Урок "Політика коренізації УСРР"

Про матеріал
Тема. Політика коренізації УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник. Мета: проаналізувати національну політику радянської влади в УСРР; показати, що політика коренізації сприяла піднесенню національної культури, оновленню української інтелігенції; проаналізувати історичне значення діяльності О. Шумського та М. Скрипника; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою, вміння працювати в парах та малих групах; формувати інтерес до історії України.
Перегляд файлу

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Політика коренізації УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

Мета: проаналізувати національну політику радянської влади в УСРР; показати, що політика коренізації сприяла піднесенню національної культури, оновленню української інтелігенції; проаналізувати історичне значення діяльності О. Шумського та М. Скрипника; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою, вміння працювати в парах та малих групах; формувати інтерес до історії України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

  • визначати суть радянської національної політики;
  • розповідати про політику українізації та її наслідки;
  • аналізувати внесок О. Шумського та М. Скрипника в історію України;
  • характеризувати заходи та наслідки українізації.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, ілюстративний матеріал, відеоролик.

Хід уроку

  1. Організаційна частина.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
  1. Розподіліть заходи відповідно до політики, у якій вони належать.

На дошці хаотично розміщені твердження. Завдання – розподілити їх у відповідні колонки.

Воєнний комунізм

Неп

Централізований розподіл матеріальних ресурсів.

Запровадження натурального податку замість продрозверстки.

Націоналізація промисловості транспорту, банків.

Оздоровлення грошового обігу.

Запровадження трудової повинності.

Об’єднання державних підприємств у госпрозрахункові трести.

Заборона приватної торгівлі в селах та містах.

Система вільного найму робочої сили.

Запровадження продовольчої розверстки на селянську продукцію.

Матеріальне стимулювання праці.

Заборона оренди і найманої праці.

Дозвіл приватного підприємництва.

Розподіл продовольства за картками.

 

Будівництво соціалістичного суспільства.

Перебування в державній власності підприємств великої промисловості.

Партійний контроль за господарським життям.

  1. Вправа «Тести».

Учні отримують картки з відповідями до тестів. Почувши запитання, мають встати ті, у кого правильна відповідь (не обговорюючи між собою).

  1. Економічна політика більшовиків, яка проводилася в Україні в 1921 – 1928 рр. та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки, називалася

А   політикою «воєнного комунізму»

Б   новою економічною політикою

В   «новим курсом»

Г   політикою колективізації

  1. З якою метою було запроваджено нову економічну політикою.

А   Перемога у громадянській війні

Б   установлення державного контрою над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства

В   подолання глибокої економічної та політичної кризи, спричиненої громадянською війною та політикою «воєнного комунізму»

Г   переведення економіки на військові рейки

  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Вправа «Передбачення».
  • Розгляньте агітаційні плакати періоду коренізації.

E:\Работа\Підготовка до уроків\10 клас\Історія України\5. Встановлення  й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні\5. Політика коренізації в УСРР\6__.jpg E:\Работа\Підготовка до уроків\10 клас\Історія України\5. Встановлення  й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні\5. Політика коренізації в УСРР\Ukposter.jpg

  • Поміркуйте, якою була її мета.
  • Сьогодні ми познайомимося з періодом коренізації в історії України, визначимо її основні заходи та наслідки. Познайомимося з діяльністю Олександра Шумського та Миколи Скрипника.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Робота в малих групах.
  • Опрацюйте текст підручника на с. 166 – 168.

1-ша група - Визначте головну мету політики коренізації.

2-га группа – визначте заходи коренізації в Україні.

Коренізація – надання народам  СРСР можливості розвивати власну культуру, мову, готувати національні кадри, аби посилити вплив комуністичної партії в національних районах.

Мета:

  • пошук спільної мови із селянством;
  • залучення на свій бік національної інтелігенції;
  • спроба більшовиків очолити і поставити під контроль національне відродження;
  • надання прав «культурно-національної автономії», щоб частково  компенсувати республікам втрату політичного суверенітету.

Заходи

  • Набуття коренізації в Україні характеру українізації.
  • Підготовка та залучення кадрів української національності до державних і партійних установ.
  • Запровадження української мови в державних установах та навчальних закладах.
  • Усебічний розвиток культури, але під контролем партійного керівництва.
  • Вивчення національної історії, відродження традицій.
  • Створення умов для розвитку мови й культури національних меншин.
  1. Перегляд відеоролику.

https://www.youtube.com/watch?v=g2WlFPXHI-s

  • Перегляньте відеоролик.
  • Які відомості про Олександра Шумського вдалося отримати?
  • За що був засуджений О. Шумський?
  • До кого в своїх листах звертався О. Шумський?
  • Якими рисами характеру був наділений О. Шумський?
  1. Робота в парах.
  • Опрацюйте історичне джерело на с. 168 підручника та біографічну довідку.
  • Якою, на вашу думку, була головна мета М. Скрипника?
  • Які заходи здійснив М. Скрипник?
  • Які події призвели до самогубства М. Скрипника?
  • Поміркуйте, чому М. Скрипник прагнув отримати максимум можливого з офіційної політики українізації. У чому це виявлялося?

Біографічна довідка.

Микола Скрипник

Картинки по запросу микола скрипник25 січня 1872 – с. Яснувате, Катеринославська губернія, народився український професійний революціонер Микола Скрипник. Зразковий більшовик-підпільник, людина міцної волі, загартований небезпеками, адже 15 разів заарештовувався, 7 разів перебував у засланні, загалом був засуджений на ув’язнення строком до 34 років і один раз — до страти, 6 разів утікав із царських казематів. Обіймав чимало державних посад:

  •               голова Народного секретаріату (уряду більшовицької УНР),
  •               нарком внутрішніх справ, юстиції та генеральний прокурор,
  •               голова Держплану УСРР.

Як особистий ворог товариша Сталіна, він їздив на ділові імпрези з перекладачем і виступав тільки українською мовою.
В історію він увійшов як нарком освіти (1927—1933), який провів гігантську роботу на ниві національно-культурного розвитку України та сприяв запровадженню українізації. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового та середнього шкільництва, значною мірою було українізоване викладання у вищій школі. З ініціативи Миколи Скрипника було здійснено спроби поширити українізацію на етнічно українські території РРФСР.

Скрипник скликав у 1927 році всеукраїнську правописну конференцію, внаслідок якої був опрацьований так званий "скрипниківський" правопис, затверджений у 1928 р., що усував русифікаційні впливи з української мови.

Вранці 7 липня 1933 р. у м. Харків на засіданні політбюро його члени накинулися на Скрипника, вимагаючи покаяння за "мовне шкідництво", він зрозумів, що вже нічого змінити не можна.

Після цього засідання Скрипник зайшов у власний кабінет і поставив крапку на існуванні. Помер 61-річний Микола Скрипник на руках у Косіора.
8 липня 1933 р. у Харкові відбувся похорон Миколи Скрипника, який покінчив життя самогубством.

  1. Узагальнення та систематизація знань.
  1. Прийом «З’ясуй причину!».

Клас об'єднується на декілька груп (оптимально по 5-7 учнів в кожній). Команди почергово задають одна одній питання та, після попереднього короткого обговорення всередині команди, відповідають.

Якщо група-суперник невірно відповіла або не надала відповіді, то на нього має відповісти учень з команди, яка ставила питання. Якщо відповідь не надано – команда отримує штрафні бали.

  1. Підсумки уроку.
  1. Прийом «Хмаринка тегів».
  • Оберіть одне-два твердження та доповніть його.
  • сьогодні я дізнався ...
  • було важко ...
  • я зрозумів, що ...
  • я навчився ...
  • я зміг ...
  • було цікаво дізнатися, що ...
  • мене здивувало ...
  • мені захотілося ... і т.д.
  1. Інструктаж з домашнього завдання.
  1. Опрацювати с. 166 – 167 підручника та конспект.
Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Євсюкова Наталія Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
13 березня 2019
Переглядів
6302
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку