Тренінг«Вектори розвитку професійної компетентності керівника гуртків в умовах реформування освітньої системи»

Педагогічний тренінг

«Вектори розвитку професійної компетентності  керівника гуртків в умовах реформування освітньої системи»

Мета:

• сприяння мотивації керівників гуртків до самовдосконалення в різноманітних  сферах життя,
• формування професійних компетентностей педагога для здійснення постійного професійного розвитку,
• створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі шляхом актуалізації наголошення педагога на цінності самореалізації у своїй професії;
• формування себе як особистості, визначення власних пріоритетів;
• стимулювання бажання на підвищення свого професійного рівня;
• сприяння формуванню комунікативних умінь та навичок методичної діяльності.

Завдання:

• визначити ключові компоненти педагогічної майстерності;
• ознайомити керівників гуртків із поняттям «професійна компетентність»;
• допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти;
• розкрити шляхи самореалізації особистості педагогів закладу;
• сформувати вміння командної взаємодії.

Обладнання: комп’ютер, проектор, роздатковий матеріал для учасників тренінгу, музичний супровід.

 

Вступ

 (звучить спокійна, тиха  музика , тренер читає притчу про щастя)

 

Притча

 Одного разу мандрівник попросив човняра перевезти його на інший берег. Сівши в човен , мандрівник помітив , що на веслах були написи. На одному веслі було написано «ДУМАЙ»,а на іншому «РОБИ».

- Які в тебе цікаві весла,- сказав мандрівник. -А навіщо?

- Дивись,- посміхнувся човняр. І почав гребти лише одним веслом із написом «Думай»

Човен почав крутитись на одному місці.

• Іноді трапляється, що я думав про щось, роздумував, будував плани…Але нічого корисного це не приносило. Я просто кружляв на місці, як цей човен.

    Човняр перестав гребти одним веслом і почав гребти іншим,із написом «Роби». Човен почав знову кружляти вже в інший бік.

• А траплялося,я кидався в іншу крайність, - продовжував човняр .- Робив щось, не обдумуючи, без планів, без креслень. Багато сил і часу витрачав. Але в результаті також кружляв на місці. Ось і зробив написи на веслах,щоб пам’ятати, що на кожний змах лівого весла має бути змах правого весла, і лише тоді можна буде потрапити туди, куди хочеш.

 

Так і в нас, щоб використовувати в своїй діяльності новітні педагогічні технології , підвищити свій фаховий рівень – потрібно озброїтись відповідними знаннями.

Методист:  Професійна діяльність , робота, є частиною життя кожної людини. А успіх у роботі є складовою щастя .

      Який же він  КОМПЕТЕНТНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИК?  Хто він?  Якими рисами та якостями характеризується? Про це пропоную поговорити на нашому занятті. Отож, тема тренінгу «Вектори розвитку професійної компетентності  керівника гуртків в умовах реформування освітньої системи».

Щоб зустріч наша була результативною , дозвольте нагадати вам правила , які уже вам всім  добре знайомі, адже ми не вперше проводимо тренінгові заняття, а саме:

• бути відкритими до набуття нового досвіду, знань;
• бути активними, ініціативними, креативними;
• бути доброзичливими, щирими, ставитись уважно до того , що відбувається на занятті;
• мати особисту думку, в кожного вона цінна, висловлюйте її від свого імені коректно.

1.Перша наша вправа «Гора очікування»

Мета:

• сприяння формуванню побажань учасників щодо участі їх у тренінгу,
• розвиток їх професійних навичок.

Ресурс : ватман з малюнком гори, кольорові стікери, ручки.

Хід вправи: обдумати та записати на стікерах , що саме ви очікуєте від тренінгу, озвучити і розмістити їх біля підніжжя гори.

 

Інформаційний блок

Виступ методиста про компетентність педагога в добу змін.

