Урок "Розвиток мовлення. Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (за складним планом)."

Урок №

Тема уроку: Розвиток мовлення. Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (за складним планом).

Мета уроку: формувати вміння учнів складати твори-описи пам’ятника за власним спостереженням; поглиблювати знання про скульптуру; розвивати вміння правильно, красиво, емоційно говорити; сприяти вихованню естетичного смаку.

Методи і прийоми: слово вчителя, випереджальне завдання, бесіда, самостійна індивідуальна робота, фронтальне опитування.

Обладнання: презентація пам’ятника Т.Г.Шевченку, словники.

Тип уроку: Урок РЗМ

Література:

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

- Добрий день, діти.  Приємно знову зустрітися з вами. Бачу, що на уроці присутні всі учні класу.

2. Створення сприятливої атмосфери для роботи на уроці.

- А зараз поверніться один до одного, посміхніться своєму однокласникові і почнемо працювати.

II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Діти, сподіваюсь на перерві всі подивились презентацію «Пам’ятник Т.Г.Шевченку у Харкові». Кожен з вас, хоч раз бачив пам’ятник «Матір» біля дитячої лікарні, монумент «Ленін» біля кінотеатру та багато інших пам’яток в різних містах нашої України. Багато хто з вас був і на екскурсіях, прослухав безліч розповідей гідів. Одні з них нам подобались, інші – не зовсім. От і сьогодні кожен з вас спробує себе в ролі екскурсоводів та напише докладний переказ з елементами опису про пам’ятник Т.Г.Шевченку у Харкові.

III. Актуалізація опорних знань. Вступна бесіда.

• Що таке скульптура ? (Орієнтовна відповідь: Мистецтво, що увічнює в мармурі, граніті, металі, дереві, гіпсі та інших матеріалах історичні події, видатних людей.)
• Чому скульптура є самою нагляднішою зі всіх видів мистецтв? (Орієнтовна відповідь: Скульптуру глядач сприймає з різних просторових точок, які вибирає сам.)
• Яке завдання покладено перед скульптором при створенні пам’ятника, монумента тощо?
• З якого матеріалу споруджено монумент? Чи довговічний цей матеріал?
• Які пам’ятники ви бачили у нашому місті? Яке враження справили на вас ці пам’ятники?
• Я бачу ви добре обізнані і в такому виді мистецтва як скульптура, і добре знаєте пам’ятки історії нашого міста. Тому вам буде легко написати розповідний текст з елементами опису.

IV. Читання тексту переказу.

• Діти, перше прослуховування тексту вимагає вашої уваги. Ви повинні запам’ятати прочитане, щоб потім письмово переказати, де і коли відбуваються події, хто брав у них участь, згадати, які мовні засоби використовує автор тексту, щоб описати пам’ятник.

Пам’ятник Т.Г.Шевченку у Харкові.

У 1930-1933 роках, коли столицею України був ще Харків (до 1934 р.), було оголошено кілька конкурсів на проект пам’ятника Шевченку. Перемогли в конкурсі скульптор Матвій Генріхович Манізер і архітектор Йосип Григорович Лангбард.

Пам’ятник спорудили у парку, на вулиці Сумській. Висота його – 16,5 м, постать поета – 5,5 м. Відкриття монумента відбулося 1935 року.

Постамент зі східцями виготовлено із сірого лабрадориту, постать поета та шістнадцять фігур, які по східцях наче  піднімаються вгору, оточуючи постамент, відлито з бронзи в Ленінграді. Статуї довкола п’єдесталу символізують історичне минуле України. Тут і Шевченкова Катерина з дитям (позувала Н.Ужвій), і Ярема (моделлю був народний артист О.Сердюк), і Гонта (позував народний артист І.Мар’яненко), і селянин, і солдат рекрут (моделлю був народний артист А.Бучма) та ін.

Титанічна постать Кобзаря, піднята на високому п’єдесталі, возвеличується на фоні неба. Вона сприймається надто реально. М.Г. Манізер писав, що під час роботи він настільки яскраво уявляв собі зріст, ходу, вираз обличчя, очей, усмішку і навіть голос Шевченка, що зустрівши його живим на вулиці, нітрохи не здивувався б.

Та головним завданням для себе скульптор ставив не тільки відтворити зовнішню подібність, а й думки, почуття поета. І це йому вдалося. Всі деталі скульптури розкривають бунтарський дух великого Кобзаря. Шевченко енергійним жестом, гнівно наче скидає ярмо кріпацтва й неволі, пробуджуючи волелюбний дух народу в боротьбі проти царизму. Народний співець грізний і величний у своїй непокорі.

