Урок "Декоративний натюрморт"

Тема: «Декоративний натюрморт»

Мета:

навчальна – навчитись виконувати натюрморт у декоративному стилі; розвивати аналітичне мислення, уміння та навички стилізації природних форм; виховувати ціннісне ставлення до навколишнього світу його різноманіття.

розвивальна – розвиток творчих здібностей дитини засобами художньої виразності декоративного мистецтва; вчити розрізняти звучання натюрморту в залежності від техніки виконання,

виховна – вміти милуватись мистецтвом.

Тип уроку. Комбінований

Обладнання: зоровий ряд репродукцій картин на якому зображений натюрморт, гофрований папір, клей, ножиці.

Словник:

Декор - означає прикраса.

Декоративність – це прояв краси, що підвищує емоційну виразність.

Стилізація – спрощення форм.

Умовність – відсутність перспективи.

Локальний колір – основний тон предмета.

Хід уроку:

І. Організаційна частина

- Доброго дня всім. Погляньте у віконце! Нехай сонечко усміхнеться вам, а ви в свою чергу усміхніться один одному.

- Чи всі готові творчо працювати?

Девіз уроку:

Хочу знати

Хочу вміти

Хочу створити

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Послухайте, будь ласка, вірш – загадку:

На стіл поставлю глечик,

Айстри принесу

Тарілки Петриківки

Юрбою всі складу.

Розведу яскраві фарби,

Майстерно придивлюсь,

Оберу локальний колір,

Радісно всміхнусь

Тож відгадайте, чого навчити я вас берусь.

- Цей акровірш наблизив нас до теми уроку. Якої?

ІІІ. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Натюрморт. І не просто натюрморт, а декоративний натюрморт.

• Діти, що роблять люди, бажаючи пізнати іншу країну?

(Знайомляться з її звичаями, традиціями, таємницями, вивчають мову)

• Молодці. Так зробимо і ми, розкриваючи секрети натюрморту.
• Що таке натюрморт?

Натюрморт – (з фран.) «мертва натура» (з голл.) «тиха натура» (з англ..) «мовчазна натура».

Слово вчителя:

Декоративний натюрморт – це спрощене зображення форм, предметів. Особливого поширення набув у 19 ст. початок  20 ст.

«Декоративний натюрморт» - явище порівняно нове, що з'явилося в кінці ХІХ початку ХХ століття, в епоху зародження хвилі найрізноманітніших напрямків. Це час художніх експериментів з кольором, формою, простором, захоплення пошуком різноманітних фактур.

Жанр натюрморт різноманітний і показовий в процесі освоєння прийомів декоративної стилізації. В декоративному натюрморті ключову роль грає здібність художника творчо інтепретувати оточуючу дійсність, знаходити крайню виразність кожного об’єкту і вносити до неї власне ставлення. Процес стилізації реалістичного зображення доволі специфічний та складний. Без знання натури неможливо вирішити завдання передачі ритму та пластики елементів натюрморту в його стилізованому вигляді.

Давайте переглянемо декоративні натюрморти видатних художників.

1. Поль Сезанн – імпресіоніст, прагнув відтворити реальний світ через особисті враження.
2. Анрі Матісс, майстер фовізму. Поєднував здебільшого основні кольори.
3. Пабло Пікассо – максимально спрощував предмет до геометричних об’ємів.

Перетворення реалістичного натюрморту в декоративний проходить в такій послідовності:

1. Стилізація – спрощення форм до простих.
2. Умовність – відсутність перспективи.
3. Локальний колір – основний тон предмета.
4. Декоративність – прояв краси, що підвищує емоційну виразність.

Декоративний натюрморт можна виконувати в різних техніках: (перегляд слайду) вітраж, батик, мозаїка, аплікація, розпис.

IV. Пояснення послідовності виконання завдання.

     Робота носить творчий характер (натюрморт з уяви). Тож зберігаючи загальні правила побудови натюрморту, повторені на початку уроку, розглянемо найбільш важливі прийоми досягнення декоративної стилізації в натюрморті.

