Свято "Прощавай, Букварику!"
«Прощавай ,Букварику !»
Мета: виховувати у дітей бережливе ставлення до книги, як до джерела знань, формувати вміння роботи з книгою; розвивати інтерес до читання; прищеплювати любов і пошану до книги.
Прямуй, дитино, в добру путь.
У світ, де вчаться і ростуть.
Розумна і щаслива будь,
А перші кроки не забудь!
(Грає довільна музика, діти кружляють).
Вчитель. Годі, діти, годі гратись,
Нам на свято слід збиратись
Ось погляньте, гей – гей – гей !
Скільки тут у нас гостей!
Свято нас у зал скликає,
Посмішки, як мак горять
Що ж сьогодні тут на нас чекає,
Хочу в вас , малята, запитать.
- Що це нині є за свято,
Що людей тут так багато?
- Ти не знаєш? Мусиш знати:
Ми прийшли тут святкувати,
Тато, мама, ти і я
Гарне свято Букваря.
- У нашім класі сьогодні свято,
Прийшли гості – мами й тата!
Прийшли до нас бабусі шановні –
Дізнатись, які ми тепер красномовні.
- Ось над містом тихим ранком
Зайнялась зоря.
В нашім класі славне свято –
свято Букваря.
Вчитель. Добрий день, дорогі батьки, гості – а це …., а також всі хто присутній
в цьому залі. Пригадаймо сьогодні наше минуле – це 1 вересня. Здається, це було так давно і ніби й недавно. Оченята дітей в цей день були наповнені і радістю, і страхом, цікавістю і збентеженням. Хвилювання було і в очах батьків. Та проходили дні за днями всі звикли один до одного, подружились, багато навчились, зуміли подолати свої страхи. І ось наші першокласники перегорнули останню сторінку Букваря, закінчили знайомство з літерами, навчились читати, писати, рахувати. Прощання – це завжди сумно, бо позаду залишається щось знайоме, а попереду чекає на нас невідоме, нове. Буквар нам допоміг відкрити двері у чудову країну знань і сьогодні ми разом з ним будемо святкувати нашу першу перемогу.
- Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас
Це воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.
- Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними - й наше свято
Вшанування Букваря.
- Букварик – це розумна книга
Друг і порадник школяра.
Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
- Із нього слів не вируба сокира,
І це малятам кращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Буквар.
- Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
Тепер нам радісно сказати
Ми всі вже вміємо читати.
- Навчився читати наш дружний клас.
Ви можете всі поздоровити нас.
Хай кожен гість перевіря,
Чи знаєм букви з Букваря.
Чи можна нам школярикам,
Прощатися з Буквариком.
Пісня
(Заходить листоноша)
- У вас сьогодні свято? - так.
- Це першокласники? - так.
- То отримайте листа.
(Читає листа)
Дорогі мої першокласники, мене викрав злий чарівник. Я зможу прийти до вас на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими,розумними я з нетерпінням чекаю на визволення.
Ваш Букварик.
(З’являється циганка)
Циганка. Діти, давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках.
Діти. Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні.
Циганка. Я хочу, щоб ви зі мною пограли у карти, а то Букварика не врятуєте.
Діти. А хіба у карти можна грати?
Вчитель. Це, звичайно, гра не для дітей. Але Букварика потрібно виручати, то давайте спробуємо.
(Циганка з рукава виймає колоду карт із прикладами)
Циганка. Хіба вони можуть рахувати? Адже це тільки - першокласники!
(Роздає приклади, діти відповідають)
Циганка. Ні, от і не вгадали!
Діти. А ми не гадаємо, ми рахуємо.
Циганка. Ну добре, вмієте рахувати! Рятуйте свого Букварика далі, не впоратися мені з вами.
(Циганка йде. Заходить Шапокляк)
Шапокляк. Які маленькі, які гарненькі, мабуть, знаєте хто я?
Діти. Шапокляк.
Шапокляк. Якщо правильну відповідь дасте, то станете моїми друзями. Кажіть «так» чи «ні».
