Урок "Лялька – уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок"

                        Учитель образотворчого мистецтва

 

комунального закладу

«Темрюцька загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів

Нікольської районної ради

Донецької області»

 

      Безлепкіна М.О.

 

                                                                                                                                                                    

Пояснювальна записка

  Безлепкіна Марина Олександрівна, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Темрюцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської районної ради Донецької області»

 

План-конспект уроку образотворчого мистецтва в 6 класі з інтеграцією в народознавство та використанням ментальної карти, яка дає змогу у стислій, вербально-образній формі глибоко й міцно засвоювати навчальний матеріал.

 

 

 

 

 

Тема уроку: Лялька – уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок.

 

Мета: Ознайомити дітей з історією розвитку ляльок-оберегів і виготовити   ляльку-мотанку на основі традиційної технології.

 

Завдання:

• навчити конкретним трудовим навичкам при роботі з тканиною, нитками, на прикладі виготовлення ляльки-мотанки;
• формувати інтерес дітей до світу декоративно-прикладного мистецтва, а саме до традиційної обрядової ляльки  як виду народної художньої творчості;
• розвивати образне мислення, творчі здібності;
• виховувати почуття причетності до свого народу, до його історії і культурі.

 

Обладнання: зразки виробів, ілюстрації; ментальна карта, карти інструкцій із виготовлення ляльки.

 

Інструменти і матеріали: клаптики тканини, нитки різного кольору, мереживо, тасьма, бісер для прикраси, ножиці.

 

Техніка виконання: ручна робота.

 

Методи та прийоми використані на уроці: розповідь з опорою на ментальну карту, демонстрація зразків, організація сприймання образотворчої діяльності учнів, стимулювання творчої активності, порівняльний аналіз.

 

Тип уроку: комбінований

 

План уроку

1. Актуалізація опорних знань.
2. Мотиваційно-стимулюючий етап.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Бесіда на тему «Лялька - уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок». Збір матеріалу для виконання завдання.
5. Практична робота. Послідовність виконання роботи.
6. Закріплення знань.
7. Підсумки роботи. Порівняльна характеристика робіт.

Епіграф

Моя лялька-мотанка

Ниточкою змотана,

Оберіг мій на землі,

Талісман мені в житті.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до навчального заняття.

 

II. Актуалізація опорних знань:

• Доброго дня, діти! Сьогодні наш урок присвячений народним оберегам.
• Що прийнято називати оберегами? ( Оберегами   називають магічні засоби, які охороняють людину та її найближче довкілля (дім, худобу, врожай) від усілякої небезпеки: нечистої сили, чарів хвороб, хижого звіра тощо).
• Назвіть обереги українського народу, які ви знаєте.(Вінок, вишиванка, рушник, лялька-мотанка тощо).
• У чому полягало значення оберегу? (Оберіг – це своєрідна  магічна  перешкода  між об’єктом, який перебуває під опікою  і навислою загрозою. Його мета – чудодійним чином сховати, заступити людину чи річ, зробити її невидимою, нейтралізувати згубну силу або знищити її, відігнати небезпеку, наділити об’єкт захисними властивостями і здатністю протистояти злу). 

 

IІI. Мотиваційно-стимулюючий етап:

• Послухайте вірш і дайте відповідь на питання.

З ниток, клаптиків тканини 
Та майстерного шиття 
Оберіг є для родини 
Для щасливого життя. 

• Як ви думаєте, про що йде мова у вірші? (Відповідь дітей)
• Правильно,  про ляльку. А що за лялька? (Відповідь дітей)
• Так, вірно. Автор мав на увазі традиційну ляльку-мотанку.
• Хотіли б ви дізнатися історію такої ляльки і спробувати зробити її своїми руками? (Відповідь дітей)

IV. Повідомлення теми і цілей уроку.

• Тема уроку: «Лялька – уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок».
• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Відповіді дітей).
• Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося з історією розвитку ляльок-оберегів і виготовимо   ляльку-мотанку на основі традиційної технології. Ми розширимо уявлення про народні традиції створення таких ляльок.