     Стрімкі зміни, безперервні інноваційні процеси,перехід до компетентнісного підходу в освіті, НУШ , нові технології роблять виклик усім нам . Нинішньому динамічному суспільству потрібен фахівець, відкритий до всього нового, який здатний швидко адаптуватися в складних умовах професійної і соціальної дійсності, самостійно і відповідально приймати рішення,орієнтовані на успіх і постійне самовдосконалення - один з невід ємних показників професійної компетентності і соціальної зрілості педагога . Компетентність педагога пов’язана з професіоналізмом, тому зміст поняття «професійна компетентність» визначається рівнем професійної освіти, досвідом, індивідуальними здібностями і якостями педагога, вмотивованим  прагненням до неперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням до справи.

                     Ключові компоненти педагогічної компетентності

• предметна компетентність
• методична компетентність
• комунікативна компетентність
• інформаційна
• морально-етична компетентність
• психолого-педагогічна компетентність

2.Інтерактивно-інтелектуальна  вправа «Хто Я?»

Мета : продовжити знайомство учасників між собою, активізувати процес саморозкриття , навчити учасників знаходити в собі приховані особливості та використовувати їх для змін у своїй діяльності.

Обладнання: аркуші паперу А-4 з початком речень

Хід проведення вправи: тренер пропонує учасникам на аркушах паперу з початком речень дати відповіді на запитання:

• Я-цікава книжка….
• Я-світлячок…
• Я-ніби мураха, коли….
• Я-стежина, коли ….
• Я почуваюсь скелею, коли…...
• Я-завтра, вчора чи сьогодні…..

По завершенні тренер пропонує учасникам проаналізувати  в парах свої відповіді

Запитання для обговорення:

• Що вас вразило?
• На які запитання ви відразу відповіли ,а над якими роздумували?

3.Метод «Мозкова атака» (5-7 хв.)

Мета: активізувати учасників, підготувати їх до виконання наступних           вправ.

Очікування: підвищення рівня інформованості щодо даної проблеми.

Ресурсне забезпечення:листок А-4, фломастери

Хід вправи: Тренер озвучує завдання – поділитись учасникам на дві групи:

Скориставшись кластерним методом (коли слово починається із запропонованої букви слова-поняття записати характерні ознаки , якості, риси сучасного педагога у відповідних аспектах : як фахівця, працівника, людини)

1 група – розшифровує  слово - поняття «професійна»,

2 група-розшифровує слово - поняття «компетентність»,

Після виступів кожної з груп, тренер узагальнює інформацію.

Далі учасники отримують додаткову інформацію, яка доповнить їхню обізнаність по темі. «Рівні професійної компетентності педагога»

Рівень професійної компетентності	Критерії результативності педагогічної діяльності педагога
Дуже низький (репродуктивний)	Здатний  розповідати  учням  те,  що знає  сам.  Мета  занять  викликана стихійно, без урахування знань учнів.  Навчальну  літературу  використовує мінімальну.  Зміст  навчального  матеріалу вибирає стихійно, у зв’язку  з  цим  він  є  просто концентрацією  інформації.  Мають  перевагу традиційні  методи  одностороннього пояснення,  коли  учні  пасивно сприймають  інформацію.  Елементи інформаційної  структури  занять  не обґрунтовані,  не  чіткі.  Спроектована  модель  занять  має  декларативний характер.
Низький (адаптивний)	Вміє  пристосовувати  свою  доповідь  до  ознак  певної  аудиторії.  Мету  і структуру  занять  визначає  адекватно рівню  розвитку  учнів,  але  немає навичок  варіювати  методами  та засобами  навчально-пізнавальної  діяльності.  Методи  активації застосовує рідко
Середній ( локально – моделюючий)	Володіє  стратегією  навчання  учнів, знаннями  і  навичками  з  окремих  розділів  курсу.  Мета  та  завдання  діяльності  обумовлені,  але  не визначені  рівні  засвоєння  учнями бази  знань  та  відповідних  їм  форм  і  методів  роботи.  Переважають традиційні  методи  і  прийоми  навчально-пізнавальної  діяльності  учнів  і  контролю  знань.  Активізація діяльності  учнів  здійснюється  без глибинного  дидактичного обґрунтування.
Високий (системно – моделюючий)	Володіє  стратегією  навчання  учнів, знаннями і навичками стосовно курсу і  педагогічного  процесу  в  цілому. Мету,  завдання  та  структуру  занять обирає  відповідно  до  особливостей учнів,  ролі  навчального  матеріалу  в курсі  і  в  зв’язку  з  іншими предметами.  Моделює  рівень засвоєння з теми і відповідні форми і  методи  навчально-пізнавальної діяльності  і  контролю.  Зміст  висловлюється  у  відповідності  до мети.  Переважають  проблемні методи  навчання,  що  відповідає  потребам активізації діяльності учнів, їх мотивам та інтересам.
Дуже високий	Використовує  стратегії  перетворення свого предмета як засобу формування особистості  учня.  Мета,  завдання  і структура  занять  відповідають потребам  формування  мислення  та поведінки  учнів.  Розроблені  системи занять,  використовується диференційований  підхід.  Форми  та методи  навчально-пізнавальної діяльності  учнів  підпорядковані  меті реалізації  алгоритмічно  дійсного  і творчого  рівня  засвоєння  знань проектує  діяльність  та  поведінку учнів у конкретних ситуаціях.

