Всі ми – це частини одного великого вітражу.
Яскраві скельця, що заломлюють світло абсолютного генія.
Кожен унікальний і несе свій неповторний колір в цей світ.
Роман Поздоров
Тема уроку: Ти– особливий. Ми – особливі
(урок-тренінг для учнів 5 класу за матеріалами курсу «Вчимося жити разом»)
Мета: дати учням змогу розвивати життєві навички позитивної самооцінки, самоусвідомлення і самовдосконалення, познайомити з поняттями «дискримінація» та «толерантність», навчити поважати особисті якості інших людей, усвідомити неповторність кожної людини, а також розвинути уміння запропонувати допомогу немічним людям і людям з особливими потребами.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати: учні навчаться цінувати себе, розкриють свої позитивні риси, дізнаються що таке дискримінація, толерантність, розрізнятимуть, чим схожі й чим відмінні люди; пояснюватимуть, чому треба ставитися з повагою до себе та інших.
Обладнання та матеріали: ноутбук, проектор, папір формату А5, плакати: «Вчимося жити разом», «Серце», «Правила роботи»; стікери у формі сердечок, малюнок із зображенням людей різного віку, підручники, зошити з друкованою основою, атрибути для ситуацій.
Нові поняття та терміни: дискримінація, толерантність
Структура тренінгу:
І. Вступна частина
1. Привітання
2. Знайомство
3. «Очікування»
4. Правила роботи тренінгу
ІІ. Основна частина
ІІІ. Заключна частина
ХІД ТРЕНІНГУ:
І. Вступна частина
Слово вчителя: «Сьогоднішній тренінг допоможе згуртувати наш клас, ближче познайомитися один з одним, усвідомити унікальність і неповторність кожного. Водночас він буде своєрідним містком до ознайомлення з цікавим курсом «Вчимося жити разом», який ми в подальшому будемо вивчати. Ви дізнаєтесь, як знайти справжніх друзів; як будувати взаємини з дорослими й однолітками; як зробити, щоб наш клас став згуртованим, а ваші родини – найщасливішими».
1. «Знайомство». Учні на аркуші паперу формату А5 обводять кольоровими олівцями свою долоньку, записують в центрі долоньки своє ім‘я, а на кожному із пальчиків різні його варіанти (скорочені, ласкаві, іншомовні аналоги). Після завершення діти по черзі прочитують те, що вони написали, і кажуть, як їм подобається, щоб їх називали. Потім долоньку закріплюють на плакаті «Вчимося жити разом».
2. «Очікування». Учні називають що вони очікують від сьогоднішнього тренінгу і прикріплюють стікери на плакат «Серце очікувань»».
3. Правила роботи тренінгу.
Слово вчителя: «Для спільної роботи на тренінгу розробляють особливі правила. І ми з вами для успішної співпраці також приймемо правила».
Учні по черзі пояснюють правила, які потрібні для проведення тренінг:
- Бути доброзичливими
- Бути активними
- Говорити по черзі
- Правило піднятої руки
- Працювати тихо, швидко
- Бути уважними
- Цінувати час
- Не критикувати
ІІ. Основна частина
1. Оголошення теми і завдань тренінгу.
2. Вправа «Спільне – відмінне»
Завдання учням - розглянути долоньки (свої та інших дітей).
Запитання для обговорення:
Підсумок: «Усі наші долоньки схожі між собою. Та якщо придивитись, то у світі не знайдеться двох однакових долоньок. Тому кожна – неповторна і по-своєму прекрасна».
3.Домашнє завдання «Автобіографія» (домашнє завдання)
- На минулому уроці ви отримали домашнє завдання – написати свою автобіографію. Прошу вас зачитати.
- Скажіть, будь ласка, що ж відрізняє вас один від одного? (Прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, домашня адреса, друзі, улюблений предмет, улюблений фільм, улюблена книжка).
- Що ще відрізняє людей один від одного? (Зовнішній вигляд, характер, вподобання).
- Чи можна сказати, що кожна людина унікальна і неповторна? Скільки унікальних людей у вашому класі, у школі, у країні?
То ж можна впевнено сказати: таких, як ви немає, ніколи не було і не буде в цілому світі.
Бо ти на Землі – людина.
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя єдина,
Очі твої одні…
4. Вправа «Моє ім’я» (завдання 1, с. 28)
- Важко полюбити того, кого не знаєш. Отже, я пропоную вам виконати вправу «Моє ім’я» для того, щоб більше дізнатися про самого себе. (Кожен учень пише своє ім’я в стовпчик. Напроти кожної літери пише те, що характеризує його).
