Вставні слова. Звертання

Воно, скажу вам, легше, як на мене, діла у битвах шаблею рішать.

Ніколи, звичайно ж, не було на цьому військовому суді закоханої пари.

І з тобою було б нам гірко, обіймав би нас часто сум, і, бувало б, темніла зірка у тумані тривожних дум.

І час інший, і, мабуть, я сам уже не той.

Старому видно було ніяково за те, що виявив перед незнайомою людиною слабкість.

Риба аж вистрибувала на глибоких місцях, і видно було їй на березі успокоєне вогнище.

Справді ж видно нелегко живеться цьому їхньому заводчанину.

Видно барсук знав, коли достигнуть плоди, і зараз навідувався до яблунь і кислиць.

І все - таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Се буде ваша заслуга, зелені ниви з шовковим шумом, й твоя, зозуле.

Я лечу до тебе, чужоземко моя дорога, щоб до кінця нашого життєвого шляху бути разом.

Я п'ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій.

Скажи мені, пораднице надземна, куди мені податись у просторі?

1

2

3

4

5

навіть

мабуть

отже

може

уявіть

Учені посилалися на біографічний нарис російського письменника Олександра Шкляревського (він має великі заслуги як збирач українського фольклору і біограф поетеси) і відстоювали ідею про історичність постаті Марусі Чурай.

Православна віра (а саме вона була в нашому краю матір'ю просвіти й культури) нещадно переслідувалася.

Тому й вирішив - адже тепер я вільний птах! - гайнути на Запорожжя.

З одчаю Гришка схопив руками лутку віконечка і - яке щастя! - спорохнявіле дерево легко подалось.

Одного разу, коли літаків прилетіло особливо багато і вовка з його воронкою підкинуло в небо (він навіть подумав, що він уже не вовк, а птиця і опустило в чорно - біле місиво), Сіроманець оглух.

А  Восени листя кущів здавалося червоним багаттям.

Б  Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.

В В очах дівчини здавалося була зібрана вся синява неба.

Г Здавалося дід якось ніби трохи сяяв.

А просте, двоскладне, ускладнене, поширене, повне,розповідне

Б просте, односкладне, означено-особове, поширене, розповідне

В просте, односкладне, узагальнено­особове, поширене, розповідне

Г просте, односкладне, безособове, поширене, розповідне

А  Може доля й відгукнеться у темному гаю.

Б  Не все іще було, що може бути.

В Всяке трапитись може на довгім віку.

Г Ніхто не може світа пережити.

А  Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, розвивайся, поки твоє серце не розбите ...

Б   Пусти мене, мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє

В  Через тумани лихі, через велике горе ти світиш мені моя зоре.

Г  Дяка щира  тобі, ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько.

А  Високі береги зеленувата вода лози все було залите гарячим сонцем.

Б Все тимчасове інструкції слова і гроші.

В  Усе забудеться морози і люта завія.

Г  Усе я пізнав там і втрати зловісні і радість і горе і спів солов’я .

А Високі береги зеленувата вода лози усе було залите гарячим сонцем.

Б  І срібні сурми журавлів сльота і ранки голубі все заплелося в тій дорозі . 

В  І море і озеро і широкий степ усе було залите гарячим маревом.

 Г  Усе тимчасове інструкції слова і гроші.