Урок "Грошова реформа в Україні 1996 році"

Тема :  Грошова реформа: що, навіщо та як?

Мета уроку: ознайомити учнів зі світовою та вітчизняною практиками підвищення ефективності грошового обігу та особливостями проведення грошових реформ.

Хід  уроку

Дорогі учні, у вересні 2021 року Україна святкує 25-ліття проведення грошової реформи, внаслідок якої народилась наша національна грошова одиниця – гривня. Ця подія мала важливе значення для розбудови незалежності та економічної самостійності нашої країни.

Запитання до учнів

Учні, хто з вас чув про реформу 1996 року? Можливо, ваші рідні розповідали, як в Україні з’явилась гривня (слайд 1).

Молодці, дякую за відповіді! Сьогодні гривня – один із символів нашої країни. Гривня – це не лише засіб платежу чи міра вартості товарів і послуг. Відвідуючи нашу країну, з банкнот гривні іноземці дізнаються про видатних українців, які здійснили вагомий внесок у розвиток нашої країни, її науки та культури, про визначні місця та унікальні пам’ятки архітектури. Центральні банки різних країн приділяють багато уваги зовнішньому оформленню національних грошей, бо це своєрідна візитівка держави.

Перш, ніж ми розглянемо, як відбувалась в Україні грошова реформа 1996 року, поговорімо спочатку про види грошових реформ, за яких обставин вони проводяться і що необхідно, щоб грошові реформи були успішними.

Сучасне життя важко уявити без грошей. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні звичного для нас способу життя. У грошовому вимірі люди визначають вартість різних товарів і послуг, отримують винагороду за виконану роботу (заробітну плату), за допомогою грошей обмінюються результатами своєї праці (товарами й послугами), завдяки накопиченню грошей створюють резерв коштів для покриття раптових витрат або забезпечують життя на старості.

Форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично та закріплена законом, називається грошовою системою. Кожна держава піклується про стабільне функціонування національної грошової системи, щоб населення та підприємства могли вільно користуватися національною валютою для здійснення розрахунків, накопичення коштів та отримання позик. Також саме у грошовому виражені від населення та підприємств до Державного і місцевих бюджетів надходять податки, які згодом перерозподіляються на фінансування різноманітних державних програм, створення суспільних благ (наприклад, будівництво доріг і мостів, фінансування охорони здоров’я, освіти, науки, армії), виплату державних пенсій та інших соціальних допомог.

Однією з ознак стабільності грошової системи є високий рівень довіри населення та фірм до національних грошей, широке використання їх у повсякденному житті. Час від часу для підвищення ефективності функціонування грошової системи або для вирішення важливих суспільно-політичних завдань центральні банки різноманітних країн проводять грошові реформи.

Запитання до учнів

Нумо з’ясуймо, що варто розуміти під грошовою реформою? Як ви вважаєте, що таке грошова реформа?

Грошові реформи проводились з давніх давен задля покращення функціонування грошової системи країни. Їхня мета – підвищення стабільності та зручності національної валюти, або ж запровадження нової грошової одиниці, що буде виконувати всі функції грошей (міра вартості, засіб обміну та засіб накопичення).

Запитання до учнів

Учні, як ви вважаєте, що може стати поштовхом до проведення грошових реформ?

Світова історія показує, що найпоширенішими причинами проведення грошових реформ є наступні:

поява нової держави, зміна державного устрою країни (наприклад, внаслідок розпаду імперій або зміни політичної еліти країни), об’єднання країн (як у випадку Європейського Союзу);

економічні та фінансові кризи, що мають значні негативні наслідки (втрата довіри населення до національних грошей, невиконання національною валютою ключових функцій грошей, поширення в країні практики розрахунків і заощадження коштів у стабільнішій, іноземній валюті або перехід значної кількості розрахунків на бартер – прямий обмін товарами та послугами);

незручність наявних грошових засобів у розрахунках (невикористання банкнот або копійок дрібних номіналів, зростання кількості випадків підробки грошей, складність розрахунків банкнотами з великою кількістю нулів).

Види грошових реформ

З міжнародної практики відомо багато видів грошових реформ. Про основні з них ми поговоримо зараз.

За масштабами запланованих змін грошової системи країни розрізняють повну та часткову грошові реформи.

Повна (або радикальна) грошова реформа передбачає створення нової грошової системи із запровадженням в обіг нової грошової одиниці. Як правило, така реформа вимагає багато часу на підготовку і проведення. Перед початком таких реформ необхідно стабілізувати економіку країни, зменшити дефіцит державного бюджету.

Часткова грошова реформа – реформа, при якій відбувається зміна лише окремих елементів грошової системи країни, зокрема: виду, дизайну та елементів захисту банкнот і монет, заміна банкнот дрібних номіналів монетами тощо.

Формальні грошові реформи – це реформи, що стосуються удосконалення технічних характеристик грошового обігу, зокрема: впровадження нових банкнот при одночасному або поступовому вилученні банкнот старого зразка. Водночас обмін старих грошей на нові здійснюється в пропорції 1:1.

Три причини проведення таких реформ:

покращення фізичних якостей банкнот (наприклад, збільшення зносостійкості грошових знаків, зміна розміру банкнот під нові банкомати або платіжні термінали);

посилення боротьби з підробленими грошима (осучаснення елементів захисту банкноти від підробок);

зміна зовнішнього вигляду банкнот, їхнього стилістичного оформлення (наприклад, заміна портретів видатних діячів на зображення унікальних пам’яток природи, геометричні фігури тощо).