 

V. Вивчення нового матеріалу.

• В процесі ознайомлення з новою темою ми складемо ментальну карту. (Додаток 1)

 

Розповідь учителя

• Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити ляльку-мотанку. До цього ставилися так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини та  роду, як могутній магічний талісман і символ зв'язку між поколіннями, відома в багатьох традиційних культурах Землі. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні. Ляльки різних народів відрізняються зовні і матеріалом, з якого зроблені: десь кам'яні або дерев'яні, десь глиняні, а ще десь - ганчіркові (зроблені з тканини). Головне призначення ляльки - оберігати від зла і нечистих помислів.
• У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, та оживлені богами. Наприклад, в українській казці «Івасик-телесик» чоловік і жінка, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– До наших днів дійшли зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева - Купала та Марена, символи Води й Вогню на святі Івана Купала, Масляна, коли проводжають зиму і зустрічають весну. Навіть городні опудала, які і зараз ставлять на городах для відлякування горобців, спочатку були священними ляльками-охоронцями житла і садиби від злих духів. Однак є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотанка, або вузлова, лялька, виготовлена ​​з м'якого матеріалу - шкіри або тканини і з ниток. Ляльці-мотанці вже майже 5000 років, бо з'явилася вона з тих пір, як почали вирощувати льон. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а з часом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і пряжу.

• Лялька-мотанка – один з найдавніших символів української культури. Вона виконувала важливу функцію – оберегу.
• Ви підготували повідомлення і тепер можете доповнити мою розповідь.

Учнівське повідомлення «Лялька-оберіг» (Додаток 2)

• Назва «лялька-мотанка» пов'язане з тим, що технологія виготовлення полягає не з шиття, а з  намотування ниток і стрічок.
• З чого ж майстрували ці ляльки?

Учнівське повідомлення «З чого майстрували ляльку-мотанку?» (Додаток 2)

• Оберіг - предмет, наділений магічною властивістю оберігати, захищати свого господаря від бід і нечистої сили. Тому кожну ляльку-мотанку виготовляли з якоюсь метою.

Учнівське повідомлення «Давньослов'янська магія ляльки-мотанки» (Додаток 2)

Види ляльок-мотанок:

• Багаторучка
• Берегиня
• Мати з дитиною
• Немовля (пеленашка)
• Весільні (наречена, ляльки-нерозлучники)
• Крупеничка-зерновушка

Розповідь учителя

• Іграшки ніколи не залишали на вулиці, не розкидали по хаті, а берегли в кошиках, коробах, замикали у скрині. Брали на жнива і на посиденьки. Ляльок дозволялося брати в гості, їх клали в придане. Усі ляльки, виготовлені в сім'ї – обереги, вони оберігали людину від нещастя. Підбираючи тканини і нитки для майбутньої ляльки, враховували символічний сенс кожного кольору. (на дошці)

• Білий - символ невинності, чистоти і радості;
• червоний - це саме сонце, вогонь, гаряча кров, символ родючості;
• жовтий - тепло, дитинство;
• жовтогарячий - символ слави, величі і честі;
• зелений - здоров'я, природа, молодість;
• синій - вірність, довіру, нескінченність, високі помисли і духовне спілкування;
• чорний - зв'язок із минулим, мудрість і накопичені знання поколінь.

Мама або бабуся збирали м'які і яскраві клаптики. Їх руками відривали від "щасливих" суконь і пов'язували в лялечку.

Ось і ми сьогодні спробуємо  зробити таку ляльку-мотанку.

