Заміна прямої мови непрямою.

Урок № 88

Тема: Заміна прямої мови непрямою.

Мета: пояснити особливості заміни прямої мови непрямою, формувати вміння здійснювати таку заміну, правильно розставляти розділові знаки між частинами  складнопідрядного  речення, правильно інтонувати речення з прямою й непрямою мовою; виховувати повагу до образного слова; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять, емоційну сферу.

Тип уроку:  урок  вивчення нового матеріалу..

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Вказати речення з прямою і непрямою мовою.

І. Чaсто кажуть: “Ясні зорі – то найкраще в цілім світі”. (Леся Українка.) Всі бурчать наді мною, глузуючи тяжко: “Знову в пісні ромашка?” (А.Малишко.) А мати казала, що мертві зорі падають взимку на наш город. (Д.Павличко.) Уклонився колос на всі боки та й сказав весні: “Прощай!” (М.Стельмах.)

ІІ. У синій дзвін палкого неба ковалик-жайворонок  б’є, і день нашіптує до тебе: “Це все твоє! Усе твоє!” (А.Малишко.) Шепоче вітер тихо росами: “Твоя весна кує в гаю!”. (М.Стельмах.) Я річку побачила раптом, питаю: “А хто ж ти така?” “Я Альта, я Альта, я Альта!” – тонесенько плаче ріка. (Л.Костенко.) Воркувала Горлиця у садку, у куточку тихенькому, на бузку; жалкувала сизокрила, що вона не зчулася, як минула і весна. (Л.Глібов.) Ворона учила мати-ворониха: “Не приводь орлицю – буде в хаті лихо!” (М.Кубик.)  Вовк пішов кричать по світу, що Вівці з ним не хочуть в мирі жити. (В.Симоненко.)

ІІІ.  Питання, можливо, було й випадковим, але я спитався: “Як став ти військовим?” (Л.Первомайський.) Злітаються у клас дівчата й хлопці, і зошитами шурхають торби. Луна Марійчин голос на уроці: “Ми не ра-би, ми не ра-би!” (Д.Луценко.) У предків рабства наче й не було. “Ми не раби!” – писали гордо в школі. А рабство духа ще не відцвіло, бо ми на волі і голодні, й голі. (С.Литвин.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.  Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з  підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 141).

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати. Вказати речення з прямою та речення з непрямою мовою. Пряму мову замінити непрямою (усно).

І. Весна каже: “Візьму”, а літо каже: “Здмухну”. Заліз черв’як у хрін  та хвалиться, що йому добре (що смачний). І собака каже: “Щоб тепла діждати, треба будувати”. Хвалився горщик, що розіб’є казана. Журилася кобила, що в неї довга грива. Вапно просить цеглину: “Потримай мене  вісім літ, тебе ж триматиму довіку”.

Народна творчість.

ІІ. Зозуля Горлиці жалілась, що доля їй недобрая судилась. Хтось Мухам набрехав, що на чужині краще жити, що слід усім туди летіти. Під лопухом у ямці жук сидів і сам собі тихесенько гудів, що день йому обрид, кругом усі товчуться, що дуже сонечко і світить, і пече: і гаряче, і боляче.

З творів Л.Глібова.

*Диктант із завданням. Записати речення, пряму мову замінивши непрямою.

Спитай людей, що в тебе дома роблять. Бур’ян пирію питається, де їхня рідня дівається. Не запитуй пасічника, чи знає він смак меду. Зима спитає, де літом був.  Старість спитає, що робив замолоду. Казала біла, що не буде діла. Питай гуску, чи мерзнуть ніжки. Цибуля дивувалася, що петрушка розтанцювалася. Недаром ходить слава, що мастака боїться справа.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 334.

* Навчальний диктант. Вказати речення з непрямою мовою.

Пана дома не застали. За нього говорив його заступник чи писар, молодий, на диво тоненький і хирлявий панок хлюстоватого вигляду. Він дуже натягнуто і роблено-поважно заявив, що пан дістав від власниці  княгині телеграму з Парижа, щоб маєток продати, але коли та як – нічого ще не відомо. Отож і поїхав пан до містечка, щоб там докладніше у адвоката довідатись. Паничик думає, що він скоро вернеться, тоді буде видніше. Запитав Матвія, чи він є уповноваженим  від селян. Наказав вибрати уповноважених, а тоді вертатися.

Усе те було сказано, звичайно, по-російськи, “по-панськи”. Панок інакше говорити не може, але дядьки до такого, звісно, звикли. Де є такі пани, щоб говорили по-людськи?  На те він такий тоненький, тендітний, а обличчя в ластовинні, і волосся м’яке та ясне, мов у ляльки, а довгі прозорі пальці, їй-Богу, можуть поламатися як скло. (За У.Самчуком; 134 сл.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.  П. 20, вправа 346.