Підготувала Токарчук Т.М.,                                                                         

                                                               вчитель української мови та літератури

Мета:встановити та узагальнити рівень знань учнів про односкладні речення,формувати вміння розрізняти види односкладних речень,знаходити їх у текстах і вживати у своєму мовленні; розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до рідної природи

 Очікувані результати: учні вміють відрізняти односкладні речення від двоскладних; визначають типи односкладних речень ; використовують різні види односкладних речень  у власному мовленні

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань

Обладнання: ноутбук,підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи односкладних речень»

Хід уроку

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори

                                                                                           Ліна Костенко 

I.Організаційний момент

 1. Слово вчителя

Мотивація навчальної діяльності

Звучить спокійна музика

  Уявіть, що у ваших долонях - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.Почнімо наш урок. Девіз нашого уроку(хором) : «Вигадуй, пробуй, твори! Розум, фантазію прояви!»

 Робота з епіграфом

- Визначити односкладні речення

II. Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя

Односкладні речення такі ж давні, як і двоскладні, і виникали вони одночасно. Для пояснення явищ природи або свого стану в первісної людини не вистачало знань, для неї була таємницею особа чи предмет, що творили цей стан. І називався лише стан без вказівки на витворювана його. Так з'являлися речення: Світає. Надворі  дощить. Мені не спиться.  У таких реченнях випускається головний член - підмет, бо для розуміння змісту він не потрібний. Так утворювалися більш економні за мовними засобами синтаксичні конструкції – односкладні речення

2 Відтворення та коригування опорних знань

 Бесіда за запитаннями:

-Які речення є односкладними, які двоскладними?

-На які групи поділяються односкладні речення?

-Як називається речення з головним членом підметом?

-Назвіть види односкладних речень з головним членом присудком?

-Чим може бути виражений присудок у безособових реченнях?

- Які форми дієслова ми будемо використовувати на уроці?
- У яких стилях представлені односкладні речення?

3.Опрацювання таблиці « Види односкладних речень”

III. Узагальнення і систематизація знань

     1.Робота біля дошки

- Записати речення, підкреслити головні члени, визначити вид кожного з них.

Люблю чернігівську дорогу весною, влітку, восени(Л. Костенко)(озн-ос.). 2. Нас зустрічають хлібом-сіллю(Леся Українка)(неон.-ос.) 3. Учись не до старості, а до смерті(Нар.творч.)(узаг.-ос.) 4. На лузі траву скошено(безос.) 5. Темна ніч.(називне)

2.Творче завдання.

Складіть із поданими дієсловами означено-особові речення з присудком, вираженим дієсловом дійсного способу в різних формах. Запишіть їх. Укажіть особу і дієвідміну дієслів-присудків.

Любити, шанувати, розказати, виконати, поспішати, летіти, приймати, вивчати, вчитися.

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

3.Розподільний диктант.

Розподіліть у стовпчики типи односкладних речень: 1) означено-особові;

2) неозначено-особові; 3) узагальнено-особові; 4) безособові; 5) називні.

Люби життя у боротьбі щоденній.  Ведуть коня вороного.  Пахне терпкою ожиною в лісі. Знай ціну і дружбі, й ворожнечі.  Поживемо — побачимо. Вище себе не скочиш. Козацькому роду нема переводу.  Холодний день. Обвітрена блакить. У нашій сім’ї дуже шанували лелек. Тиша. Озеро. Туман. Зілля приклади до ран.

4. Творча робота по варіантах

                                                    Варіант 1

-Переробити двоскладні речення на односкладні, визначити вид.

1.До обіду сонце пригріває. (До обіду пригріває-безособове)
2.Ми вирушаємо на екскурсію у невеликий сусідній лісок.( Вирушаємо на екскурсію у невеликий сусідній лісок-означено-особове).

3 Там нас з нетерпінням чекають наші лісові друзі.( Там нас з нетерпінням чекають-неозначено-особове).

4. У нас чудовий настрій( Чудовий настрій-називне).

 Варіант 2

-- Переробити односкладні речення на двоскладні.

1. Надворі тихо, аж мертво.( Надворі стояла мертва тиша).

2.Нам не було чути навіть плюскоту весел( Ми не чули навіть плюскоту весел).

3 Ось і місяць(Раптом показався місяць)

4. Робота у групах .Клас ділиться на дві команди, виконують тестові завдання на швидкість(підручник,вправа 76)

Троє учнів працюють індивідуально ( картки №№1,2,3)

5. Перевірка виконаних завдань та оцінювання

6. Практична робота.

1. У кожному з речень підкресліть граматичну основу. Укажіть спосіб, час, особу дієслова-присудка.

Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту. Відшукаю найдужчих і з ними завтра піду.  Матері забуть не можу. Оживляєш гори, води, вибудовуєш заводи.  Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.  Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси. Зеленійте, доли і лужечки.

7.Перевірка ДЗ ( Опис героя із творів української літератури, використавши односкладні речення)

IV. Підсумки уроку

Установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми типами

Відповідь: 1Б, 2Г, ЗА, 4Д, 5В.

-Яка роль односкладних речень у мові?

V. Рефлексія.

Я дізнався про…

Я навчився…

Я зрозумів…

Я пройнявся…

Мені сподобалось…

VІ. Домашнє завдання

Для 1 групи: виписати з художнього твору по одному прикладу кожного виду           односкладних речень

Для 2 групи: скласти невеличкий пейзажний опис з односкладних речень.

Для 3 групи: виписати з художньої літератури безособове речення і виконати його синтаксичний розбір

Зразок:

Любімо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю.  Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі — сапфірові квіти сон-трави.