 

IV. Практична робота

Розповідь учителя

• Улюбленою і такою, що запам'ятається назавжди,  була і буде тільки та лялька, яка зроблена своїми руками, в яку ви вклали частинку своєї душі. У ній є щось таке, від чого стає тепліше на серці. Як ви думаєте, відрізняється сучасна лялька від рукотворної? Якщо "так", то чим? Відповіді учнів.
• Перш за все треба налаштуватися на те, що зараз будете робити щось дуже важливе – як перед якоюсь значущою подією у вашому житті.
• Відкиньте всі думки, які відволікають вас. Це кращий стан для створення ляльки-оберегу. Для настрою запалимо свічку. Так робили і в давнину: запалювали свічку або піч, щоб відігнати злих духів.
• Візьміть аркуш паперу, запишіть все те, що б ви хотіли, щоб виповнилося в новому році. Для цього не поспішайте, добре подумайте. Тепер цей листок із написом згорніть у трубочку і покладіть у вашу майбутню лялечку.
• Перед початком практичної роботи давайте згадаємо правила користування ножицями та голкою. (Інструктаж із техніки безпеки)
• Розглянемо технологічну карту в підручнику «Образотворче мистецтво» Железняк С.М. с.91-92

 

(Виконання практичної роботи)

 

V. Закріплення нових знань

(тестування)

1. У давнину іграшки:

а) купували; б) робили самі.

2. Яку роль виконувала лялька-мотанка в кожній родині?

а) була оберегом;

б) товаром, який можна було продати, купити;

в) звичайною іграшкою.

3. Скільки років існує лялька-мотанка?

а) 5000; б) 1000; в) менше 100.

4. Що є в основі ляльки?

а) паличка; б) коло; в) хрест.

5. Ляльку-мотанку можна було:

а) продати, купити; б) передавалася від матері до дитини.

6. Лялька-мотанка є посередником:

а) між мамою і дитиною; б) між чоловіком і жінкою;

в) між живими і тими, що ще не народилися та містичним світом.

7. Чому немає обличчя у ляльки-мотанки?

а) тому що так краще, оригінальніше;

б) тому що не вміли зробити гарне обличчя;

в) тому що боялися, щоб в ляльки не вселився дух конкретної людини.

8. Чому деякі ляльки спалювалися?

а) тому, що вже ставала старою;

б) з спалюванням ляльки знищувалися хвороби, зло.

9. Лялька-мотанка шиється?

а) так; б) ні.

10. В який день за традицією не можна було мотати ляльок?

а) понеділок і вівторок; б) середа і субота; в) п'ятниця і неділя.

11. Яких ляльок дарували молодятам?

а) багаторучка; б) нерозлучники; в) зерновушка.

12. Яка з ляльок давала господарям здоров'я і багатства:

а) травниця; б) зерновушка; в) пеленашка.

• Порахуйте кількість балів(взаємоперевірка)

 

VI. Підсумок уроку

Закінчити наш урок хочеться рядками вірша

Покинута й забута,

В минувшину закута,

Внизу життя на сходинках

Маленька лялька – мотанка.

Та не іграшка вона –

Душа вона народна.

Геть викинутий за поріг

Наш український оберіг.

А до рук її візьміть

І до серця пригорніть

Ляльку прадідів забуту –

Це дорога у майбутнє.

 

VIII. Демонстрація кращих робіт. Порівняльний аналіз.

 

IX. Домашнє завдання: Скласти казку «Пригоди ляльки-мотанки».

 

X. Рефлексія.

"Вінок настрою". На картоні наклеєне зображення ляльки-мотанки у вінку. Треба вибрати колір стрічки і приклеїти до вінка. Хочу нагадати, який колір відповідає якому настрою:

червоний – захоплення;

жовтогарячий – радість, тепло;

жовтий – світлий, приємний;

зелений – спокійний;

синій – незадоволення, сум;

фіолетовий – тривога, напруження;

чорний – занепад, зневіра.

 

Джерела

1. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник]. - К.: АртЕк, 1999.
2. http://megapredmet.ru/1-28427.html

 

                                       Додаток 1

Ментальна карта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

«Лялька-оберіг»

 

Лялька-мотанка, зроблена своїми руками вважається одним із найсильніших оберегів. Спочатку вони виготовлялися в якості різних оберегів. При створенні класичної мотанки, яка повинна захищати житло від нечистих сил або злих людей, неприпустимим є застосування ножиць і голки - все відривається і примотується виключно вручну.

