Конспект уроку
з історії України
для 10-го класу
Підготувала учитель історії
КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»
Вистороп Тетяна Василівна
Тема. Політика коренізації УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.
Мета: проаналізувати національну політику радянської влади в УСРР; показати, що політика коренізації сприяла піднесенню національної культури, оновленню української інтелігенції; проаналізувати історичне значення діяльності О. Шумського та М. Скрипника; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою, вміння працювати в парах та малих групах; формувати інтерес до історії України.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, ілюстративний матеріал, відеоролик.
Хід уроку
На дошці хаотично розміщені твердження. Завдання – розподілити їх у відповідні колонки.
Воєнний комунізм |
Неп |
Централізований розподіл матеріальних ресурсів. |
Запровадження натурального податку замість продрозверстки. |
Націоналізація промисловості транспорту, банків. |
Оздоровлення грошового обігу. |
Запровадження трудової повинності. |
Об’єднання державних підприємств у госпрозрахункові трести. |
Заборона приватної торгівлі в селах та містах. |
Система вільного найму робочої сили. |
Запровадження продовольчої розверстки на селянську продукцію. |
Матеріальне стимулювання праці. |
Заборона оренди і найманої праці. |
Дозвіл приватного підприємництва. |
Розподіл продовольства за картками. |
|
Будівництво соціалістичного суспільства. |
|
Перебування в державній власності підприємств великої промисловості. |
|
Партійний контроль за господарським життям. |
Учні отримують картки з відповідями до тестів. Почувши запитання, мають встати ті, у кого правильна відповідь (не обговорюючи між собою).
А політикою «воєнного комунізму»
Б новою економічною політикою
В «новим курсом»
Г політикою колективізації
А Перемога у громадянській війні
Б установлення державного контрою над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства
В подолання глибокої економічної та політичної кризи, спричиненої громадянською війною та політикою «воєнного комунізму»
Г переведення економіки на військові рейки
1-ша група - Визначте головну мету політики коренізації.
2-га группа – визначте заходи коренізації в Україні.
Коренізація – надання народам СРСР можливості розвивати власну культуру, мову, готувати національні кадри, аби посилити вплив комуністичної партії в національних районах.
Мета:
Заходи
https://www.youtube.com/watch?v=g2WlFPXHI-s
Біографічна довідка.
Микола Скрипник
25 січня 1872 – с. Яснувате, Катеринославська губернія, народився український професійний революціонер Микола Скрипник. Зразковий більшовик-підпільник, людина міцної волі, загартований небезпеками, адже 15 разів заарештовувався, 7 разів перебував у засланні, загалом був засуджений на ув’язнення строком до 34 років і один раз — до страти, 6 разів утікав із царських казематів. Обіймав чимало державних посад:
Як особистий ворог товариша Сталіна, він їздив на ділові імпрези з перекладачем і виступав тільки українською мовою.
В історію він увійшов як нарком освіти (1927—1933), який провів гігантську роботу на ниві національно-культурного розвитку України та сприяв запровадженню українізації. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового та середнього шкільництва, значною мірою було українізоване викладання у вищій школі. З ініціативи Миколи Скрипника було здійснено спроби поширити українізацію на етнічно українські території РРФСР.
Скрипник скликав у 1927 році всеукраїнську правописну конференцію, внаслідок якої був опрацьований так званий "скрипниківський" правопис, затверджений у 1928 р., що усував русифікаційні впливи з української мови.
Вранці 7 липня 1933 р. у м. Харків на засіданні політбюро його члени накинулися на Скрипника, вимагаючи покаяння за "мовне шкідництво", він зрозумів, що вже нічого змінити не можна.
Після цього засідання Скрипник зайшов у власний кабінет і поставив крапку на існуванні. Помер 61-річний Микола Скрипник на руках у Косіора.
8 липня 1933 р. у Харкові відбувся похорон Миколи Скрипника, який покінчив життя самогубством.
Клас об'єднується на декілька груп (оптимально по 5-7 учнів в кожній). Команди почергово задають одна одній питання та, після попереднього короткого обговорення всередині команди, відповідають.
Якщо група-суперник невірно відповіла або не надала відповіді, то на нього має відповісти учень з команди, яка ставила питання. Якщо відповідь не надано – команда отримує штрафні бали.