Додатки до уроку

Односкладні і двоскладні речення

Речення, граматична основа якого складається з одного члена (або підмета, або присудка), називається односкладним: Надворі потемніло.
Речення, граматична основа якого складається з двох головних членів (і підмета, і присудка), називається двоскладним: Йдуть дощі.
Залежно від того, який з головних членів присутній в реченні, односкладні речення поділяються на дві групи: називні (головний член – підмет) і дієслівні (головний член – присудок).

Односкладні речення

Називне (номінативне) речення – це речення, головний член якого виражений іменником у формі називного відмінка: Шляхи і степ, вітри і вітряки…
Називні речення повідомляють про те, що якесь явище або предмет існує в цей час, наприклад: Темінь. Луг. Чорна вода. І сумний крик.
З частками ось, он, от (осьде, онде, отде) називні речення набувають вказівного значення: Ось і землянка.
Називні речення здебільшого використовуються в художніх і публіцистичних творах. Їм властива стислість передачі думки: Сніг. Мороз. Висипали вечірні зорі.
Означено-особове речення – це речення, головний член якого виражений дієсловом дійсного способу першої або другої особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу, а також наказового способу і вказує особовим закінченням на означену особу: Летим. Дивлюся, аж світає. (Т.Шевченко.) Зачекайте тут кілька хвилин. (І.Драч.) (!!! До присудків означено-особових речень можна підставити займенники я, ми, ти, ви).
Означено-особові речення як один з видів односкладних речень за своїм смисловим значенням дуже близькі до двоскладних речень. Вони широко вживаються в діалогічному й монологічному мовленні, коли необхідно уникнути повторення одного й того ж слова, наприклад: Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези.
Неозначено-особове речення – речення, головний член якого виражений дієсловом третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу або ж формою множини минулого часу і називає дію, здійснювану неозначеними особами: Потім задали завдання на дроби. (Петро Панч.) (!!! До присудка неозначено-особового речення можна підставити займенник вони.)
Неозначено-особові речення характеризуються тим, що в них виконавець дії з різних причин не називається, а мислиться неозначено. Цей вид речень необхідно відрізняти від неповного двоскладного речення, в якому пропущено підмет: Діти прибули лише на другий день. Нічого не розповідали. У друге речення можна вставити підмет вони, тобто діти. У цьому випадку це вже двоскладне речення, тільки неповне.
Неозначено-особові речення використовуються здебільшого в офіційно-діловому і публіцистичному стилях.
Узагальнено-особове речення – речення, головний член якого виражений дієсловом другої особи однини теперішнього чи майбутнього часу (!!! Займенники ти, ви): Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям; дієсловом другої особи множини (!!! Займенник ви): Чистим зерном сійте поле, вродить хліб як море; дієсловом у формі другої особи однини і множини наказового способу (!!! Займенники ти, ви): Посій в пору – будеш мати зерна гору; дієсловом у формі першої особи множини теперішнього або майбутнього часу (!!! Займенник ми): Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо; дієсловом у формі третьої особи множини (!!! Займенник вони): Дарованому коневі в зуби не дивляться; дієсловом чоловічого роду минулого часу: Цілив у ворону, а попав у корову, - і вказує на узагальнену особу: Учителя і дерево пізнають по плодах. (Нар. творч.)
В узагальнено-особових реченнях дія, виражена головним членом (присудком), стосується не якоїсь певної особи, а особи будь-якої, узагальненої. Цей вид односкладних речень дуже поширений в народній творчості (прислів’я, приказки, афористичні вислови), нерідко і в художній літературі.
Безособове речення – речення, головний член якого називає дію чи стан, незалежні від активного діяча. 
Безособові речення виражають:
- повідомлення чи запитання про стихійні явища і процеси у навколишньому середовищі: Потемніло враз;
- переживання, настрої й фізичні відчуття людини, незалежні від її волі: В голові у Соломії розвиднілось;
- бажання або небажання: Не хочеться туди;
- успіх або неуспіх, певний внутрішній стан особи: Остапові пощастило;
- наявність або відсутність деяких кількісних змін, явищ чи станів у навколишньому середовищі: Бракує арфі струн.
Безособові речення можуть мати присудок, виражений дієсловом або прислівником: Ой у полі жито копитами збито. В повітрі стало тепліше. 
Інколи присудок виражається словами типу гріх, біда, жаль, досада, сором, шкода, час, пора та ін. або словом нема: Жаль стало батька. Тут нема вже рятунку.
Інфінітивні речення – речення, головний член яких виражений синтаксично незалежним інфінітивом: Поблизу чути гомін, а людей не видно.

Картка № 1

1.Визначити односкладні речення,зробити синтаксичний розбір

…Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Картка № 2

1.Переробити двоскладні речення на односкладні,визначити тип.

1.До обіду сонце пригріває.
2.Ми вирушаємо на екскурсію у невеликий сусідній лісок.3 Там нас з нетерпінням чекають наші лісові друз.4. У нас чудовий настрій.

2. Переробити односкладні речення на двоскладні.

1. Надворі тихо, аж мертво.2.Нам не було чути навіть плюскоту весел.3 Ось і місяць.

Картка № 3

1.Переробити двоскладні речення на односкладні,визначити тип.

1.До обіду сонце пригріває.
2.Ми вирушаємо на екскурсію у музей-садибу Лесі Українки.

3 Там нас з нетерпінням чекають наші лісові друзі.

4. У нас чудовий настрій.

2.Переробити односкладні речення на двоскладні.

1. Надворі тихо, аж моторошно.

2.Нам не було чути веселих пісень.

3 Ось і вересень.