На кожен вузлик такої ляльки роблять змову, наприклад, на заміжжя, або на народження дитини, або на здоров'я, на щастя тощо, завдяки чому вони захищають людину, приймають на себе хвороби і нещастя, допомагають у справах.

Лялька-мотанка виготовляється без обличчя. Згідно стародавніх вірувань, лялька без обличчя не може стати чиїмось  двійником, а значить ніколи не принесе шкоди.

Слов'яни були впевнені: ляльці-мотанці не можна малювати обличчя, ще тому, що через очі ляльки в її господаря може вселитися злий дух.

Безлика лялька - річ нежива. Підкреслюючи це, наші предки вірили, що ніхто не може заподіяти через неї шкоди живій людині. Вона несе в собі тільки добрий початок.

Власник ляльки-мотанки не повинен був із нею розлучатися протягом 28-ми днів. Разом їли, пили, спали, ходили гуляти. При цьому мотанку не показували нікому, берегли як зіницю ока. Вважалося, що такий оберіг слугуватиме від 3 до 7 років

 

«З чого майстрували ляльку-мотанку?»

Майстрували ляльку з підручних матеріалів, таких як солома, кукурудзяні початки, листя, гілки. Але, як і сотні років тому, основним матеріалом для мотанки залишається натуральна тканина (при цьому шматочки старого бабусиного одягу використовують як символ зв'язку з предками).

Ляльку «мотають», скручують за допомогою ниток. Шити, в'язати або різати ножицями не можна, щоб не «зашити» долю і не образити ляльку, тому тканину рвуть руками.

В українській традиції ляльці на обличчя намотується кольоровими нитками або стрічками хрест, що символізує сонячну енергію. Він також вважається символом гармонії тілесного і духовного, чоловічого (вертикально) і жіночого (горизонтально) начала.

Іноді в голову ляльки поміщали зерно або лікувальні трави. Як правило, майстрині знали заздалегідь, для чого вони робили ляльку.

За давньослов'янської традиції в п'ятницю і в неділю (день Макоши і день Роду) ляльки не мотають. У процесі скручування тіла ляльки вузлики НЕ зав'язуються, і тільки в кінці, коли сповивали, зав'язували вузлик на рівні пупка, ніби перев'язували пуповину новонародженої дитини.

Одяг, допоки він не намотаний на ляльці, можна вишивати, пришивати мережива, стрічки та інші прикраси. Також роблять і з головним убором. Потім все це примотується до ляльки.

 

 

«Давньослов'янська магія

ляльки-мотанки»

 

Древні слов'яни хотіли захистити свій будинок, залучити в нього удачу та добробут, і тому мотали Берегиню, чиїм праобразом була богиня Лада, покровителька Роду, що приносить любов, родючість, успіх. З цією ж метою робили Зерновушку, що захищає від псування і пристріту.

Коли хворіли діти, до них в ліжечко клали ляльку-мотанку, а коли дитина видужувала, ляльку спалювали, щоб дитя більше не хворіло.

Молодятам дарували нерозлучники - дві ляльки, чоловіка і жінку, з однією спільною рукою, щоб чоловік і дружина завжди залишалися разом. Ляльок кріпили на весільному  возі, а потім молоді тримали їх в будинку. Такі ляльки робили для себе і незаміжні дівчата, бажаючи залучити судженого.

Очисною лялькою проганяли погану енергетику з хати. Також майбутні матері робили її заздалегідь для майбутньої дитини, а потім клали в колиску до немовляти, щоб захистити його від пристріту і псування. Нерідко очисні ляльки передавалися від матері до дочки.

Дівчата робили собі Бажанницю. Ховали її, загадавши бажання, і при кожному здійсненому бажанні  дарували ляльці прикрасу на наряд. Ляльок-мотанок завжди створювали з піснями і гарним настроєм, тому в них полягало багато позитивної енергії.

Мотанки зберігають удома  на почесному видному місці, але так, щоб вони були недоступними для рук чужих людей. Ляльки служать не тільки як гарний декор, який приносить тепло і гармонію, а також як сильний оберіг і символ любові та благополуччя.