- Треба гарно вам читати? – так
- Треба менших ображати? – ні
- Треба слухати матусю? – так
- Тоді дратуйте хоч бабусю! - ні
- В школі вибийте шибки – ні
- Вчительці робіть все навпаки – ні
- Завжди старших поважайте - так
- То я ж вас краще за вчительку буду навчати – ні
З таким розумненькими, добренькими я й сама не хочу дружити.
Шапокляк йде. Заходить Карлсон)
Карлсон. Ви читали в букварі,
Вам знайомі букви ці? (показує букви)(
Діти. Ті, що у букварі, знаєм букви ми усі.
Карлсон. Добре знаєте? Гаразд.
Перевірю зараз вас.
Подивіться, буква … (показує букву А)
Ви назвіть на А слова.
(Діти називають слова)
Карлсон. Ну, а хто на букву В слово швидше всіх назве?
(Діти називають слова)
Карлсон. Добре букви ви вивчали та Букварик рятували.
Ой, не впораюсь я з вами.
(Карлсон йде, заходить Дюймовочка)
Дюймовочка. Щоб Букварика урятувати, ви повинні в гру зіграти
«Хто краще збирається до школи».
На двох столах лежать шкільні речі. Потрібно в портфель скласти ті речі, в назвах яких є звук [а].
(Шкільні речі : ручка, кольоровий папір, зошити, фломастери, буквар, фарби, олівці, гумка, пенал, лінійка, клей, ножиці, пластилін, м’яч, книжка.)
Дюймовочка. Молодці. Ви подолали всі перешкоди. Тому ми відпускаємо вашого Букварика. Можете запросити його на свято.
Вчитель. Так, діти, давайте запросимо на свято свого друга Букварика. Щиро подякуємо йому за науку, покажемо, що ми з ним навчилися.
Діти. Зустрічі настав вже час.
Іди, Букварику, до нас.
(Заходить Буквар)
Буквар. Молодці, мої маленькі помічники. Ви зуміли визволити мене. І ось тепер я з вами на святі.
Спасибі, хлопчики й дівчатка,
Що Букваря на світле свято
Ви не забули запросити.
За шану я вам вдячний діти.
В країну знань вам шлях відкрити
Я щиро вам допомагав,
Як з літер слово утворити –
Вас, новачків, навчав.
Вчитель. Ти, Букварику, у нас сьогодні найголовніший. Діти, кому ми повинні рапортувати про те, як ми навчились читати і писати?
Діти. Букварикові.
Вчитель. Тоді слухайте мене уважно. До здачі останнього урочистого рапорту товаришеві Букварику стояти струнко.
(Всі встають шикуються і по черзі виходять здавати рапорт, залишаються на місці)
- Товаришу, Букварику! На свято прощання з тобою зібралися всі учні класу. До проведення свята готові.
- За час навчання у першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту.
- Учнями класу списано, недописано, переписано у зошитах багато сторінок.
- Загублено 5 поганих звичок, 20 авторучок, 30 олівців, з десяток гумок і ще багато чого.
- Над важкими завданнями поламано 5 голів, 4 стільці, з десяток замків у портфелях та куртках, 2 носи.
- Перший А клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому. Рапорт зданий.
Буквар. Ой – ой – ой ! оце навчив! Оце дожився!
- Букварику, не журися це ми навмисне.
Буквар. Як навмисне?
- Ну навмисне придумали. І поро носи, і про стільці, і замки, щоб веселіше було.
Буквар. Так це неправда.
- Звичайно. А коли правда, то тільки трішки. Зовсім небагато. Головна правда в тому, що ти навчив нас читати і писати. Хіба цього мало.
Вчитель. Так, Букварику, наші першокласники зовсім не такі. Вони чемні, розумні, хороші.
Буквар. Як приємно, що ви у нас такі жартівники. Ото налякали мене. А тепер я перевірю, чого ви навчилися.
Букви – значки, як бійці на парад,
Разом всі стали швидесенько в ряд.
