Урок "Однорідні й неоднорідні означення". Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про однорідні та неоднорідні означення, виробити вміння знаходити їх у реченнях та доцільно використовувати в мовленні; розвивати усне й писемне мовлення; виховуватипатріотичніпочуття, любов до природи.
Тема: Однорідні й неоднорідні означення.
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про однорідні та неоднорідні означення, виробити вміння знаходити їх у реченнях та доцільно використовувати в мовленні; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати патріотичні почуття, любов до природи.
Методи і прийоми: робота з підручником, робота з картками, розповідь вчителя, виконання вправ, творча робота, бесіда.
Обладнання: картки для роботи біля дошки, підручник.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Література:
Хід уроку
… епітет б’є стрілою
У саму щонайглибшу суть…
М.Рильський
Ось чиста сторінка,
На ній – жодного слова.
Чекає на тебе нових знань краплинка
Чарівно-загадкова.
- Щоб повторити все, що ми вивчили на попередньому уроці, мені потрібні 2 помічника, для виконання завдань на картках. У мене є для кожного своя окрема картка. Ви читаєте завдання і виконуєте на дошці. Для виконання у вас є 5 хвилин.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями. (див. Додаток № 1)
- Діти, доки ваші однокласники працюють біля дошки, ми з вами напишемо пояснювальний диктант. Ваше завдання полягає в тому, щоб у реченнях які ми з вами запишемо підкреслити однорідні члени.
* Пояснювальний диктант. Берези рідні, скромні, милі, так тепло люблені людьми! (М.Рильський.) Під сухою, скрюченою вишнею проростають паростки нові. (П.Перебийніс.) Великий строкатий дятел ударив дзьобом по стовбуру вільхи, сипнувши чергою сухих, приглушених звуків. (Є.Гуцало.)
- У вас є 2 хвилини, для того щоб підкреслити однорідні члени.
Впоралися? Добре. А зараз перевіримо. Починаючи з першої парти, ланцюжком, один за одним читаєте речення і кажете, які однорідні члени речення ви підкреслили.
Молодці. Гарна робота. А зараз перевіримо, як впорались із завданням ваші товариші.
Завдання першої картки полягало у написанні речень вставляючи пропущені букви та підкреслити однорідні члени. Давайте перевіримо. Що за пропущенні букви ти вставив? Яке правило ти використав?
( Орієнтовна відповідь: Написання букв Е/И в коренях слів - «бриніти», «кучеряво», «брести», написання букви Е/И в префіксах – «передгроззі», написання префіксів РОЗ/БЕЗ з буквою З – «розрісся», «безшелесно».)
Добре. Які члени речення ти підкреслив, як однорідні?
(Орієнтовна відповідь: Однорідні присудки в 1, 2 та 6 реченнях. Однорідні означення у 3 та 4 реченнях. Однорідні підмети у 5 реченні.)
Молодець. Гарна робота. Сідай на своє місце.
Завдання у картці № 2. було трішки легшим. Потрібно було переписати і визначити всі члени речення. Ти зробив все правильно. Сідай. Дякую.
Висновок
Орієнтовні цілі
Хочу запам’ятати різницю між однорідними і неоднорідними означеннями.
Хочу навчитися розрізняти їх у реченнях.
Хочу вивчити правила як правильно розставляти розділові знаки у реченнях з однорідними означеннями.
- Діти, а зараз будь ласка відкрийте ваші підручники на сторінці ___ і спробуємо разом попрацювати над теоретичним матеріалом. Будь ласка, слідкуйте за моїм поясненням, а приклади зачитаєте мені з підручника.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.
- Однорідними означення є тоді, коли кожне з них безпосередньо характеризує означувальний іменник. Вони зв’язані між собою інтонацією переліку, між ними можна поставити сполучник і. Наприклад, дивіться у підручник, у реченні На липах з’явилося свіже, молоде, пахуче листя кожне з трьох означень зв’язане безпосередньо з іменником листя, між собою ці означення рівноправні.
- Однорідними називаються такі означення,які, виражаючи споріднені ознаки, стосуються одного слова і характеризують його з одного боку (кольору, розміру, зовнішнього вигляду, внутрішніх якостей тощо).
- Однорідними слід вважати: 1) прикметник і дієприкметниковий зворот, який стоїть після нього. Наприклад: У простому, залитому сонцем кабінеті було пишно, багряно від прапорів (О. Гончар); 2) означення, якщо вони стоять після означуваного слова. Наприклад: Прийде пісня, мов дужна весна, шумовита, рвучка, голосна (П. Воронько); 3) художні означення (епітети). Наприклад: Якісь солодкі, любі спогади та думки колисали його серце (М.Коцюбинський).
- Однорідні означення вимовляються з перелічувальною інтонацією, на письмі виділяються комами.
- Неоднорідними називаються означення, які характеризують предмет з різних боків.
- Неоднорідні означення найчастіше виражаються сполученням якісного і відносного прикметників, а також займенником і прикметником чи дієприкметником. Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні (Ю. Мушкетик). Однорідність та неоднорідність означень залежать від значення і змісту речення, від смислового навантаження наступного означення в реченні.
- Порівняйте, будь ласка, речення у підручнику в таблиці:
У вазі стояли інші вогнисті троянди. |
У вазі стояли інші, вогнисті троянди. |
- В першому випадку у нас неоднорідні означення, які вимовляються без інтонації переліку та кома між ними не ставиться. Та в другому випадку – однорідні означення, з інтонацією переліку та комою, між ними.
