Урочиста лінійка.
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ. ДЕНЬ МОВИ
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Учениця2: Вимовляю кожне слово,
Кожне слово, наче спів.
Найдорожча рідна мова,
Мова діда і батьків.
І мова в кожного звучить своя.
Для мене українська – в будні й свято,
Горджуся тим, що українка я!
Освячена вірою вічна зоря.
Мова мені дана від Бога,
Вона – то мій корінь і гордість моя.
(хвилина мовчання)
Співучіше за пісню солов’я?
Чому люблю я українську мову?
Люблю тому, що мова ця – моя!
Де є іще такі слова привіту,
Такі красиві, сонячні пісні?
Вкраїнська серед мов усього світу
Здається найбагатшою мені.
Перша та друга учениця разом: Боже, отче милостивий,
Ти нам дав цю мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну. Нашу власну.
Друга та третя учениця разом: Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати.
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Перша та друга учениця разом: Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова –
Мов троянда поміж цвітом.
Міля. Марійка. Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй Волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно в хаті, в церкві, в школі.
Разом усі. Дай діждатись пошанівку
Рідного, святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова.
Дівчинка 1. Гукаю собі у каже офіціанта: «Борщ український, будь ласка, подайте, Склянку узвару й вареники з м’ясом»
Дівчинка 2. «Пані, ну що ви…Кафе в нас сучасне!
Стейк є в нас, гамбургер, чисбургер, піца,
Дівчинка 1. (Що вона каже?І як воно їсться?)
Дівчинка 2. «Фанта», «Міринда», є «Спрайт», «Кока-кола»
Пийте «Бонакву». А ось «Пепсі-кола».
Є ще солодощі - тільки для вас.
«Ківі», «Пікнік», «Помаранч», «Снікерс», «Марс»…
Дівчинка 1. (Може вона лається?)
Дівчинка 2. «Прошу сідайте! «
Дівчинка 1. (Хто його зна, чим вона нагодує…)«Дякую, вибачте, завтра зайду я!»
Є речення короткі і ясні.
Вона подібна зорепаду з неба,
Польоту птаха у височині.
…Уста виводять ніжну колискову,
А за віконцем зіронька сія…
Чому люблю я українську мову?
Люблю тому, що мова ця - моя! (Пісня «Батьківська мова»).
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.
Ні лайки, ні бійки.
Закінчила школу на нещасні «трійки»,
Але в мами є знайомий
В університеті.
- Будеш ти на філософськім
Вчитись факультеті.
Та, явившись на екзамен,
Ляпнула дівуля,
Що жив колись на Вкраїні
Філософ Каструля.
Учениця 1. І сказав екзаменатор,
Вставши із-за столу:
- Я вам радив би вступити
В кулінарну школу.
І закінчила дівулька
Курси кулінарні.
Пече тепер пиріжечки
І оладки гарні.
І на кухні порядкує
Рукою твердою,
І не плутає Каструлю
Зі Сковородою.
Фiрма знаменита:
Хто за рік навчить зумiє
Мавпу говорити.
На якiй це буде мовi –
Значення не мало,
Лиш би мавпа кожне слово
Чiтко вимовляла.
Учениця 3. А ще фiрма асигнує
Будь-якi витрати
На утримання й навчання, -
Були б результати.
Переможця нагорода
Солiдна чекає:
У доларах, ще й поїздка
На рiк у Гаваї.
Учениця 4. За цю справу узялися
Француз, iталiєць
Знаменитi логопедии Й Грицько — українець
В фiрмi їм дали по мавпi
З роду “гамадрили”,
Якi, скiльки й свiт їх знає,
Ще не говорили.
Дівчинка 1. Усi троє й роз’їхались.
Рiк промчався хутко
І ось вони звiтуються
Про свої здобутки.
Француз схуднув, став як трiска,
Зате гамадрила
Аж два слова: – “Пардон, мусье”
Чiтко говорила.
Дівчинка 2. Iталiєць геть посивiв
Зате й його мавпа
Теж два слова говорила:
- Італьяно папа”
Жюрi плещуть у долонi:
- Браво! — кажуть, – Браво!
Потрудилися обоє
Ви просто на славу.
Учениця 1. Ось заходить українець:
Гладенький, нiвроку,
Поруч мавпа прихудюща
Плентається збоку.
- Вибачте, що вид такий
Має гамадрила,
Та вона в мене нiчого
Їсти не хотiла.
Учениця 2. Я давав цукерки, фрукти,
Цитрусовi рiзнi,
І банани й ананаси, -
Та ніяк не вiзьме.
Ото хiба, що шкуринку
Пожує з банана
Та холодної водички
Нап’ється з-пiд крана
Учень. Раптом на вкраїнськiй мовi
Мавпа як учеше:
- Та не слухайте його ви,
Нехай вiн не бреше!
Заберiть мене додому,
Назад, добрi люди,
Я не те, що балакати,
А й спiвати буду
Далi в бiк Грицька як гляне –
Й сумирно сказала:
- Логопедовi Грицьковi
Українцю – Слава
Учениця 1. Щоб розумним і мудрим стати, треба мову рідну … ( ЗНАТИ ).
Учениця 2. А щоб вміти говорити, треба рідну мову … ( ВЧИТИ ). Разом те, що в дужках
Учениця 1.Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без … ( МОВИ ).
Учениця 2 Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла … ( СВІТАНКОВА ).
( Пісня «Мова єднання – українська» Наталя Бучинська )
1