Урок "Розвиток зв’язного мовлення. Детальний і стислий переказ розповідного тексту «Різдво на Чернігівщині»

Шолох Н.Т.,

учитель української мови та літератури

Жавинської ЗОШ І-ІІ ступенів

вищої кваліфікаційної категорії,

вчитель-методист

 

Українська мова (7 клас)

Тема уроку. Розвиток зв’язного мовлення. Детальний і стислий переказ розповідного тексту  «Різдво на Чернігівщині».

Мета уроку. Навчити учнів створювати детальний і стислий усний переказ тексту розповідного характеру за планом; виробити вміння виражати думки зв’язно,  послідовно, логічно, яскраво, грамотно, уміння відбирати потрібний для реалізації задуму матеріал та організовувати його в композиційно завершений текст.

Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять, культуру мовлення, спілкування. Виховувати бажання відновлювати стародавні народні звичаї, традиції.

Обладнання уроку. Текст переказу.

Тип уроку. Розвиток зв’язного мовлення.

Епіграф до уроку.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група

має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

          Олекса Воропай

Перебіг уроку

1.            Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.

Довідка для вчителя

Переказ - це відтворення змісту заслуханого або прочитаного тексту оповідання,

поезії, твору чи будь-якої статті.

Детальний переказ - це повна й близька до тексту передача почутого або прочитаного. До детального переказу ставляться, такі вимоги: відтворити зміст тексту повністю (не опускаючи деталей), послідовно (не порушуючи порядку подій), правильно (передаючи імена, назви, події та зв’язок між ними).

Суть стислого переказу полягає у вмінні виділити в змісті почутого або прочитаного головне, опустивши все менш істотне й важливе. Проте й у стислому переказі зберігається наявна у тексті послідовність викладу. Стислий переказ навчає уникати багатослів’я, розтягненості викладу думок, тренує ясно, чітко й лаконічно висловлюватися.

2.         Вступна бесіда.

•             Прочитайте епіграф до уроку. Поясніть, як ви розумієте його зміст.
•             Яких звичаїв і традицій дотримуються члени вашої родини.
•             Назвіть традиційні свята й обряди нашого краю.

3.     Читання тексту переказу. Аналіз змісту прочитаного. Словниково-орфографічна робота.

Різдво на Чернігівщині

В останній день посту, перед самим Різдвом, люди готувались до святкової вечері, до наступного дня, коли вже можна було їсти скоромне.

У передсвяткові дні різали кабана, прибирали в хаті, готували святкову їжу.

Починався святковий вечір молитвами, а коли на небі з’являлась перша зірка, сідали вечеряти. На стіл подавались пісний борщ, смажена риба, кутя (пшенична або перлова), каша з медом або з маковим молоком.

Після вечері в хаті все прибиралось, закінчували підготовку до першого дня Різдва.

Дівчата в цей вечір ворожили. Вони збирали залишки їжі, виносили на перехрестя доріг. Вважалось, з якого боку гавкають собаки - туди піде заміж. На ніч дівчата ставили під ліжко, біля голови блюдо з водою, кидали туди трісочки і говорили: «Суджений, ряджений, переведи мене через місток». їм повинен був приснитися суджений.

Уранці першого дня свята Різдва, о п’ятій годині, починалася вранішня служба в церкві. Сюди стікалось багато людей, у всіх був радісний настрій. Потім після служби люди розходилися по домівках, а потім  знову приходили на обіднє богослужіння, яке тривало  з дев’ятої до дванадцятої години.

Після цього в кожному будинку починався святковий обід: їли холодець, ковбасу, сирники з сметаною, різні соуси, пили чай з коржиками, пирогами, пряниками.

У цей час починали бігати по дворах «віршованики» — діти, що співали святкові пісні, вітали господарів зі святим Різдвом, зичили щастя, здоров ’я доброго урожаю. Дітей пригощали цукерками, горіхами, коржиками, наділяли грошима.

Десь о третій годині дня починали сходитися гості: рідні, друзі. Велись розмови про господарчі справи, майбутній урожай. Господарі й гості були веселими, радісними.

Увечері молодь збиралась в народному будинку, де ставили спектаклі, грала музика, танцювали.

Уранці наступного дня діти приходили в народний будинок на ялинку. Вона прикрашалася цукерками, горіхами, яблуками, пряниками. Діти гралися, співали, водили хороводи навколо ялинки.

А коли на третій день її розбирали, усі ялинкові прикраси роздавали дітям.

     (За книгою «3 дзвонкової криниці Чернігівщини».)

1.          Фронтальна бесіда.

•             Визначте тему і основну думку тексту, з’ясуйте його стиль. Який тип

мовлення покладено в основу тексту?

•             Словникова робота

Пояснити значення слів:

Звичай - загальноприйнятий порядок, встановлені правила поведінки людей.

Побут - загальний уклад життя, властивий народові.

4.     Повторне читання тексту, робота над планом.

План детального переказу (орієнтовний)

1.            Підготовка до святої вечері.
2.         Святковий вечір.

1.          Початок вечора.
2.          Вечеря.
3.          Різдвяні страви.

3.     Після вечері.

1.          Прибирання в хаті.
2.          Ворожіння дівчат.

4.     Перший день Різдва.

1.          Вранішня служба в церкві.
2.          Обіднє богослужіння.
3.          Святковий обід.
4.          Страви на обід.
5.          «Віршованики».
6.          Зустріч з рідними, друзями.

5.        Розваги молоді та дітей.

1.          Молодь в народному будинку.
2.          Ялинка для дітей.

План стислого переказу (орієнтовний)

1. Підготовка до свята.
2. Різдвяна вечеря.
3.          Хатні справи після вечері.
4. Перший день Різдва.
5.          Молодь та діти в народному будинку.

5.        Заключне читання тексту.
6.     Складання детального переказу (усно) за складеним планом.

Питання для бесіди:

• У чому полягає відмінність між детальним та стислим переказами?
• Яким чином це позначається на плані переказу?

7. Підсумок уроку.
8. Завдання додому.

Написати стислий переказ «Різдво на Чернігівщині».

Записати від своїх рідних 1-2 обрядові пісні, присвячені Різдву, які виконувалися на Чернігівщині.