Тема. Безособові речення.
Мета уроку: поглибити знання учнів про односкладні речення;
сформувати поняття про безособові речення, способи
вираження в ньому головного члена; розвивати творчі
вміння аналізувати й конструювати безособові речення;
виховувати інтерес до народних прикмет.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, таблиця «Безособове речення».
Хід уроку
I. Організаційний момент
Діти, за допомогою сигнальних кольорових карт повідомляють про готовність до уроку, бажаючи один одному на уроці поглибити знання, дізнатися нове, розширити кругозір, отримати гарну оцінку .
II. Актуалізація опорних знань учнів
Кілька учнів зачитують прислів’я і приказки, визначають спосіб вираження головного члена.
Учитель повільно читає речення, а учні записують самостійно складені речення.
3.
III. Мотивація навчальної діяльності
Запитання до учнів
IV. Опрацювання нового матеріалу
2. Пояснення вчителя.
Безособовими називаються односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них.
Безособові речення здебільшого вживаються в художньому і розмовному стилях. Вони використовуються для виділення дії та її наслідків.
Іноді односкладні безособові речення виступають синтаксичними синонімами до двоскладних.
Параграф 18, вправа146.
2. Творче конструювання
Замініть двоскладні речення односкладними безособовими, чи змінився характер висловлюваної думки? Яким членом став підмет?
Вода розірвала греблю. Водою розірвало греблю.
Пахне спечений хліб. Пахне спеченим хлібом.
З відкритих дверей віє холод. З відритих дверей віє холодом.
Архітектори запроектували нове Архітекторами запроектовано нове місто. місто.
Я був веселий. Мені було весело.
У полі запахли волошки. У полі запахло волошками.
( Підмети правої колонки у реченнях лівої колонки стали додатками в О.в.)
На дошці з’являються “розірвані” мудрослів’я. Учні повинні змоделювати народні вислови, поєднавши стрілочками початок з кінцем, а потім – з малюнком. Визначають спосіб морфологічного вираження головного члена. Роблять висновки про те, якими формами дієслова може виражатися головний член речень.
За двома зайцями поженешся - Гірко поробиш,… Чужим добром… Зробиш діло – Не плюй у криницю,… |
не розживешся бо схочеш водиці гулятимеш сміло солодко з’їси жодного не впіймаєш |
Завдання: за поетичним зразком, написаним на основі безсполучникових речень, створити власну поетичну аналогію «Коли розбито надії…»
Зразок для аналогії
Коли розбито надії, тоді боляче і тривожно, так важко і самотньо…
А в небі – захмарено.
А в думках – запечалено…
А в душі - заболіло, а в очах - задощило…
Дієслово має чотири форми.
Скласти безособові речення, у яких головними членами речення виступали б подані слова.
Творчий роздум у гумористичному плані «Що можуть вчителі?»
Завдання: використовуючи означено-особові та неозначено-особові речення, за опорними словами-присудками відповісти на питання.
Опорні слова – присудки
Учителі: просять, вірять, випитують, докучають, домучують, вважають, сподіваються; пишіть, стрибайте…
Учні: творимо, стараюся, намагаюся, ховаюся, зітхаємо, чекаємо…
Якої страви Ви ще скуштували б? (Учні називають форми роботи, які сподобались найбільше)
- Параграф 18, вправа 148.
- Виписати з творів художньої літератури 10 безособових речень, підкреслити в них граматичну основу.