ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

Синьоока, дозволь пройти. 

Дітки, ви виходите на наступній зупинці? 

3 кошиком, не порвіть мені панчохи. 

3 морозивом, вийдіть з автобуса. 

1

2

3

4

5

Тебе я земле всю сходив до краю. 

Дивись же на мене сонце і засмали мою душу. 

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна! 

А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою. 

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було. 

Саме ... відбивались у вікнах.

... не виходять мені з голови.

 ... зігрійте мою душу охололу. 

Здалеку виднілися привокзальні....

Ти в мені запалила ... кохання.

Ой не крийся, природо, не крийся, що, ти, в тузі за літом, у тузі. 

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом у тузі.

Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі. 

Ой , не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі. 

Ой , не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі. 

Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води. 

Давай-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим. 

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні. 

Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино.

Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? 

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі. 

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів. 

Тебе я земле всю сходив до краю.

Мужай, прекрасна наша мово, серед ирекрасних братніх мов! 

Рука в руці - і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну. 

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць. 

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови. 

Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним жестом. 

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано. 

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать. 

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі? 

слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення

слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням

чуже мовлення, передане дослівно, без змін

іменник, який називає особу

коли хтось когось кличе

є головним членом речення (підметом)

є головним членом речення (присудком)

не є членом речення

є другорядним членом речення (додатком)

є другорядним членом речення (означенням)

завжди виділяються комами

інколи виділяються комами і крапкою

завжди виділяються тире

завжди беруться в лапки

завжди виділяються знаком оклику