22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Урок позакласного читання 3 клас. "Пісня Лесиного життя"

Про матеріал

Урок мужності

Тема: Пісня Лесиного життя

Мета: Розширити знання учнів про творчість Лесі Українки; працювати над розвитком зв'язного мовлення і виразності читання; спонукати учнів до самостійного добору творів з певної теми; виховувати у дітей любов і повагу до творчості Лесі Українки, життєвим прикладом поетеси виховувати у них мужність, незламність духу, віру в себе.

Обладнання: книжкова виставка творів Лесі Українки, світлини з її життя, «дерево життя Лесі Українки», ноутбук, музичні записи.
Перегляд файлу

Автор. Тимощук Олена Євгеніївна, вчитель-методист

Дубенського НВК «ЗНЗ-ДНЗ»

 

        Українське читання.3 клас.

 

              Урок позакласного читання.

 

          Урок мужності

 

Тема:    Пісня Лесиного життя

Мета:  Розширити знання учнів про творчість Лесі Українки; працювати над розвитком зв’язного мовлення і виразності читання; спонукати учнів до самостійного добору творів з певної теми; виховувати у дітей любов і повагу до творчості Лесі Українки, життєвим прикладом поетеси виховувати у них  мужність, незламність духу, віру в себе.

Обладнання: книжкова виставка творів Лесі Українки, світлини з її життя, «дерево життя Лесі Українки», ноутбук, музичні записи.

 

                                       Хід уроку

      Організація класу

-Спочатку дозволимо сісти дівчаткам, тоді - хлопчикам. Спочатку -  краса, тоді -  сила.

Звучить музика. Лисенко «Баркарола».

Оголошення теми і мети уроку

      - По-різному складаються письменницькі, як і, взагалі, людські  долі. Доля ж нашої героїні, майстра пера і не тільки... була незвичайно щедро обдарована талантом, наділена ніжним чутливим серцем, сповнена палкої любові до людей, до життя, за якого вона зазнала великого горя - її весь час переслідувала невиліковна хвороба... Але її ніщо не змогло зламати. Її життя - це боротьба, це мужність, це краса, це ніжність... Це - Леся Українка. Сьогоднішній урок ми присвячуємо саме їй.

        Ваше завдання: в ході уроку простежити тематику її творів і з’ясувати: чому, і завдяки кому Леся Українка стала знаменитою поетесою.

Аналіз виставки книг.

  1.                 Мотивація навчальної діяльності

-Ви вже не раз чули про Лесю Українку, зустрічались з її творами. Чого чекаєте від сьогоднішнього уроку? Що хочете почути? Про що дізнатись?

( - Я хочу більше дізнатись про дитинство.

-А я про те, як склалось її життя.

-Я хочу почути її твори.

-Я хочу дізнатись, як саме вона стала поетесою, що її надихало.

-А я хочу дізнатись, про що писала Леся.

-Я хочу дізнатись, як Леся захворіла, і чому так рано померла).

 

  1.           Робота над темою уроку
  1. Дати відповіді на ці запитання допоможе нам це непросте  «Дерево  життя Лесі». До сьогоднішнього уроку ви готувалися по групах:

1-а гр.. - готувала цікаві факти із життя Лесі;

2-а гр. - готувала твори, а 3-я - інсценізації творів.

Найважливіші повідомлення спробуємо розмістити на цьому дереві. Знизу - ті, які ви вважаєте «корінням», а зверху -  ті, які вважаєте плодами.

  1. Отож, слово 1-й гр.

1 уч: Кажуть, коли на світі з’являється нова людина - на небі загоряється нова зірка. 25 лютого 1871 року на небі загорілась маленька, але дуже яскрава зірочка, тому що в цей день у місті Новоград-Волинську, в сім’ї Косачів, народилася дівчинка, яку назвали Лесею. Мама її - відома письменниця Олена Пчілка, батько - юрист.

2 уч: В сім’ї Косачів було шестеро дітей: Михайло, Леся, Ольга, Оксана, Микола, Ісидора. Батьки хотіли, щоб їхні діти навчилися шанувати свій народ, його рідну мову, звичаї. З часом сім’я переїжджає до Луцька, а потім в село Колодязне. Тут і минуло Лесине дитинство.