Кожен в умовному місці стоїть
І називається все … ?
Діти. Алфавіт
Буквар. Молодці! А чи знаєте ви алфавіт ?
Діти. Так.
Буквар. Я зараз перевірю. Букви від А до Я є?
Діти. Є (піднімають руки)
Буквар. Голосні є ?
Діти. Є. (піднімають руки голосні)
Буквар. Приголосні є ?
Діти. Є. (піднімають руки приголосні)
Буквар. Буква, що не позначає звука є?
Учень. Є (піднімає м’який знак)
Буквар. Таки знають.
Веселе місто Алфавіт
Йому сьогодні наш привіт.
До нього нам лягає путь.
У ньому літери живуть.
Живуть там літери в с ловах,
А кожне слово – звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт,
Отож в похід за мною вслід!
- І великі, і малі
Ми живемо в Букварі.
Букви дружні ми сестрички,
Хоч і маєм різні звички.
- Ми букви добре вивчені,
Знайомі хлопцю й дівчині.
Читає й пише нас
Чудово перший клас.
- Ми літери відомі,
Ми будь – кому знайомі.
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все.
- Ми літери незвичні,
Ще й дуже симпатичні.
Бо кожна жарт чи віршика,
Чи казочку несе.
Буквар. Веселу абетку почнемо читати
Про літеру кожну повинні згадати.
З букви А почнем малята
Рідну азбуку вивчати.
(Діти встають, не сідають)
А. Всім відомо: буква «А»–
Алфавіту голова.
Б. Буква «Бе» - як бегемотик,
Бач, який товстий животик.
В. Весело,як ведмедик «Ве»
На цій сторіночці живе.
Г. У словах гарбуз, нога
«Ге» - неначе кочерга.
Г. «Ге» вгорі ріжечок має –
Кожен першокласник знає.
Д. «Де» - це буква на підставці,
Дуже добре їй на лавці.
Е. Далі після букви «Де»
Йде зубата буква «Е»,
Є. Хто не знає букви «Є»?
Язичок у неї є.
Ж. Буква «Же» - вона така:
Дуже схожа на жука.
З. Буква «Зе» і цифра три –
Наче рідні дві сестри.
И. Палички з’єднайте три –
От і буде буква «и».
«И» не починає слова,
І тому – лише рядкова.
І. Буква «І» худа, як спиця,
І на вид, як одиниця.
Ї. Є дві крапки в букви «Ї»,
З «І» не спутати її.
Й. «И» беретиком накрий –
От і буде буква «Ій».
К. Ось початок колобка.
Познайомтесь буква «Ка».
Л. Буква «еЛ» - початок літа,
Люблять «еЛ» дорослі й діти.
М. Знають букву «еМ» малята,
З неї пишуть слово мати.
Н. Нам знайома буква ця :
«еН» - як планка на стовпцях.
О. М’яч летить! Ловіть його!
Ой, не м’яч! Це буква «О»!
П. Букву «Пе» я на футболі
Бачив це ворота в полі.
Р. Тигреня ричить :»Тепер
Добре знаю букву «еР».
С. Придивіться вночі до небес
Світить місяць там буквою «еС».
Т. Букву «Те» потрібно знати ,
З неї пишуть слово тато.
У. Загадала нам загадку
Буква, схожа на рогатку.
У Букварику живу.
Відгадати? Так! Це «У».
Ф. Буква «еФ» чудна така:
Наче ключик від замка.
Х. Спитав хом’як у ховраха:
«Чиє гризун на букву «Ха».
Ц. Цирк – цокотала буква «Це» -
Моє улюблене слівце.
Ч. «Ча» з четвіркою так схожі!
Хто їх розпізнати може?
Ш. Шурхіт, шелест комиша
Позначає буква «Ша».
Щ. Букву «Ща» впізнає кожен,
бо вона на щітку схожа.
Ь. Це – м’який хитрющий знак,
Бо не вимовиш ніяк.
Ю. Буква «Ю» смішна така :
Бублик став коло кілка.
Я. Яструб ящірку несе.
