Конспект уроку
з історії України
для 10-го класу
Підготувала учитель історії
КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»
Вистороп Тетяна Василівна
Тема. Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація. Андрей Шептицький. Євген Коновалець
Мета: розкрити становище та розвиток українських земель у складі Польщі; з’ясувати етапи правлячих кіл Польщі щодо українства; охарактеризувати українські політичні сили та перебіг політичної боротьби; дати оцінку діяльності УОН; розкрити суть ідеології «інтегрального націоналізму»; розвивати увагу, пам'ять, мислення, усне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; виховувати повагу до історичного минулого своєї країни.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
-
характеризувати становище українських земель у складі Другої Речі Посполитої;
-
визначати політику польських правлячих кіл щодо українства;
-
розповідати про розвиток національного руху на українських землях у складі Польщі;
-
показувати на історичній карті західноукраїнські території у складі Другої Речі Посполитої.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, історична карта, ілюстративний ряд.
Хід уроку
-
Організаційна частина.
-
Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
-
Розташуйте події у хронологічній послідовності.
4 Ризький договір (1921 р.)
1 Віденський конгрес. (1815 р.)
2 Лінія Керзона. (1919 р.)
3 Варшавський договір. (1920 р.)
-
Установіть відповідність.
-
Віденський конгрес
-
Ризький договір
-
Лінія Керзона
-
Варшавський договір
|
А відмова УНР від Східної Галичини
Б утворення Польського королівства
В відмова УСРР та РСФРР від Східної Галичини
Г відмова Польського королівства від Східної Галичини
Д визначено можливий кордон перемир'я у війні між більшовицькою Росією і щойно відновленою Польською республікою
|
Відповіді: 1Б; 2; 3Д; 4А.
-
Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
-
Вправа «Пазли».
-
Зберіть зображення.
-
Назвіть зображеного історичного діяча.
-
Назвіть кілька подій, які у вас асоціюються з його ім’ям.
-
Висловіть припущення, щодо його участі у подіях 1921 – 1938 рр.
-
Сьогодні ми проаналізуємо становище західноукраїнських земель у складі Другої Речі Посполитої.
-
Вивчення нового матеріалу.
-
Робота з історичною картою (с. 226 підручника).
-
Проаналізуйте карту, встановіть у складі яких держав перебували:
-
Східна Галичина;
-
Північна Буковина;
-
Закарпаття;
-
Хотинщина;
-
Західна Волинь;
-
Південна Бессарабія.
-
Робота в парах.
-
Опрацюйте матеріал підручника на с. 227.
-
Позначте на картосхемі території, які перебували у складі Польщі на початку 1920-х років. (Лемківщина, Полісся, Холмщина, Західна Волинь і Підляшшя, Східна Галичина)
-
Яку частину населення Львова у 1918 р. становили українці? (27 тис. з 200 тис.)
-
Що допомагало польському уряду підтримувати роз’єднаність між українським населенням? (різна історична доля та віросповідання)
-
Коли Східна Галичина опинилася у складі Польщі? (1923 р.)
-
Кероване читання.
-
Опрацюйте текст підручника на с. 228 – 229.
-
Випишіть короткі тези щодо становища західноукраїнських земель у складі Польщі.
Орієнтовний вигляд тез:
-
1928 р. – створення А. Шептицьким Греко-Католицької Львівської богословської академії.
-
Створення підпільних закладів освіти: Львівського університету та Вищої політехнічної школи.
-
Виникнення на базі українських шкіл двомовних.
-
Основа промисловості – нафтова, озокеритна та лісова галузі.
-
Економічна криза 1929 р.
-
Безнадійне становище селянства.
-
Заселення «східних кресів» осадниками.
-
Підберіть кілька слів-іменників, що характеризують становище освіти українців у Польщі.
-
Робота з таблицею.
-
Заповніть таблицю.
-
Поясніть, який з етапів поглинення «східних кресів», на вашу думку, був важчим та довготривалішим. Чому?
Польська політика щодо «східних кресів»
|
поглинення
|
Державна
|
Етнічна
|
-
підпорядкування непольського населення установам, обов’язкам і правилам, які існували в Польщі, а також витіснення на периферію суспільного життя або й цілковиту ліквідацію організацій, створених українцями раніше.
|
-
переведення шкіл на дві мови навчання;
-
обов’язкове вивчення польської мови;
-
заміна учителів-українців поляками.
|
-
Робота в малих групах.
-
Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.
-
Складіть план до тексту.
-
Складіть 2 – 3 запитання до тексту.
-
Обговоріть результати у класі.
1-ша група – с. 229 – 231.
2-га група – с. 231.
3-тя група – 232 – 233.
-
Виправте помилки.
-
Польща була тоталітарною державою.
-
Діяльність будь-яких політичних партій заборонялася.
-
Представниками першої національно-демократичної партії були С. Петлюра, А. Шептицький та С. Єфремов.
-
Варшава активно йшла на компроміси з українцями в національному питанні.
-
УНДО відстоювало рівні права українців та поляків та визнання українців повноправними жителями Польщі.
-
Від політики нормалізації виграла лише українська сторона.
-
Пацифікація – це вирішальний процес примирення між польським урядом та українцями у 30-х роках.
-
Організація українських націоналістів – це законспірована військова організація.
-
ОУН виступала за поступове дипломатичне вирішення національного питання.
-
Узагальнення та систематизація знань.
-
Робота з історичною карто.
-
Покажіть на карті українські воєводства Польщі.
-
Встановіть території, де розгорталася пацифікація.
-
Робота з таблицею.
Орієнтовний вигляд таблиці
Критерії характеристики
|
КПЗУ
|
УНДО
|
УСРП
|
ОУН
|
Дата виникнення
|
1923
|
1925
|
|
1929
|
Лідери
|
|
Д. Левицький
В. Мудрий
|
|
Євген Коновалець
|
Ідейні засади та діяльність
|
|
|
|
шлях до самостійності України прокладають тільки дії мас, спрямованих на розхитування та знищення окупаційних структур.
Вбивство у Варшаві 1934 р. Б. Парацького
|
-
Підсумки уроку.
-
Вправа «Три М».
-
Назвіть три моменти, які вдалися вам на уроці найкраще. Запропонуйте один, що дозволить працювати краще на наступному уроці.
-
Інструктаж з домашнього завдання.
-
Опрацювати § 55 -56 підручника.