3 уч: Дитячі роки Лесі Українки, роки, «коли так душа бажала надзвичайного, дивного», минули на Волині. Краса рідного краю - предковічні соснові бори, сповнені задумливої ніжності тихі лісові озера, луки - справили на неї незабутнє враження. І як вони згодом вилились у поезії  ви зараз зможете почути.

Звучить музика Е. Гріга з сюїти «Пер Гюнт»

4 уч: Леся Українка «Красо України,  Подолля!»

 

5 уч: Читати Леся почала в 4 роки, шестирічною навчилася писати, а в 6 - добре грала на фортепіано. З дитинства цікавилася творчістю українського народу - піснями, казками, легендами.

6 уч: Леся дуже любила свою тітоньку Елю. Мабуть, тому, що саме вона навчила її доторкнутися до клавіш фортепіано, могла поділити таємні «жіночі» справи маленької Лесі.

Одного разу діти відчули страшний біль на обличчі своїх батьків. Що сталося? Вони дізналися про те, що їх маленька, ніжна тітонька Еля потрапляє до Сибіру за «вільнодумство».

Як важко переживала цю подію Леся?

Вночі, коли всі спали, Леся пише вірш, присвячений тітоньці. Назвала цей вірш «Надія».

Вчитель:- Послухайте цей вірш і скажіть чому він так називається? Який настрій викликала у вас ця поезія?

 7 уч.        Надія

Ні долі, ні волі у мене нема

 Зосталась тільки надія одна:

Надія вернуться ще раз на Вкраїну,

 Поглянути ще раз на рідну країну,

 Поглянути ще раз на сивий Дніпро, -

 Там жити чи вмерти, мені все одно,

 Поглянути ще раз на степ, могилки,

 Востаннє згадати палкії гадки...

         Ні долі, ні волі у мене нема,

         Зосталась тільки надія одна.

8 уч: Діти в сім’ Косачів були дуже дружними. Особливо, Михайлик з Лесею. Вони були нерозлий - вода, тому їх часто називали Мишелося. Всі діти в сім’ї любили рухливі ігри, мандри в дрімучий ліс, плавали, стрибали. Лазили по деревах. Були такими дітьми, як і ми.

 9 уч: У домі Косачів, завдяки матері, яку ми називаємо під літературним псевдонімом Олена Пчілка, був суворий режим. Все було розписано, щоб діти жодної хвилини не гаяли. Багато читали, займалися мовами. І Леся своїми досягненнями завдячувала мамі. Пізніше вона напише: «Шкода, що всі ми - і поети - по більшій частині буваєм не варті своїх матерів».

 10 уч: Мама залучала всіх дітей до праці. Кожен мав свої обов’язки. Леся мала свій маленький город, за яким самостійно доглядала. А ще у них був садок, який Леся любила понад усе та наймиліші серцю квіти, які росли в цьому садку. Напевно тому з’явилися такі твори «На зеленому горбочку» та «Вишеньки».

11 уч: У свої 13 років Леся починає друкувати свої вірші. Один із них «Конвалія». Конвалії - улюблені квіти Лесі Українки.

Послухайте цей вірш і скажіть, що так схвилювало Лесю, і які почуття виникли у вас?

12 уч: «Конвалія»

13 уч: Перші Лесині поезії - це поезії, в яких вона виражала свої дитячі почуття і настрої. Більшість із них ввійшли до першої збірки і склали в ній цикл «В дитячому крузі». Це твори написані дівчинкою - поетесою 9-15 років.

14 уч: Є у поетеси твори для малят. Її вірші «На зеленому горбочку», «Вишеньки», «Літо краснеє минуло», «Колискова», «Мамо, іде вже зима», казка «Метелик», «Біда навчить», «Лелія» та ін. увійшли до дитячого фонду української дитячої літератури.

  1. Пропонуємо послухати ці вірші:

А)-Скажіть, кого ви пригадали , прослухавши цей вірш ?

Звучить музика Я. Степового «Колискова»

  «Колискова»

Б)Вчитель: - Послухайте цю поезію і скажіть, яка картина постала у вас перед очима?

15 уч.  «Ставок заснув»

  1. Робота в групах

Вчитель:  - Ви помітили, що Леся Українка говорить про ставок, наче про живу істоту. Це свідчить про її фантазію, тонку душу. Спробуємо і ми.

            Щойно ви почули, що ставок заснув. Спробуйте пофантазувати і скласти твір - мініатюру «Що наснилося ставкові?» (діти працюють в групах )

Перевірка творів - мініатюр.

