Адміністративна контрольна робота

 Із яких доріг до тебе ходили зоре вечоровая світку мій!

Уставай моє сонечко з темного лугу.

Зацвітай росянистий мій луже.

Кидай брате сад зелений хату...

Запалай мій вогнику крилатий полум'ям привітним і незлим.

Мамо я хочу поговорити з вами...

 Гляньте як жито квітує!

Ярославно Ігор знову кличе шле гінця з далекого полка...

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!

А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.

Тебе я земле всю сходив до краю.

 Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.  

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. 

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.  

 В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

То як вам земляки живеться? (В.Дворецька)

Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків)

Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла)

Місяць козацьке сонце .(Народна творчість)

Того дня на дорогах, як навмисне, були затори.

Може, у вас знайдеться цікава книжка для мене?

Тепер ти, очевидно, можеш передумати їхати.

Таким чином, культорологія пов"язана з багатьма науками.

Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський).

Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск (В.Симоненко).

Пам"ятки української вишивки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть (О.Гасюк).

Може у вас знайдеться цікава книжка?

Сухобрусові дочки Марта й Степанида були малими дуже гарні дівчатка кароокі чорняві кругловиді з ямочками на щоках.

Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо.

Вкрилися квітами левади і переліски і поля.

Треба вистояти не зрадити.

Всі великі українці були поетами полководець Хмельницький філософ Сковорода художник Шевченко.

Бути учасником такого великого многогранного титанічного процесу життя є почесним і приємним завданням Людини.

На площі зібралися ніжинці та гості міста.

Запропонуй світові не бомби не фізичну силу а силу розуму й волі народів.

Думаю з Веремієм ми знайдемо спільну мову.

Поза всяким сумнівом Соломія була щирою з Окуневським прихильною до нього не байдужою.

Мені здається що все це незабаром закінчиться.

То війна скаже хтось і на ній убивають.

комами

тире

комами та тире

 сперши голову на руки

обкладеній дердиною

на зеленій лавці