Урок "Прославлення героїзму в народних казках. Чарівні казки. Українська народна казка «Кирило Кожум'яка»

Літературне читання. З клас

Розділ 3. З чистого джерела народної творчості

Тема. Прославлення героїзму в народних казках. Чарівні казки. Українська народна казка «Кирило Кожум'яка»

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Мета. Розширити знання учнів про українські народні казки; формувати вміння розрізняти героїко-фантастичні казки; вдосконалювати уміння читати; виявляти залежність мовної та ін­тонаційної характеристики дійових осіб від їхньої ролі у творі; вдосконалювати навички швидкого, виразного, свідомого читання; ви­ховувати  повагу до усної народної творчості.

Очікувані результати:

  після цього уроку учні зможуть:

- розрізняти героїко-фантастичні казки;

- виявляти мовну та інтонаційну характеристики дійових осіб;

          - виразно, свідомо читати;

          - ставитися з повагою до творів усної народної творчості.

Наочність та обладнання: О. Я. Савченко Літературне читання. Українська мова. З клас : підруч. для загально- освіт. навч. закл. /

О. Я. Савченко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. — 192 с. : іл., виставка чарівних казок, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, ноутбук, аудіозапис казки у літературному читанні.

 

                                    Хід уроку

І.   Організаційна частина  (Слайд 1)

Дзвінко пролунав дзвінок –

Починається урок!

Працюватимем старанно,

З вами разом весь урок.

Вирушаємо в мандрівку

У чарівний світ казок!

Казок країна чарівна

У гості й вас чека вона,

Отож, часу не гайте,

У подорож рушайте!

ІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.

1. Вправа на розвиток мовленнєвого апарату.

Робота зі скоромовкою.  (Слайд  2)

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

• Прочитайте мовчки скоромовку (різновиди читання: у повільному темпі, у помірному, у швидкому темпі).
• Про кого ця скоромовка?

( Ця скоромовка про бобра)

2. «Міні - вікторина»  (Слайд 3)

• Відгадайте, з якої казки:

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений, –

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Та й від тебе втечу!

 («Колобок»)

Коли це дід оглядівся – нема рукавички. Він тоді назад – шукати її,  а собачка попереду бігла.

 («Рукавичка») (Слайд 4)

А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.

 («Півник і двоє мишенят») (Слайд 5)

А лисичка узялася до страви – лизь та лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вилизькала.

 («Лисичка та журавель») (Слайд  6)

• Відгадайте жанр твору:

Ой ходить сон по долині

У червоній кожушині.

Кличе мати до дитини:

• Іди, синочку, в колисоньку,

Приспи мою дитиноньку.

  (Колискова) (Слайд 7)

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

 (Приказка)

Правда із моря виринає, а неправда потопає.

 (Прислів’я) (Слайд  8)

Іди, іди, дощику

Зварю тобі борщику,

В новенькому горщику…

 (Закличка) (Слайд  9)

Ніс Сміхунчик сміху міх –

Сміх розсипався на сніг.

  (Скоромовка)  (Слайд  9 )

Їхала карета,

Дзвоном дзвонить.

Вийшла пані,

Лічить коні:

Раз, два, три, вийди ти.

 (Лічилка)  (Слайд  10)

– А хто автор усіх цих творів - ви дізнаєтесь, прочитавши деформоване прислів’я: як, народ, зав’яже, скаже

 (Народ скаже, як зав’яже.)

– Як можна назвати творчість, яку з уст в уста, з покоління в покоління передавали люди один одному?

 (Усна народна творчість.)

3. Слово учителя.

– Багата українська мова піснями, казками, іграми, загадками, прислів’ями, приказками, прикметами. Всі ці надбання мудрості нашого народу невичерпні, цілющі й чисті, як джерельна вода. Усна народна творчість виникла задовго до того, як розвинулася писемна література. До неї увійшли твори різних жанрів: пісні, загадки, прислів'я, приказки, лічилки, жарти, мирилки, дражнилки, забавлянки, казки. Кожний із цих жанрів має свої особливості, а всі разом вони складають духовну культуру наших предків, яку ми повинні вивчати. Бо недарма кажуть: хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Сьогодні ми потрапимо у чарівний світ  казки.

– Що таке казка?

 (Це цікава розповідь, в якій мовиться про щось неймовірне, фантастичне,  яка має повчальний характер.)