«Я» остання буква. Все!
Буквар. Так, молодці, діти!
Бачу, букви вам відомі,
З ними добре ви знайомі.
Добре старалися, гарно навчилися.
Всі літери на місці.
Веселі, жартівливі і слухняні.
То я спокійний.
(Вбігає зайчик)
Зайчик. Нема вже літер, всі прочитані. Що робити ? я не хочу, що це свято кінчалось. Я так поспішав.
Вчитель. Не плач Зайчику – побігайчику, сідай і відпочинь. Наше свято ще триває, то ж залишайся з нами. Діти потішать і тебе, і всіх присутніх піснями і жартами.
Пісня.
Вчитель. А зараз ми проведемо веселу перерву.
- Свято
Заходить син надутий. Мама його питає 6
- Синку, що трапилось? Ти такий засмучений. Хто посмів тобі зіпсувати свято першого вересня?
- Свято!? Нічого собі – свято! Чого ж ви не попередили, що це не на день, а на цілих 11 років.
- Розмова
Син. Тату, а чому йде дощ?
Тато. Підеш до школи дізнаєшся.
Донька. Тату. А в баби яги є жабенята?
Тато. Звідки я можу знати.
Син. Тату, а навіщо конячці коси на плечах?
Тато. Запитай у конячки.
Донька. Тату, а мотоцикл любить цукерки?
Тато. Не знаю, я його не запитував.
Син. Тату, ти не сердишся, що ми тебе про все запитуємо.
Тато. Ну, що ви мої дітки? Як можна? Адже чим більше ви питатимете, тим більше будете знати.
- Не винен
А то ось і як буває, якось вчителька питає:
- Нащо ти поставив кому у диктанті де не слід?
- А хіба ж я винен в цьому?
- Ну, а хто ж?
- Це мій сусід.
- Таємниця
- Здається, сину, ти вчора не був у школі?
- Це тобі, напевне, вчителька сказала. Ох, ці жінки , ніколи вони не вміють тримати таємниці.
Зайчик. Дозвольте і мені виступити.
Діти. Просимо.
Зайчик. Звусь я Зайчик – побігайчик,
Хочу зватись Зайчик – зайчик.
Я оббігав сто доріг і на свято я прибіг,
Бо мої малі зайчата хочуть літери вивчати.
І просили дуже вас записати в перший клас.
Кожен Зайчик – побігайчик
хоче зватись Зайчик – зайчик,
кожен має добрі вуха,
кожен вміє добре слухать.
Вчитель. Діти, то як запишемо зайчика в перший клас?
Діти. Запишемо.
Зайчик. Дякую, дякую дуже! Побіжу порадую своїх зайченят.
Вчитель. Зачекай Зайчику. Діти хочуть подарувати тобі пісеньку.
- Є у нас іще дарунок –
Веселенький наш танок.
Отже, друзі ширше коло ,
Не жалійте чобіток.
Танець.
Буквар. Діти, як хороше у вас на святі. Я полюбив вас і пишаюсь вами, я вчив вас читати і писати, бути добрими , чемними, поважати старших. А тепер час прощатися з вами.
Вчитель. Любі діти, подякуємо нашому Букварику і попрощаємося з ним, бо йому потрібно поспішати, щоб навчати читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.
- Рідний наш Букварику,
Ми тебе любили,
Ми з тобою весело й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись
Час з тобою розлучатись.
- Добрий ,Букварику, мудра книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба
Ми не забудем ніколи про тебе.
Ми пам’ятатимем довгі роки,
Мудрі й повчальні твої уроки.
Буквар. Дякую за слово гарне.
Та сумуєте ви марно.
Вам дарую первачки
Ці чудові книжечки.
(Заходять Читанка, Математика, Мова)
Вони друзі ваші нові,
Різнобарвні, кольорові.
Їх шануйте і вивчайте,
А мене не забувайте.
Всі. Прощавай, Букварику!
Наш найперший друже.
