Урок "Розряди часток за значенням"

Система уроків української мови в 7 класі

ЧАСТКА

       ІІ урок

Тема. Розряди часток за значенням

Мета:

• допомогти учням поглибити знання про частку як частину мови;
• сприяти знайомству семикласників з розрядами часток за значенням;
• удосконалювати вміння визначати частки у реченнях;
• визначати їх роль та розряди за значенням у спонукальних та окличних реченнях;
• розвивати творчі вміння використання часток у власних висловлюваннях;
• формувати народознавчу компетентність;
• виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя. Оголошення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

• Що називається часткою?
• Довести, що частка є службовою частиною мови.
• Лексичне значення.
• Морфологічні ознаки.
• Яка роль частки у мові?
• Синтаксична роль частки?

Зачитати загадки, що склали учні вдома. Пояснити роль частки в реченні.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Як твориться умовний і наказовий спосіб дієслова?

2. На екрані уривок вірша «Подільські дороги»

Я знову пішов би дорогами тими,

Які у дитинство мене  привели б,

Ковтнув би од печі солодкого диму,

Сп’янів би од ніжного запаху лип.

З дідами посидів би коло сільради,

Дотепну і мудру послухав би річ,

А потім на сіні під вітами саду

Ще б довго своїх не заплющував віч.

• Визначити у тексті умовний спосіб дієслова.
• З’ясуємо, як зміниться спосіб дієслів у тексті, коли його прочитати без часток би і б (учні доходять висновку, що дієслова без часток набувають значення дійсного способу).
• А які частки беруть участь у творенні наказового способу дієслова?

(Учні наводять приклади і говорять, що у творенні наказового способу дієслів використовуються частки хай, нехай).

Семикласники переконуються, що деякі частки служать для творення форм слів (умовний та наказовий спосіб).

Вони роблять висновок, що такі частки називаються формотворчими.

3. А) На екрані учень читає перше речення:

• Вадик і Світлана поїдуть на все літо до дядька в Соколине.

(Ю. Збанацький)

Завдання:

• вставити частку не перед дієсловом поїдуть;
• порівняти речення з часткою і без неї;
• зробити висновок

(Учні роблять висновок: обидва речення однакові за наявністю членів речення, частка не при присудку поїдуть надає заперечного сенсу всьому реченню).

 Якби частка не була, скажімо, перед словом Вадик (Не Вадик, а Світлана поїде на все літо до дядька в Соколине), то вона надавала б заперечного значення тільки слову, перед яким вона стоїть.

Б) Читається друге речення:

• А в парку тиша, ні пісень, ані душі живої.

Учні усвідомлюють, що частки ні, ані теж надають заперечного значення вислову.

Отже, не, ні, ані – заперечні частки.

В) Знайдемо в таблиці підручника (с. 180), до якого розряду належать ці частки.

Г) Пропонуємо дітям додати на початку першого речення по черзі слова тільки, ось, а перед в Соколине – аж.

Учні з допомогою учителя переконуються, що тільки допомагає виділити один або групу предметів, ось – вживається для додаткової вказівки на предмет, аж – підсилює значення слів, при яких стоїть, і вносить відтінок несподіваності.

 Отже, ці частки належать до часток, які надають реченню додаткових смислових відтінків.

Прочитаємо про ці частки в таблиці підручника (с.180)

4. Робота з підручником (§48, с. 179-180)

Завдання: ознайомитися з таблицями підручника і сказати, про що ми ще не говорили на уроці.

(Учні розповідають про словотворчі частки і роблять висновок, що за значенням частки поділяються на:

• частки, що надають реченню додаткових смислових відтінків (модальні);
• словотворчі частки;
• формотворчі частки)

ІV. Виконання системи вправ на закріплення вивченого матеріалу.

1. Вправа 507, с.179

- Утворіть форми умовного й наказового способів (за зразком).

2. Самостійна робота (Вправа 509, с.180-181)

3. Індивідуальна робота

(Під час виконання самостійної роботи, 3 учні працюють з картками)

Картка № 1

Виписати з речень заперечні частки, з’ясувати їх значення та написання.

1. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний сад, а не сумне провалля.

2. Не згасає день ласкавий над народом трудовим.

3. На тебе, краю мій, не надивився ні вдень, ні вночі, ні вранці на зорі.

Картка № 2

Умотивувати, що виділені в реченнях однозвучні слова є різними частинами мови.

1. Так льотчик Гастелло загинув в бою.

2. Так, це були люди з чистою совістю.

3. Народна дружба і братство дорожчі за будь-яке багатство.

4. Он і друзі сюди йдуть.

Картка № 3

Записати прислів’я, вставляючи замість крапок частки (тільки, не, хай, і).

Тиха вода людей тішить, а бурхлива … лякає.

… хвали сам себе - … тебе люди похвалять.

Дружній череді … вовк не страшний.

• Визначити розряди часток.

4. Робота в групах «Хто краще?»

- Побудувати зв’язну розповідь про частки та їх роль у реченні.

V. Підсумок уроку. Рефлексія

- Назвати розрядні частки за значенням.

- Яку роль виконують частки в реченнях? Навести приклади

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати §48, вправа 510 (ІІ, ІІІ), с.181.

Скласти 3-4 окличні або спонукальні речення на тему «Мій рідний край», використовуючи частки (за бажанням).

Наприклад. Хіба є на світі така людина, яка не любила б свій рідний край?! Що за краса навкруги? Як добре бродити рідними вулицями, полями, лугами! Хай завжди живе і процвітає наша Україна! Любіть же її простори, ліси, гори, поля, її найбільше багатство – людей!