Фізкультхвилинка. Музична пауза.

Вчитель: Ми з вами щойно переконалися, слова мають велику силу - ними можна змальовувати красу природи. Проте природу можна зобразити й по-іншому. Як саме? Допоможе дізнатися Орест, який уже три роки навчається в музичній школі по класу скрипки.

Послухайте і скажіть, яка картина постала у вашій уяві?

Вчитель: Леся Українка теж понад усе любила музику, вона чудово грала на фортепіано, гарно співала. Потім вона про себе згадувала: «В мені більше живе композитор чи музикант, аніж поет». До того ж вона любила малювати. Брала, навіть, уроки в «рисувальній школі», а ще дуже гарно вишивала.

16 уч: Леся разом із своїми братами і сестрами захоплювалася українськими піснями, казками, легендами. Казки, перекази, повір’я навівали поетесі чудові рядки про Велета, про Мавку в зорянім вінку, і про Лелію.

Звучить музика. Чайковський. Вальс з балету «Спляча красуня»

17 уч: «Лелія» - так називається Лесина казка, інсценізацію якої ви зараз побачите. Ось такий чарівний сон наснився хворому хлопчику Павлусеві.

(Інсценізація казки Лесі Українки «Лелія»)

Вчитель: Вам сподобалась ця інсценізація? Це лише уривок з казки «Лелія». А що було далі, як розгортались події і чим закінчилась ця чудова і ніжна казка, ви зможете дізнатись, прочитавши цю книгу. Її ви зможете знайти у нашій бібліотеці.

18 уч: Ще малою Леся тяжко захворіла. Якось взимку, в сильний мороз, спостерігаючи в м. Луцьку за святом Водохреща, примерзла валяночками до льоду. Почався туберкульоз кісток, який з часом перекинувся на легені, потім - на нирки. Через хворобу вона навчалася вдома, а потім самостійно здобувала освіту.

19 уч: Леся жодного дня не навчалася в школі, проте це не завадило їй стати найосвіченішою жінкою в Європі. Вона володіла 13-ма мовами, а французькою, німецькою та італійською вона могла писати вірші. Тяжка хвороба прикувала її до ліжка. Леся довгий час му сіла лежати в гіпсі, який називала «Липучими кайданами». Та вона з надзвичайною мужністю терпіла біль. Важко повірити, що автор мужніх сильних творів - слабосила, хвора дівчина.

20 уч: Як дитиною, бувало,

Упаду, собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що болить?» - мене питали,

Але я не признавалась,-

        Щоб не плакать, я сміялась.

 

21 уч:  Я на гору круту крем’яную

     Буду камінь важкий підіймать,

     І несучи вагу ту страшную,

     Буду пісню веселу співать.

     Так., я буду крізь сльози сміятись

     Серед лиха співати пісні,

     Без надії таки сподіватись,

     Буду жити! Геть думи сумні!

22 уч: Найбільшим святом для поетеси було те, коли вгамовувалась біль. Сама Леся називала цю хворобу «30-літньою війною». Коли біль вщухав - вона сиділа за фортепіано.

Вчитель: У нашому класі є діти, які грають на цьому інструменті. Поділіться з нами своїми враженнями . Чим для вас є гра на фортепіано?

(Діти розповідають про своє захоплення )

Вчитель: Підступна хвороба робила свою справу. Лікарям довелося оперувати Лесю, адже ліва рука її вже зовсім не слухалась. Після операції вона, навіть, коротша стала. І тут - найстрашніше. Лікарі назавжди забороняють Лесі грати на фортепіано.

Послухайте вірш-елегію «До мого фортепіано» і скажіть, які він викликав у вас почуття?

Музика І. Берковича. Концерт №2, 2 частина (фортепіано)

23 уч: (учениця читає елегію «До мого фортепіано» на фоні фортепіанної музики і розкидає нотні листочки).

24 уч: Усе життя Лесі Українці довелось лікуватись, ведучи війну з туберкульозом. Для цього вона змушена була виїжджати у теплі крани, багато мандрувати. Але хоч би де була поетеса,  вона завжди лине в рідний край:

              І все-таки до тебе думка лине

              Мій запашний, нещасний краю.

 

 25 уч: Хвороба прогресує, Леся прикута до ліжка. Здавалось би: життя втратило сенс. Вона продовжує жити, ні не жити, а боротись за кожен день, за кожну годину і не перестає творити. Поезія її стає все сильнішою і мужнішою.