 

Теоретичний блок

  4.   Міні-лекція  «Поняття професійної компетенції педагога та його основні складові в умовах сучасної освіти» (10 хв.)

Педагогічна місія ПНЗ особлива – знайти способи переконати дитину, яка прийшла туди навчатися, що вона неповторна і талановита. Успіх на цьому шляху визначає наявність у педагогів – позашкільників певних особистісних та професійних якостей, творчого мислення. прагнення до духовного збагачення. Педагог позашкільної освіти передає своїм вихованцям не  просто знання, а своє ставлення до улюбленої справи, своє переконання і захопленість нею.

На думку Ш. Амонашвілі,  педагог-позашкільник – це педагог, який прийшов з майбутнього з метою показати вихованцям зразок їхнього життя, самовизначення і самоутвердження.

Майстерність педагога – позашкільника можна розглядати як найвищий рівень педагогічної творчості, а основою професійної майстерності є професійна компетентність – поєднання професійно значущих особистісних якостей із глибоким знанням сучасних досягнень психолого – педагогічної науки, володіння методикою викладання у відповідності до специфіки освітнього процесу в системі позашкільної освіти.

Педагог - посередник  між дитиною і тими духовними цінностями,які він прагне передати. Завоювати любов і повагу дітей  є важливим завданням педагога-позашкільника,адже тільки за цієї умови діти будуть приходити і навчатись у гуртку .

 Отже, компетентність педагога визначається також психолого-педагогічними навичками . Педагог – позашкільник більшою мірою,ніж учитель школи виступає в ролі старшого порадника консультанта. За таких умов перед педагогом стоїть нелегке  завдання - не втратити можливості зробити кожного вихованця яскравою особистістю. Для цього самому педагогу треба бути багатогранною особистістю, а значить розвиватись разом з дітьми   

А тепер розглянемо , як трактують поняття компетентність в науковій  літературі.

Поняття «компетентність» (лат. «соmpetens» - відповідний, здібний) – означає коло повноважень будь-якої посадової  особи чи органу, володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості педагога,які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність педагога - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

Основні компетентності педагога

Сучасний педагог повинен володіти такими професійними компетентностями :

