Українські землі напередодні I Світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація

УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УМОВАХ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ, РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ ТА ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ 1914-1922 РР.

План. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.

1. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація. Напередодні Першої світової війни українські землі продовжували залишатися у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської. Вони різнились за рівнем економічного і соціального розвитку, освіти та культури, адміністративним устроєм. Обидві імперії проводили імперську політику, спрямовану на знищення національної самобутності населення і колоніальну експлуатацію цих земель.

1. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація. Загальна площа українських земель становила понад 700 тис. кв. км. Україна була найбільшою за площею серед залежних країн Європи і четвертою серед незалежних — після Росії, Австро-Угорщини і Німеччини. Населення України напередодні 1917 р. перевищувало 48 млн. осіб. Більше жителів в Європі мали лише Росія, Австро-Угорщина і Німеччина.2/3 жителів України, або 33 млн. осіб, були українцями, а решта — 1/3 складали національні меншини — росіяни (10%), євреї (понад 4%), поляки, угорці, болгари тощо.

1. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація. У сільській місцевості проживало близько 80% жителів України, в місті — до 20%. За національним складом село було переважно українським, землеробським, місто — багатонаціональним, здебільшого російським і єврейським, а на західноукраїнських землях — польським та єврейським. Українців у містах України було близько 1/3 населення. Між містом і селом існували глибокі мовні відмінності. Село говорило українською мовою, місто — здебільшого російською, а на заході — польською, німецькою та угорською.

1. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація. Економічно більш розвинутими були українські землі в складі Російської імперії, особливо Південь і Схід України. Донбас був вугледобувною і металургійною базою Російської імперії. На той час добування вугілля і виплавка металу були основними показниками могутності країни.

1. В роки війни (1915-1916 pp.) заводи, розташовані на Україні, давали:70% - вугілля, що видобувалось у Російській імперії96,7% - прокату, 68% — сортового металу, 99% — двотаврових балок і швелерів, 53% - солі, 81% - олова, 90% - срібла, 75% - чавуну. Крім того, сільське господарство давало 16 млн. тонн товарного зерна.

1. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація. У той же час на українських землях в складі Австро-Угорської імперії промисловість була майже відсутньою. Єдині галузі, що розвивалися, були лісообробна, нафтодобувна, харчова. Селянство потерпало від малоземелля, і значна частка населення змушена була емігрувати або відправлятися на заробітки за океан.

2. Перша світова війна і Україна. Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства. Перша світова війна, на порозі якої стояв світ, носила загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі були об'єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.

Передумови війни – загострення міжімперіалістичних суперечностей великих держав (буржуазних урядів) щодо колоніальних володінь. Мета участі імперіалістичних урядів у війні – перерозподіл колоній задля отримання ринків збуту, джерел сировини (прибутки від розвитку капіталістичного виробництва)

Драматизм обставин І Світової війни для Україниукраїнські території – між державами, що воювали (Росія, Австро-Угорщина)Війна – братовбивчий характер для українців. В російській армії – 3.5 млн українців. В австро-угорській армії – 250 тис українців

українські території – зона бойових дій:руйнації, матеріальні збитки, людські жертвисерпень-вересень 1914 р. – Галицька битвавересень -1914 – березень 1915 рр – Східна Галичина, Північна Буковина – під юрисдикцією російського уряду квітень 1915 р. – контрнаступ австрійських та німецьких військ. Повернуто контроль над Галичиною, значною частиною Волині.

українські території – зона бойових дій:осінь 1915 р. – контрнаступ російських військ в районі Двінськ та Ровно. Фронт стабілізовано по лінії Рига – Двінськ – Барановичи – Пінськ – Дубнотравень - червень 1916 р. – контрнаступ на південно-західному фронті (Брусилівський прорив)

● репресивні дії щодо українців з боку урядів, військового командування Росії:на території Галичини – військове (Галицько-Буковинське) генерал-губернаторство на чолі з графом О. Бобринським• уніфікація українських земель (чотири губернії – Львівська, Перемишльська, Тернопільська, Чернівецька)• русифікаторська політика• депортація українців вглиб Росії (12 тис. українців тільки протягом перших декількох тижнів)• репресії проти українстваособливі привілеї – москвофілам: обійняли посади у в російській адміністрації. Товариства:«Ставропигийский інститут», «Общество им. Качковского»; друковані органи.

репресивні дії щодо українців з боку урядів, військового командування Австро-Угорщини• терор, страта без суду тисяч українців (30 тис. русофілів) в період відступу австрійської армії• депортація вглиб Австрії до концентраційних таборів (Телергоф)

Плани ворогуючих сторін щодо завоювання українських земель. Німеччина: Придніпров'я, Донбас, Крим. Австро-Угорщина: Волинь, Поділля. Туреччина: Південь України, Крим. Росія: західноукраїнські землі (Закарпаття,Східна Галичина , Буковина)Румунія: Північна Буковина, Бессарабія

Перша світова війна розпочалася як протистояння двох військово-політичних блоків європейських держав— Антанти (Англія, Росія, Франція) і Четверного союзу (Австро-Угорщина, Італія, Німеччина, Румунія).1 серпня 1914 р. вважається днем початку війни. Напередодні війни окреслилися основні цілі ворогуючих сторін щодо завоювання українських земель.