V. Узагальнення й систематизація вивченого
- Діти, сподіваюсь всі зрозуміли, які це однорідні та неоднорідні означення. Зараз ми з вами будемо виконувати кілька вправ, застосовуючи вивчені нами правила.
1. Виконання тренувальних вправ.
- Розділимося на два варіанти. Починаючи від стіни: 1-ий,2-ий,1-ий,2-ий. Зараз я роздам вам завдання на листочках. (див. Додаток № 2).
Вам потрібно прочитати речення, правильно їх інтонуючи та вказати однорідні й неоднорідні означення, свою думку обґрунтувати. Почнемо ланцюжком, по одному реченню з кожного варіанта.
(виконується вправа)
- Отже, ми можемо зробити висновок, що в кожному варіанті наявні речення з однорідними та неоднорідними означеннями. Однорідні ми виділяємо з інтонацією переліку, неоднорідні – ні.
- А зараз, для виконання наступної вправи (див. Додаток № 3), нам потрібно розділитися на три групи. Перший ряд – це 1 група, середній ряд – 2 група і третій – 3 група. Я роздам вам листочки із завданням. Мета другої вправи полягає в тому, щоб переписати вставляючи пропущені букви та підкреслити однорідні (однією рисочкою) та неоднорідні (двома рисочками) означення. Кожен працює самостійно, а потім ми перевіримо. У вас 5 хвилин.
(виконується вправа)
2.Індивідуальне опитування.
- Діти, хто бажає зачитати свій твір-опис? Добре.
Запрошуємо на середину класа, щоб кожен почув ваші твори.
Всі інші уважно слухають і шукають речення з однорідними та неоднорідними означеннями. Потім ми перевіримо правильно ви знайшли чи ні.
VI. Підсумок уроку.
Я ставлю 11 балів …, тому що …
9 балів …, тому що…
8 балів …, тому що…
6 балів…, тому що…
Тепер я знаю що однорідні означення…
Тепер я знаю що неоднорідні означення це…
Чи досягли ви мети, яку ставили на початку уроку?
VII. Домашнє завдання.
Дякую за роботу на уроці. На все добре.
ДОДАТОК № 1
Картка 1
Переписати, уставляючи пропущені букви. Однорідні члени речення підкреслити.
Свіча брИніла, хлипала, згасала. Із-під копірки ночі дні брЕли. (Б.Чіп.)
Зашуміли вітри в перЕдгроззі, загули, загучали в баси. (М.Сингаївський.) А
клен роЗрісся буйно, кучЕряво і не жаліє листя для вітрів. (Р.Лубківський.)
Сніг падав беЗшелесно, рівно. (М.Рильський.) І бесіда добра, і мова дзвінка
брИнітиме радісно біля хати. (Р.Лубківський.) В ліси відьомські побрЕду,
квіт папороті віднайду. (А.Григоренко.)
|
Картка 2
Переписати. У кожному реченні підкреслити всі члени речення.
Ріка мелодій грала, клекотіла. Заніміли, поникли, погасли ліси, і людські, і
пташині мовчать голоси. Як гостро свистить гострокрила, примхлива,
одважна, бездумна, безумна ластівка!
З творів М.Рильського.
|
ДОДАТОК № 2
ВПРАВА 1.
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати означення однорідні(ж) й неоднорідні(к), свою думку обґрунтувати.
I варіант. Ой збереться народ після довгих віків у сім’ю українську єдину. Буде правда цвісти на вкраїнській осяяній ниві. (Б.Грінченко.) Набираюсь магнетично сили з відшумілих предківських сторіч. (І.Гайворон.) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П.Перебийніс.) Луки Волині росисті, пахучі. Сиві дніпрові задумливі кручі. (Л.Забашта.)
II варіант. Нас кликав хліб на добре, чесне діло до братнього, трудящого коша. (Б.Олійник.) На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка, темніє пучок свіжих кучерявих польових волошок. (С.Васильченко.) Прийде пісня, мов дужна весна, шумовита, рвучка, голосна (П. Воронько).
ДОДАТОК № 3
ВПРАВА 2
Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити однорідні (однією рискою) та неоднорідні (двома рисками) означення.
І варіант. На павутині бабИного літа гойдається осінній синій вітЕр. (В.Якубенко.) Вглядався я в простори сині, зЕлені, сиво-золоті. (М.Доленго.) Високо-високо злЕтіло вгору останнє бабИне літо, висвічує сИвиною на сонці, короткими старечими радощами усміхається. (С.Васильченко.)
ІІ варіант. Я всмоктував у серце рідну мову з цілющим матЕринським молоком. (Д.Луценко.) Почув я слово таке мені близьке, щЕмливе, рідне. (Д.Павличко.) Гірська сувора панорама вража схвИльовані серця. (Д.Луценко.)
ІІІ варіант. У тремкому, дивному світінні мерЕхтіли зорі стЕпові. (П.Перебийніс.) По теплих від проміння сонця скелях грілися довгохвості зЕлені ящірки. (А.Кащенко.) ЧЕрвоні й чорні ягоди на смак тЕрпкі, солодкі, запашні, як північ. (М.Доленго.)