Багатофігурна композиція символізує тісний зв’язок поета-пророка з народом, його долею.(179 слів).

V. Бесіда за змістом прочитаного.

- А зараз ми з вами поспілкуємось за змістом щойно почутого. Ваші відповіді на мої запитання нададуть мені можливість побачити, наскільки уважно ви слухали текст, чи сподобався він вам.

- В якому місті було споруджено пам’ятник Т.Г.Шевченку?

- Як звали скульптора, який переміг у конкурсі-проектів?

- В якому році відбулося відкриття монумента?

- З якого матеріалу виготовлено постамент?

- Скільки фігур оточує постать поета? Перелічите декілька.

- Опишіть зовнішній вигляд монумента?

- Яке відчуття охоплювало скульптора під час роботи?

- Яким було головне завдання скульптора?

- Як сприймається постать поета-бунтаря?

- Яка основна думка монумента?

• А зараз ми заслухаємо виступи ваших однокласників, які заздалегідь підготували цікаву інформацію про цей пам’ятник та його скульптора М. Манізера.
• Будь ласка. Починай.

Учнівські повідомлення. (випереджальне завдання).

Перший пам’ятник Кобзарю в Харкові.

Перший у країні пам’ятник великому Кобзарю – погруддя в мармурі – було встановлено нелегально 1899 року в Харкові, в саду, поруч з особняком Х.Д.Алчевської, відомої прогресивної діячки, фундаторки жіночої недільної школи для дорослих. Автор пам’ятника – харків’янин, відомий російський скульптор, професор Петербурзької Академії мистецтв В.О. Беклемішев. У його трактовці Т.Г. Шевченко – філософ і борець, готовий до рішучих активних дій. Біля цього пам’ятника часто збиралася студентська молодь, вихованці недільної школи. Поети-початківці читали тут свої вірші, сповнені віри у світле майбутнє народу. 1901 року, напередодні 40-річчя від дня смерті Т.Г.Шевченко, «по высочайшему указу» пам’ятник було знято.

До 100-річчя від дня народження поета прогресивна громадськість Росії організувала збирання коштів на пам’ятник Кобзареві в Києві. Подія набула всенародного характеру. З 1909 по 1914 року відбулося чотири конкурси на кращий проект пам’ятника, в які включилося багато відомих скульпторів Росії. Але пам’ятник не було встановлено: царський уряд заборонив святкувати ювілей «поета-бунтаря».

1918 року в Петрограді встановлюється пам’ятник Кобзареві роботи латиського скульптора Я.Тілберга, в цей же час у Москві пам’ятник Шевченку створює відомий російський скульптор С.М.Волвухін. Пам’ятник-бюст поета (скульптор Б.Н.Кратко) відкривається 1919 року в Києві. Протягом наступних 20 років у багатьох містах споруджуються пам’ятники Т.Г.Шевченку роботи скульпторів Ф.П.Бадавенського, Г.П.Кавалерідзе,Б.Н.Кратка та інших. Один із них – величний і неповторний – прикрасив місто Харків.

• Дякую. Сідай. Сподіваюсь кожен з вас уявив собі цей пам’ятник і я вважаю, що це повідомлення допомогло нам зрозуміти важливість збереження кожної пам’ятки нашої історії.
• Наступний виступ буде про дивовижного скульптора та його клопітку працю. Прошу.

Творча майстерня М.Манізера.

Працюючи над проектом,М.Г.Манізер здійснив подорож по шевченківських місцях, зробив багато пейзажних та жанрових етюдів. Він ретельно вивчив листування і портрети Т.Г.Шевченка, особливо цінними для скульптора були автопортрети поета, його нечисленні фотографії та посмертна маска. М.Г.Манізер неодноразово перечитував «Кобзар», мемуарну літературу.

Не відразу прийшов скульптор до образу Шевченка-борця. Перший проект пам’ятника (1929 р.) він виконав у дещо конструктивістській манері. Величезних розмірів голова Шевченка була встановлена на циліндричному постаменті з барельєфом гайдамаки-повстанця, який, стоячи на коліні, гнівно потрясає кайданами. На обличчі поета лежав вираз глибокої задумливості.