• соціальна компетентність: здатність проектувати стратегії свого життя відповідно до усталених норм і правил соціальної взаємодії              (виявляти ініціативу, регулювати між особистісні ,групові відносини, долати конфлікти),
• загально - культурна компетентність: полягає в культурі міжособистісних відносин, толерантності, знанні та використанні рідної та іноземної мови, застосуванні методів самовиховання, сприянні розвитку творчості, інноваційного мислення формуванні гуманістичного світогляду, визначенні духовно-ціннісних орієнтирів, моральних і етичних принципів особистості, розумінні вагомості навчання впродовж життя,
• уміння учитися здатність уявляти,прогнозувати, досягати результатів діяльності/вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності, сприймати та опрацьовувати матеріал, залежно від мети діяльності, формувати узагальнення критичні судження та оригінальні думки, моделювати, комбінувати, доповнювати, оцінювати навчальні дії гуртківців,
• інформаційна компетентність: здатність педагога орієнтуватись в інформаційному просторі, використовувати технічні та мультимедійні засоби, володіти й оперувати інформацію відповідно до професійних потреб, оцінювати досягнутий результат,
• науково-методична компетентність: проінформованість у сфері освітніх інновацій, інтерактивного навчання, використання інформаційних освітніх технологій моніторингу та управління освітніми процесами,
• комунікативна компетентність: об’єктивне сприйняття партнерів по взаємодії, знаходження адекватного стилю й тону спілкування, урахування індивідуальних особливостей, вміння активно слухати, вільно володіти вербальними, невербальними, комп’ютерними засобами комунікації,
• здоров’язбережувальна   компетентність: культура здорового способу життя (підтримка власного духовного здоров я, фізичної форми), поінформованість у способах психологічного захисту й підтримки,
• налаштованість на саморозвиток і самовдосконалення: потреба і готовність до самоосвітньої діяльності, творчого самовдосконалення впродовж життя через осмислення досягнутих  результатів і самостійний  вибір нових цілей і завдань.

Тобто, педагогічна компетентність є динамічним феноменом, систематичне оновлення якого зумовлене змінами суспільства, стратегічних орієнтирів освіти, проблемами, що випливають із особистого досвіду і специфіки діяльності кожного педагога.

 

 

5.Вправа «Сходинками майстерності»

 

Кожна сходинка – це крок до досконалості.

Учасникам тренінгу пропонується на підготовлених тренером аркушах із малюнком «Сходинки майстерності»  зобразити себе на тій сходинці, де кожен уявляє себе відповідно до своїх професійних досягнень. На нижніх сходинках прописати словами вже досягнуте, а на верхніх – те, чого прагнете досягнути.

Для прикладу:

 комп’ютерна грамотність;

• знання новітніх технологій навчання;
• психологічні особливості різних вікових груп дітей;
• знання методів та прийомів навчання;
• володіння елементами акторської майстерності;
• уміння зацікавити дітей;
• теоретичні знання предмету навчання;
• практичні уміння у своєму напрямку діяльності;
• ораторські здібності;
• вміння планувати роботу;
• індивідуальний підхід до дитини;
• творчий пошук;
• любов до дітей;
• тощо.

 

6. Вправа  «Колективна поема». Учасники працюють у 2-ох групах. Групам пропонується скласти поему за змістом першого запропонованого рядка. (Наприклад, 1 група –                            « Розпочався навчальний рік,  який….».

 2 група - «Уже зовсім скоро закінчується ще один навчальний рік в нашому закладі і я……».

Тренер передає листки  із запропонованими реченнями в групи, де кожен учасник повинен дописати рядок . Після завершення – кожна група зачитує свою поему.

7.Вправа«Сенкан» (нагадати керівникам гуртків ,що означає слово СЕНКАН)

Сенкан - це вірш,що синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання,яке описує чи відображає тему.

Його можна використовувати в роботі і з педагогами і з школярами, головне, щоб тема була цікавою. Ця стратегія вимагає уміння вислуховувати інших, заохочує до міркувань за темою.

Завдання: скласти сенкан  1група - «Педагог» , 2 група – «Гурток»

1.Слово, яке позначає тему       (1 слово)

2.Опис теми (два прикметники)

4.Фраза,переважно з чотирьох слів, висловлює ставлення до теми

5.Одне слово, синонім до слова теми, ніби висновок вірша.

 

Методист: Дорогі колеги, будь – якій професії властиві негативні чинники. Педагоги є особливою професійною групою, які найбільше піддаються десадаптивним тенденціям, емоційному вигоранню. Все це відбувається через певні умови та фактори: замученість, тривалий, тісний та емоційно напружений контакт з іншими людьми, що вимагає не тільки професіоналізму, а й високої комунікативної культури, вміння володіти собою, емоційної стійкості. Крім того, кожен з нас стикається з масою зовнішніх подразників різної сили впливу на психіку, які можуть викликати як позитивну, так і негативну реакцію. І тут людина має свободу вибору: «той, хто хоче – шукає вихід; той, хто не хоче – шукає виправдання».

