Урок пам'яті «Назавжди в пам’яті людській»

Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №9

Бахмутської міської ради Донецької області

Сценарій проведення уроку під відкритим небом

«Назавжди в пам’яті людській»

Дата проведення – 08 травня 2018 року, 13.00

Місце проведення – площа біля поштового відділення мікрорайону Ступки, пам’ятник загиблим землякам

Фонограми фронтових років

Вед.1 Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

Вед.2 Швидко, мов  струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

Учень1. Пам'ять, стій! Зупинись на хвилинку.

Серце замри…

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим!

 Вед.1  9 травня уся світова спільнота відзначає День перемоги над нацизмом та вшановує пам’ять про загиблих під час найстрашнішої, найжорстокішої війни. У роки Другої світової війни Бахмут був окупований нацистами, які завдали місту величезних збитків. У період окупації гітлерівці розстріляли і замурували в алебастрових виробках тисячі городян.

Вед.2 Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваємо ми воїнів нашого міста, нашого мікрорайону.

 

 Учень 2. Це на світанку сталося колись:

Стривожений із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,

Неначе розпанаханий кинджалом.

 Учень 3. Війна назустріч молодому дню.

Із гуркотом, із брязкотом котилася.

Лавиною металу і вогню.

На нашу землю й долю на валилась.

Учень 4. Чиї б серця забудь змогли

 Тих, хто у тяжку годину,

  У грізних битвах полягли

 За нашу рідну Україну?

                                                                                                                                                         Ведучий. Летять, відлітають у вічність і роки, і скільки б їх не минуло , не зітруть в народній пам’яті імена захисників Батьківщини. Схилімо ж голови   перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя. Вшануймо їх хвилиною мовчання. 

Хвилина мовчання(метроном)

Вед: У книзі Володимира Черепкова так було описано визволення нашого міста «4-го сентября 1943 г., во время отхода немцев под 5 сентября 1943 г. было дано задание партизану САФРОНОВУ любой ценой жизни разминировать Николаевский мост в г. Артемовске и пропустить по нему наступающие Красные части. Несмотря на охрану моста, тов. САФРОНОВ А. выполнил поручение. Он подполз под мост, сел. в воду, дождался возможности, перерезал провода, идущие к минам, и ушел без шума. Мост был спасен, воинские части без задержки прошли вперед.» 

Учень 5:

Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск над печаллю могил,

Бійців з Донбасу і з Бахмуцьких сіл.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.

Що в селах країни синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна,

Що їхні серця дуже довгі літа

Земля українська в собі пригортає.

Учень 6:

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята,

Тепер уже були б із них орли!

Схилися над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

Ведучий: Ми йдемо до могильних плит, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.

Покладання квітів

Звучить пісня у виконанні шкільного «Спасибі вам, фронтовики!»)

 

Учень 7

Старенька мати йде до свого сина …

Гранітні плити плачуть під ногами,

Стукоче серце в грудях , ниє спина.

Синочку, милий, йди в обійми мами

Я пригорну до тебе своїми руки,

І зацілую рідні-рідні оченята…

Як важко було у часи розлуки

Без тебе жити і без твого тата…

Тече сльоза і падає на плити

Із стелі очі дивляться хлоп’ячі .

Їм тільки жити, жити і творити

Вони ж навік залишаться дитячі.

Стоїть старенька, плаче,ні , ридає…

Перед очима в неї похоронка,

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

Я чую, мамо, чую,як співають

Мені над Україною пісні,

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

 Учень 8:

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте,

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми!

 Учень 9:

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

 Учень 10

Мир на Землі - це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ

 Учень 11Мир на Землі - це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на Землі - це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

 Учень 12Мир на Землі – це дім, і мама, й тато,

                Й любові стільки – просто через край.

                Це та земля, де щастя є багато

                І в кожній хаті – хліба коровай.

  Учень 13 Це та Земля, де сміх і пісня лине,

                А діти йдуть до школи знов і знов,

                Й ніколи у боях ніхто не гине,

                 Бо там господар – щастя і любов.

 Учень 14. Мир – це все, що у світі найкраще,

                 Не забувайте цього нізащо!

 Вед.1 Пливуть літа, як дим у безвість хмуру,

І двічі жити на світі не дано.

Дивіться ж, діти, не споганьте з дуру

Опалене війно. Знамено.

Вед .2 Живіть собі без кривди, без тривоги,

Свободою втішайтесь, як орли,

Та честь дідів не затопчіть під ноги,

Щоб ваші діти вас не прокляли.

Звучить пісня «Нам потрібно небо синє» у виконанні шкільного ансамблю