Урок "Історія рідного краю"

найдавніше минуле донеччини

Археологи – це детективи минулого.

Агата Крісті

Як Ви вважаєте, чому археологію називають «наукою лопати»? Чим важлива праця археологів для вивчення минулого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прочитайте текст. Заповніть схему, наведену нижче, стосовно знахідок, які частіше за все зустрічалися дослідникам в археологічних пам’ятниках нашого краю.

Донеччина – край, де знаходяться безцінні археологічні пам’ятники, які розповідають не лише про перших людей, що тут з’явилися, але й проливають світло на основні етапи розвитку людської цивілізації.

Однією з найцікавіших тутешніх пам’яток є стоянка епохи палеоліту (кам’яної доби) в балці Казенній неподалік від Амвросіївки. Відкрив її в 1935 р. археолог Віктор Євсеєв. Вчений встановив, що у давнину по яру проходила бізоняча стежка, по якій істоти підіймалися з водопою в степ. Протягом багатьох років, переважно восени, наші предки, полюючи на бізонів і зубрів, влаштовували тут засідку. Списи мисливців мали рогові та крем’яні наконечники. На сьогодні Амвросіївська стоянка – унікальна пам’ятка, бо є однією з найбільших у світі.

Не менш цікавими були стародавні стоянки, дослідженні експедицією під керівництвом дослідниці Доротеї Цвейбель. У 1962 – 1965 рр. були розкопані дві палеолітичні стоянки неподалік від с. Антонівка Мар’їнського району, де були виявлені кістки бізона та безліч  кам’яних знарядь праці, оброблених з двох сторін.                                                                                                

У 1968 – 1970 рр. була досліджена стоянка в с. Білокузьминівка Костянтинівського району. Археологи знайшли кам’яні заготівки (нуклеуси) і знаряддя праці із зубчастими краями. А поблизу с. Курдюмівка, неподалік від м. Артемівська в стародавньому шарі на глибині близько 10 м, були виявлені кістки бізонів і носорога, крем’яні скребла та гостроконечники.

Геніальним відкриттям був Маріупольський могильник, виявлений в 1930 р. на лівому березі р. Кальміус на околиці Маріуполя під час будівництва заводу «Азовсталь». Цей пам’ятник епохи неоліту досліджував видатний археолог Микола Макаренко. Могильник представляв собою яму червоного кольору, довжиною 28 м і завширшки близько 2 м. У ньому було виявлено 122 кістяка, що лежали в чотири яруси. У похованнях були знайдені крем’яні ножі, стріли, кам’яні сокири, прикраси з іклів кабана, зубів і кісток тварин, уламки посуду. Маріупольський могильник був усипальницею громади скотарів, члени якої і після смерті продовжували залишатися разом.

Схема згідно із завданням №2

Унікальність Донецького краю полягає в тому, що за кількістю об’єктів історичного та культурного значення він може змагатися навіть з Давнім Єгиптом. Окрім пам’ятників кам’яної доби, давню історію краю репрезентують численні кургани, споруджені у давнину скіфами. Цей народ з’явився в Донецькому степу більш ніж двох з половиною тисяч років тому, прийшовши із Середньої Азії. Вивчення скіфських курганів складає величезну цінність для розуміння історичного минулого.

У нашому регіоні було виявлено більше десятка скіфських курганних поховань. Найвідоміші з них – Передерієва Могила поблизу  Шахтарська та Двогорба Могила біля Маріуполя.

Головною знахідкою кургану Передерієва Могила, висота якого дорівнювала 3 м, був золотий шолом, виготовлений на замовлення заможного скіфа грецькими ювелірами. Малюнок на шоломі зображує двох старих скіфів, які б’ються з чотирма юнаками. Він яскраво ілюструє переказаний давньогрецьким істориком Геродотом міф про те, що після повернення з азійських походів скіфів їх вороже зустріли нащадки дружин і рабів, які залишилися.

Курган Двогорба Могила – грандіозна земляна споруда заввишки більше 5 і діаметром до 60 метрів, де були поховані скіфський цар і п’ять слуг. На жаль, курган був пограбований. Однак, не дивлячись на це, археологам пощастило виявити бронзовий казан на одній ніжці з кістками ягняти, 19 грецьких амфор з гострим дном, залишки дерев’яної колісниці.

Уважно розгляньте ілюстрації «Атака скіфських воїнів» і «Скіфське військо». Складіть 5 – 6 речень про озброєння скіфів.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________