Україна в планах іноземних держав на початку Першої світової війни. Антанта. Росія: приєднати землі Галичини і Прикарпатської України. Англія і Франція: зобов'язувались не перешкоджати планам Росії в обмін на згоду розділити колонії Німеччини і азіатські володіння Туреччини між Англією, Францією і Росією.

Україна в планах іноземних держав на початку Першої світової війни. Четверний Союз. Австро-Угорщина: приєднати землі Волині і Поділля. Німеччина – включення укр. земель до сфери життєвих інтересів Пангерманського СоюзуІталія: підтримувала плани Німеччини і Австро-Угорщини в обмін на дозвіл захопити французькі колонії в АлжиріРумунія: приєднання земель Бессарабії і частини Буковини

Україна у І світовій війні (1914-1918 рр.)Масштаби конфлікту: Втягнуто в війну: 38 країн (1,5 млрд. чол.)Мобілізовано: 74 млн. осіб. Загинуло: 10 млн. осіб. Поранено: 20 млн. осіб. В російській армії : 3,5млн. українців. В австро-угорській: 250 тис. українців. Втрати Російської імперії: убитих 1,5 млн. осіб, поранених – 4 млн. осіб, полонених – 2 млн. осіб.

Складність ситуації на українських територіяхшовіністична, репресивна політика урядів Росії і Австро-Угорщини, неоднозначність позицій політичних сил ► глибокий розкол українства по державним і політичним (класовим) чинникам. Політичний чинник: вплив на українство державних і національних політичних партій і організацій, міжнародних політичних інституцій

Розкол українства:• суспільні групи на підтримку уряду (Росія, Австро-Угорщина)• суспільні групи антиурядового антивоєнного спрямування (Росія)• суспільні групи нейтральної орієнтації (переважно Росія, Австро-Угорщина)

РОСІЯРозмежованість українства – найбільш характерне явище суспільно-політичного життя підросійської України. Українці – в середовищі впливів загальноросійських і національних політичних партій

Політичні позиції загальноросійських партій в умовах війни. Специфіка: більшість партій – за беззастережну підтримку урядових кіл, політику війни. Консервативно-монархічні (чорносотенні) партії : переможна війна – кращій засіб для зміцнення позицій самодержавства, що похитнулось в період революції 1905-07 рр. Головні партії російської буржуазії – октябристи та конституційні демократи (кадети): війна – передумова територіальних загарбань, збільшення прибутків; шлях щодо приборкання революційних сил. Гасла: «Захист Вітчизни!» «Війна до переможного кінця!»

Суспільні групи на підтримку уряду• монархічні сили (поміщики – соціальна опора урядових кіл)• національна буржуазія • промонархічні сили: політично незрілі прошарки робітництва, селянства◄ під впливом шовіністичної пропаганди уряду; консервативних (монархічних), буржуазних, (окремих) дрібнобуржуазних партій.

Загальноросійські революційно-демократичні (дрібнобуржуазні партії) – партія СР, РСДРП(м) –період розброду та хаосу. Більшість організацій – на позиціях «оборонництва», підтримку урядових кіл: Плеханов Г. В. – лідер РСДРП(м) Меншість:• центристські позиції (нечіткість орієнтації, балансування між радикальними і консервативними силами)• інтернаціоналістичні позиції (проти політики уряду на розв’язання війни ≠ революційність більшовиків)

РСДРП(б) – відверто антивоєнні, антиурядові (революційні) позиціїТактична і стратегічна позиція більшовиків ─ Маніфест ЦК РСДРП «Війна і російська соціал-демократія» (жовтень 1914 р.)• використання політичної кризи, викликаної війною, для повалення існуючого ладу; перетворення війни імперіалістичної на війну громадянську;• боротьба соціалістів усіх країн за поразку «своїх урядів» у війні;• розрив з ІІ Інтернаціоналом (шовіністичні позиції на початку війни); утворення ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу.

Суспільні групи ◄ впливи революційно-демократичних партій:• інтелігенція (молодь)• політизована частина робітництва, селянські маси

Українські національні партії і організації▼українство – три напрями політичних позиційІ. Російська орієнтація: більшість діячів українських партій і організацій ─ позиція «оборонництва»Лідери ТУП. УСДРП, «Спілки» ▼відділеня Всеросійського союзу земств і міст (1914р. з метою допомоги російській армії) З 1916 р. С. Петлюра - уповноважений Союзу на Західному фронті. УСДРП - газета «Украинская жизнь» в Москві,

В. Винниченко:«Ці люди орієнтувались на добре, широке серце руської демократії, на грім перемоги, який зм’ягчить круте серце царизму аж до народоправства, до парламентаризму й до волі націй, що благоденственно мовчали тоді по всіх її неосяжних просторах... Це були ті українці, які корінням свого особистого життя занадто глибоко зрослися з життям руським».