У другому проекті (1931 р.) М.Г.Манізер розмістив статую поета на п’єдесталі з низьким рельєфом, на якому були зображені персонажі з творів Кобзаря. Третій варіант проекту (1933 р.), нарешті, приніс скульпторові задоволення й перемогу в конкурсі. Доктор архітектури професор Й.Г.Лангбард майстерно вирішив архітектурну частину пам’ятника, підкоривши форму п’єдесталу ідейному та художньому задуму скульптора.

Пам’ятник являє собою багатопланову композицію, кожна з частин якої проглядається поступово, в міру знайомства з монументом. У той же час пам’ятник сприймається як єдине ціле.

• Дякую. Сподіваюсь всім сподобались виступи однокласників. Я гадаю кожен з вас зробив деякі нотатки, котрі згодом можуть стати у пригоді при написанні переказу.

VI. Колективне складання складного плану.

- Я пропоную вам орієнтовний план до переказу, в якому відображено основні епізоди розповіді і передбачено опис пам’ятника. Якщо у вас будуть зауваження, то давайте відредагуємо план, тобто внесемо в нього певні зміни.

Пам’ятник Т.Г.Шевченку в Харкові.

Орієнтовний план

1. Конкурс проектів.
2. Грандіозне відкриття монумента.
3. Поет-бунтівник та персонажі його творів.

а) Катерина з дитям;

б) Славний Ярема;

в) Гонта і селяни, гайдамаки і солдати-рекрути.

4. Надто реальний Кобзар.

5. Скульптор та його головне завдання.

6. Зв’язок поета-пророка з народом.

VII. Мовний аналіз тексту.

- Перш ніж писати, давайте попрацюємо над мовою майбутнього переказу. Пропоную вам виконати завдання, які допоможуть уникнути помилок у ваших письмових роботах:

а) Доберіть контекстуальні синоніми:

Монумент - пам’ятник, скульптура, скульптурний твір, пам’ятка культури.

Постать – статуя, фігура.

Скульптор – автор монумента, відомий скульптор, талановитий майстер.

Т.Г.Шевченко – Великий Кобзар, народний співець, палкий патріот України, бунтар, пророк, борець за національну свободу і права покріпаченого селянства.

б) – Опишіть мені, будь ласка, портрет Т.Г.Шевченка, його постать, деталі обличчя.

Орієнтовна відповідь: гігантська постать, титанічна постать, сувора монументальна постать. Обличчя: похмуре, гнівне, сповнене великої духовної сили, замислене. Погляд: гнівний, суворий, проникливий, сміливий, глибокий, замислений, холодний, зосереджений.

в) – Добре, молодці. Ще в нас залишилася словникова робота. Ми розберемо ті терміни, які стануть вам у пригоді при написанні переказу. Запишіть їх  у свої зошити, а пояснення прослухайте.

Пам’ятник – скульптурна або архітектурна споруда, зведена на честь кого -, чого-небудь.

Пам’ятка - предмет культури, історії,що зберігся з минулого.

Монумент – великий пам’ятник.

Меморіальний – той, що увічнює пам’ять про кого-небудь.

Барельєф – скульптурне зображення на площині, в якому фігури трохи виступають над поверхнею.

Горельєф – скульптурний твір, рельєф, коли об’ємне зображення виступає з площини основи більш ніж наполовину свого об’єму.

Статуя – скульптурне зображення людини або тварини.

VIII. Повторне читання тексту.

- Молодці. Всі встигли написати.

- Діти, зараз я ще раз прочитаю текст. При повторному читанні ви можете дещо записати, а саме, слова, словосполучення, які можуть стати основою для побудови речень.

IX. Підготовка чорнового варіанта (самостійна індивідуальна робота за колективно складеним планом).

- У вашому розпорядженні є план переказу, ключові слова і словосполучення, тобто робочі матеріали, приступайте до виконання самостійної роботи – написання переказу тексту. Не забувайте, що ми особливу увагу повинні звернути на опис пам’ятника. Якщо у когось виникнуть запитання, ви можете піднести руку, щоб отримати допомогу.

X. Підсумок.

- Мені сподобалось, як активно ви працювали сьогодні. На наступному уроці ми з вами перепишемо ваші перекази начисто. Тому вдома рекомендую готуватися ретельно. Діти, вміння переказувати чужі тексти допоможе вам складати власні так, щоб їх цікаво було читати.

XI. Завдання додому.

•                   Запишіть, будь ласка, завдання у щоденники. Підготуватися до написання переказу начисто. Підготовлений вами вдома матеріал допоможе на наступному уроці краще написати.
•                   Дякую за роботу на уроці. На все добре.