Ми тобі Букварику дякуємо дуже. (Виходить)
Вчитель.(До Читанки)
Читанко добра, прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Хай відкривають їм розум і руки
Незнані шляхи по планеті науки,
Хай не погасне бажання малят
Творити добро на планеті земля.
Читанка. Я – Читанка – нечитана, навчатиму ваш клас
Я з вами говоритиму і вислухаю вас.
Я ваша перша Читанка,
Красива в мене свитонька,
Цікаві сторінки – є вірші та казки.
Покажу вам сто земель,
Ще й космічний корабель.
Даруватиму щодня і забави, і знання.
- З тобою ми подружимо,
Дари твої заслужимо.
Ти руку нам подай,
Поро все розповідай.
- Гарну казку розкажи,
Світ широкий покажи.
І веди, веди щодня
Нас по сходинках знання.
Українська мова. Я книжка – Рідна мова
Дружити буду з вами.
Навчити хочу вас усьому,
Що вимага програма.
В подорож усіх вас кличу
До складних завдань.
Тож, не зрадьте, любі діти
Моїх сподівань.
- Рідна мова, рідне слово,
Наче музика чудова.
Як водиця із криниці,
Де купаються зірниці.
- І співуча, і квітуча,
Щедра, як земля родюча.
Загадкова і чудова
Неповторна наша мова.
Пісня
Математика. Ви вже умієте, друзі хороші,
Порахувати задачки і гроші.
Я ще навчу вас зірки рахувати,
Зводити межі, мости будувати.
З вами я ще не прощаюсь,
Зустрінемось ми знову.
Та тільки я на другий рік
Вберусь в одежу нову.
- З тобою ми швидко попливем
За течією річки.
Полічимо на цім путі
Берези і смерічки.
- Щоб розумними зростати,
Слід тебе нам всім вивчати.
Бо без тебе не прожити,
Будемо з тобою ми дружити.
- Всі літери прочитані
Усіх їх тридцять три.
А нас тепер учитимуть
Підручники нові.
- Ніколи не забудемо
Про друга Букваря.
Ми завжди вчитись будемо
Для щастя і добра.
(Усі підручники)
Тож, поки що усі бувайте,
І, любі, нас не забувайте.
До вас завітаємо знову.
В навчальному році новому.
Вчитель. А в залі сидять ті, які від 1 вересня і до сьогоднішнього дня були поряд з вами , допомагали вам вчитися. Вони радіють за вас, що ви навчилися читати, писати, лічити. Що ви стали розумними , старанними, грамотними учнями. Вони будуть з вами ще 10 шкільних років і все життя. Ви здогадалися хто це ? так, це ваші батьки.
- Ми й до батьків сказати хочем слово:
Ви цілий рік нас будили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із нами ви уроки вчили,
І малювали, і ліпили.
- Дякуємо, любі мами,
Що сьогодні ви тут з нами,
Дякуємо, рідні тата,
Що прийшли до нас на свято.
- Любі! Ми вам обіцяємо:
Учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
Вчитель. І вам, шановні батьки
Спасибі хочу я сказати
Із щирим вчительським теплом
За допомогу у навчанні,
Старанність, витримку, любов,
За те , що вчились рахувати,
Старанно букви всі писати,
Та гарно – гарно малювати.
Це – перший крок
Попереду ще десять років,
А значить ще багато кроків.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки.
- Хай пісня вдячності лунає,
Батьківське серце звеселяє.
Пісня.
- Вже скінчилось наше свято,
І прощатися пора …
Ми бажаємо всім класом
Миру, щастя і добра !
Композиція
Вчитель. Закінчилось наше свято
Спасибі всім, хто виступав,
Співав пісні, ще й танцював.
Та тим , хто в гості завітав.
- Директор у школі – фігура центральна,
Як, кажуть в народі – всьому голова!
Директор на місці – той школа у шані,
Як він покерує – так підуть діла.
Слово для привітання директору школи
Подяка музиканту.
Урочисте наше свято
Вже підходить до кінця,
Нехай пісенька прощальна
Ваші зігріва серця.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку