Урок "Складнопідрядне речення, його будова. Сполучники підрядності і сполучні слова"

Тема. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому.   Сполучники підрядності й сполучні слова. Розділові знаки між частинами складнопідрядного речення.

Мета: дати учням поняття про складнопідрядне речення (СПР) та особливості його будови, показати відмінність складнопідрядного від складносурядного речення (ССР), з’ясувати, що підрядна частина може з’єднуватися з головною за допомогою сполучників і сполучних слів; домогтися засвоєння учнями правил уживання розділових знаків  у складнопідрядних реченнях, їх інтонації; формувати вміння й навички знаходити складнопідрядні речення у тексті, правильно використовувати їх у мовленні; за допомогою текстів Г.С. Лозко, О.Воропая та В. Скуратівського  виховувати любов і пошану до праці.

Соціокультурна змістова лінія: Звичаї і традиції українців (обряди під час жнив).

Обладнання: таблиця  «Сполучники і сполучні слова»; Г.С.Лозко. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. - С.169; О. Воропай. Звичаї нашого народу (етнографічний нарис). – К.: АВПТ  «Оберіг», 1993.- С.437-439; дидактичний матеріал.

                                                        Хід  уроку

І. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

     1.  Слово вчителя

   Складнопідрядні речення – другий із структурно-семантичних типів складних речень, що вивчаються нами. Щоб краще зрозуміти зміст та будову складнопідрядного речення, пропоную застосувати прийом смислових питань і орієнтовних відповідей:

 - Кого ми називаємо успішними людьми?

Орієнтовна відповідь: Успішними людьми ми називаємо тих, хто зміг досягти професійних висот у певній сфері діяльності.

 - Що потрібно для того, щоб стати успішним?

Орієнтовна відповідь: Щоб стати успішним у майбутньому, необхідно навчитися самостійно працювати та бути цілеспрямованим.

Запишіть свої відповіді, спробуйте дати визначення складнопідрядного речення.

2. Мовне спостереження

Порівняти складносурядне речення зі складнопідрядним і зробити висновки.

Заспівав жайворонок, і плуг повинен бути в борозні.

Коли заспівав жайворонок, плуг повинен бути в борозні.

Орієнтовні відповіді:

(Смислові відношення між частинами складного речення можуть бути однакові у складносурядному і складнопідрядному реченнях. Тому відмінність таких структур визначається сполучниками).

3. Робота з підручником

  §10, с.80-82 –прочитати теоретичний матеріал, зробити висновки.

 Вправа №97 (усно).

4. Робота з таблицею

Розглянути таблицю і з’ясувати, за допомогою яких сполучників чи сполучних слів може приєднуватися підрядне речення до головного.

Пояснення вчителя

1. Сполучники підрядності приєднують підрядне речення до головного, але членами речення не виступають.

2. Сполучне слово приєднує підрядне речення до головного і водночас є членом підрядного речення. Його можна замінити повнозначним словом із головного речення.

5. Прочитати народні прислів’я та приказки про жнива. Знайти серед поданих речень складнопідрядні, визначити їх вид, пояснити розділові знаки.

Принеси нам, серпик, стільки кіпок, як на небі зірок.

От діждали літа та нажали жита, поставили в копки і вдарили гопки.

Як зелене жати, то нічого не мати.

Швидше жніть до оборіжка – там пирогів повна діжка.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть.

День у жнива рік годує.

Як згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину.

Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.

Який жнець, такий снопець.

Як розпочалися жнива – закачуй рукава.

6. Робота з текстом

Виписати спочатку складносурядні речення, а потім – складнопідрядні. У кожному складнопідрядному реченні визначити головну і підрядну частини, поставити питання.

Початок жнив у всі часи був подією урочистою, бо після тривог і клопотів хлібороб приступав до найвідповідальнішого – збирання врожаю. Щоб зажати ниву, вибирали легкий день – вівторок, п’ятницю. Зажин на колективному полі доручали жінці, котра має лагідну вдачу, добре серце й повагу серед людей. Колоски, скошені першими, клали навхрест… Жнива скінчилися, та копи ще не скрізь складені. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який пізніше (на Спаса) освячували в церкві. Сплетений вінок клали на голову найкращій дівчині, і всі гуртом йшли на господарський двір, співаючи пісень.  Тут виходив господар на подвір’я, і дівчина з колоссяним вінком вклонялася йому. (За Я. Головацьким)                                                                                                                                 

7. Додати до поданих простих речень підрядні й записати їх, розставити розділові знаки.

Під час зажинків наші пращури виконували ряд магічних дій і обрядів…

Перші скошені колоски забирали додому і зберігали…

На Поділлі під час обряду зажинків спочатку стелили на полі скатертину, клали хлібину…

Женцям рекомендувалося застромити за пояс дубову гілочку…

Під час жнив починали співати в полі і по дорозі додому жниварських пісень…

Довідка: щоб велося од хліба до хліба; щоб забезпечити успіх у роботі,  зібрати зерно без втрат; аби спина була міцною, як дуб, і не боліла;

   бо відвар з них вважався цілющим при гоєнні ран від порізів серпа; в яких  славили хліборобську працю, золоті ниви, завзятих женців.

                                                                                                За В.Скуратівським

 IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прочитати речення. Пояснити походження синонімів до слова  серпень.

     Майже у всіх слов’ян назви цього місяця пов’язані зі жнивами, серпами (у білорусів-«жнивень»). Інші народні українські назви: копень, гедзень, хлібосол, жнивець, спасівець. У росіян його називають «прибериха-припасиха».  (За Г.Лозко)

    2.  Ігровий методичний прийом  «Сніжна грудка»

      Алгоритм цього прийому стисло можна описати так:

     Слово (словосполучення) – речення – питання – відповідь

    Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке    стосується теми уроку. Показує на іншого учня і говорить: «Речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий учень відвовідає на нього. Наприклад:

     Слово (словосполучення): підрядна частина.

     Речення: Складнопідрядне речення складається з головної і підрядної частини.

     Питання: Яку будову має складнопідрядне речення?

     Відповідь: Складнопідрядне речення складається з синтаксично нерівноправних частин, одна з яких – головна, а друга (їх може бути дві або більше) – залежна (підрядна), їй підпорядкована.

 V. Підведення підсумків уроку

 VI. Домашнє завдання: опрацювати §10, повторити тему: «Дієприкметник. Дієприкметниковий зворот».

                                                        Для високого рівня:

                                             Виписати з календарно-обрядової поезії літнього циклу (жниварські пісні) 5-7 складнопідрядних речень, визначити спосіб зв’язку в них.

                                                        Для достатнього рівня:

                                              Скласти діалог на тему: «День у жнива рік годує», використовуючи складнопідрядні речення.

                                                       Для середнього рівня:

                                              Вправа 100 (письмово).

                                                      Для початкового рівня:

                                              Вправа 97 (письмово).