Урок розроблено

Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4

Маслюк Галиною Іванівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №3

Тема: Іван Нечуй-Левицький. «Вітрогон». Замальовка життєпису письменника. Композиція оповідання «Вітрогон», майстерність оповіді, мови.

Очікувані результати: учень/учениця

•              уважно читає художні твори про дивовижний світ дитинства;
•              розповідає коротку інформацію про життя та творчість автора;
•              відповідає на запитання за змістом оповідання;
•              візуалізує почуте, структурує інформацію;
•              виявляє взаємозв’язок змісту твору про дітей із власними потребами для особистісного розвитку;
•              читає виразно оповідання;
•              характеризує порушені в творі проблеми добра і зла, милосердя й прощення, морального вибору людини, формування характеру;
•              знаходить у текстах художніх творів приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність;
•              виокремлює в художніх текстах мікротеми;
•              формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу оповідання;
•              ефективно використовує інформаційні ресурси;
•              створює власний медійний продукт (реклама твору).

Види навчальної діяльності: ауторелаксація «Веселка», мистецька галерея, вправа «Знаю – вмію – ціную», пресконференція, метод «Незакінчене речення», словникова робота, робота з текстом, руханка-танок, гра «Психологічний зорепад», «Літературне дерево», експрес-інтерв’ю «Коло думок».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: мультимедійна дошка, репродукція М.Пимоненка «Вечоріє», таблиця «Знаю – вмію – ціную», електронне покликання на руханку, елементи «Літератуного дерева» і зірки, вирізані з паперу, заготовки для експрес-інтерв’ю.

Урок формує такі компетентності:

•              вільне володіння державною мовою;
•              математична;
•              компетентності в галузі природничих наук, технологій;
•              інноваційність;
•              інформаційно-комунікаційна компетентність;
•              навчання впродовж життя;
•              громадянські та соціальні компетентності;
•              культурна;
•              підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння:

•              читання з розумінням;
•              уміння висловлювати власну думку;
•              критично та системно мислити;
•              здатність логічно обґрунтовувати позицію;
•              діяти творчо, ініціативно;
•              вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
•              вміння розв’язувати проблеми;
•              здатність співпрацювати з іншими людьми.

ТЛ: загальне поняття про композицію і сюжет твору.

МК: образотворче мистецтво – Микола Пимоненко «Вечоріє».

Іван Левицький – се великий артист зору,

 се колосальне, всеобіймаюче око України.

Іван Франко

Перебіг уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Ауторелаксація «Веселка».

Сядьте зручно, заплющте очі, уявіть веселку. Вам легко, спокійно, приємно. Ви вільно себе почуваєте. Дихаєте рівно і спокійно. А тепер відкрийте очі, встаньте, потягніться до сонечка, над головою зробіть уявну дугу веселки. Хай у нас все буде гаразд і справдяться наші очікування від уроку.

II. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

1. Мистецька галерея.

Учні розглядають репродукцію картини Миколи Пимоненка «Вечоріє».

2. Бесіда з учнями.

1.Кого ви бачите на картині?

2.Наскільки змінилося життя дітей упродовж століття, адже картина написана в 1900 році?

3.Чи змінилося, на вашу думку, світосприйняття людей з того часу?

ІІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми уроку.

2.Учитель звертає увагу на епіграф уроку.

3. Цілевизначення і планування.

Вправа «Знаю – вмію – ціную».

Учні заповнюють колонки таблиці, опираючись на свої знання та вміння з теми, а на кінець уроку записують цінності, які здобули під час заняття.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя про письменника.

Одним із найпопулярніших і найулюбленіших письменників нашого народу був і залишається Іван Семенович Нечуй-Левицький. Творчість Нечуя-Левицького – це своєрідна,нічим не замінима енциклопедія, де наявна багатюща інформація народознавчого характеру. Ми дістаємо загалом повне уявлення про життя і настрій людей часу, в який жив письменник.

2. Пресконференція письменника.

Заздалегідь підготовленому учню діти ставлять запитання, а п’ятикласник, перевтілившись у письменника, дає відповіді.

3. Метод «Незакінчене речення».

Оповідання – це…

4. Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати оповідання І.Нечуя-Левицького «Вітрогон». Гумористичний твір «Вітрогон» – одне з перших дитячих оповідань в українській літературі. Це твір про допитливого хлопчика з багатою уявою та вмінням бачити красу в усьому.

5. Словникова робота.

Пояснити значення слів: усей, економ, утлий, потаєнці, пришта.

6. Робота з текстом твору.

•              Чому оповідання називається «Вітрогон»?
•              Які люди оточували героя оповідання?
•              Як звати головного героя?
•              Кого Василь побачив на березі річки?
•              За що мама заборонила виходити сину гуляти на вигон?
•              Через що Василькові доводилося од матері пробувать кислиць?
•              Де ночував головний герой?

7. Руханка-танок «Щасливі діти».

Електронний доступ: https://www.youtube.com/watch?v=bOAepb5ePeg

8. Гра «Психологічний зорепад».

Діти об’єднуються у групи. Кожен член групи отримує зірку із запитаннями, дає на нього відповідь і прикріплює на дошку.

•              Яке значення в оповіданні має прийом сну?
•              Яке місце в душі займає добре, величне?

9. Теорія літератури. «Літературне дерево».

На стовбурі дерева написано слова «Композиція», а на гілках – елементи сюжету. На кроні діти записують сюжетну лінію.

Композиція — побудова літературного твору, яка містить сюжетні та позасюжетні елементи.

Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Класичний сюжет має такі елементи:

• експозиція — вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту;
• зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту;
• кульмінація — найвищий момент у розвитку дії;
• розв’язка — подія, що розв’язує конфлікт;
• епілог — повідомлення про події після розв’язки.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Вправа «Знаю – вмію – ціную».

Заповнення вільної колонки в таблиці.

2. Експрес-інтерв’ю «Коло думок».

Учні роблять підсумок уроку, доповнюючи речення, що відображають враження від цього уроку.

3. Заключне слово вчителя.

Мова творів письменника – переважно буденна мова українського простолюддя, проста, але багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим досвідом. У творах письменника показані духовні багатства народу, висловлена любов автора до простого люду, віра в його сили, а також непримиренність до гноблення, до приниження  людської  гідності.

VІ. Оголошення та коментар домашнього завдання (на вибір).

Завдання для всього класу.

Прочитати оповідання.

Накреслити сюжетний ланцюжок оповідання «Вітрогон».

Індивідуальні завдання.

Підібрати цитати до характеристики Василька.

Зробити заготовки до створення реклами оповідання «Вітрогон».

Джерела

1.https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti 2.https://osvita.ua/doc/files/news/830/83087/Ukr_lit_5-6-kl_Yatsenko_ta_in_14_07.pdf

3.https://osvita.ua/school/method/1007 

4.https://pidruchnyk.com.ua/1681-5_ukrlit_kalynych.html

5.https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2634