Урок на тему:,,Відокремлене означення.Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами''.

Урок №

Тема: Відокремлені означення. Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами

Мета: поглибити знання учнів про відокремлені означення, ознайомити  з основними способами морфологічного вираження відокремлених означень, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова; формувати вміння знаходити у тексті відокремлені й невідокремлені означення, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими означеннями, правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом; розвивати творчі вміння трансформувати речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими означеннями; виховувати любов і шану до рідної природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I.               Організація початку уроку

II.              Перевірка домашнього завдання.

1) Розповідь про відокремлені члени речення на основі узагальнюючої таблиці з використанням власних прикладів.

III.               Актуалізація опорних знань учнів.

1.          Словниковий диктант.

Яснозорий, синьоокий, біло-блакитний, блідо-рожевий, жовтогарячий, золотисто-срібний, швидкоплинний, веселково-сонячний, життєдайний, старий-престарий, пишно-зелені, червонобокий.

2.          Два прикметники введіть у речення, щоб вони виконували роль означення.

3.          Метод незакінчених речень.

Закінчіть думку.

·                   Означення – це…

·                   Узгоджені означення – це…

·                   Дієприкметниковий зворот – це…

·                   Дієприкметниковий зворот виділяється комами, якщо…

·                   На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами, а у вимові…

IV.               Повідомлення теми, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

V.                ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Проблемне завдання.

— Простежте, за яких умов узгоджене означення відокремлюється, а за яких —не відокремлюється. Сформулюйте правила відокремлення у реченні узгоджених означень.

1. Стоптана копитами коней дорога проходила ліворуч. 2. Дорога, стоптана копитами коней, проходила ліворуч. 3. Стоптана копитами коней, ліворуч проходила дорога. 4. Дорога стоптана копитами коней, вона проходила ліворуч.

Означення відокремлюється, якщо:

1) відноситься до особового займенника;

2) стоїть після означуваного слова і є:

а) поширеним узгодженим;

б) складається з двох чи більше непоширених узгоджених однорідних означень;

3) стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинне значення;

4) виражене іменником у непрямому відмінку і стоїть поряд з узгодженим означенням.   Привітна, вона всім подобалась.

Дорога, вкрита снігом, виблискувала проти сонця.

Дорога, рівна й широка, пролягла серед поля.

Знесилений, хлопчик зупинився.

Дівчина, висока, струнка, з карими очима, поспішала до нас.

2.          Я –дослідник.

Дослідження-аналіз тексту "Соняшники”.

Прочитайте текст. Зверніть увагу на слова, написані жирним. Чому у реченні вони відокремлені комами? Якого значення вони надають реченням? Зробіть власний висновок про відокремлення означень.

Соняшники

         Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

         Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

1.          Мовне спостереження.

Робота з підручником

Рефлексія. Чи співпали ваші висновки з тим, що написано в підручнику?

У епіграфі уроку знайдіть відокремлене означення. Чим воно виражене?

VI.               Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.   Самостійна робота з картками.

— Визначте умови відокремлення означень у реченнях. Розставте пропущені розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, розкрийте дужки. Перебудуйте речення, замінивши відокремлені означення невідокремленими і навпаки.

Картка 1

1. Вели до школи поліцаї вчительку, як утуман, сповиту в сивину. (А.Бортяк) 2. На стр..мкім пр..гірку відділен.-ім від інших страшними дебрями порослім густо величезними буками було віддавна головне легов..ще медведів. (За І. Франком) 3. Згодом від ріки на гору простягнулася велика валка саней з діжками, повними води. {Я. Качура) 4. Натомлена важкими думками голова нездужала здо-слуханням справлятись, натруджене болістю серце забажало спочинку. (Панас Мирний)_

Картка 2

1. Мотря помітила на кущі калини червоний кетяг, не скльований горобцями, і протягнула руку, щоб зірвати. (Є. Гуцало) 2. Пригнічена такими думками ходила Олена як побита (не)обзивалась ні до кого й словом. (Г. Тютюнник) 3. На возі, накритому брезентом, сиділи в брезентових плащах двоє дядьків. (М. Вінграновський) 4. Солодко пахло втоптаним в землю набубнявілим житом. (Г. Тютюнник)

Картка З

1. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс. (М. Стельмах) 2. Марина мовчки дивилася на чоловіка променистими оч..ма сповнен..ми бе..межного щастя. (А. Шиян) 3.1 день спадає стиглим овочем в мої долоні, знесені у простори. (Ю. Клен) 4. Скинута з голови шапка лежала долі. (А. Кащенко)

2.          Коментоване письмо ( робота біля дошки).

Записати речення. Розібрати його за будовою. Визначити відокремлені означення.

І хмарки плямами розбризканої туші стають на обрії, подібному до скла (М.Рильський).

Дзвіночки конвалій, білі і ніжні, світань покриває прозора роса (В.Сосюра).

3.          Я експериментую (Творча робота)

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими

Скована морозом земля покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи хутори видніються здалеку. (За Панасом Мирним)

Рефлексія. Отже, означення у реченні можуть відокремлюватися, а можуть  і не відокремлюватися. Від чого це залежить? (від місця означення у реченні). За допомогою чого відокремлюються означення (розділових знаків (на письмі) та інтонації (усне мовлення))

4. Перетворити речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими.

Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась ра­дісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало.

5. Перетворити речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими.

1. Посеред села на горі майдан, на майдані обнесена зелено мальованим штахетом дерев'яна церковця. 2. Мимо церкви — великий курний шлях, з другого боку шляху поросла бур'янами «пустиня», на краю бур'янів необгороджена хата. 3. Добре опам'ятався тоді, як сидів щасливий і радісний з маленькою кни­жечкою у бур'яні, виспівуючи і вписуючи в неї слова колядки.

6.           Плутанина (Робота в парах)

Речення "переплутали” свої відокремлені члени речення. Поверніть означення у "свої” речення.

У спортивній залі знаходився великий більярдний стіл, запряжений  в наповнений яблуками віз.

Великі карі очі, порослі зеленим очеретом, дивилися наполохано.

Сад спускався до річки, стривоженої побаченим.

На зеленій галявині спокійно паслася пара коней, завішаних важкими червоними шторами.

Великі вікна, застелені зеленим сукном, тьмяно світилися.

7.          Я – редактор.

Виправте помилки вживання відокремлених означень.

1.          Михайлик весело і завзято котив по зеленій траві величезний гарбуз, переповнений радістю.

2.          Увечері мандрівники вийшли на наш вогонь, втомлені від виснажливого походу по гірських стежках.

3.          Усі лісові мешканці поспішали до джерела, спраглого від пекучого літнього сонця.

Рефлексія.Зробіть висновок про вплив місця відокремленого означення на зміст речення. (Зміст речення безпосередньо залежить від місця відокремленого означення у ньому. Відокремлене означення у реченні має стояти біля того члена речення, який воно пояснює).

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Евристична бесіда.

1. Які члени речення називаються відокремленими?

2. Які члени речення можуть відокремлюватися?

3. Коли означення відокремлюється у реченні?

4. За допомогою чого відокремлюються означення у реченні?

5. Яка роль відокремлених означень у реченні?

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.           Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Чим корисний був для вас цей урок?

IX.       Домашнє завдання