Урок. Е. Портер. Щирість, мужність та оптимізм головної героїні твору "Полліанна", її вплив на життя міста.

Тема:       Щирість, мужність та оптимізм головної героїні твору    "Полліанна", її вплив на життя міста.

Мета:

• продовжувати роботу над текстом роману «Полліанна»; допомагати учням зрозуміти особливості образу маленької мужньої дівчинки, здатної змінити світ;
• формувати навички виразного читання, переказу, виділення ключових епізодів, коментування їх, висловлення оціночних суджень;
• сприяти усвідомленню значення в житті людини віри в позитив; виховувати на прикладі головної героїні прагнення до щирості в стосунках з людьми, стійкості в подоланні життєвих труднощів, оптимістичні поради.

Обладнання: портрет письменниці, таблиця, паперові помаранчеві сонечка.

Тип уроку:  урок художнього вивчення твору.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Переказ розділу.

2. Складіть  усно портрет Поліанни.

Яке враження склалося у вас про героїню роману Е.Портер?

Опишіть, якою ви побачили 11-річну дівчинку?

Презентація малюнків дітей (домашнє завдання).

3. Робота за таблицею.

Порівняльна таблиця

Обговорення питання.

Що допомогло дівчинці справитися з сумом?

Читання уривка «Мандрівка Поліанни» (від слів «Зоставшись сама, Полліанна повернулася до своєї картини…» до слів «… почала свою мандрівку»).

Бесіда за змістом оповідань «Кімната на горищі» (продовження) та «Гра».

• Яким було покарання Полліанни за цей вчинок?
• Чому вечеря на кухні з Ненсі не засмутила дівчинку?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя.

Мабуть, ви ніколи не чули про «гру в радість». А коли вийшла у світ книга «Полліанна», нею захопилися всі.

 Уявіть собі тихе американське містечко, що живе неквапливим та трохи нудним життям. Та ось сюди приїздить дівчинка на чудне ім’я Полліанна, і невдовзі, немов сонечко, осяває все навколо: людські обличчя променяться щирими усмішками, очі ясніють добротою, а на вулицях раз по раз чути веселий безтурботний сміх. Чудасія та й годі – скажете ви. Але ніякого дива тут немає. Просто Полліанна навчила жителів містечка незвичайної гри, котра дуже припала їм до душі, – «гри в радість».

Як це добре – вміти знаходити позитивне в усьому, навіть у негативному. Маленькій дівчинці інколи важко бути радісною, коли на її плечі лягає горе – втрата рідних. Героїня відчайдушно намагається виявляи силу духу, оптимізм та ще й підтримувати інших. Про те, яким же було подальше життя Полліанни ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

ІV. Оголошення теми та мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Завдання

Поєднайте героїв із їхніми короткими характеристиками.

2. Виразне читання розділу 5.
3. Еврестична бесіда

• У житті кожної людини бувають сумні та радісні хвилини. Які асоціації викликає у вас слово «сум»? А слово «радість»?
• Що допомагало Полліанні уникати сумного настрою?
• Що це за «гра в радість»? («… це коли в будь-якій ситуації треба знайти щось таке, з чого можна порадіти»).
• Розкажіть, хто навчив дівчину цій грі? Як появилася ідея цієї гри?

Орієнтовна відповідь.

Усе почалось з того, що одного разу пастору Віттьєру, татові Полліанни, було дуже сумно. Тоді він узяв Біблію, перечитав її всю та порахував, скільки разів у Святому Письмі Господь закликає своїх вірян до радості. Вийшло – понад 800 разів. Отож: «Коли вже Бог узяв собі клопіт 800 разів звернутися до нас із закликом радіти й веселитися, то, напевне, Він дуже хотів, щоб ми навчилися радіти і веселитися», – сказав собі він і відтоді старанно намагався виконати цю Божу заповідь. Саме ті «радісні тексти» й наштовхнули його на думку про гру в радість, коли його маленькій донечці з місіонерської станції замість ляльки прислали милиці.

 4.Слово вчителя.

Отже, батько передав своїй донечці у спадок безцінний дар – позитивне відношення до життя, вміння насолоджуватися тим, що у тебе є, він навчив її грати у Радість. Чим важче було радіти, тим більш захоплюючою та складною була гра. І це дуже допомогло Полліанні у житті, коли дівчинка залишилася одна і їй довелося опинитися серед незнайомих людей.

Згадайте, як вона пояснила правила цієї гри Ненсі?

Читання уривку з оповідання «Гра» (зі слів «Суть гри в тому…» до слів «Ні, справді це чудова гра.»).

4. Обмін враженнями про прочитане за питаннями рубрики «Робота з текстом розділу 5» ст.. 203.

6. Розповідь учителя або переказ учнями розділів 6,7.

7. Слово вчителя. Відбулася наша друга зустріч з Полліанною. З чудовою дівчинкою, яка змогла побачити сонечко в буденному житті з буденними клопотами. Спробуємо створити гроно рис характеру Полліанни. Напишіть на паперових сонечках слово, яке визначає характер цієї дівчинки, й прикріпіть на дошці.

8. Гронування.

У тому, що Полліанна – сонячна дівчинка, ви переконаєтесь, коли будете читати про ті зміни, що відбулися у житті мешканців міста з появою Полліанни та про її друзів.

9. Виразне читання розділу 8.

10.  Обмін враженнями про прочитане.

VІ.  Підсумок уроку

1. Тренінгова вправа «Удавані негаразди та ліки від них».

Ім’я.  Головне не ім’я, а те, хто його власник.

Школа. Щоденні турботи, не завжди добрий результат. Радість від того, о ти чогось навчився.

Прогулянка. Дощ …

Самотність.

2. Розповідь учителя (Якщо дозволяє час можна запропонувати прослухати притчу і збагатитися мудрістю, яку дарує вона)

Образи й радості

         Якось двоє друзів багато днів ішли пустелею.Раз вони посперечалися, і один з них зопалу дав іншому ляпаса. Друг біль відчув, але промовчав. Лише написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса».

         Друзі продовжили подорож, і через багато днів знайшли оазис із озером, у якому вирішили викупатися. Постраждалий від ляпаса мало не втонув, але друг його врятував.

         Коли ж отямився, то висік на камені: «Сьогодні мій найкращий друг урятував мені життя».

         Перший поцікавився:

      – Коли я тебе скривдив, ти написав на піску, а тепер – пишеш на камені. Чому?

         І друг відповів:

–       Коли хтось кривдить нас, ми повинні писати це на піску, щоб вітри могли

 стерти напис. Але повідомлення про гарні вчинки ми повинні висікати на камені, щоб ніякий вітер не міг це стерти. Навчися писати образи на піску й висікати радощі на камені. Залиш дещицю часу для життя! І нехай тобі буде легко й світло…

3. «Продовж фразу»
   • Я сьогодні зрозумів, що …
   • Мені було цікаво…
   • Мені захотілося…

VІІ. Мотивація оцінок

VІІІ.  Домашнє завдання