Тема: Правила вживання апострофа
Мета уроку:
навчальна: повторити й узагальнити знання з початкових класів, засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; формувати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;
розвивальна: розвивати навички самостійної та групової роботи;
виховна: виховувати інтерес до мовних явищ; наполегливість у роботі.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: таблиця «Правила вживання апострофа», картки з завданнями,
підручники.
Перебіг уроку
І
1.Перевірка домашнього завдання
2.Словниковий диктант
Акваланг_іст, Н_ютон, улюбленец_, асфал_т, тіт_ці, куз_ні, духм_яний, різ_ба, леген_ко, промінец_, мріют_, морс_кий, ховаєт_ся, білесен_кий, Хар_ків, Натал_чин, вишиван_ці, сл_озинка.
Я відомий усій дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Що не вимовляється ніяк,
Але з ним поруч звуки інші
Звучать при вимові твердіше.
Є я і в слові солов'ї.
А от зі слова п'ять
Мене не витягнеш ніяк.
Про найцікавіший знак на світі?
Округлий, пузатенький, із хвостиком маленьким.
Став після приголосних лиш
Та після (р'), мій друг, облиш.
Рідню хорошу знак цей має:
Орфоепія про нього дбає,
Фонетика найважчі справи доручає.
Не за горами високими, не за морями глибокими, а в країні Фонетиці жили – були БУКВИ і ЗВУКИ(ЗНАКИ). Вони дуже дружили між собою і часто їздили в гості один до одного. І всі були задоволені життям, крім одного знаку на ім'я АПОСТРОФ. Він був завжди сумним і самотнім, бо не мав друзів. З ним ніхто не хотів дружити, через його маленький зріст і гачкувату зовнішність.
Одного разу ішов малий АПОСТРОФ і гірко плакав. За сльозами він не помітив, що біля нього зупинилися букви. Це були добросердечні і справедливі БУКВИ Я, Ю, Є, Ї. Вони запитали, чому АПОСТРОФ плаче.
Нещасливець розповів про своє горе, ці БУКВИ посміхнулися і сказали, що його горю можна зарадити.
– Якщо ти поглянеш, то побачиш і погодишся – ми будемо твоїми друзями.
Вони пообіцяли познайомити АПОСТРОФА зі своїми друзями – губними приголосними: Б, П, В, М, Ф.
АПОСТРОФ з радістю погодився.
З того часу, де б не були БУКВИ Я, Ю, Є, Ї та губні приголосні, між ними завжди можна бачити веселого АПОСТРОФА.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу (таблиці «Основні правила вживання апострофа»)
2. Мовна розминка
(Вивчення напам`ять скоромовки)
Скоромовка
На подвір’ї стали в ряд
І з командою хлоп’ят
Ясени і в’язи
Розминають м’язи.
3. Творча робота
– Дібрати споріднені слова, які пишуться з апострофом.
Двір, солома, червивий, риба, зоря, перо, язик, трава, соловей, хлопець, гора, торф, корова, їздити, здоровий, їсти.
4. Вибірковий диктант
– Виписати слова з апострофом, пояснити написання.
На кам’янистому схилі зеленіла гущавина дерев. Там видно лісникову хату. Від хати по крутизні в’ється стежечка до потоку. Кожного ранку бігає цією стежкою чорняве смугле дівчатко років дев’яти. Ім’я цієї дівчинки Натела. Вона лісникова дочка. Шумить, вирує внизу потік. Натела все життя своє пам’ятає цей шум. Всю велику сім’ю струмків вбирає цей могутній потік.
(За О. Гончаром)
(Робота в групах)
(Виконання вправи 370 з підручника (Глазова, 2018))
Безязикий [безйазикий]
Святковий [св`атковий]
Пів‘язика [п`івйазика]
(Самостійне виконання вправи 371)
(Виконання вправи 372)
З апострофом |
Без апострофа |
з’єднати |
зекономити |
без’ядерний |
безіменний |
слов’яни |
присвята |
солов’їний |
Соловйов |
пір’яний |
порятунок |
в’яз |
морквяний |
верб’я |
бязь |
п’ятниця |
мавпячий |
плоскогір’я |
медвяний |
|
духмяний |
|
ряжанка |
Опитування
– Закінчити речення:
"На уроці я навчив(ла)ся…"
"Знаю правила вживання апострофа …"
"На уроці найбільше сподобалося…"
"На уроці найбільше здивувало…"