1. Будь-який об'єкт натюрморту може бути перероблений фантазією і здатністю помітити характерне; можна перебільшувати природну форму, довівши її до максимальної гостроти, наприклад, гранично округляти глечик, активно витягнути подовжену форму груші, підкресливши пластику предметів нанесенням декоративного малюнка. Важливо при цьому виходити з особливостей конкретного об'єкту, недоцільно, наприклад, круглу форму замінювати на квадратну і навпаки. 

2. Можлива зміна співвідношень пропорцій, як усередині одного предмету, так і між декількома.

3. Допускаються різного роду умовності: предмети можна підвішувати в повітрі, заломлювати їх форму, згинаючи і нахиляючи в сторони, встановлюючи їх на уявній, умовній площині. Один і той же об'єкт в композиції може сприйматися з декількох точок зору, наприклад, основа глечика зображається фронтально, а шийка — розвернута, неначе на нього дивляться зверху, або блюдо з фруктами одночасно показане і збоку, і зверху, що дає можливість побачити лежачі на блюді фрукти.

4. Якщо необхідно показати перспективу в натюрморті, то робити це потрібно достатньо умовно. Уникаючи вихоплених з дійсності натуральних ракурсів потрібно перетворювати їх на виправдані, композиційно осмислені розвороти форми. Всі прийоми повинні працювати на виявлення виразності композиції і предметів в ній.

5. Можна пересувати предмети в композиції, міняти їх місцями, збільшувати або зменшувати їх кількість, вводити додаткові об'єкти, додавати драпіровки або фрукти для заповнення простору, але головне - зберегти суть і характер постановки.

6. До пошуку колірних варіантів слід підійти обдумано. Можна зберегти колірний колорит даної постановки повністю, міняючи при необхідності лише тональні відношення; можна також значно доповнити його новими поєднаннями. Недоцільно зовсім відмовлятися від кольорової гами, яка пропонуються, оскільки при складанні натюрморту предмети підбирають за кольором, і це потрібно враховувати.

При роботі над стилізованою композицією натюрморту важливо звертати увагу на пластику форм, їх виразність і декоративність, не забуваючи при цьому про основні принципи побудови та розміщення предметів на площині.

 Вчитель демонструє зразки натюрмортів у декоративному стилі.

V. Практична діяльність

- Сьогодні ми створимо декоративний натюрморт із матеріалу, який все більш стає популярним – гофрованого паперу. Ця техніка є однією із модифікацій техніки пейп арт.

Техніка пейп - арт - це робота з паперовими серветками. Серветки добре поєднуються з будь-якими матеріалами: пластикою, яєчною шкарлупою, бісером.

Техніка Пейп-арт - це імітація інших, більш дорогих технік - філіграні, карбування. Вона досить молода: придумана вона в 2007 році художницею Тетяною Сорокіної та з тих пір виправдано заслужила популярність серед майстрів рукоділля. Техніка є декорування різних предметів паперовими серветками, проте вона зовсім не схожа на декупаж. Різні предмети декоруються візерунками зі скручених у нитка серветок - в цьому полягає техніка Пейп-арт

- Придумайте натюрморт, зробіть начерки. Щоб не витрачати час на створення образу натюрморту із білих серветок, а потім розфарбовувати, використовуємо одразу кольоровий гофропапір.

- На основі цього малюнка простилізуйте зображувані форми й олівцем нанесіть ескіз на кольоровий картон. Після того, всі елементи заповніть гофрованим папером.

- Властивості паперу вам відомі?

- Папір мнеться, гнеться, рветься, скручується.

- Пам’ятайте про правила безпечного користування ножицями.

- Запрошую до роботи. Бажаю вам творчого натхнення.

VІ Підведення підсумків уроку.

• Давайте продемонструємо наші витвори.
• Чудова робота, здається неначе я потрапила на виставку до французьких імпресіоністів.
• Діти, поділіться враженнями від нашого заняття.
• Ваші старання не були марними. Будь-яка робота достойна гарної винагороди.