Так, за роки незалежності дизайн банкнот гривні оновлювався чотири рази. Банкноти кожного наступного покоління мають сучасніше оформлення, краще захищені від підробок, можуть довше використовуватися в обігу. У міжнародній практиці осучаснення дизайну банкнот відбувається кожні 5–7 років.( Перегляд слайдів)

Конфіскаційні грошові реформи ще називають реформами “шокової терапії”. При проведенні цього виду реформ обмін старих грошей на нові здійснюється у різних пропорціях – залежно від кількості пред’явлених до обміну банкнот та залежно від форми зберігання грошей (готівка або кошти на банківських рахунках).

Конфіскаційні грошові реформи часто негативно сприймаються суспільством, відображаються у зниженні довіри до уряду.

Одномоментні грошові реформи – це реформи, під час яких старі гроші обмінюються на нові за короткий строк – як правило, 10–15 днів.

Саме одномоментною була в Україні грошова реформа 1996 року, коли в обіг ввели гривню. Її активна фаза тривала два тижні: з 2 по 16 вересня. Конфіскаційні грошові реформи за особливостями й цілями проведення (“шокова терапія”, щоб вилікувати хронічні хвороби економіки) також є одномоментними.

Питання до учнів

Учні, чи помічали ви, що сьогодні в Україні в обігу можна зустріти деякі банкноти гривні у двох варіантах оформлення? Хто може назвати, які це номінали банкнот?

Питання до учнів

Пригадаймо ще один приклад проведення в Україні паралельної грошової реформи, яка, до речі, теж триває прямо зараз. Я дам вам маленьку підказку: ця реформа стосується банкнот дрібних номіналів. Ну як, здогадалися?

Використання монет замість банкнот дрібних номіналів економічно доцільніше, дозволить зменшити витрати держави на обслуговування грошового обігу.

Запитання до учнів

Учні, як ви думаєте, який термін життя готівкових грошей? Як довго їх можна використовувати для розрахунків?

Грошова реформа 1996 року

Тепер розгляньмо, як 25 років тому гривня стала офіційною валютою нашої країни.

24 серпня 1991 року Україна проголошена суверенною незалежною державою. Одним із першочергових завдань української влади стало створення власної грошової системи та заміна радянських рублів на національну валюту.

У грудні 1991 року Верховна Рада України затвердила назву постійної української валюти – “гривня”. Вона відповідала традиціям доби Київської Русі та періоду визвольних змагань 1917–1921 років. Також погодили зображення на лицьовій стороні банкнот номіналом 1–500 гривень, що й досі актуальні.

1992 року рублі повністю вилучаються з обігу і замінюються єдиною грошовою одиницею – українським карбованцем, який у народі називався “купоно-карбованцем”. Це були “перехідні” гроші, що планували використовувати поки українська економіка не стабілізується.

На початку 90-х років ХХ ст. Україна зіштовхнулася з глибокою економічною кризою, спадом виробництва, кризою неплатежів, падінням доходів населення, гіперінфляцією.

За таких обставин запроваджувати постійну національну валюту було ризиковано. Однак це не завадило розпочати підготовку до появи в Україні гривні.

Дизайн банкнот гривні розробили українські художники Василь Лопата та Борис Максимов. Через відсутність на початку 90-х років в Україні Банкнотно-монетного двору (почав діяти у 1994 році) ще у жовтні 1991 року було замовлено виготовлення 1, 2, 5, 10 і 20 гривень канадській компанії “Canadian Banknote Company”, а потім 50, 100 та 200 гривень – британській компанії “Thomas De La Rue” (слайд 16).

Розмінні монети карбували на Луганському верстато-будівному заводі, і частково – на Монетному дворі в Італії.

25 серпня 1996 року в газетах, по радіо та телебаченню повідомили про Указ Президента України Леоніда Кучми “Про грошову реформу в Україні”. Згідно з ним з 2 по 16 вересня Національний банк України під керівництвом Віктора Ющенка вилучив з обігу українські карбованці та замінив їх на постійну валюту – гривню і її соту частину, копійку.

У перший же день реформи за встановленим курсом були перераховані у гривні ціни в магазинах, тарифи на комунальні та інші послуги, заробітна плата, стипендії, пенсії, кошти підприємств та вклади громадян на рахунках у банках. Жодні обмеження та заходи, характерні для грошових реформ конфіскаційного типу, не застосовувались.

17 вересня 1996 року грошова реформа в Україні завершилась, обіг карбованців припинився, єдиним законним платіжним засобом на території України стала гривня та її розмінна монета – копійка.

Під час проведення грошової реформи Національний банк вилучив з обігу основну частину карбованців. Однак ще упродовж чотирьох років населення могло вільно обміняти залишки купоно-карбованців на гривні в регіональних відділеннях Центрального банку.

Сьогодні в Україні в обігу – банкноти гривні третього та четвертого поколінь. Україна має власні виробничі потужності для виготовлення банкнот і монет. З 1994 року функціонує Банкнотно-монетний двір НБУ (знаходиться у Києві), а з 1997 року – Фабрика банкнотного паперу (у Малині Житомирської області). Перегляд відео Як друкуються гроші.

З часу проведення грошової реформи 1996 року банкнотно-монетний ряд гривні скоротився з 16 до 12 номіналів.

 У найближчі роки у ньому залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот, що відповідатиме світовій практиці.