         На завершення нашого семінару хочу запропонувати вам ще одну вправу.

 

8. Вправа «Два погляди» Для виконання цієї вправи скористаємось прийомом творчого та позитивного мислення – рефреймінгом.

 

Рефреймінг – це спеціальний прийом, який дозволяє змінити точку зору людини на іншу, часом навіть протилежну. Він походить від слова «frame» - рамка («рефреймінг» – зміна рамки сприйняття).

Отже, пропоную кожному учаснику підійти до столу, взяти смужку аркушу із певними твердженнями – ситуаціями та спробувати трактувати їх з позитивної сторони.

Варіанти ситуацій:

• робочий понеділок після «невдалих» вихідних;
• вас призначили керівником гуртків важкої групи;
• ви у новому колективі;
• вам треба співпрацювати з кваліфікованим працівником, але не простим у спілкуванні;
• вимоглива адміністрація;
• замість відпустки вас відправили на курси;
• вам випала честь представляти свій заклад на конкурсі педагогічної майстерності;
• вам затримують зарплату;
• у вас велика кількість дітей у групі;
• ви потрапили під скорочення;
• більшість ваших вихованців на відкритому занятті показали себе дуже слабо;
• у вашій групі «важка» дитина;
• у вашій групі конфліктні батьки;
• несподівано завітали перевіряючі ;
• до вас на гурток завітали депутати міської ради.

Висновки

         Методист: Темп та реалії сучасного життя невпинно переконують в тому, що нам необхідні зміни. Будь – яка зміна починається з самого себе. Робота над собою передбачає вихід за рамки свідомості, багато хто з нас є заручниками певних стереотипів, які часто заважають нам. Все ж сьогодні є люди, які дотримуються принципу «Живи сьогодні, тут і зараз. Спіймай сьогоднішній день» . Саме ці люди живуть повноцінним життям, займаються відкриттями, прагнуть постійно вдосконалюватись та саморозвиватись. Такі здатні підтримувати своєрідну рівновагу: вони приймають те,. що не в силах змінити, та намагаються змінити те, що в силах.

 Головне, що визначає вектор течії життя людини – це образ її думок. Змініть свій образ думок – і ви зміните життя. «Якщо замінити рамку старої карти, вона відразу ж виглядає по іншому. Від рамки залежить 50% успіху витвору».

Рефлексія та завершення роботи.

         Методист:  Прийшов час повернутись до нашої першої вправи «Гора очікувань». Я пропоную підійти до плакату, знайти свій стікер із записом очікування від нинішнього семінару і перемістити його на ту частину гори, наскільки справдились ваші очікування  від отриманої на тренінгу інформації та знань.

 

 

 

 

Притча «І сонце, і дощ - усе на радість»

 Один мудрець постійно спостерігав за жінкою, яка постійно плакала і скаржилася то на сонце, коли воно світило, то на дощ, коли він лив. Тоді він запитав, чому її засмучує і сонячна і дощова погода.

 Жінка відповіла:

• У мене є дві дочки. Одна з них пере  для людей білизну і цим заробляє на хліб, а друга продає парасольки. Коли йде дощ, у прачки мало грошей, а коли світить сонце, парасольки ніхто не купує. Тому я і сумую про своїх дочок.

     Тоді мудрець порадив жінці думати про пралю в гарну погоду, а про продавщицю парасольок в погану.

       З тих пір  ця жінка завжди була в гарному настрої і раділа за своїх дочок.

      Проблеми та негаразди в нашому житті неминучі. Але турбуватися, тривожитися нас змушують не власне вони , а неправильне ставлення до них. Дивно, але в житті це правило працює: варто змінити ставлення до події, і настрій змінюється. Причому, як в ту, так і в іншу сторону…

      Не бійтесь змін у житті , змін в освіті. Сміливо і рішуче впроваджуйте їх в освітню діяльність.

Шановні колеги, я бажаю вам успіхів, міцного і фізичного психічного здоров’я та побільше позитивних подій, вражень та людей.. Змініть рамку картини свого життя. Подивіться на нього під іншим кутом, та знайдіть іншу інтерпретацію. Дякую усім за активність та щирість в роботі.