Урок "Інтонування речень з прямою мовою"

Тема. Пряма мова. Інтонування речень з прямою мовою

Мета: поглибити знання учнів про пряму мову; формувати вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати вміння складати речення з прямою мовою, уміння використовувати їх в усному і писемному мовленні під час формування мовної та лінгвістичної компетентностей; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: картки, схеми.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 Проблемне завдання

Прочитайте речення. У чому особливість поданих речень?

1.               Уста говорять: «Він навік загинув!»

     А серце каже: «Ні, він не покинув!» (Леся Українка).

2.               Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитати у нього, чи скоро буде нарізка землі. Він, певно, знає.   (М. Коцюбинський).
3.               А. Монастирський підкреслював, що «реалізм – це не просто фотографія натури…, а серце художника».

(Дані речення передають різні способи передачі чужого мовлення: пряма мова, непряма мова, цитата).

ІV. Оголошення теми і мети уроку

V. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда

•                   Що ви знаєте про пряму мову з попередніх класів?
•                   З якою метою люди використовують пряму мову?
•                   Яку структуру мають речення з прямою мовою?
•                   Які інтонаційні особливості прямої мови? Наведіть приклади.

2. Графічний диктант.

Прослухайте речення. З’ясуйте, до якого виду вони належать: речення з прямою мовою позначте цифрою 1, з непрямою мовою – 2, цитату – 3.

Синиця славу розпустила, що хоче море запалить, що море буцімто згорить, - така, бач, є у неї сила.

У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Ю. Яновський).

«У вигляді мови дано людині великий дар», - сказав Олесь Гончар.

Я так давно тягнуся до краси, та лиш тепер посміла попросити: «Навчи мене, ботаніко, роси з пелюсток мрій на землю не трусити» (Г. Чубач).

Ключ: 2; 1; 3; 1.

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.               Опрацювання учнями §4 (с. 26).
2.               Бесіда за змістом опрацьованого параграфу.

•                   Дайте визначення прямій мові.
•                   Що називають словами автора?
•                   Як необхідно інтонувати речення з прямою мовою?
•                   Які розділові знаки притаманні прямій мові?
•                   На що слід звернути увагу? (Знак оклику, знак питання, три крапки беремо в лапки разом із прямою мовою, а крапку й кому виносимо за лапки).

3.               Коментоване письмо.

Запишіть речення. Назвіть пряму мову, схарактеризуйте речення за метою висловлювання. Поясніть розділові знаки.

1. «Гарна музика»,— шепнула заслухано Дарка (І Вільде).

2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, вони хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають»

3. Бус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар).

4. «Антон не з таких,— сказав Мартин Джура,— проти своїх Антон не піде» (П. Панч).

5. «Свій мед, першої взятки,— не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звер­таючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасі­ка...» (О. Гончар). 

6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь  (А. Чайковський).

4.               Творе конструювання.

Поставте при прямій мові (її взято у лапки) слова автора в усіх можливих варіантах. Поясніть уживання розділових знаків.

1.               «Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави». 2) Писав видатний педагог                             В. Сухомлинський.

5.               Робота з підручником.

Вправа 37. І. Спишіть речення. Візьміть пряму мову в лапки та розставте інші пропущені розділові знаки. Побудуйте схеми речень.

ІІ. Знайдіть фразеологізми і звертання. Які з цих конструкцій не бувають членами речень?

VІІ. Закріплення знань умінь і навичок учнів

1.               Творче конструювання (для учнів вищого і достатнього рівнів навченості).

Складіть і запишіть речення за поданими схемами на тему «Шкільне життя».

1.               А: «П!»
2.               А: «П?»
3.               «П,» - а.
4.               «П, - а. - П».
5.               А: «П?» - а.
6.               А: «П», - а.

2.               Коментоване письмо (для учнів середнього рівня навченості).

Запишіть, поясніть вживання розділових знаків.

Дві пташки в клітці

  «Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?

Хіба ж ти трясці захотів?

Що заманулося, чого ти не попросиш,

Чи сім’ячка, просця, пшонця. Чи то крупів, -

Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,

Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш», -

Так в клітці підлітка корив снігир старий.

«Ой дядьку, не глузуй! – озвався молодий. –

Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь,

Недарма я просця і сім’ячка цураюсь.

Ти рад пожорні сій, бо зріс в ній і вродився;

Я ж вільний був, тепер в неволі опинився».

    (П. Гулак-Артемовський).

VІІІ. Підсумок

 Інтерактивна вправа «Мікрофон»

•                   Що таке пряме мова?
•                   Наведіть приклади прямої мови.
•                   З якою метою люди використовують пряму мову:
•                   Яке значення має інтонація при прямій мові?

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 4, вправа 46 (повторити правопис знака м’якшення).

І р. – вправа 44 (І,ІІ);

ІІ р. – вправа 45 (варіант А або Б).