Урок на тему "Чорна Рада"

Про матеріал
матеріали для підготовки учителя за відповідною темою, матеріали для використання на уроках узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок учнів; для складання тестових завдань, проведення самостійних робіт, літературних диктантів, літературних вікторин, усної перевірки знань
Перегляд файлу

Роман «Чорна рада»

1. Рома «Чорна рада» П. Куліша засвідчив про появу і піднесення нової української прози , на новий , вищий рівень після повістей Григорія Квітки – Основ’яненка (« Маруся» - перша сентиментальна повість в українській літературі).

2. Роман став одним із досягнень української прози 19 століття.

3. Перша редакція була завершена у 1846 році.

4. « Чорна рада» - перший історичний роман в історії української літературі( це  змалювання справжніх подій минулого у їхній часовій послідовності та історичні особи , що брали участь у цих подіях).

5. Вибудовуючи жанрову і загалом, художню  структуру « Чорної ради» Куліш бере за взірець історичні романи дуже популярного тоді  в Україні  Вольтера Скотта ( частковий вплив , роман оригінальний і самобутній ).

                      Історична основа.

- змальовано найтрагічнішу в історії України – доба Руїни ;

- Гетьманська Держава почала занепадати після смерті Богдана Хмельницького ( 1657р.) і розколюватися на дві частини Правобережну і Лівобережну ;

- боротьба за гетьманську булаву та владу ; ( Правобережна – Павло Тетеря (Польща) ;Лівобережна – переяславський полковник Яким Сомко , кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький ) ;

- на старшинській раді 1662 році було обрано Сомка , який намагався обєднати  державу , виступав проти польського і московського втручання у внутрішні справи України ;

- цар не затверджує його , залишає наказним гетьманом , звинувачуючи його в сепаратизмі ( відокремлення , створення держави чи автономії);

- так складна боротьба призвела до Чорної ради під Ніжином 1663 року , на якій було скинуто Сомка і обрано гетьманом Івана Брюховецького . «Чорною» цю раду назвали тому , що в ній брала участь , крім козаків , ще й сільська та міська біднота ( чернь) ;

- Брюховецький підкупом завоював прихильність царських воєвод хитрощами та підкупом  , народ піддурив обіцянками . Ставши гетьманом , жорстоко розправився  з Сомком ( стратив його ) , поширив феодальне гноблення ;

- проти нього вибухнули конфлікти , повстання . Під час одного з них був убитий ;

- Доба Руїни тривала до 1687 року , коли гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Мазепу ;

                        Джерела роману.

  • козацькі літописи , зокрема Літопис Самовидця ( Куліш першим дослідив літопис і надрукував його;
  • народні історичні перекази й пісні;
  • « Історія русів» та праці українських і російських істориків ;

ТЕМА : змалювання подій напередодні й під час Чорної ради 1663року;  (створення  узагальненого образу українського суспільства післябогданівського періоду).

ОСНОВНИЙ КОНФЛІКТ : між патріотичними – державницькими ідеалами й анархічними та корисливими інстинктами ;

ПРОБЛЕМИ РОМАНУ :

  • занепад держави , перетворення України на Велику Руїну ;
  • продажність козацької старшини ;
  • обожіння простого люду;
  • патріотизм низин запорозького козацтва;
  • колонізація України Польщею і Москвою ;

РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ : відновлення і зміцнення свідомої , культурної частини козацької старшини , тобто національну еліту ( адресатів Т. Шевченка « Посланіє…»; гетьман Сомко , полковник Шрам ).

ІДЕЯ : утвердження думки про необхідність національної злагоди українців ( українська еліта – провідна сила для організації українського суспільства та державотворення);

ДЕТАЛІЗОВАНІ ПРОБЛЕМИ :

  • історична місія Запорозької Січі;
  • козацтво і козацька честь;
  • патріотизм вірність присязі ;
  • складні політичні взаємини України з Польщею й Московщиною;
  • кохання і родинне життя;
  • дружба і побратимство;
  • вірність і зрада;
  • моральне самовдосконалення людини;

 

Кирило Тур – найяскравіший романтичний образ національного героя в романі; втілює могутній волелюбний лицарський дух запорозького козацтва, української нації вцілому;

  • образ створений на основі народних переказів , легенд , історичних пісень та дум про запорожців , зокрема про козака Мамая , козаків – характерників (тобто чарівників );
  • він ніби справжній тур (великий дикий бик ) , неприборканий й загадковий;

