Урок «Квітнева казка. Валентина Ткаченко «Квітень». Леся Українка «Уже весняне сонечко припікає». Образні засоби опису весняної природи»

Про матеріал

Мета уроку. Вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити помічати красу і неповторність природи; поглиблювати знання про місяць квітень, про птаха одуда.

Розвивати пам'ять, увагу, мислення.

Виховувати любов до природи, бажання любити її і берегти .

Перегляд файлу

3 клас, літературне читання

Урок № 100

Тема уроку. «Квітнева казка. Валентина Ткаченко «Квітень». Леся Українка «Уже весняне сонечко припікає». Образні засоби опису весняної природи»

Розвивати пам'ять, увагу, мислення.

Виховувати любов до природи, бажання любити її і берегти .

Обладнання. Ілюстрації одуда, зозулі; картки зі словами для словникової роботи,

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Розчитування, 5 хвилин напівголосного читання

2. Робота над скоромовками

Повторення скоромовок. Вивчених на минулих уроках.

Хом’ячок наш захворів –

Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку

Ходить в гості сіра мишка.

Зшив торбинку кенгуру

На маленьку дітвору.

У торбинці тій щодня

Носить він кенгуреня.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Конкурс на кращий діалог хлопчика з дідом Дем’яном

ІУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМІ І МЕТИ УРОКУ

1. Відгадайте загадку.

Він барвінок біля хати

Зодяга в блакитні шати,

А кульбабки поруч грушки, -

В нові жовті капелюшки. (Квітень)

2. Цікаво знати.

Квітень носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В народі є й інші назви – красунець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль (сонячний). У народі його називають ще «лелечник», він назви найшановнішого в нашого народу птаха – лелеки, який приносить на своїх крилах весну. В народі кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека». Саме з вірша про цей місяць ми і розпочнемо вивчення нового матеріалу.

У. РОБОТА НАД ВИВЧЕННЯМ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над віршем Валентини Ткаченко «Квітень»

1) Виразне читання вірша вчителем

- Які картини природи поставали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

2) Словникова робота

Луки довше квітне

Ручаї дрібні розтав

Дощів безлиста вихлюпує

Потік вільшина заквітчались

- За якою ознакою об’єднані слова у першому стовпчику? (іменники). У третьому? (дієслова)

- Яке слово найдовше? Найкоротше?

- Доберіть антонім до слова розтав. (замерз)

3) Виразне читання учнями вірша за строфами.

- Як ви розумієте вислів «День у квітні довше сонцем квітне»?

- Чому квітень – місяць «справжній водолій»? як про це сказано у вірші?

4) Вправа «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відривати очі віт тексту, щоб подивитися на глядачів.

2. Робота над віршем Андрія М’ястківського «Розмова з одудом»

1) Розповідь вчителя про одуда.

Батьківщина одуда – спекотна Африка. Він і дотепер мешкає на широких територіях цього континенту. На території Центральної Африки зимують і одуди, що гніздяться в межах помірного клімату (на нашій території). Цього барвистого чубатого птаха можна зустріти на лісових галявинах, луках, пасовиськах, полях, виноградниках. На Україні одуда можна побачити з середини квітня до вересня – за цей час він встигає вигодувати один виводок.

Голову одуда прикрашає характерний чубок з оранжевих пір’їн з чорно – білими вершинами. Довгий та тонкий дзьоб трохи загнутий донизу, це пристосування для витягування комах із землі. очі порівняно великі та темні. Оперення тулуба вихри сто-руде, на спині та крилах є поперечні чорно-білі смуги. Хвіст довгий, чорний з поперечною білою смугою. Лапи з гострими кігтями дозволяють одуду легко вилізати на стовбури дерев.

Одуд належить до числа тих пернатих, у яких одна частина популяції живе осіло, а інша здійснює сезонні міграції. Одуди «європейці» відлітають зимувати в Африку. Мисливські угіддя одуда розташовані по сусідству з гніздом. Полює він ходячи по землі, підбирає цвіркунів, личинок, павуків, гусінь, дощових черв’яків. Схопивши здобич, одуд витягує її з землі, вбиває точним ударом дзьоба, підкидає вгору та ловить нальоту, щоб корм із дзьоба потрапив у горло. Це вміння – вроджене. Перекликаються звуками «удуд-дуд».

2) Вправа «Бджілка». Робота в парах.

- Учні в парах напівголосно читають вірш за особами.

3) Конкурс на краще читання вірша за особами.

3.Опрацювання вірша Лесі Українки «Уже ясне сонечко припікає»

1) Виразне читання вірша вчителем

- Про яку весняну пору мовиться у вірші?

- Про якого птаха згадується у вірші?

2) Розповідь вчителя про зозулю.

У світі відомо близько 130 видів зозуль. І живуть вони на всіх континентах, крім Антарктиди. Багато видів поїдають «волохатих» гусениць, яких за отруйність інші птахи оминають. Наші українські зозулі є рекордсменами серед птахів помічників людини у боротьбі за високі врожаї садів та збереження зелених легенів нашої планети – лісів. У середньому одна зозуля за день, крім 100 штук гусениць шовкопряда, ще з’їдає 39 коників, 45 червів капустяних, 5 личинок хруща, 4 пауків-хрестовиків, 3 лялечки метеликів, 18 молодих ящірок. Бувають випадки, при великому скупченні гусені, з’їдає по 10 за хвилину. Сама ж розміром із шпака.

Чому ж зозуля сама не висиджує пташенят? Зозуля поїдає гусінь, яка для її малят була б отруйна. Їх висиджують трясогузки, сірі славки, дроздові очеретянки, зорянки, вівчарики, мухоловки, горихвістки, сорокопуди.

3) Виразне читання вірша учнями.

- Чому тут кілька разів вжите слово вже?

- Що сказано про зозулю?

- Як вона одмірятиме літа?

- З чим порівнюються каченята?

- Що сказано про сон-траву?

УІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Закінчи речення»