– Послухайте початок прислів'їв, згадайте кінцівки.

•  Казки маленькі, та ...

 (розуму в них багато).

•  Казка вигадка, та в ній щось ...

 (повчальне зрозумій).

II.  Опрацювання казки «Кирило Кожум'яка».

1.  Ознайомлення з визначенням «чарівні казки».

– Які казки нас повчали у 2 класі? Пригадайте їх назви.

 ("Вовк та козенята", "Колосок", "Лисиця та журавель", "Рукавичка", "Лисиця і їжак", "Дрізд і голуб".)

– Що об'єднує усі ці казки?

 (Усі вони про тварин.)

– Але є й інша група казок, героями яких є люди з надзвичайною силою, які гаряче захищають інтереси народу, гнівно карають ворогів, вступають у двобій із злом та брехнею. У таких казках описані незвичайні пригоди, які обов'язково пов'язані з чарами і дивовижними перетвореннями. Сьогодні ми з вами вирушаємо у далеку мандрівку до країни Чарівних казок. Запитаєте, чому чарівних? Бо саме в них  відбувається все найчарівніше та найнеймовірніше: живуть багатоголові змії, дивовижні птахи; дерева, кущі, річки – вміють розмовляти, а люди та тварини наділені надзвичайно великою силою.

– Сьогодні ми поринемо у світ чарівної казки  «Кирило Кожум’яка»

– Коли відбулися події? Хто головний герой казки? Чому він має таке прізвище? Це ті питання, на які ви даватимете відповіді протягом уроку.

2. Слухання казки. Перевірка первинного сприймання.

(Слухання аудіозапису художнього читання казки з музичним супроводом.)

3.   Словникова робота.

 а) Відновлення та читання деформованих слів:  (Слайд 11)

ва   є  Ки  (Києва)   про  Дні  (Дніпро)

лу го бок  (голубок)   нув  зли  (злинув)

зів  кня  на   (князівна)   ви  пріз  ще  (прізвище)

бі  роз  ться жи (розбіжиться)  ся  ри  ми  ти (миритися)

зво вши ли ви (визволивши)           сти під ле лась (підлестилась)

б) Встановіть відповідність тлумачень та слів, позначивши їх відповідними цифрами (таблиця подана на слайдах, після обговорення правильних відповідей варто здійснити взаємоперевірку): (Слайд 12,13)

1	Леміш		шановані люди похилого віку.
2	Урочище		наполегливо просити.
3	Благати		люди, що жили у місті.
4	Городяни		трав’яниста рослина, зі стебла якої виготовляють волокно, а з насіння – олію.
5	Набрякнути		частина плуга, що розрізає землю.
6	Пуд		ділянка землі, яка чимось вирізняється від нав­колишньої місцевості, наприклад, болото, ліс серед поля.
7	Конопля		збільшитися в об’ємі, наповнюючись вологою.
8	Старшина		міра ваги, близько 16 кг.

4. Повторне читання казки учнями («ланцюжком», «буксиром», мовчазне читання).

5.   Аналіз змісту казки  (Слайд  14)

– Яку дань збирав змій із людей?

(Молодого парубка,  або дівчину)

– Чому він не з'їв князівну?

(Бо вона йому дуже сподобалась)

– Як і хто довідався про те, чи можна звести зі світу змія?

(Князівна прилестилась до змія і про все дізналась)

– Як змій розповідав про Кирила Кожум'яку?

(Є,– каже, – такий – у Києві над Дніпром... Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо він кожум'яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою з Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно)

– За які риси характеру  змій боявся богатиря?

(За те, що він сильний і хоробрий)

– Як князівна повідомила батькові про те, що змія можна подужати?

(Написала листа і відправила з голубом)

– Прочитати у тексті казки, як описано Кирила у листі князівни?

(– От так і так, – каже, – у вас, тату, є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка. Благайте ви його через старих людей, чи не схоче він із змієм побитися, чи не визволить мене, бідну, з неволі! Благайте його, таточку, і словами, і подарунками, щоб не образився він за яке незвичайне слово! Я за нього і за вас буду довіку богу молитися.)

– Що подумав князь, коли побачив голуба?

(Князь перше зрадів, а далі подумав-подумав та й засумував:

– Це ж уже проклятий ірод згубив, видно, мою дитину!)