Вчитель читає поезію «Давня весна»

26 уч: В останні роки свого життя Леся Українка працює в якомусь особливому напруженні - поетеса поспішає, вона хоче якнайбільше встигнути сказати людям. Останні роки, через хворобу Лесі Українці довелося жити в Грузії. Туга за рідним краєм, згадка про дитинство і мамині розповіді про русалок, лісовиків і лісовичок породили шедевр драматургії - драму «Лісова пісня».

Вчитель: Із цією драмою ви познайомитесь у старших класах, а зараз спробуємо у неї зазирнути.

Музика Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія» («Верховино світу ти наш»).

Інсценізація уривка п’єси - казки Л. Українки «Лісова пісня».

Узагальнення вивченого

Інтерактивна вправа «Дерево Лесиного життя»

Вчитель: Повернемось до Лесиного «Дерева життя». Що ви розмістили у корінні? «Батьки-інтелігенти», «Велика родина», «Краса Волині», «Природна талановитість», «Тітонька Еля», «Дружба з Михайлом», «Суворий режим в сім’ї», «Любов до праці», «Музика», «Захоплення народною творчістю», «Тяжка хвороба», «Найосвіченіша жінка в Європі», «Гра на фортепіано», «Поїздки у теплі країни, до моря», «Загострення хвороби».

  • Як би ви назвали все це разом?

(Лінія життя. Лесине життя. Причини для творчості).

  • Що ви розмістили у верхній частині-кроні дерева?

«Красо України, Подолля», «Надія», «Конвалія», «Вірші та казки для дітей», «Колискова», «Стояла я і слухала весну», «Сніг з морозом поморозив», «Мамо, іде вже зима», «Ставок заснув», «Лелія», «Як дитиною бувало», «До мого фортепіано», «Тиша морська», «Давня весна», «Лісова пісня».

  • Як би ви назвали цю частину?

(Плоди життя. Безсмертна поезія. Лесині перлини),

-   А який зв’язок між цими двома частинами?

(Ці дві частини, наче переплелися. «Корені» - це те, що надихало Лесю, що вона пережила, це її біль, радощі, знання, друзі. Завдяки мамі вона стала поетесою. Краса Волині спонукала писати про природу. Хвороба - мужні, сильні твори. А «плоди» - це те, що Леся пережила, тільки у віршованій формі).

 

Підсумок уроку

Вчитель: До останніх хвилин не залишала Леся Українка своєї зброї - поетичного слова. Уже не підводячись з ліжка, смертельно хвора, поривалась думкою до своїх творчих задумів. У такому стані вона уже не могла, навіть, ручку тримати в руках і все-ж-таки, продиктувала матері конспект майбутньої драматичної поеми.

А 1 серпня 1913 року на небі згасла одна зірка: в Грузії, в містечку Сурамі, перестало битися серце Лесі Українки. Її свічка догоріла, коли їй було лише 42 роки. Друзі і родичі перевезли її тіло до Києва і поховали на Байковому кладовищі.

Згодом, отямившись від страшної втрати, Олена Пчілка писала у листі до письменниці Ольги Кобилянської:

«...Такий величний вогонь перестав горіти, такий високий інтелект перестав жити, думати, працювати! Мов вітром здмухнуло цю прекрасну так багато обдаровану істоту!»

  • Діти, ви засумували? Тоді послухайте легенду В.Сухомлинського.

Недалеко від однієї хати росла стара вишня. Стара-стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на половині родили ще - ой, які смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла лише одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона...

 Та мати сказала:

  • Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на одній гілці...

Вродила вишня в останнє. Зібрала мама кісточки й посадила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять по-сьогодні.

Музика. М. Лисенка «Баркарола».

  • Отак, як вишня, не вмерла, а продовжила свій рід, гак і вічно житиме в людських серцях пам’ять про цю мужню і талановиту жінку. Її твори, плоди великої праці, живуть уже понад 100 років і житимуть вічно!

      Домашнє завдання

  • А на наступному уроці позакласного читання ми поринемо в світ поезій Наталі Забіли.

          На цьому наш урок закінчено. Можете йти на перерву і                                         обмінятись враженнями від уроку.

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Тимощук Олена
Додано
26 жовтня 2018
Переглядів
319
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку