Урок. Повторювально-узагальнюючий урок з теми “Еллінізм”.

Предмет: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс).

Клас: 6-й клас

Тема уроку: Повторювально-узагальнюючий урок з теми “Еллінізм”.

Мета:

1. Узагальнити та систематизувати знання учнів про утворення, розквіт та загибель держави Олександра Македонського та його діадохів; культуру Еллінізму.

2. Розвивати вміння самостійно будувати відповідь, використовуючи різні джерела знань; навчити давати усний відгук на відповідь однокласника; синтезувати засвоєну інформацію;

аналізувати та узагальнювати події та явища розвитку історії Греції в ІV-ІІ ст. до н. е.;

3. Виявити  творчі здібності та моральні якості, навчити поважати думку інших.

Тип уроку:  узагальнення і систематизація знань.

Форма уроку: урок-вікторина.

Обладнання: підручник, картки із завданнями, назви та емблеми команд, настінна карта; у кожній команді — своя додаткова література, підготовлені аркуші паперу для відповідей, дошка, крейда, роздавальний дидактичний матеріал, клубок ниток, модель човна, годинник, «чорний ящик», вислови грецьких вчених (Геродота та Плутарха) на дошці, ораторські доповіді учнів.

Форма  роботи: групова — 3 команди, у кожної — своя емблема, девіз, свій капітан.

План уроку

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань учнів.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

ІІ. Основна частина.

1. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

ІІІ. Заключна частина.

1. Підведення підсумків уроку.

2. Рефлексія.

     3.  Оцінювання результатів.

ІУ.  Інструктаж домашнього завдання.

Хід уроку

І. Вступна частина.

І. Організаційний момент.

Учні розподіляються за командами, проголошується девіз, назва та капітани знайомлять зі складом команд.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

 Конкурс ораторського мистецтва.

Заздалегідь капітани команд підготували учнів до цього конкурсу. Учасники по черзі читають свою поромову на тему: «Чому історія як наука виникла саме в Греції?» Капітани команд презентують свої доповіді, а учні колективно оцінюють їх, роблячи відгук –рецензію на виступи учнів. Оцінювання проходить за допомогою заявленого очікуваного результату, тобто учні дають усний відгук на доповідь однокласника, також “оратор” оцінює власну відповідь. Учитель фіксує кількість балів на дошці. Формується комунікативна (мовленнєва) компетентність.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Учитель пише на дошці слово “Еллінізм” і учні у вигляді “гронування” називають слова-ассоціації, пов'язані з цим терміном. Потім учитель просить одного учня дати визначення цього терміна і переходить до наступної частини уроку.

Оголошення теми і очікуваних результатів:

• давати визначення понять доби Еллінізму;
• готувати повідомлення та доповідь, використовуючи додатковий матеріал та доводячи свою точку зору;
• виступати перед однокласниками з доповіддю;
• визначати дати і хронологічні межі подій історії Греції та Елліністичних держав;
• співввідносити дати подій з періодом Еллінізму; читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти;
• давати історичну характеристику історичним діячам;
• самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії, з додаткових джерел;
• наводити приклади культурних досягнень і визначати внесок грецької цивілізації у світову культуру.

ІІ. Основна частина.

1. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

В організаційній частині уроку учні ознайомилися з формою та умовами проведення уроку-вікторини, який включає в себе декілька конкурсів. Учитель записує на дошці необхідні вихідні дані щодо умов проведення та оцінювання кожного конкурсу та починає змагання.

 Вікторина “10 питань”.

Проходить у вигляді фрагменту гри брейн-рингу, коли учням дається хвилина на роздуми, а капітани пишуть на окремому папері відповіді та подають учителю.

Приклади питань:

1. З яким островом пов'язана легенда про Атлантиду?

2. Який грецький вчений був учителем Олександра Македонського?

3. На території якої сучасної держави відбувалися події поеми Гомера “Іліада”?

4. Як називається мармурова колонада, що оточує прямокутну споруду храму?

5. Перекладіть одним словом з грецької «місце для видовищ»?

6. В якому році були проведені перші олімпійськи ігри?

7.Яка мова вважалася найголовнішою у всьому Середземномор’ї в епоху еллінізму?

8.На землях, завойованих Олександром Македонським, було засновано 20 міст з такою назвою. Назвіть її.

9. Скільки дружин було у Олександра Македонського?

10. Як називалась влада народа в Афінах?

Формується інформаційна,  аксіологічна та картографічна компетентності.

 Задачі на хронологію.

Учитель пропонує за допомогою додаткового роздавального матеріалу розв'язати дві хронологічні задачі. За цей час учитель перевіряє відповіді попереднього конкурса та оцінює його.

Приклади задач:

Скільки часу проіснувала держава Олександра Македонського,якщо відомо що він народився в 356р. до н. е.,  царем став в 20 років, а помер в 323 р. до н. е.?

Визначте, в якому році Перикла вперше обрали стратегом, якщо відомо, що всього його обирали 15 раз, а керував він до кінця свого життя – до 429 р. до н. е.?

Формується хронологічна компетентність.

 Формування історичного портрету.

Учитель роздає фрагменти з описами діяльності 3-х видатних діячів історії  Греції ІУ-ІІ ст. до н. е., а учні повинні їх впізнати. При цьому учні з протилежних команд зачитують уривки у голос, тому учні інших команд мають змогу теж вгадати та заробити бал.

Впізнай історичну особистість
1. Харет з міста Ліндос спорудив на острові Родос гігантську статую. У висоту вона була 70 ліктів. Через 60 років вона впала з-за землетрусу, але й лежачи вона викликала здивування – лише  деякі можуть обхопити руками її великий палець.

2. Цей скульптор створив фігуру Афіни Парфенос. У своїй роботі він використовував золото і слонячу кістку. Пізніше його звинуватили в тому, що він сховав частину золота. Тоді золото було знято і зважено. Все одно невдячні афіняни посадили його у в'язницю, де він і помер.

3. Найвідоміший правитель Афін. Прекрасний оратор. Через силу впливу його переконань його називали Олімпійцем. Під час його правління було відбудовано Афінський Акрополь. Сам він дружив з Фідієм.

4. Вважався одним з семи мудреців Греції. Писав вірші. Був обраний Архонтом в Афінах, звільнив від боргів афінський народ, засновник афінської демократії. Після встановлення тиранії Пісістрата, який був його другом і родичем, виїхав на чужину, не бажаючи підкорятися тирану.

Формується мовленева, логічна компетентності та розвиваються розумові та аксіологічні вміння.

 Гра “Ассорті”.

Кожній команді роздаються завдання, де перемішані назви по 3-ом категоріям:

1. Полководці. Філософи. Правителі
Селевк, Пісістрат, Олександр Македонський, Сократ, Фемістокл, Мільтіад, Лікург, Драконт, Антіох, Птолемей, Леонід, Перикл, Платон, Діоген, Пилип, Солон.
2. Міста. Острови. Боги
Зевс, Родос, Олександрія, Гера, Херсонес, Крит, Ітака, Діоніс, Артеміда, Мілет, Олімпія, Гефест, Евбея, Лесбос, Саламін, Пантікапей, Фіви, Мікени, Лемнос, Гіпнос, Нарцис.
3. Військові одиниці. Одяг. Діячі мистецтв.
Гіматій, Трієра, Поликлет ,Гоплит, Герострат, Пракситель, Туніка, Фаланга, Лісіпп, Мирон, Сандалі, Гетайри, Хітон, Фідій, Леохар.

Учні повинні розкласти їх по категоріям правильно. При цьому вони показують вміння читати історичну карту, користуватися легендою карти, тобто формується картографічна (просторова)  компетентність. Також вони самостійно здобувають інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника, синтезують засвоєну інформацію – формують інформаційну компетентність.

«Чорний ящик».

Учням – учасникам команд пропонується вгадати, що лежить у «Чорному ящику».

1. В цьому ящику знаходиться те, за допомогою чого Тесей знайшов вихід з лабіринту. (Клубок ниток).

2. Тут знаходиться модель того, без чого греки не уявляли свого існування і без чого вони не могли спілкуватися. (Модель човна),

3. Тут знаходиться символ того, що собою уособлює батько бога Зевса – Хронос. (Годинник – час).

ІІІ. Заключна частина.

1. Підведення підсумків уроку.

2. Рефлексія.

     3.  Оцінювання результатів.

Учитель дякує всім за участь, підводить підсумки, звертаючи увагу на інтеграцію грецької культури у сучасне життя та у світову культуру,  оцінює результати та оголошує переможців. При цьому учні оцінюють себе, а капітани команд оцінюють вклад кожного члена команди в спільну роботу. Учитель враховує також вміння швидко організовуватися та працювати в команді, підтримувати дисципліну.

 Рефлексія: обговорення процесу проходження змагання, вислуховування окремих побажань від учнів та підведення підсумків участі кожного. Аналіз та самоаналіз.

ІУ.  Інструктаж домашнього завдання.

Диференційоване домашнє завдання.

Обов’язкова частина: опрацювати відповідний параграф підручника, вивчити нові поняття, дати відповіді на питання після параграфа.

Для допитливих: підготувати розповідь про елліністичних філософів та їх вчення: епікурейці, стоіки, циніки, скептіки.