– Хто вмовив Кирила погодитися на бій із змієм?

(Кирила вмовили малі діти)

– Що потрібно було богатиреві, щоб підготуватися до бою?

(Дванадцять бочок смоли і дванадцять возів конопель)

– Прочитайте опис бою Кирила із змієм.
          (От і почали вони биться – аж земля гуде. Що розбіжиться змій та вхопить зубами Кирила, то так кусок смоли й вирве, що розбіжиться та вхопить, то так жмуток конопель і вирве. А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. А змій, як вогонь, горить,– так йому жарко, і поки збігає до Дніпра, щоб напиться, та вскочить у воду, щоб прохолодиться трохи, то Кожум'яка вже й обмотавсь коноплями і смолою обсмоливсь. Ото вискакує з води проклятий ірод, і що розженеться проти Кожум'яки, то він його булавою тільки луп! Що розженеться, то він, знай, його булавою тільки луп та луп, аж луна йде. Бились-бились – аж курить, аж іскри скачуть. Розігрів Кирило змія ще лучче, як коваль леміш у горні: аж пирхає, аж захлинається, проклятий, а під ним земля тільки стогне.

А тут у дзвони дзвонять, молебні правлять, а по горах народ стоїть, як неживий, зціпивши руки, жде, що то буде! Коли ж зміюка – бубух! Аж земля затряслась. Народ, стоячи на горах, так і сплеснув руками: «Слава тобі, господи!»)

– Прочитайте у тексті казки уривок, в якому передано напругу киян під час бою.

(А тут у дзвони дзвонять, молебні правлять, а по горах народ стоїть, як неживий, зціпивши руки, жде, що то буде! )

6. Хвилина відпочинку. Фізкультхвилинка (мультимедійна)

7.   Робота над образними засобами казки.

а)  Пояснення значень виразів.

Поясніть, як розумієте вирази "аж луна йде ", "улупить, то так і

 вже­не в землю ", "а під ним земля тільки стогне ".

б)  Пошук слів, що передають почуття суму й жалю.

в) Добір синонімів до слів:  (Слайд  15)

поцупить (вкраде), злинув (полетів, підняв­ся), благайте (просіть), батько (тато), відважний (хоробрий, сміливий), подужати (подолати, перемогти).

8.  Розповідь про героїв казки.

а)  Мовно-логічне завдання.

(На дошці вчитель виставляє малюнки Кирила Кожум'яки, князівни і змія. На картках-блискавках показує дітям слова. Учні читають їх і вирішують, кого з героїв казки вони стосуються. Прочитані слова вчитель прикріплює під відповідним малюнком.)

Слова на картках: хоробрий, мужній, лагідна, запальний, сильний, ніж­на, підступний, жорстокий, кмітлива.

9. «Числова мозаїка»  (Слайд  16)

(Учитель ставить дітям запитання за змістом прочитаних творів. Запитання мають бути такими, що вимагають відповіді шляхом називання одного числа (діти  записують число на окремому аркуші. Один учень робить це саме біля дошки, щоб звірити відповіді).

1.   Скільки було дочок у київського князя ?

(Одна)

2.   Скільки вмів виробляти кож Кирило Кожум'яка ?

(Дванадцять)

3.   Скільки попросив бочок смоли богатир?

(Дванадцять)

4.   Скільки попросив возів конопель Кирило Кожум'яка?

(Дванадцять)

5.   Якої ваги була булава ?

(Шістнадцять пудів)

6.   Скільки голубів вигодувала князівна ?

(Одного)

IV. Підсумок уроку.

1.             Підсумкова бесіда за змістом казки.

• Як народ віддячив героєві?

( Назвали урочище  його ім’ям)

– Доведіть, що головна думка казки висловлена в прислів'ї, наведеному в підручнику.

– Яку вічну проблему висвітлено у  казці "Кирило Кожум'яка"?            (Двобій добра і зла.)

– Хто у казці був втіленням зла? А хто – добра?

(Втіленням добра – Кирило Кожум’яка, а втіленням зла – змій)

• У цьому вічному двобої добра і зла завжди перемагає добро і лю­бов до рідної землі та народу.

2. Робота з прислів’ям. 

Чия відвага, того й перемога.

V. Домашнє завдання

Підготуватися стисло переказати казку.