5. Руханка «Усі ми різні» (об’єднатися за статтю, за кольором волосся, за довжиною волосся, за кольором очей)
Підсумок: «Як бачимо, всі ми маємо досить багато спільних рис, але ще більше відмінностей, які роблять нас особливими, унікальними)»
6.Вправа «Унікальність людини» (малюнок)
1. Які відмінності існують між цими людьми (вік, стать, професія, ...)?
2. Що могло б статися, якби на світі залишилися тільки люди одного віку (наприклад, похилого або немовлята)?
3. Що було б, якби у світі залишилися тільки люди однієї статі?
Підсумок: «Усі люди схожі між собою. Та якщо придивитись, то у світі не знайдеться двох однакових людей. Тому кожна людина – неповторна і по- своєму прекрасна».
7.Перегляд відеоролика соціальної реклами
http://autta.org.ua/ua/materials/ material/Kanadska-sots-alna-reklama/
Запитання для обговорення:
Підсумок: «Ідеальних людей не буває. Важливо терпляче ставитися до недоліків інших людей, яких вони не можуть позбутися»
8.Інформаційне повідомлення «Дискримінація та толерантність»
- Люди частіше звертають увагу на відмінності, які існують між ними, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Таке явище називають дискримінацією.
Дискримінація – це порушення чи позбавлення людини прав за расовою,
національною, статевою, релігійною чи іншою ознаками.
Дискримінація не виникає на порожньому місці. Вона починається з того, що певній групі людей (дівчатам, хлопцям, дорослим, старим, чорним, білим) приписують якісь негативні риси – лінощі, недоумкуватість, хитрість тощо. Таке ставлення називають упередженим. Воно ображає і спричиняє дискримінацію. Щоб цього не сталося, треба навчитися помічати в людях їхні позитивні риси.
Перегляд відеоролика про дівчинку
Запитання для обговорення:
Підсумок: «Упереджене ставлення може не тільки образити людину, а й створити бар’єри у вашому спілкуванні». Тому нам всім потрібно вчитися толерантності.
Толерантність – це здатність поважати погляди й уподобання інших людей
незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми».
- Скільки людей, стільки й думок, скільки і вподобань. Нам потрібно поважати кожну людину, сприймати її такою, яка вона є.
9.Робота в парах «Вчимося толерантності» (об’єднання в пари за номерками)
Завдання - записати п‘ять відмінностей та п‘ять спільних рис пари.(вправа 2, с. 34)
Підсумок – ця вправа нам знову довела, що між нами багато спільного та відмінного, що робить нас неповторними і унікальними.
10. Моделювання ситуації допомоги немічним людям і людям з особливими потребами . Робота в групах
- Немічні люди – це передусім новонароджені та люди похилого віку, а люди з особливими потребами – це люди, які потребують спеціальних умов для життя.
Об’єднання в групи. Завдання групам – розіграти ситуацію.
Ситуація 1. (Завдання першій групі)
Тебе залишили з немовлям, яке спало. Раптом воно почало плакати . Які твої дії?
Ситуація 2. (Завдання другій групі)
У твоїй родині живе бабуся. Вона дуже старенька і геть усе забуває. Одного разу, коли вдома нікого не було, бабуся вийшла з подвір’я і пішла вулицею. Ти боїшся, що вона може загубитися. Твої дії?
Ситуація 3. (Завдання третій групі)
Уяви, що ти стоїш на перехресті доріг поруч зі сліпою людиною. Бачиш, що вона вагається, чи можна переходити дорогу. Твої дії?
Неприпустимо залишати немічну людину вдома саму чи під наглядом дитини. Якщо цього не уникнути, дитина повинна добре знати до кого їй звернутися по допомогу.
ІІІ. Заключна частина
1.Зворотній зв’язок
- Підніміть руку ті, хто вважає себе доброю людиною. А тепер ті, хто не вважає себе такою. Є інші думки? От і добре.
2.«Серце очікування»
3.Оціни урок (домалюй смайлика відповідно до твого настрою)
4.Завершення тренінгу : «Я – хороший! Ти – хороший! Ми – хороші!» Подяка всім учасникам.
Структура тренінгу:
І. Вступна частина
1. Привітання
2. Знайомство
3. «Очікування»
4. Правила роботи тренінгу
ІІ. Основна частина
толерантність»
9.Робота в парах «Вчимося толерантності»
10. Моделювання ситуації допомоги немічним людям та людям з особливими потребами
ІІІ. Заключна частина