дозволу, інакше це буде виглядати, як плагіат.
Слідуючи цим простим правилам, ви зможете зробити свій блог популярним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Настанова щодо організації роботи в блогах

Блог (скорочене від web log, Веб-журнал) це простий у використанні веб-сайт, де можна публікувати свої роздуми, спілкувалися, обговорювати та коментувати роздуми інших користувачів та користуватися іншими функціями.

Блог є специфічною формою організації спільноти користувачів навколо певного автора чи авторів блога.

Приклади дискусій у рамках спільнот, пов'язаних з освітою і мережевими технологіями, можна подивитися в таких спільнотах:

• Проблеми навчання та навчальних систем http://community.livejournal.com/edu_rabbits
• Спільнота проекту Летописи.ру http://community.livejournal.com/letopisi/
• Електронне навчання http://community.livejournal.com/ru_elearning
• Веб 2.0. ― технології в освіті http://community.livejournal.com/web2_edu
• Гіпертекст(и) http://community.livejournal.com/ru_hypertext/
• Віртуальні Інтели http://community.livejournal.com/vintel/
• Шкільна рада http://community.livejournal.com/ru_schools/
• Вільна дискусія викладачів http://community.livejournal.com/ru_tutor/
• Спільнота програми Навчання для майбутнього http://ippo-intel.blogspot.com/

Створення блогів

Крок 1 - авторизація сеансу роботи.

Завантажте веб-оглядач, відкрийте сайт www.blogger.com  (рис 1.)  Для авторизації сеансу роботи (здійснюється кожного разу при вході до середовища) необхідно ввести ім‘я користувача та пароль (рис 1).

 

 

Крок 2

Після успішної реєстрації/авторизації ми переходимо власне до створення блогу. 

Для цього  активізуйте посилання Создайте свой блог (рис. 2).

Рис. 2

Крок 3

Далі необхідно заповнити відповідні поля - назва та адреса блога (рис. 3).

Рис. 3

Крок 4

Далі  необхідно вибрати шаблон оформлення (рис. 4). У разі правильного виконання дій, система видасть повідомлення про успішне створення блогу.

   

  Рис. 4         

 

 

Додавання та зміна дописів

Для внесення нових дописів до власного блогу необхідно або натиснути кнопку Начать публікацію (рис 5) або активізувати посилання Нова публікація (рис 6).

 

Рис. 6.

В будь-якому випадку,  відкривається вікно вбудованого редактора (рис. 7 ). Перед публікацією допису радимо скористатися можливістю попереднього перегляду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.  7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8

Закінчення роботи

Для коректного закінчення роботи в середовищі необхідно активізувати посилання Вийти. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Перевага кейс-метода відносно традиційних, що застосовуються у навчальному процесі, є незаперечною.  Кейс-метод дозволяє зацікавити учнів процесом навчання, формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяє активному засвоєнню знань та навичок.

 Проте кейс-метод має певні недоліки:

-  недостатньо досліджений у педагогіці;

- не сприяє глибокому вивченню педагогічних проблем і завдань;
-  вимагає більших затрат часу;
- потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації;
- викладач повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.

Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі викладача і учня. Зобов'язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальної аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути у учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому вони повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і учні мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.

Індивідуальний аналіз кейсу і його обговорення в групі дають набагато більші можливості для розвитку фахової майстерності, ніж заучування підручника чи конспекту лекцій.

Даючи учням завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Вони активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.

Найголовнішою навичкою, яку здобуває учень під час навчання, повинно стати вміння  під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення.

Не секрет, що кожен вчитель вважає свій предмет важливим і цікавим. Так чому ж не скористатися новим додатковим інструментом для підвищення інтересу учнів до вашого предмету? Розміщуйте в корисні посилання, цікаві матеріали, інтерактивні тести, створюйте колекцію навчального відео, організуйте онлайн-роботу, проводите самостійні роботи і консультації, спілкуйтеся з учнями!

Пробуйте, дізнавайтеся нове, удосконалюйтеся!

 

 

 

 

Література.

 

1. Бобохуджаев Ш.И., З.Ю. Юлдашев Инновационные методы обучения: особенности кейс-стади метода обучения и пути его практического использования. – Ташкент. -2006.
2. Гладких И.В. Методические рекомендации по разработке учебных кейсов. – СПб, 2004
3. Кайзер Ф.-Й., Камински Х. Методика преподавания экономических дисциплин. Основы концепции, направленной на активизацию процесса обучения, с примерами. – СПб: НПО «Мир и семья», 2002.
4. Смолянинова О.Г. Дидактические возможности метода сase-study в обучении студентов // www. lan.krasu.ru.
5. Сурмин Ю. Размышления после «обновления» интеллекта // Персонал .- № 6. – 1998.
6. Шеремета П. Каніщенко Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі. – Київ: Центр інновацій та розвитку. – 1999.
7. Fox H. W. Two Dozen Ways of Handling Cases: Depending on How You Count. In Collegiate News and Views XXVI:3, Spring 1973.
8.  Pearce J., Robinson R. B. Jr. Cases in Strategic Management. – Burr Ridge, Illinois. Boston, Massachusetts. Sydney, Australia. – 1994. – 520 p.
9. Ландэ Д.В. Поиск знаний в INTERNET. Профессиональная работа / Д. В. Ландэ. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. – 272 с.
10. Яценко Ю.С. Блоги в учебном процессе [Электронный ресурс] / Ю.С. Яценко // Мастер-классы для преподавателей английского языка. – Режим доступа: http://internetineflt.narod.ru/MK_1_2.html.
11. Barger J. Weblog resources FAQ [Electronic Resource] / J. Barger. – Available : http://www.robotwisdom.com/weblogs.