     Брюховецький – це людина , яка живе на авантюрах , його головна риса – державно – політичний авантюризм ; образ створений за принципом «зривання маски» , тобто розкриття справжньої суті , замаскованої під благопристойністю натури;

  • це образ – антипод (протилежність) Сомка;
  • владу запорозького кошового , а потім і гетьмана Лівобережної України він здобуває не заслугами , а підкупами , інтригами , обманом ;
  • « гадюка» , « ниций Іванець» , « безбожний харцизяка», «нечесний пройдисвіт»;

    У образі Матвія Гвинтовки найбільше розкривається зрадлива старшина.

  Негативно змальовує простолюд , який через свою затурканість , невміння відрізнити розум від хитрості . Куліш зауважує , що дуже часто народ , дбаючи про «мале» забуває  про «велике» ( чесність та міцність влади , заможне життя). Це так звана психологія  «личаків» : голосувати за тих , хто більше пообіцяє(актуальність сьогодення).

Образи Сомка ,Шрама , Тура – утверджують козацьку старшину і самопожертву. Вони віддають своє життя , мир , спокій.

       ОЗНАКИ РОМАНТИЗМУ В РОМАНІ

  • живий  повнокровний образ України;
  • змальовує українське минуле за життя України 18 – 19 ст. ;
  • підкреслює суперечності , антитези дійсності ( показ негативних українських характерів , різні прошарки суспільства , їх поривання , інтереси , ідеали) ;
  • добирає епізоди романтичні з історії України ( вирішальні , трагічно-напружені , переповнені карколомними подіями і зигзагами людських доль);
  • яскраві образи , зосередження уваги на психології , ставить героїв у незвичні ситуації межового вибору , щоб виявити справжню їхню суть;
  • мова твору насичена історизмами й архаїзмами;
  • роман пройнятий духом символізму:
  • боротьба « правди й кривди»;
  • спів кобзарів;
  • образ Івана Брюховецького уособлює демонічне спокусництво;
  • «чорна рада» започаткувала Добу Руїни , бо на ній перемогли «чорні сили»;

ГОЛОВНІ ГЕРОЇ

РЕАЛЬНІ : наказний гетьман Лівобережжя Яким Сомко , гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький , ніжинський полковник Васюта Золотаренко;

ВИГАДАНІ : полковник і панотець Шрам та його син Петро Шраменко; колишній козак Михайло Черевань , його дружина Меланія і дочка Леся , курінний  отаман Кирило Тур , Божий Чоловік , поміщик Матвій Гвинтовка;

ДВІ СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ :

Історична – боротьба за гетьманську булаву ( чорна рада в Ніжині ) ;

Любовна – Леся Черевань – Петро Шрам – Яким Сомко – Кирило Тур ;

КОМПОЗИЦІЙНИЙ СТРИЖЕНЬ ТВОРУ – романтичний мотив дороги;

ПРИГОДНИЦЬКІ ЕЛЕМЕНТИ – викрадення Лесі  , двобій Кирила Тура і Петра Шраменка , запорізькі суд і кара;

КУЛЬМІНАЦІЯ – сама Чорна рада , перемога Івана Брюховецького;

ФІНАЛ РОМАНУ – на тлі історичної межі утворюється нова сім’я , що стане «запорукою збереження української самобутності , прадідівських звичаїв і традицій , народної моралі та й самого народу».

СММВОЛІКА ОБРАЗІВ :

Іван Брюховецький – продажна верхівка козацтва;

Батько і син Шрами , Яким Сомко – патріоти України;

Кирило Тур – утілення запорозької вольності  та козацького лицарства ;

Черевань – уособлення щасливого заможного хутірського життя ;

Леся і Петро Шрам – сімейна ідилія як символ незнищеності українців та України ;

Божий Чоловік – носій основних ідей , співзвучний з образом пророка В. Скотта та перебенді Т. Шевченка « несе правду людям»;

ГОЛОВНЕ ПРОТИСТАВЛЕННЯ У РОМАНІ :

  • сили державотворення і культуротворення ( Сомко , Шрам );
  • руйнівництва ( запорозька вольниця та національно несвідома , схильна до соціального бунту частина селян і міщан );
  • у боротьбі двох сил письменник вбачає трагедію України;

       

 

 

docx
Додано
8 січня
Переглядів
52
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку