Складнопідрядне речення з підрядною означальною та підрядною з'ясувальною частиною

як сто, і тисячі, і мільйони років тому. 

щоб зазипати поля, і ліси, і дороги.

який засипле поля, і ліси, і дороги.

тому що не час.

наче навколо не зима.

Ще не прийшла весна, хоч вже гримлять потоки.   (О. Олесь)

Ми рушили до будинку, що виднівся на околиці села.

Небо, яке сьогодні тихе, синє й глибоке, наливає море блакиттю  (М. Коцюбинський)

Чи знаєте ви, що незабаром Різдво?

Треба сіяти, де земля благодатна.

Бузок ріс там, де ходили людські ноги.

Ми поїхали в місто, де пройшло моє дитинство

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

І як за сонцем повертає сонях, так довго вслід чомусь дивились ми.

Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати.

Спинюсь я і довго буду слухать, як бродять серпень по землі моїй.

 як велить чисте сумління.

про що мовчить більшість.

якщо наполягатимуть друзі.

коли настане слушна мить.

 І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

 Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

щоб сховатися від пекучого сонця.

що давно обріс цікавими легендами.

хоч нас умовляли цього не робити.

коли почало сходити золоте сонце.

Міг би він ще сказати як синова крилатість скрашує і його буденне чабанське життя.

Кому пощастить побачити ці красиві квіти той запам'ятає їх на все життя.

Коли ми обминаємо липовий шлях і опиняємося у долинці   нас оточує воркування струмків.

Із квіток цього виду гвоздики можна також одержувати ефірну олію яка придатна для виготовлення парфумів.

Учені дослідили, що жуйка не завжди є корисною.

Коли довго жуєш гумку, то виділяється багато шлункового соку.

У того, хто довго жує, знижується рівень інтелекту.

Причина в тому, що постійне жування гальмує процес мислення.

Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

 Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

 Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

Місяць повис над ставом, нитку сріблясту в’яже, щоб таємниці неба і землю

людей з’єднати.

 Під тихе рипіння морозу я казку стару пригадаю, як тихо шепочуться лози весною в подільському краю.

  У досвітньому небі сизіли далекі пера непорушних хмар, наче над цією землею летіло з усіх усюдів безліч перелітних птахів.

Як одступиш од гармат на аршин, то вона од тебе на сажень. 

Туди, де образи кохані, душа окрилена летить.

 щоб пісня линула з вікон. 

 бо тепло там і затишно в душі. 

незважаючи на гамір та неспокій. 

 як любить сонце посивілий дід. 

 де зростають діти.

 вікно, яке блимало світлом каганця. 

 як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут. 

  все, що їхало й йшло до нашого села. 

   так що всі намагалися йти тихіше. 

  незважаючи на те, що дощ періщив стіною.

Люблю, коли хвилі юрбою шумлять. 

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

  Я не такий, щоб зрадити людину. 

 Як будеш, земле, ти щасливою, то буду в щасті жить і я!

 Де пройде сила наша пречудова, в житті людини зміни постають. 

Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати. 

 Врешті, хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається.

 Ось так і з'явився в Америці плюшевий ведмедик, якого назвали Тедді. 

 Я його талан співацький так високо поважаю, що співцем своїм придворним я зробить його бажаю. 

  Що минуло, те вже не повернеться. 

 Якби я знав, що є надія справжня, що сила є пустиню перейти. 

  У 1902 році австрійський художник Ріхард Штайфф запропонував своїй тітоньці, щоб вона пошила маленьке ведмежа намальоване ним для дітей.